Ухвала суду № 416810, 08.06.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 08 червня2006 року                                                                           м. Київ         

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – судді Сергейчука О.А.,

суддів: Шипуліної Т.М., Карася О.В., Пилипчук Н.Г., Степашко О.І.,

розглянула в порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Нікопольського учбово-виробничого підприємства Дніпропетровського учбово-виробничого об’єднання “Луч” Української спілки сліпих на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2005 року по справі за позовом Нікопольського учбово-виробничого підприємства Дніпропетровського учбово-виробничого об’єднання “Луч” Української спілки сліпих до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції та Державної податкової адміністрації в Дніпропетровській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та  процесуального права, а також правової оцінки обставин у справі, колегія

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2004 року позивач – Нікопольське учбово-виробниче підприємство Дніпропетровського учбово-виробничого об’єднання “Луч” Української спілки сліпих звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення Нікопольської ОДПІ по результатах розгляду скарги від 16.08.2004 року та рішення першого заступника голови ДПА Дніпропетровської області за №33738/10/25-008 від 17.11.2004 року.

В ході розгляду справи позивач доповнив позовні вимоги та просив також визнати недійсним податкові повідомлення-рішення №000150237/1/36705 та №0001512370/1/36706 від 13.10.2004 року, які були прийняті за результатами вищевказаних рішень.

При цьому позивач вказував на те, що Нікопольською ОДПІ була проведена планова перевірка Учбово-виробничого підприємства Української спілки сліпих за період діяльності  з 01.04.2001 року по 31.03.2004 року і складено відповідний акт від 30.07.2004 року за № 001493.

В ході перевірки Нікопольською ОДПІ виявлені порушення валютного законодавства по експортному контракту №1 від 30.12.1997 року, укладеного між УВП Української спілки сліпих та ТОВ «Вікторія». Відповідач 27.05.2000 року прийняв податкові повідомлення-рішення № 00015023/0/26305 від 04.08.2004 року, якими нарахував  пеню за порушення резидентами термінів зарахування валютної виручки за зовнішньоекономічними контрактами, та № 0001512370/0/26304 від 04.08.2004 року, яким було застосовано штрафні санкції  за порушення термінів декларування валютних цінностей в сумі 5746,00 грн.

Внаслідок адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень у порядку ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» №2181-IIIвід 23.12.2000 року із змінами та доповненнями, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №000150237/1/36705 від 13.10.2004 року та №0001512370/1/36706 від 13.10.2004 року, якими нараховані штрафні санкції та пеня – залишені у повному обсязі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2005 року, позовні вимоги Нікопольського УВП Дніпропетровського учбово-виробничого об’єднання “Луч” Української спілки сліпих до Нікопольської ОДПІ задоволено, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення №000150237/1/36705 та №0001512370/1/36706 від 13.10.2004 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2005 року, рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове – про відмову в задоволені позову.

Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, позивач 22листопада 2005 року подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 листопада 2005 року касаційна скарга була прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2005 року та залишити без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2005 року, оскільки судом апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права.

Касаційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення – без змін з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно експортного контракту № 1 від 30.12.1997 року, позивачем 30.01.1998 року відвантажено ТОВ «Вікторія» (Росія) елемент фільтрувальний на суму 46519,30 грн. (145362,81 руб.)Р.Ф. На момент проведення перевірки оплата за відвантажену продукцію не надійшла і рахується дебіторська заборгованість в сумі 145362,81 руб. Р.Ф.

Нікопольською ОДПІ нарахована пеня за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Судами було правильно встановлено, що підставою для прийняття податковою інспекцієюспірних податкових повідомлень-рішень став акт від 30.07.2004р. № 001493 «Про результати комплексної планової перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Нікопольського учбово-виробничого підприємства Дніпропетровського учбово-виробничого об’єднання “Луч” Української спілки сліпихза період діяльності з 01.04.2001 року по 31.03.2004р.», який встановив з боку позивача порушення, зокрема, ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94 від 23.09.1994 року із змінами і доповненнями, за що до нього застосовані фінансові санкції.

З матеріалів справи вбачається, що Нікопольським учбово-виробничим підприємства Дніпропетровським учбово-виробничим об’єднанням “Луч” Української спілки сліпих на підставі вказаного в акті перевірки експортного контракту з ТОВ «Вікторія» (Росія), елементи фільтрувальної очистки масла в кількості 51008 шт. на суму 145372,81 російських рублів, 05.01.1998 року отримано на складі підприємства позивача по накладній № 653 працівником підприємства (Росія) для доставки товару автомобільним транспортом, як це було передбачено контрактом. Товар вивезено за межі митної території України, що підтверджено митною декларацією № 377 від 30.01.1998 року. Але в період з 05.02.1998 року по 07.02.1998 року товар у м. Воронежі викрадено.

