Рішення № 4168533, 16.07.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.07.09

Справа № 10/156-09.

за позовом: відкритого акціонерного товариства «Охтирський пивоварний завод», м. Охтирка

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Слов’яни – 94», м. Суми

про стягнення 31868,75 грн.

СУДДЯ МАЛАФЕЄВА І.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Дульська Ю.В.

від відповідача: Бабік В.П.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 31868,75 грн. заборгованості в т.ч. 29737,17 грн. основного боргу за отриману продукцію та 495,25 грн. вартості тари, 1322,07 грн. штрафних санкцій, 314,26 грн. індексу інфляції за невиконання умов договору купівлі - продажу № б/н від 15.03.2009р. укладеного між сторонами даного спору, а також 318,56 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні позивач подав уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 16991,79 грн. заборгованості, в т.ч. 15397,47 грн. основного боргу, 1267,68 грн. пені, 158,26 грн. 3% річних, 168,38 грн. індексу інфляції, а також 318,56 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача проти уточненої суми боргу не заперечує, визнає в повному обсязі, несплату пояснює тяжким фінансовим становищем підприємства.

Справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.

Сторонами було укладеного договір №б/н від 02.03.2008р. відповідно до умов якого позивач зобов’язаний був виготовляти та продавати продукцію – безалкогольні напої власного виробництва, а відповідач зобов’язаний оплачувати цю продукцію та своєчасно приймати її на умовах даного договору.

Факт поставки товару разом із тарою підтверджується матеріалами справи, по договору №б/н від 02.03.2008 р. підтверджується накладними № 71355/2 від 10.02.09 р., № 71356/4 від 10.02.09 р., № 72008/2 від 20.02.09 р., № 72181/2 від 24.02.09 р., а наявність боргу, зокрема, - актами звірки, підписаними сторонами від 01.03.2009 р., від 01.06.2009 р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Тому вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 15397,47 грн. за поставлений товар визнаються судом обґрунтованими, правомірними і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 230, ч.6, ст. 231 Господарського кодексу України та розділів 5 укладених договорів відповідач зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, що становить суму в розмірі 1267,68 грн.

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає неустойку (штраф, пеню) як вид забезпечення виконання зобов'язання, а згідно ст. 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому і вимоги в частині стягнення 1158,26 грн. – 3% річних, 168,38 грн. інфляційних збитків є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 318,56 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Слов’яни-96» (м. Суми, вул. Заливна,15, і.к. 21116758) на користь відкритого акціонерного товариства «Охтирський пивоварений завод» (м. Охтирка, вул. Батюка,23, і.к. 00383053) 16991,79 грн. заборгованості, в т.ч. 15397,47 грн. основного боргу, 1267,68 грн. пені, 158,26 грн. - 3% річних, 168,38 грн. індексу інфляції, а також 318,56 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.07.2009 р.