Ухвала суду № 41686041, 17.03.2014, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

_____________

У Х В А Л А

Іменем України

17 березня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого - Гладкого С.В.,

суддів - Сачука В.І., Шпинти М.Д.

з участю секретаря судового засідання Міщук Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та прокурора на вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 13 листопада 2013 року по кримінальному провадженню за № 12013190020000218 стосовно

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с.Пісників Млинівського району Рівненської області, де проживає по АДРЕСА_1, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого,

обвинуваченого за ч.2 ст. 286 КК України,

з участю прокурора Салайчука Т.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника-адвоката ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4,

в с т а н о в и л а :

В апеляційній скарзі прокурор Гуменюк О.О. не оспорюючи фактичних обставин справи і правильності кваліфікації дій обвинуваченого, посилається на незаконність вироку у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, а саме не зазначенням у резолютивній частині вироку рішення про відшкодування витрат на залучення експертів для проведення судових експертиз під час досудового розслідування, а також рішення щодо запобіжного стосовно обвинуваченого до вступу вироку в законну силу. Зважаючи на викладене, просить вирок суду першої інстанції змінити - стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 820 грн. 20 коп., а також до вступу вироку в законну силу залишити обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

Обвинувачений ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі просить змінити вирок Млинівського районного суду, пом'якшивши призначене покарання - застосувати ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання, встановивши іспитовий строк. В обґрунтування заявлених вимог обвинувачений зазначив, що судом не було враховано того, що він частково відшкодував збитки потерпілій ОСОБА_3, надаючи кошти для лікування. Також ОСОБА_1 покликався на те, що залишаючись на волі він може сприяти відновленню порушених прав потерпілих.

Вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 13 листопада 2013 року ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за ч.2 ст.286 КК України на чотири роки позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Вироком задоволено цивільний позов прокуратури Рівненської області та постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Млинівської державної адміністрації 6 272 грн. 30 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_5, понесених Млинівською центральною районною лікарнею.

Також суд постановив стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

Судом вирішено питання щодо речових доказів по справі.

ОСОБА_1 засуджений за те, що 22 червня 2013 року о 02 год., в порушення п.п. «а», «ґ» п.2.1, п.п. «а» п.2.9 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи мотоциклом марки «Днепр-11», номерний знак НОМЕР_1, на якому в порушення вимог п.п. «г» п. 2.3.та п. 21.1 ПДР, знаходилось четверо пасажирів без мотошоломів, рухаючись зі швидкістю від 25 до 30 км/год. на автодорозі Демидівка - В.Городниця - Олика зі сторони с.Довгошиї, на 53 км + 730 м, в порушення вимог п.п. «б» п.2.3., п.12.1 ПДР, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впоравшись з керуванням, виїхав на праве узбіччя дороги та з'їхав у кювет, де допустив зіткнення із деревом. Внаслідок дорожньо-транспортної події пасажир мотоцикла ОСОБА_7 від отриманих травм помер на місці пригоди, а пасажирка ОСОБА_5 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_1 на підтримання доводів своєї апеляційної скарги, думку захисника-адвоката ОСОБА_2 про задоволення апеляційної скарги обвинуваченого та частково скарги прокурора щодо стягнення судових витрат, прокурора Салайчука Т.І., який підтримав апеляційну скаргу прокурора, думку потерпілої ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_8 про задоволення апеляційної скарги прокурора та відхилення скарги обвинуваченого, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення частково, а скарга обвинуваченого до задоволення не підлягає з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, є вірним і апелянтами не оспорюється.

Санкцією ч.2 ст.286 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Як вбачається з вироку, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, унаслідок якого загинув ОСОБА_7, а ОСОБА_9 отримала тяжкі тілесні ушкодження, та особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання. Також взято до уваги обставини, що пом?якшують покарання - щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину та обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп?яніння.

Апеляційні доводи обвинуваченого щодо явної несправедливості призначеного судом першої інстанції покарання через його суворість та посилання на часткове відшкодування заподіяних злочином збитків, колегія суддів вважає безпідставними і такими, що не заслуговують на увагу, оскільки це покарання наближене до нижньої межі санкції за даний злочин.

Зважаючи на вказане, колегія суддів не вбачає підстав для звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Згідно ч.4 ст.374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначаються рішення щодо судових витрат. З обвинувального акту по даному провадженню вбачається, що загальний розмір витрат на залучення експерта у зв?язку з проведенням під час досудового розслідування експертизи технічного стану транспортного засобу та автотехнічної експертизи становить 880 грн. 20 коп. (відповідно 489 + 391, 20). За таких обставин та у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта. Вказаних вимог судом першої інстанції дотримано не було.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, а скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 13 листопада 2013 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Доповнити резолютивну частину вироку Млинівського районного суду Рівненської області від 13 листопада 2013 року щодо ОСОБА_1 наступним реченням:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 820 (вісімсот двадцять) гривень 20 копійок витрат на залучення експертів.

В решті вирок залишити без зміни.

Змінити запобіжний захід з особистого зобов?язання на тримання під вартою, взявши ОСОБА_1 негайно в залі суду. Початок строку відбування покарання рахувати з 17 березня 2014 року.

Ухвала набирає законної сили негайно.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції, а засудженим ОСОБА_10 - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

С у д д і

С.В.Гладкий В.І.Сачук М.Д.Шпинта

Згідно.

Суддя-доповідач С.В.Гладкий