На момент проведення перевірки оплата за відвантажену продукцію не надійшла і рахується дебіторська заборгованість в сумі 145372,81 російських рублів.

Скасовуючи рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2005 року, суд апеляційної інстанції правильно виходив з положень Закону України  «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та інших підзаконних нормативних актів.

Так, відповідно до вимог ст. 1 зазначеного Закону України, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії НБУ.

Відповідно до ст. 4 цього Закону,  порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Позивач не надав доказів звернення з позовом або заявою до Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України про стягнення заборгованості із контрагента за контрактом №1 від30.12.1997 року. Таким чином, підстави для зупинення або скасування нарахування пені – відсутні.

Інструкцією про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними та лізинговими операціями, затвердженою Постановою  Правління НБУ від 24.03.1999 року №136,  не встановлено моменту припинення застосування штрафних санкцій до резидента у разі неможливості одержання резидентом виручки чи продукції від іноземного партнера за укладенням контракту.

З врахуванням викладеного, пеня за порушення резидентами термінів, передбачених ст.ст. 1, 2 Закону України  «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», нараховується без обмежень до моменту зарахування коштів на валютний рахунок експортера в уповноваженому банку при здійснені експортної операції та до моменту здійснення поставки товару на Україну при здійснені імпортної операції.

Таким чином, суд апеляційної інстанції правильно прийшов до висновку про правомірність нарахування Нікопольською ОДПІ пені за порушення Нікопольським учбово-виробничим підприємства Дніпропетровським учбово-виробничим об’єднанням “Луч” Української спілки сліпих термінів розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Щодо нарахування штрафних санкцій по факту порушення термінів декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту і знаходяться за межами України, податковою інспекцією встановлено таке порушення в пункті 2.13 акту перевірки № 91/231.05477600 від 30.07.2004 року, а саме у перевіряємо му періоді Нікопольське УВП Дніпропетровське учбово-виробниче об’єднання “Луч” Української спілки сліпих не подавало до Нікопольської ОДПІ декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту і знаходяться за межами України станом на 01.07.2002 року, 01.04.2003 року, 01.07.2003 року, 01.10.2003 року, 01.04.2004 року. За порушення термінів декларування валютних цінностей згідно п.2.7 постанови НБУ від 08.02.2000 року № 49 «Положення про валютний контроль» правомірно накладено штравні санкції в сумі 5746,00 грн. і винесено податкове повідомлення-рішення №0001512370/0/26304 від 04.08.2004 року.

Також, Дніпропетровський апеляційний господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним рішення першого заступника голови ДПА Дніпропетровської області за №33738/10/25-008 від 17.11.2004 року за результатами  розгляду апеляційної скарги Нікопольського УВП Дніпропетровського учбово-виробничого об’єднання “Луч” Української спілки сліпих, оскільки відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пункту 7 Положення  про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, скарга (заява) подана з порушенням строків, визначених зазначеним Законом і Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби – не підлягає розгляду органами державної податкової  служби.

Позивачем повторна скарга була надіслана на адресу ДПА України у Дніпропетровській області поштою 29.10.2004 року, тобто з перевищенням законодавчо встановленого десятиденного строку, що підтверджується відбитком календарного штемпеля.

З огляду на те, що обставини по справі судом апеляційної інстанції встановлені повно і правильно на підставі належних і допустимих доказів, останній прийшов до обґрунтовано висновку, що підстави для визнання недійсними повідомлень-рішень Нікопольської ОДПІ № 00015023/0/26305 від 04.08.2004 року, яким нарахована пеня за порушення резидентами термінів зарахування валютної виручки за зовнішньоекономічними контрактами, та № 0001512370/0/26304 від 04.08.2004 року, яким було застосовано штрафні санкції  за порушення термінів декларування валютних цінностей в сумі 5746,00 грн., а також рішення першого заступника голови ДПА Дніпропетровської області за №33738/10/25-008 від 17.11.2004 року – відсутні.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення та вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що рішення суду апеляційної інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.210,220, 220-1, 224, 231 , ч.5 ст.254 КАС України, колегія  -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Нікопольського учбово-виробничого підприємства Дніпропетровського учбово-виробничого об’єднання “Луч” Української спілки сліпих залишити без задоволення, а  постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2005 року – без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий: _____ Сергейчук О.А.

Суддя-доповідач: ______Шипуліна Т.М.

Судді:             ______ Карась О.В.

______Пилипчук Н.Г.   

______Степашко О.І.