Ухвала суду № 416809, 21.09.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня  2006 року                                                                  м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

         головуючого:      Бутенка В.І.,

         суддів:                    Сороки М.О.,

                                         Горбатюка С.А.,  

                                         Лиски Т.О.,

                                         Панченка О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження  адміністративну справу

закасаційною скаргоюВАТ “Звенигородська сільськогосподарська машинно–технологічна станція” на рішення господарського суду Черкаської області від 25 серпня 2005 року і ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2005 року

 в справі за позовом Звенигородського міжрайонного прокурора (далі – прокурор) в інтересах держави в особі Звенигородської об’єднаної державної податкової інспекції в Черкаській області (далі – ОДПІ) і Озірнянської сільської ради Звенигородського району до ВАТ “Звенигородська сільськогосподарська машинно – технологічна станція”(далі - ВАТ “Звенигородська СМТС)  про стягнення суми,

встановила:

Звенигородський міжрайонний прокурор  в інтересах держави в особі Звенигородської об’єднаної державної податкової інспекції в Черкаській області  і Озірнянської сільської ради Звенигородського району звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом  до ВАТ “Звенигородська сільськогосподарська машинно – технологічна станція” про стягнення суми.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 25 серпня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2005 року, позов задоволено. Стягнуто з ВАТ "Звенигородська СМТС”: 1) в доход державного бюджету через  Звенигородську ОДПІ 82 502,26 грн. недоїмки з прибуткового податку з громадян та податку з доходів фізичних осіб; 2) в доход державного бюджету через відділ державної виконавчої служби Звенигородського районного управління юстиції для  зарахування  на   реєстраційний  ВДК  у

м. Черкаси 825,02 грн. державного мита; 3)   на   користь   Державного   підприємства "Судовий інформаційний центр" 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу. В позові прокурора в інтересах Озірнянської сільської ради відмовлено.

У касаційній скарзі ВАТ “Звенигородська СМТС”, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального  права, просить судові рішення скасувати.

          Касаційна задоволенню не підлягає з таких підстав.

          Судами встановлено, що Звенигородською ОДПІ здійснена перевіркаВАТ “Звенигородська СМТС”з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за період з 01.07.2002 р. по 31.12.2004 р.За результатами цієї перевірки був складений акт №334/23-30257002  від 04.04.2005 р., відповідно до якого встановлено наявність у відповідача простроченої заборгованості з прибуткового податку з громадян у сумі 43 884,58грн., самостійно нарахованого і утриманого відповідачем з невиплачених громадянам доходів за 2002-2003 роки у відповідності з вимогами Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 р. №13-92 та з податку з доходів фізичних осіб у сумі 38 617,68 грн., самостійно нарахованого і утриманого відповідачем з виплачених фізичним особам доходів за січень-листопад 2004р. у відповідності з вимогами Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. №889-ІУ.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що на час прийняття рішення стягувана сума боргу не була списана податковими органами і не була сплачена відповідачем  та позивач не довів те, що він звертався до податкового органу за списанням стягуваної суми боргу.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з таким висновком і доводи касаційної скарги його не спростовують.

          З огляду на те, що  суди першої і апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень, ці судові рішення підлягають залишенню без зміни.

Керуючись ст. ст.  220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,

ухвалила:

        Касаційну скаргуВАТ “Звенигородська сільськогосподарська машинно–технологічна станція” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 25 серпня 2005 року і ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 20 жовтня 2005 року – без змін.

                Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення  і оскарженню не підлягає.

Судді: