Рішення № 4167654, 14.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/219

14.07.09

За позовом

Дочірнього Підприємства «Управління спеціальних машин №2»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»

до

Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього

про

стягнення 69 149, 97 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача:

не з’явились;

Від відповідача:

Гаврилюк П.Д. - представник за довіреністю № 322 від 07.04.2009 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства «Управління спеціальних машин № 2»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»до Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-1»ім. М.П. Загороднього»про стягнення 69 149, 97 грн. заборгованості за договором від 01.04.2008 року на виконання робіт.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.04.2009 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.04.2009 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.04.2009 року заявив клопотання про здійснення технічної фіксації з допомогою звукозаписувального технічного засобу судового процесу та про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та підготувати обгрунтований відзив на позов.

Представник позивача не заперечував проти заявлених клопотань відповідача.

Згідно ч.7 ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу. Тому, суд задовольнив клопотання відповідача про здійснення технічної фіксації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2009 року розгляд справи відкладено до 19.05.2009 року з підстав задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання 19.05.2009 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 21.04.2009 року не виконав, проте через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Розгляд справи відкладено до 01.06.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 01.06.2009 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.06.2009 року надав відзив на позовну заяву, проти позову заперечував, посилаючись на те, що акти приймання виконаних робіт оформлені з порушенням умов Договору від 01.04.2008 року та підписані не уповноваженою особою.

Крім того, сторони спільно заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив заявлене сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2009 року розгляд справи відкладено до 16.06.2009 року для витребування додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 16.06.2009 року оголошено перерву до 06.07.2009 року.

06.07.2009 року у судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про призначення судово-лінгвістичної експертизи, відповідно до якої просить роз’яснити чи у відповідності із змістом п. 3.2 договору від 01.04.2008 року позивач виконував спірні роботи.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза повинна призначатися тільки для встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування норм.

Оскільки на день слухання справи суд всі документи необхідні для розгляду справи подані сторонами та зважаючи на те, що суд не потребує спеціальних знань по суті спору, суд відмовив у задоволенні зазначеного клопотання.

Крім того, представник відповідача подав заяву про розстрочення виконання рішення строком на три місяці рівними частинами.

У судовому засіданні 06.07.2009 року оголошено перерву до 14.07.2009 року для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2008 року між Дочірнім підприємством «Управління спеціальних машин №2»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація»(далі виконавець або Позивач) і Відкритим акціонерним товариством «Трест «Київміськбуд-1»Імені М.П. Загороднього»(далі –замовник або Відповідач) був укладений договір на виконання робіт (надання послуг) (далі –Договір), відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання по виконанню своїми гусеничними кранами будівельно-монтажних, навантажувально-розвантажувальних та інших робіт і послуг на будівельному майданчику, що належить замовнику за адресою –м. Київ, вул. Княжий затон на ж\м Позняки 9 мікрорайон ділянка № 11.

Згідно із п. 3.2 Договору Замовник щомісячно авансує Виконавця в розмірі не менше 50% від планує мого об’єму робіт в наступному місяці. Виконавець приступає до виконання робіт не пізніше 2-х робочих діб після отримання на рахунок Виконавця від Замовника авансового платежу та оплати вартості перебазування гусеничного крану.

Відповідно до п. 3.1. Договору Замовник зобов’язується здійснювати оплату виконаних виконавцем робіт щомісячно, до 15 числа поточного місяця за попередній, на підставі довідок про вартість виконаних підрядних робіт або актів приймання передачі виконаних робіт, які оформлені Виконавцем та підписані Замовником або одним з його структурних підрозділів, а саме Відокремлений підрозділ Будівельно-монтажне управління №2, який діє на підставі положення. Перелік вартості однієї машино-години з урахуванням виду механізмів та будівельної техніки знаходиться в Додатку №1, який є невід'ємною частиною даного Договору (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 6.3 Договору виконавець щомісячно направляє Замовнику довідки про вартість виконаних підрядних робіт або акти приймання передачі виконаних робіт не пізніше 27-го числа поточного місяця. Якщо протягом п'яти робочих діб з моменту отримання акту приймання передачі виконаних робіт Замовник не поверне підписаний екземпляр акту приймання передачі виконаних робіт, або не направить Виконавцю письмово мотивовані причини не підписання акту приймання передачі робіт, то Замовник погоджується, що приймає виконані Виконавцем роботи на умовах, що вказані в акті та що роботи Виконавцем виконані якісно, в належний термін, повністю відповідають вимогам Замовника і підлягають оплаті за ціною, яка вказана в Акті приймання передачі виконаних робіт.

Як встановлено судом, відповідач не виконав п. 3.2 Договору та не здійснив авансування робіт, проте позивач здійснив роботи на будівельному майданчику відповідача. Відповідач проти виконання робіт не заперечував та прийняв їх, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання виконаних робіт №3565 від 30.09.2008 року за вересень 2008 року на суму 17 018, 40 гри. та №3594 від 31.10.2008 року за жовтень 2008 року на суму 53 542, 80 грн. Претензій та зауважень по обсягах, строкам та якості виконаних робіт замовником виконавцю не пред’явлено, виконані роботи прийняв згідно умов Договору представник Відокремленого підрозділу Будівельно-Монтажного управління №2, їх вартість не заперечувалась.

Таким чином, виконавцем повністю були виконані зобов’язання по договору, однак кошти за виконані роботи замовником перераховані не били.

За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором, станом на день вирішення спору судом складає 69 149, 97 грн.

В своїх запереченнях відповідач посилається на те, що акти приймання виконаних робіт №3565 від 30.09.2008 року за вересень 2008 року на суму 17 018, 40 гри. та №3594 від 31.10.2008 року за жовтень 2008 року на суму 53 542, 80 грн. підписані неуповноваженою особою, оскільки Відокремлений підрозділ Будівельно-монтажного управління №2 є відокремленим підрозділом відповідача без права юридичної особи. Крім того, відповідач стверджує, що ним не планувалося проведення зазначених робіт відповідно до наданих позивачем актів виконаних робіт та відповідач дії щодо підписання актів приймання виконаних робіт не схвалював.

Відповідно до пунктів 1, 4 ст. 882 Цивільного кодексу України Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Оскільки, відповідно до п. 3.1. Договору сторонами погоджено особу якій надано право підпису актів прийняття виконаних робіт за Договором, то твердження відповідача щодо відсутності у Відокремленого підрозділу Будівельно-монтажного управління №2 права підпису актів приймання виконаних робіт по Договору не відповідає дійсності. Договір від 01.04.2008 року, на виконання якого позивачем було виконано роботи, підписано Головою правління Замовника (відповідач), що не заперечується відповідачем та свідчить про схвалення виконаних робіт підприємством.

Крім того, відповідач не скористався своїм правом та не звернувся до суду з вимогою про визнання актів приймання виконаних робіт №3565 від 30.09.2008 року за вересень 2008 року на суму 17 018, 40 гри. та №3594 від 31.10.2008 року за жовтень 2008 року на суму 53 542, 80 грн. недійсними, відповідно до п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України. Таким чином, він протягом 7 місяців до подачі позовної вважав зазначені акти підписаними уповноваженою особою та такими, що є дійсними.

Отже, оскільки на момент винесення рішення акти приймання виконаних робіт №3565 від 30.09.2008 року за вересень 2008 року на суму 17 018, 40 гри. та №3594 від 31.10.2008 року за жовтень 2008 року на суму 53 542, 80 грн. є чинними та відповідачем не оскаржені, то суд не бере до уваги твердження відповідача щодо недійсності даних актів.

Відповідно до заперечень, відповідач посилається також на те, що оскільки ним не було здійснено авансування робіт здійснених відповідачем, то відповідно у позивача, як виконавця не виникло зобов’язання здійснювати роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 3.2. Договору 3амовник щомісячно авансує Виконавця в розмірі не менше 50% від плануємого об'єму робіт в наступному місяці. Виконавець приступає до виконання робіт не пізніше 2-х робочих діб після отримання на рахунок Виконавця від Замовника авансового платежу та оплати вартості перебазування гусеничного крану. Замовником не виконано даного зобов’язання, натомість виконавець на виконання умов договору роботи провів належним чином та у повному обсязі, а замовник виконанні роботи прийняв. Таким чином, судом встановлено, що сторони вчинили дії спрямовані на виконання умов передбачених Договором, не зважаючи на ухилення замовника від проведення попередньої оплати. Отже суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо відсутності здійснення ним замовлення виконання робіт позивачем.

Згідно із ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Суд також не приймає твердження відповідача щодо порушення позивачем п. 5.1.4 Договору, щодо включення актів доплати за виконання робіт у вихідні дні, оскільки акти приймання виконаних робіт №3565 від 30.09.2008 року за вересень 2008 року на суму 17 018, 40 гри. та №3594 від 31.10.2008 року за жовтень 2008 року на суму 53 542, 80 грн. підписані уповноваженою особою замовника, є чинними та до суду не оскаржені.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач не звільняється від зобов’язання щодо оплати виконаних робіт.

Конституцією України закріплений обов’язок держави забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов’язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов’язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, п.5 ч.2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повного виконання Договору щодо оплати робіт не надав, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань повністю визнається, що також підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 69 149, 97 грн. підлягають задоволенню.

У судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про розстрочення виконання рішення строком на 3 (три) місяці рівними частинами.

Представник позивача проти клопотання про розстрочення виконання рішення не заперечував.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити його виконання.

Враховуючи вищезазначене, суд задовольняє клопотання представника відповідача та розстрочує виконання рішення на 3 місяці рівними частинами від дня набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6, код ЄДРПОУ 04012655, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Дочірнього Підприємства «Управління спеціальних машин №2»Відкритого акціонерного товариства «Будмеханізація» (03013, м. Київ, провулок Деревообробний, 3, код ЄДРПОУ 05503256) заборгованість у розмірі 69 149 (шістдесят дев’ять тисяч сто сорок дев’ять) грн. 97 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 691 (шістсот дев’яносто одна) грн. 49 коп., та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розстрочити виконання рішення наступним чином:

- 23 319, 82 грн. сплатити до 27.08.2009 року;

- 23 319, 82 грн. сплатити до 27.09.2009 року;

- 23 319, 82 грн. сплатити до 27.10.2009 року;

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Дідиченко М.А.