Рішення № 41689574, 27.11.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/23993/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді ЛАСТОВКИ Н.Д.

при секретарі Фузік Г.В.

за участю

представника позивача Жданюк Д.В.

представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 в якому просить солідарно стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" суму боргу за кредитним договором у розмірі 927898,72 грн., з яких 829960,91 грн. тіло кредиту, а 97937,81 грн. відсотки, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654,00 грн.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.02.2008 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір № 37/01/08-СС, згідно якого банк надав кредит в сумі 1785175,00 грн. з розрахунком 13,65 % річних за користування кредитом на строк з 05.02.2008 року по 05.02.2033 року. Виконання позичальником зобов'язання забезпечувалося договором Поруки № 37/01-П/08-СС від 05.02.2008 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_4, а тому поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі що і боржник. Також позивачем надсилалися письмові вимоги, які не виконанні відповідачами, а заборгованість так і не погашена.

В судовому засіданні представник позивача Жданюк Д.В. підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 - ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні позову, додатково пояснила, що відповідач ОСОБА_3 взяв кредит, добросовісно виконував свої зобов'язання по кредиту, однак виникли матеріальні труднощі, тому відповідач звернувся до банку для вирішення кредитних зобов'язань мирним шляхом, крім того просила застосувати строк позовної давності до вимог щодо стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" як поручителя відповідно до договору поруки та судових витрат, з підстав викладених у запереченнях на позов, долучених до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Згідно положень ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 05 грудня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк", (правонаступником прав та обов'язків якого виступає Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" ) та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір № 37/01/08-СС, відповідно до якого, банк надав позичальнику кредит в сумі 1785175,00 грн. на споживчі цілі з терміном остаточного погашення 05.02.2033 року та сплатою 13,65% річних за користування кредитом. (а.с. 5-11)

Статтею 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (в редакції Закону чинній на момент укладання договору) передбачено право комерційних банків самостійно визначати процентні ставки як складової частини кредитної політики банку, а не підстави для її зміни в укладеному кредитному договорі. Банки самостійно визначають процентні ставки для надання послуг клієнтам, проте, зазначена в договорі процентна ставка може бути змінена на підставах передбачених законодавством.

31.07.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк" та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 37/01/08-СС від 05.02.2008 року, за якою процентна ставка за кредитом дорівнює 19 % річних. (а.с. 13)

Також, 06.06.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк " та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору № 37/01/08-СС від 05.02.2008 року за якою, у зв'язку з частковим достроковим поверненням позичальником суми кредиту у розмірі 920000,00 грн., сторони досягли згоди в пункті 3 частини 1 кредитного договору визначити суму щомісячного платежу в розмірі 13497,00 грн. (а.с. 15)

Як зазначено у частині першій статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно п. 3.2.4 кредитного договору у разі недотримання позичальником умов договору банк має право вимагати дострокового повернення суми виданого кредиту, сплати нарахованих процентів, за користування ними, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов договору. Термін остаточного погашення кредиту змінюється та зазначається банком у відповідній письмовій вимозі, що надсилається до позичальника.

За п. 5.1 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються на останній робочий день місяця та в термін сплати щомісячного платежу кожного календарного місяця на фактичну суму заборгованості за кредитом і за фактичний час користування кредитом, починаючи від дня видачі кредиту, та сплачується позичальником у складі щомісячного платежу, відповідно до умов договору, якщо інше не передбачено договором.

Судом встановлено, що згідно Статуту Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» затвердженого 30 січня 2012 року, ПАТ «Дельта Банк» є правонаступником усіх прав та обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Дельта».(а.с. 38-39)

Відповідно до ст. 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

За нормою ст. 1079 Цивільного кодексу України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

26.06.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами якого, продавець надав кредити позичальникам за кредитними договорами, продавець бажає продати (відступити), а покупець бажає купити (прийняти) права вимоги за винагороду та на умовах, що визначені договором. (а.с. 31)

Право вимоги означає всі права вимоги продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення, за договором забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю, щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за кредитними договорами та договорами забезпечення.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

22.07.2014 року відповідачу ОСОБА_3 було надіслано досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором № 37/01/08-СС від 05.02.2008 року, яка залишена без виконання відповідачем, що не заперечується сторонами по справі. (а.с. 27)

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Разом з тим, відповідно до наданих представником позивача розрахунків станом на 20.05.2014 року, непогашена сума заборгованості за кредитним договором № 37/01/08-СС від 05.02.2008 року з боку відповідача становить 927898,72 гривень, з яких:

- 829960,91 грн. тіло кредиту,

- 97 937,81 грн. відсотки.

Під час розгляду судової справи доказів, які мали спростувати наведені представником позивача розрахунків, відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеним, що відповідач ОСОБА_3 порушив умови кредитного договору № 37/01/08-СС від 05.02.2008 року, в частині повернення кредиту в строки передбачені умовами договору, а тому не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 05 грудня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк " та ОСОБА_4 було укладено договір Поруки № 37/01-П/08-СС, за умовами якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором № 37/01/08-СС від 05.02.2008 року, укладеним між банком та позичальником. (а.с. 16-18)

За п. 3.1 договору поруки, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного погашення позичальником та/або поручителем заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до договору поруки, поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредиту, сплати процентів.

Відповідно до вимог ст.ст. 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, пені.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідачка ОСОБА_4 просила застосувати строк позовної давності до вимог, які позивач пред'явив відносно неї, з підстав спливу шестимісного строку позовної давності встановленого ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України.

Як роз'яснено у пункті 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року за №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що 05.10.2013 року останній платіж за кредитним договором ОСОБА_3 було проведено 05.10.2013 року, а починаючи з 05.11.2013 року за ОСОБА_3 рахується заборгованість за кредитним договором № 37/01/08-СС від 05.02.2008 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

22.07.2014 року позивачем направлено ОСОБА_4 досудову вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором № 37/01/08-СС від 05.02.2008 року, яка виникла як до солідарного боржника по кредитним зобов'язаннях відповідача ОСОБА_3 (а.с. 28)

Аналізуючи всі обставини по справі, слід зазначити, що договір поруки діє до повного погашення позичальником та/або поручителем заборгованості за кредитним договором, при цьому повне погашення заборгованості за кредитним договором так і не відбулося, і позивач звернувся до відповідачів з вимогою дострокового погашення заборгованості за кредитним договором, разом з тим, про порушення свого права, позивач дізнався 05.11.2013 року, а саме з часу порушення позичальником ОСОБА_3 кредитного зобов'язання, що не заперечується сторонами по справі, а тому в силу ст. 559 Цивільного кодексу України, у позивача виникло право пред'явлення вимоги до поручителя - ОСОБА_4 щодо повернення кредиту, починаючи з 05.11.2013 року та протягом шести місяців, при цьому з позовом до суду, в якому містяться вимоги до поручителя - ОСОБА_4, позивач звернувся 08.09.2014 року, тобто після спливу строку позовної давності.

При вирішенні даного спору, суд також враховує наявність клопотання сторони відповідачки ОСОБА_4 про застосування строків позовної давності

Таким чином, в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що строк позовної давності сплинув, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - в частині вимог до ОСОБА_4.

Відповідно до частини третьої ст.212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - в частині вимог до ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а саме стягненню з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 927 898, 72 грн., а в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 слід відмовити.

Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3654, 00 грн., враховуючи що в частині позовних вимог до ОСОБА_4 було відмовлено суд не вирішує питання розподілу судових витрат в цій частині.

Враховуючи наведене та керуючись Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст. 267, 526, 553, 554, 611, 625, 627, 628, 629, 638, 1054, 1077, 1079 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 58, 88, 208, 212-215, 218, 224-226, 232-233, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - в частині вимог до ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ( п/р 373980009 в АТ "Дельта банк" МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором у розмірі 927 898, 72 грн. (дев"тсот двадцять сім тисяч вісімсот дев"яносто вісім грн. 72 коп.), з яких: - тіло кредиту 829 960, 91 грн., відсотки - 97 937, 81 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ( п/р 373980009 в АТ "Дельта банк" МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) 3654, 00 грн. (три тисячі шістсот п"ятдесят чотири грн. 00 коп.) судового збору.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - в частині вимог до ОСОБА_4 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: