Вирок № 41683769, 02.12.2014, Вишгородський районний суд Київської області

02.12.2014 363/5157/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 грудня 2014 року Вишгородський районний суд Київської області в складі

головуючого - судді Чіркова Г.Є.,при секретарі Бариш А.Г., за участю прокурора захисника-адвоката обвинуваченого потерпілих їхніх представників Штогуна М.С., ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді кримінальне провадження щодо

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Боровичі,

Новгородської області, Російської Федерації, громадянина

України, неодруженого, з вищою технічною освітою,

працюючого начальником відділу постачання ТОВ «Вітал-Прес»,

зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2, не судимого

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

28.06.2013 року ОСОБА_5 близько 17 год. 50 хв., будучи в хворобливому стані, керував автомобілем «Ніссан Пасфіндер» д.н.з. НОМЕР_5 у м. Вишгороді по вул. Набержній навпроти АЗС «АВАКС» та, діючи необережно, рухаючись в напрямку м. Києва на правосторонньому заокругленні дороги, втратив свідомість і виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем «Деу Нексія» д.н.з. НОМЕР_3, що рухався йому назустріч, чим порушив п.п. 2.9(б) та 11.4 ПДР України.

Внаслідок зіткнення транспортних засобів водію автомобіля «Деу Нексія» ОСОБА_11 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння, який загинув на місці пригоди внаслідок закритої травми грудей і живота з пошкодженням внутрішніх органів і кісток скелета з розвитком крововтрати

. Пасажиру того ж автомобіля ОСОБА_6 заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості у виді забою грудної клітини, перелому 6, 7 ребер праворуч, перелому кісток носу, нижньої щелепи праворуч, струсу головного мозку.

Пасажиру того ж автомобіля неповнолітньому ОСОБА_12 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння у виді політравми, тяжкої ВЧМТ, забою головного мозку тяжкого ступеня, лінійного перелому лобної, виличної кістки праворуч з переходом на основу черепа, субарахноідальний крововилив, отоліквореї праворуч, двостороннього гемопневмотораксу, розриву селезінки з внутрішньочеревним крововиливом, закритого перелому лівого стегна, перелому лівого щелепоорбітального комплексу.

Таким чином ОСОБА_5 порушив п.п. 2.9(б) та 11.4 Правил дорожнього руху України, зокрема:

п. 2.9 (б) водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу;

п. 11.4 на дорогах з двохстороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги руху для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги.

Допущені ОСОБА_5 порушення Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та призвели до загибелі потерпілого ОСОБА_11, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень неповнолітньому потерпілому ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_5, та середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6

В суді обвинувачений ОСОБА_5 ствердив про визнання свої вини у виїзді на зустрічну смугу внаслідок втрати свідомості і ДТП, що сталося через це. Обставини ДТП встановлені по справі визнав. Водночас керування автомобілем у хворобливому стані заперечив, наполягав, що в той день мав задовільний стан здоров'я для безпечного керування автомобілем.

Показав, що того дня, керуючи автомобілем «Ніссан», проїхав близько 10 км. Рухався до м. Києва, швидкість не перевищував, ПДР України не порушував. Під час руху раптово втратив свідомість, а тому виїхав на зустрічну смугу руху, де сталося зіткнення з автомобілем «Деу Нексія». В момент зіткнення був без свідомості. Після зіткнення одразу прийшов до тями і спочатку не зрозумів, що сталося. Також обвинувачений показав, що великих проблем зі здоров'ям крім остеохондрозу не мав. У той день почував себе добре. Проте у нього боліла голова в зв'язку зі зміною погоди. На місці події лікарі виміряли його артеріальний тиск, який виявився підвищеним.

Не дивлячись на часткове визнання своєї вини, його винуватість підтверджується сукупністю досліджених в суді доказів.

Показаннями в суді свідка ОСОБА_13, який їхав на своєму автомобілі за автомобілем «Деу Нексія» в напрямку смт Десна і став очевидцем раптового виїзду автомобіля «Ніссан Пасфіндер» під керуванням ОСОБА_5 на смугу зустрічного руху, де сталося зіткнення з автомобілем «Деу Нексія», який в тій ситуації уникнути зіткнення не міг.

Показаннями в суді потерпілого ОСОБА_6, в тій частині, що він разом з ОСОБА_11 їхали в автомобілі «Деу Нексія» зі швидкістю близько 60 км/г. Останній керував автомобілем, він сидів поруч, а його син ОСОБА_12 знаходився на задньому сидінні. Мали повертати ліворуч, їхали лівою смугою руху. Автомобіль «Ніссан» на повороті дороги поїхав прямо, виїхав на їхню смугу руху і зіткнувся в лівій бік їхнього автомобіля. Водій ОСОБА_11 внаслідок зіткнення загинув. Він допоміг сину, якого забрала швидка медична допомога, потім сам потрапив у лікарню.

Потерпіла ОСОБА_8 в суді показала, що внаслідок цього ДТП загинув її чоловік, який постійно працював, повністю утримував сім'ю. Обвинувачений добровільно відшкодував 7 000 грн., але збитки яких вона зазнала є значно більшими. До того ж дитина (їхня донька) втратила батька, який займався її вихованням та розвитком, приділяв їй багато уваги.

Потерпіла ОСОБА_14 в суді показала, що внаслідок ДТП її неповнолітній син був госпіталізований в тяжкому стані, проводилася інтенсивна терапія та реанімація, знаходився в комі по 7.07.2013 року. Після виписки з лікарні невідкладної допомоги дитина перебувала в жахливому й важкому стані, потребувала більш ніж серйозної реабілітації. Єдиною медичною установою, яка взялася за лікування дитини є Науково-практичний центр нейрореабілітації «Нодус». Інших акредитованих МОЗ України аналогічних закладів не існує. Дитині розроблено програму індивідуальної реабілітації з щоденними багатогодинним зайняттями та процедурами. Син потребував її постійного догляду. За той час її син вчився розмовляти, рухатися тощо. Пройдений на даний час курс лікування є далеко не остаточним, дитина значно відстає в розвитку, її стан здоров'я не може бути повністю відновленим. Обвинувачений частково відшкодував їй завдану шкоду, але витрати на лікування значно перевищують розмір відшкодованого.

З даних протоколу огляду місця події, фототаблиці та схеми до нього від 28.06.2013 року, вбачається, що таким є ділянка автодороги по вул. Набержній, 24 у м. Вишгороді Київської області навпроти автозаправки «АВАКС». Автомобіль «Деу Нексія» розташований на смузі руху в напрямку смт Десна. На водійському місці знаходиться труп ОСОБА_11 Перед автомобілем на цій же смузі руху розташовано уламки автомобілів та пошкодження дорожнього покриття. За цим автомобілем на цій же смузі руху на відстані 8,3 м. розташований автомобіль «Ніссан Пасфіндер». Від уламків перед автомобілем «Деу Нексія» й до автомобіля «Ніссан Пасфіндер» ведуть сліди юзу останнього. Місце пригоди знаходиться після заокруглення дороги праворуч в напрямку до м. Києва.

Даними протоколів огляду транспорту виявлено повну деформацію кузова автомобіля «Деу Нексія» з лівої сторони, у автомобіля «Ніссан Пасфіндер» виявлено пошкоджену передню частину кузова, зміщену відносно кузова переднє ліве колесо, передні та задні двері (т. 1 .а.с 18-42).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 175тр-2013 г. від 15 серпня 2013 року у ОСОБА_11, 1978 р.н. виявлено тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння, зокрема:

забита рана (по задній поверхні лівого передпліччя у верхній третині; в нижній третині по задній поверхні лівого передпліччя в середній третині);

садна (в лобовій області зліва; в лівій виличної області; на лівому крилі носа; в лівої підключичної області; на лівому плечі на всьому протязі множинні; по задній внутрішній поверхні лівого передпліччя в нижній і середньої третині; по тильній поверхні лівої кисті чисельні; по зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині; по переднє зовнішній поверхні й гомілки у верхній третині в кількості 10-ти; по зовнішній поверхні правого колінного суглоба);

двосторонні переломи ребер, перелом грудини у верхній третині, розрив правого зчленування, розрив лівого крижово-клубового зчленування, перелом верхньої і нижньої лівої лонної кістки і гілки лівої сідничної кістки, осколковий перелом лівої плечової кістки;

розрив навколосерцевої сумки, розрив легеневого стовбура, розриви нижньої частки лівої легені; правої частки печінки, розтрощення селезінки, крововиливи біля коріння легень з надривами плеври;

ознаки масивної крововтрати.

Вказані тілесні ушкодження могли бути заподіянні в момент зіткнення при знаходженні в салоні автомобіля за встановлених у справі обставин.

Смерть ОСОБА_11 настала від закритої травми грудей і живота з пошкодженням внутрішніх органів і кісток скелета з розвитком крововтрати (т. 1 а.с. 172-174).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №95/Е від 21 серпня 2013 року у ОСОБА_12 виявлено тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння у виді: політравми, тяжкої ВЧМТ, забою головного мозку тяжкого ступеня, лінійного перелому лобної, виличної кістки праворуч з переходом на основу черепа, субарахноідальний крововилив, отоліквореї праворуч, двостороннього гемопневмотораксу, розриву селезінки з внутрішньочеревним крововиливом, закритого перелому лівого стегна, перелому лівого щелепоорбітального комплексу, які могло бути заподіяно за встановлених у справі обставин (т. 1 а.с. 184-186).

Як встановлено у висновку судово-медичної експерта №97/Е від 21 серпня 2013 року ОСОБА_6 внаслідок ДТП заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості, які спричинили розлад здоров'я строком більше 21 дня у виді: забою грудної клітини, перелому 6, 7 ребер праворуч, перелому кісток носу, нижньої щелепи праворуч, струсу головного мозку(т. 1 а.с. 190-192).

Відповідно до висновків судово-автотехнічної експертизи № 460А від 23 липня 2013 року та № 459А від 15 липня 2013 року несправностей рульового керування, гальмівної системи та ходової частини автомобілів «Ніссан Пасфіндер» д.н.з. НОМЕР_5 та «Деу Нексія» д.н.з. НОМЕР_3, які могли б виникнути до ДТП та вплинути на курсову стійкість транспортних засобів перед подією, не виявлено (т. 1 а.с. 196-201, 206-210).

Згідно висновку судової транспортно-трасологічної експертизи №457А від 09 серпня 2013 року в момент первинного контакту повздовжні вісі автомобілів «DAEWOO NEXIA», д.н.з. НОМЕР_3 та «NISSAN PATFINDER 3.3», д.н.з. НОМЕР_5 були розташовані під кутом 160…170 градусів при зустрічних напрямках руху.

Зіткнення автомобілів «DAEWOO NEXIA», та «NISSAN PATFINDER 3.3» відбулось в правій смузі для руху в бік смт. Десна, тобто на смузі руху автомобіля «DAEWOO NEXIA» в районі розташування пошкоджень дорожнього покриття, вибоїни та подряпин (позначка 1 схеми до протоколу ОМП).

В момент первинного контакту автомобіль «DAEWOO NEXIA» контактував передньою лівою частиною (капот з лівої сторони, ліве переднє крило, ліве переднє колесо), із передньою лівою частиною автомобіля «NISSAN PATFINDER 3.3» (бампер з лівої сторони, ліве переднє колесо, ліве переднє крило та капот з лівої сторони) (т. 1 а.с. 215-218).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №97/К від 19 листопада 2013 року встановлено, що згідно з даними медичної документації на ім'я ОСОБА_5, 1956 р.н. та його огляду 14.11.2013 року членом комісії експертів, лікарем-неврологом ОСОБА_15, у ОСОБА_5 виявлено клінічні ознаки таких захворювань: розповсюджений остеохондроз хребта із клінічними проявами остеохондрозу шийного відділу хребта з цервіко-брахіалгією, гіпертонічна хвороба II ступеню.

Виходячи з даних медичної документації та огляду ОСОБА_5 14.11.2013 року вищевказані захворювання в нього проявляються скаргами на головний біль, періодичним онімінням правої руки, болю в лівій руці, болючістю при пальпації лівого плечового суглобу та паравертебральних точок шийного відділу хребта, підвищенням артеріального тиску, на рентгенограмах шийного відділу хребта виявляються ознаки розповсюдженого остеохондрозу із спондилоартрозом в сегментах С5-6, С6-7.

Зазначені захворювання мають хронічний характер протікання (тобто такі, для розвитку яких потрібен тривалий час /роки, десятиріччя/, які мають тенденцію до поступового прогресування, та які на даний час повністю вилікувати не є можливим). Згідно із записами у медичній карті амбулаторного хворого, перше звернення ОСОБА_5 з приводу остеохондрозу хребта (поперекового відділу) сталося у 1997 році, до огляду пацієнта 14.11.2013 року діагноз гіпертонічної хвороби йому не виставлявся (тобто встановити орієнтовний термін початку и розвитку не є можливим).

Встановити конкретні причини розвитку у ОСОБА_5 виявлених у нього захворювань не є можливим. Як правило, згідно із даними медичної літератури, на розвиток таких захворювань значний вплив мають вікові зміни у організмі людини, професія, шкідливі звички, спадковість та інші причини.

Згідно із даними медичної літератури, остеохондроз шийного відділу хребта, гіпертонічна хвороба за деяких обставин можуть викликати у хворого порушення зору, координації, впливати на швидкість реакції, викликати втрату свідомості, тощо. У наданій медичній документації немає даних, що вказана симптоматика зафіксована медичними працівниками при оглядах та обстеженнях ОСОБА_5; також дана симптоматика не зафіксована при огляді пацієнта 14.11.2013 року в межах виконання експертизи. № 97/1.

Таким чином, при виконанні даної експертизи комісією експертів не виявлено об'єктивних даних, які б могли підтвердити можливість втрати свідомості ОСОБА_5 під час ДТП 28.06.2013 року, або можливість «втрати керування над собою, внаслідок різкої зміни тиску, потемніння в очах, посиленої слабкості». У наданій медичній документації відсутні дані для відповіді на питання «Яким був стан здоров'я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, в момент ДТП» (т. 2 а.с. 6-7).

При цьому експерт ОСОБА_15 в суді ствердила, що для об'єктивного встановлення чи втрачав під час ДТП свідомість ОСОБА_5 чи ні, його обов'язково необхідно було оглянути та зафіксувати стан нервової системи саме на той момент. Оскільки такі медичні дані відсутні, а вона його оглядала лише на 5-й день після цього, то за відсутності достатніх даних не можна ствердно встановити, що обвинувачений свідомість втрачав, як і не можна однозначно виключити, що такого стану у ОСОБА_5 дійсно не було. Тобто для отримання категоричних відповідей необхідні об'єктивні медичні дані, які є відсутніми.

Втім втрата свідомості ОСОБА_5 під час керування автомобілем, яка призвела до втрати ним керування, який на заокругленні автодороги продовжив рух прямо, виїхав на зустрічну смугу і допустив зіткнення з автомобілем потерпілого підтверджується сукупністю інших взаємоузгоджених доказів.

Зокрема, показаннями обвинуваченого в суді, який наполягав, що саме через миттєве запаморочення опинився на зустрічній смузі руху. Після ДТП на місці пригоди лікарі ШМД виявили в нього підвищений артеріальний тиск.

Показаннями в суді свідка ОСОБА_13, який чітко розгледів, як водій ОСОБА_5 з похиленою вниз головою, на повороті праворуч без зміни напрямку руху повільно продовжив рух прямо, перетнув суцільну лінію, виїхав на смугу зустрічного рух, де і сталося зіткнення. Після цього ОСОБА_5 розгублено запитував його про те, як трапилося ДТП.

Також даними про наявність хронічних хвороб ОСОБА_5, які в нього розвивалися тривалий час і разом з гіпертонічною хворобою 2 ступеню могли призвести до втрати свідомості, чого як ствердила в суді експерт ОСОБА_15 за жодних обставин виключити не можна.

Аналізуючи досліджені у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає, що інкриміноване ОСОБА_5 звинувачення знайшло своє підтвердження.

Так, керування обвинуваченим автомобілем у хворобливому стані підтверджується показаннями самого ОСОБА_5, який частково погоджуючись з висновком СМЕ № 97/К, у суді ствердив, що в нього підвищився тиск, боліла голова і це могло призвести до втрати ним свідомості, коли під час керування автомобілем у нього потемніло в очах. Крім того показав обвинувачений і про те, що на зміну погоди, як у день пригоди, коли була «змінна хмарність», він виявив у себе зазначені хворобливі прояви.

Також ці обставини підтверджуються висновками СМЕ № 97/К про хронічні захворювання ОСОБА_5 - розповсюджений остеохондроз хребта із клінічними проявами остеохондрозу шийного відділу хребта, гіпертонічна хвороба 2-го ступеню, які розвивалися роками й мають тенденцію до поступового прогресування, коли ці хвороби проявляються скаргами на головний біль, періодичним онімінням правої руки, болю в лівій руці, підвищенням артеріального тиску, які повністю вилікувати неможливо.

При цьому медичний експерт ОСОБА_15 в суді ствердила, що підвищений тиск є передумовою втрати свідомості до чого призводять багато різноманітних причин.

Виходячи з викладеного вище, суд зазначає, що до втрати свідомості ОСОБА_5, як це сталося за встановлених у справі обставин, міг призвести лише його відповідний хворобливий стан, ознаки якого він достатньо чітко виявив у себе в той день.

Також суд зазначає, що кожний водій, керуючи транспортом - джерелом підвищеної небезпеки, повинен максимально убезпечити свою діяльність, щоб мати змогу постійно і безпечно контролювати транспортний засіб.

Згідно ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Згідно п. 1.5 ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Виходячи з цих вимог, водієві в силу імперативної норми (п. 2.9 (б) ПДР України) забороняється керувати транспортним засобом в стані, який знижує швидкість реакції та увагу, а отже тим більше в хворобливому стані, який призвів до втрати ОСОБА_5 свідомості і як наслідок до втрати керування автомобілем.

Доводи обвинуваченого про те, що самопочуття в той день у нього не було настільки поганим щоб не керувати автомобілем, а підвищений артеріальний тиск він не відчував, суд до уваги не приймає, оскільки вони суперечать зазначеним вище вимогам Закону.

Отже Законом та спеціальними правилами встановлено обов'язок водія, передбачити можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своєї необережної поведінки, тобто в умовах які розглядаються, ОСОБА_5 повинен був і мав можливість правильно оцінити ситуацію, що склалася, і передбачити можливі наслідки, як це знайшло своє відображення в ст. 27 КК України.

Таким чином суд визнає доведеною вину ОСОБА_5 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, який керував транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_11 та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень неповнолітньому потерпілому ОСОБА_12, середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6, та кваліфікує його злочинні дії за ч. 2 ст. 286 КК України

При призначенні обвинуваченому покарання, суд звертає увагу на характер допущених ним порушень безпеки дорожнього руху. Також суд ураховує конкретні обставини справи та наслідки, розмір завданої шкоди, кількість потерпілих й ступінь заподіяних тілесних ушкоджень, необережну форму вини та ступінь вчиненого тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, якій злочин вчинив уперше, позитивно характеризується, працює, має погіршений стан здоров'я .

Обставин, які б пом'якшували покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

При цьому суд не має підстав визнати щире каяття обвинуваченого пом'якшуючою покарання обставиною, оскільки той свою вину у повному обсязі не визнав.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Беручи до уваги зазначене, а також позицію сторони потерпілих, які висловилися про необхідність призначення ОСОБА_5 суворого покарання, часткове відшкодування ним завданої шкоди, суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді та в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України з позбавленням права керування транспортними засобами.

При вирішенні позову ОСОБА_6 суд на підставі ст.ст. 23, 1167, 1187 ЦК України приймає до уваги обґрунтовані для цього підстави й обставини, зокрема глибину душевних страждань, що пов'язані з ушкодженням здоров'я, ступінь ушкодження та негативні наслідки, вимушені зміни в життєвих планах і стосунках, а тому з огляду на засади розумності і справедливості, доходить висновку про його часткове задоволення.

Цивільний позов ОСОБА_7, як законного представника малолітнього ОСОБА_12, про відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню на підставі ст.ст. 22, 1166, 1187, 1199 ЦК України, виходячи з письмових доказів про завдані збитки, пов'язані з придбанням ліків, витратами на лікування, реабілітацію. Тому суд вважає позов у цій частині обґрунтованим і доведеним на заявлену суму 79 665 грн.

Визначаючи розмір заподіяної моральної шкоди, суд зважає на підстави і обставини, що обґрунтовані стороною позивача в судовому засіданні, зокрема на глибину душевних страждань, що пов'язані з тяжким ушкодженням здоров'я малолітньої дитини, тривалість складного лікування, коли стан здоров'я хворого лишається важким, а стан мислення та усвідомлення навколишнього середовища не відповідає віку дитини, ступінь негативних наслідків і їх невідворотність, вимушені зміни в життєвих планах і стосунках, а також з огляду на засади розумності і справедливості, на підставі чого визнає доведеним частково від заявленої суми.

Від вимог висунутих до ПАТ «СК «Нова» позивачка відмовилася в зв'язку з їх задоволенням відповідачем.

Вирішуючи заявлений потерпілою ОСОБА_8 цивільний позов про відшкодування завданої матеріальної шкоди, суд виходить з письмових доказів про завдані збитки, згідно яких заявлений розмір відшкодування є обґрунтованим і доведеним на заявлену суму.

Суд вважає, що згідно вимог ст.ст. 22, 1166, 1187 ЦК України відповідач ОСОБА_5, як власник джерела підвищеної небезпеки, має нести цивільну відповідальність по відшкодуванню витрат позивачки, які вона здійснила в зв'язку з проведенням поминальних обідів. Позов у цій частині є обґрунтованим і документально підтвердженим на суму 13 629 грн. 76 коп.

Що стосується витрат позивачки на придбання труни та замовлення ритуальних послуг під час поховання її чоловіка згідно договору від 1.07.2013 року на суму 3 793 грн., то їх відшкодування згідно вимог ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст. 2 ЗУ «Про поховання та похоронну справу» та ст. 27 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має бути здійснене за рахунок ПАТ СК «Нова» згідно полісу № АВ/3312445 від 1.08.2012 року.

Витрати на спорудження надгробного пам'ятника загиблому чоловіку, яких зазнала позивачка в цій справі на суму 17 700 грн. суд завищеними не вважає. Їх здійснення підтверджується документально, а тому згідно вимог ст.ст. 22 і 1201 ЦК України та з огляду на принцип відшкодування реальних збитків у повному обсязі, вони підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_5, як з винної особи так як про це просить позивачка.

Отже позов ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди суд вважає обґрунтованим і доведеним на заявлені суми.

Позов неповнолітньої ОСОБА_16, в особі її законного представника ОСОБА_8, про відшкодування матеріальної шкоди також слід задовольнити.

Так, оскільки обвинувачений застрахував свою цивільно-правову відповідальність, як власник наземного транспортного засобу полісом № АВ/3312445 від 1.08.2012 року, то згідно вимог ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільну відповідальність у встановленому законом ліміті за шкоду завдану смертю годувальника внаслідок дорожньо-транспортної пригоди слід покласти на страховика ПАТ «СК «Нова».

Згідно вимог ст.ст. 1200, 1202 ЦК України та Постанови КМУ від 31.12.2004 року № 1776 «Про затвердження Порядку проведення розрахунку розміру страхового відшкодування утриманцям у зв'язку із смертю годувальника внаслідок дорожньо-транспортної пригоди» відшкодування шкоди в даному випадку належить здійснювати щомісячними платежами, які слід визначити в розмірі ? частини мінімальної заробітної плати, встановленої ЗУ «Про державний бюджет» на відповідні роки з дня настання страхового випадку.

Обов'язок подальшого відшкодування вказаної вище шкоди після закінчення ліміту відповідальності страховки слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 згідно вимог ст. 1194 ЦК України.

Що стосується грошового розміру заподіяної потерпілим ОСОБА_8 і ОСОБА_16 (дружини й неповнолітньої доньки загиблого) моральної шкоди то, з огляду на перенесену потерпілими глибину душевних страждань, що пов'язані зі смертю близької людини, їх невідворотні негативні наслідки, вимушені зміни в життєвих планах і стосунках, а також з огляду на засади розумності і справедливості, на підставі чого суд визнає доведеним частково від заявленої суми.

При цьому частина завданої моральної шкоди кожному з потерпілих в сумі 2 550 грн. згідно вимог статей 9.3 і 22.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підлягає стягненню із ПАТ СК «Нова».

Обов'язок відшкодування моральної шкоди в іншій частині слід покласти на обвинуваченого, як винну особу згідно вимог ст. 22.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст. 23 ЦК України.

Цивільні позови прокурора відділу Прокуратури Київської області про відшкодування вартості лікування потерпілих ОСОБА_12 і ОСОБА_6 відповідними закладами охорони здоров'я підлягають задоволенню на підставі ч. 1 ст. 1206 ЦК України.

Вирішуючи питання про запобіжний захід обвинуваченого до набрання вироком законної сили, то в зв'язку з постановленням обвинувального вироку й засудженням ОСОБА_5 до позбавлення волі, останньому в зв'язку з виникненням ризику переховування слід обрати запобіжний захід тримання під вартою, як про це просив прокурор у судових дебатах.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370 і 374 КПК України,

засудив:

визнати винним ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України і за цим законом призначити йому покарання 6 (шість) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати усіма видами транспортних засобів на 3 (три) роки.

Обрати ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили запобіжний захід тримання під вартою в СІЗО № 13 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київської області, якого взяти під варту в залі суду.

Строк відбування покарання рахувати з часу затримання ОСОБА_5

Цивільні позови прокурора відділу Прокуратури Київської області задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_6) на користь Київської дитячої клінічної лікарні №7 виконавчого органу Київської міської ради Департаменту охорони здоров'я (р\р №35421002000972 в ГУ ДКСУ у Печерському районі м. Києва, МФО 820019, код 01993842) на відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_12 62 476 (шістдесят дві тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 02 (дві) коп.

Стягнути із ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_6) на користь Київської дитячої клінічної лікарні №12 виконавчого органу Київської міської ради Департаменту охорони здоров'я (р\р №35422002001323 в ГУ ДКСУ у Печерському районі м. Києва, МФО 820019, код 25680639) на відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_6 2 240 (дві тисячі двісті сорок) грн. 52 (п'ятдесят дві) коп.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_6) на користь ОСОБА_6 на відшкодування завданої моральної шкоди 20 000 (двадцять тисяч) грн.

Цивільний позов ОСОБА_7, як законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_12, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_6) на користь ОСОБА_7, як законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_12, 79 665 грн. та 150 000 грн. на відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди відповідно, а всього 229 665 (двісті двадцять дев'ять тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн.

Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (код ЄДРПОУ 31241449) на користь ОСОБА_8 3 793 грн. та 2 550 грн. на відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно, а всього 6 343 (шість тисяч триста сорок три) грн.

Стягнути із ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_6) на користь ОСОБА_8 13 629 грн. 76 коп. та 17 700 грн. на відшкодування завданої матеріальної шкоди та 150 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 181 329 (сто вісімдесят одну тисячу триста двадцять дев'ять) грн. 76 (сімдесят шість) коп.

Цивільний позов ОСОБА_8, як законного представника неповнолітньої ОСОБА_16 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (код ЄДРПОУ 31241449) на користь ОСОБА_8, як законного представника неповнолітньої ОСОБА_16, 2 550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. на відшкодування моральної шкоди, яка завдана останній.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (код ЄДРПОУ 31241449) на користь ОСОБА_8 на утримання ОСОБА_16 в межах ліміту відповідальності на одну особу на суму 50 000 грн., а після закінчення ліміту відповідальності із ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_6), щомісячно до досягнення ОСОБА_16 (ІНФОРМАЦІЯ_9) повноліття (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_16 23 років) грошові кошти в розмірі ? частини мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про державний бюджет» на відповідний рік, починаючи з 28 червня 2013 року.

Стягнути із ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_6) на користь ОСОБА_8, як законного представника неповнолітньої ОСОБА_16, 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди, яка завдана останній.

За проведення судових експертиз (автотехнічних та транспортно-трасологічної) на підставі ст. 124 КПК України стягнути із ОСОБА_5 на користь держави в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області процесуальні витрати в розмірі 3 670 (три тисячі шістсот сімдесят) грн. 80 (вісімдесят) коп. ( т. 1 а.с. 196, 205, 214).

Речові докази по справі:

- автомобіль «DAEWOO NEXIA», д.н.з. НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 55) - залишити власнику ОСОБА_17;

- автомобіль «NISSAN PATFINDER 3.3», д.н.з. НОМЕР_5 (т. 1 а.с. 45) - залишити на зберіганні на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Вишгородського РВ для забезпечення виконання рішення суду про відшкодування шкоди;

- оптичний CD-R диск з відеозаписами з місця пригоди з назвою «ДТП-28.06.2013» (т. 1 а.с. 43) - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з моменту його проголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію цього вироку, яку негайно після проголошення вироку вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя