Рішення № 41674477, 17.11.2014, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/2114/14-ц

Провадження № 2/209/1128/14

З А О Ч Н Е Р ІШ Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2014 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська у складі:

головуючого Гнєзділова В.Є.

при секретарі Бойко Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Український Професійний Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 26 листопада 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Український Професійний Банк», який є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Український Професійний Банк» було укладено кредитний договір № 869. відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у вигляді відкличної кредитної лінії, що не поновлюється для придбання нерухомості та оплати страхових платежів в сумі 177455,00гривень, терміном до 10 листопада 2017 року зі сплатою15% річних. Згідно з п. 3.2 Кредитного договору, банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в рахунок кредиту в сумі згідно п.1.2 договору, шляхом видачі готівкових коштів з каси відділення банку. Відповідно до умов п.п.1.8, 4.5, 4.6 кредитного договору позичальник зобов'язався починаючи з січня 2008 року, щомісячно погашати заборгованість по кредиту, процентах та комісії в розмірі згідно з графіком платежів, а у разі порушення строків повернення кредиту позичальник взяв на себе зобов'язання сплачувати банку подвійну процентну ставку за користування коштами, а саме - 30% річних. Крім цього за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом позичальник на вимогу банку сплачує пеню в розмірі 0,2% від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення платежу. Пунктом 5.1 кредитного договору передбачено, що у разі порушення позичальником зобов'язань передбачених умовами кредитного договору, в т.ч. при порушенні сплати процентів та погіршення фінансового стану позичальника, банк має право достроково стягнути наданий кредит, проценти по ньому та інші витрати, пов'язані з виконанням цього договору, в тому числі і шляхом звернення на забезпечення. З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком 26 листопада 2007 року між ПАТ «УПБ» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №869-1, згідно з умовами якого поручитель взяв на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати перед банком, як солідарний боржник за кредитним договором. Для забезпечення виконання умов кредитного договору, 26 листопада 2007 р. між банком та відповідачем був укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за номером 3796, відповідно до умов якого іпотекодавець передав в іпотеку банку власне нерухоме майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В порушення умов кредитного договору позичальник, починаючи з жовтня 2013 року несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом, не здійснює щомісячне погашення кредиту, простроченої кредитної заборгованості та пені. Банк неодноразово звертався до відповідачів з претензіями усно та в письмовій формі, які були повернені поштою за закінченням терміну зберігання. Згідно п.п.16.5.2 іпотечного договору, банк, як іпотеко держатель, вправі звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця у разі невиконання чи неналежного виконання будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору. Відповідно умов п.16.8 іпотечного договору, банк має право достроково стягнути наданий кредит та/або проценти за ним, винагороди за користування кредитом при настанні будь-якої з умов, передбачених п.16.5.2 іпотечного договору. Згідно з п.22 іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки буде здійснюватися одним з таких способів за вибором іпотеко держателя: 1) за рішенням суду; 2) на підставі виконавчого напису нотаріуса; 3) шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених цим договором застережень про задоволення вимог іпотекодержателя. У зв'язку з невиконанням вимог ПАТ «УПБ» щодо сплати заборгованості за кредитом, 11.01.2014 р. та 20.02.2014р. ПАТ «УПБ» звернувся до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з вимогою про усунення порушень, у якій запропонував добровільно передати предмет іпотеки у власність іпотекодержателя разом з усією наявною документацією, ключами, технічним паспортом або оформити та передати довіреність на право здійснити іпотекодержателем продаж предмету іпотеки у порядку, передбаченому ст.38 ЗУ «Про іпотеку». Згідно ст.40 ЗУ «Про іпотеку», якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Станом на 16 жовтня 2014 року у зв'язку з нарахуванням процентів за користування кредитними ресурсами та пені заборгованості відповідачів перед ПАТ «УПБ» збільшилась і складає 139056,70грн., у тому числі: -81763,69грн. - заборгованість по строковому кредиту; 28379,63грн. - заборгованість по простроченому кредиту; 845,28грн. - заборгованість по строкових процентах; 21637,72грн. - заборгованість по прострочених процентах; 394,61грн. - заборгованість по строковій комісії; 1578,44грн. - заборгованість по простроченій комісії; 4457,33грн. - заборгованість по пені. Просить суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «УПБ» заборгованість за кредитним договором №869 від 26 листопада 2007 року в сумі 139056,70грн. з першочерговим зверненням стягненням на предмет іпотеки - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Виселити ОСОБА_2 та усіх інших осіб, що проживають за адресою: АДРЕСА_1. Зняти з реєстрації місця проживання усіх осіб, що проживають за адресою: АДРЕСА_1. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «УПБ» судовий збір в сумі 1390,57грн.

Представник, за довіреністю, позивача ПАТ «УПБ» в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву в якій просив суд розглядати справу у його відсутності, позов підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи; є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень представником позивача відсутня, суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності, згідно вимог ч.2 ст. 158 ЦПК України.

Відповідачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання на неодноразові виклики не з'явилися, про день слухання справи повідомлені згідно з вимогами ст.74-76, 77 ЦПК України, за останнім місцем їх реєстрації, про що свідчать повернені за закінченням терміну зберігання рекомендовані поштові відправлення. Згідно ст. 77 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Заяв від відповідачів про зміну їх місця проживання або місцезнаходження не надходило, тому суд вважає відповідачів повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи. Відповідачі причину неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надійшло.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України - суд зважаючи на наявність законних підстав приходити до висновку про можливість у відповідності до вимог ст.169 ЦПК України ухвалити рішення про задоволення позову на підставі наданих сторонами доказів, без вислуховування особистих пояснень відповідача по справі.

Судом досліджені докази по справі:

- досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх у судовому засіданні;

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.3 ст.47 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ч.4 ст.9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно ч.ч.1,2 ст.40 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Статтею 109 ЖК України визначено, що «Виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Згідно ч.ч. 2 і 3 ст. 40 цього ж Закону законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Пунктом 43 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року судам рекомендовано врахувати при розгляді таких справ те, що «Частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39-40 Закону України «Про іпотеку»виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк».

Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.57 ЦПК України докази встановлюються на підставі...пояснень сторін, …, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні встановлені наступні обставини та визначені до них правовідносини.

26 листопада 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Український Професійний Банк», який є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Український Професійний Банк» було укладено кредитний договір № 869. відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у вигляді відкличної кредитної лінії, що не поновлюється для придбання нерухомості та оплати страхових платежів в сумі 177455,00гривень, терміном до 10 листопада 2017 року зі сплатою15% річних. Згідно з п. 3.2 Кредитного договору, банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в рахунок кредиту в сумі згідно п.1.2 договору, шляхом видачі готівкових коштів з каси відділення банку. Відповідно до умов п.п.1.8, 4.5, 4.6 кредитного договору позичальник зобов'язався починаючи з січня 2008 року, щомісячно погашати заборгованість по кредиту, процентах та комісії в розмірі згідно з графіком платежів, а у разі порушення строків повернення кредиту позичальник взяв на себе зобов'язання сплачувати банку подвійну процентну ставку за користування коштами, а саме - 30% річних. Крім цього за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом позичальник на вимогу банку сплачує пеню в розмірі 0,2% від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення платежу. Пунктом 5.1 кредитного договору передбачено, що у разі порушення позичальником зобов'язань передбачених умовами кредитного договору, в т.ч. при порушенні сплати процентів та погіршення фінансового стану позичальника, банк має право достроково стягнути наданий кредит, проценти по ньому та інші витрати, пов'язані з виконанням цього договору, в тому числі і шляхом звернення на забезпечення. З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком 26 листопада 2007 року між ПАТ «УПБ» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №869-1, згідно з умовами якого поручитель взяв на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати перед банком, як солідарний боржник за кредитним договором. Для забезпечення виконання умов кредитного договору, 26 листопада 2007 р. між банком та відповідачем був укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за номером 3796, відповідно до умов якого іпотекодавець передав в іпотеку банку власне нерухоме майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В порушення умов кредитного договору позичальник, починаючи з жовтня 2013 року несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом, не здійснює щомісячне погашення кредиту, простроченої кредитної заборгованості та пені. Станом на 16 жовтня 2014 року у зв'язку з нарахуванням процентів за користування кредитними ресурсами та пені заборгованості відповідачів перед ПАТ «УПБ» збільшилась і складає 139056,70грн.

Суд вважає встановленим наявність фактів, якими підтверджуються вимоги позивача.

Стосовно позовних вимог ПАТ «УПБ» в частині виселення та зняття з реєстрації ОСОБА_2 та усіх інших осіб, що проживають за адресою: АДРЕСА_1, то суд вважає, що вказана вимога не підлягає задоволенню, з таких мотивів:

Згідно наведених правових норм закону, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника, або в інший погоджений сторонами строк. Оскільки на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні виконання імперативно-диспозитивних приписів, встановлених ч. 2 ст. 40 Закону № 898-IV та ч. 3 ст. 109 ЖК, щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців із житлового будинку або житлового приміщення, на які здійснюється звернення як на предмет іпотеки, то такі позовні вимоги на цій стадії не можуть бути задоволені, оскільки на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення таких житлових приміщень їх мешканцями в розумінні вимог ст. 3 ЦПК щодо права особи для звернення до суду за захистом.

Позивачем не надано суду належних доказів вручення відповідачам письмової вимоги щодо добровільного виселення зі спірної квартири протягом 30 днів з дня отримання такої вимоги. Надані позивачем копії претензій відправлених відповідачам, не є належним доказом отримання їх останніми.

Що стосується вимоги позивача про виселення з цього будинку відповідача та всіх інших осіб та зняття їх з реєстрації за цією адресою, то така вимога також не може бути задоволена судом, виходячи з вищенаведених підстав.

Крім цього позивач в установленому порядку не заявив позовні вимоги щодо кожного з цих уявних осіб і відповідно не залучив їх до участі у справі у якості відповідачів. Тому суд не може приймати умовне рішення щодо не визначеного кола осіб, оскільки наслідком цього буде порушення права особи на справедливий суд, а крім цього таке рішення у подальшому не може бути виконано в натурі.

Суд вважає встановленим наявність фактів, якими частково обґрунтовуються вимоги позивача з таких мотивів.

Згідно зі ст.. 57 ЦПК України докази встановлюються на підставі...пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів...

Як встановлено в судовому засіданні, 26 листопада 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Український Професійний Банк», який є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Український Професійний Банк» було укладено кредитний договір № 869 відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у вигляді відкличної кредитної лінії, що не поновлюється для придбання нерухомості та оплати страхових платежів в сумі 177455,00гривень, терміном до 10 листопада 2017 року зі сплатою15% річних. З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком 26 листопада 2007 року між ПАТ «УПБ» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №869-1, згідно з умовами якого поручитель взяв на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати перед банком, як солідарний боржник за кредитним договором. Для забезпечення виконання умов кредитного договору, 26 листопада 2007 р. між банком та відповідачем був укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого іпотекодавець передав в іпотеку банку власне нерухоме майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В порушення умов кредитного договору позичальник, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом, не здійснює щомісячне погашення кредиту, простроченої кредитної заборгованості та пені. Станом на 16 жовтня 2014 року у зв'язку з нарахуванням процентів за користування кредитними ресурсами та пені заборгованості відповідачів перед ПАТ «УПБ» збільшилась і складає 139056,70грн. У частині позовних вимог ПАТ «УПБ» щодо виселення та зняття з реєстрації ОСОБА_2 та усіх інших осіб, що проживають за адресою: АДРЕСА_1, то суд вважає, що вказана вимога не підлягає задоволенню згідно Закону України «Про іпотеку» та Пунктом 43 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року. Приймаючи до уваги, що позивачем не надано суду належних доказів вручення відповідачам письмової вимоги щодо добровільного виселення зі спірної квартири протягом 30 днів з дня отримання такої вимоги, таким чином позовні вимоги на цій стадії не можуть бути задоволені, оскільки на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення житлового приміщення їх мешканцями.

Є підстави для часткового задоволення позову.

Встановлені судом факти і обставини справи підтверджуються письмовими доказами по справі:

- копією кредитного договору № 869 від 26 листопада 2007 року, графік погашення кредиту /а.с.9-22/, згідно якого підтверджується укладення кредитного договору між сторонами на умовах зазначених в договорі;

- копією заяви на видачу готівки /а.с.23-24/, згідно якої підтверджується факт отримання ОСОБА_2 грошової суми зазначеної у кредитному договорі;

- копією претензії від 23.09.2013р., 22.08.2013р.,2009.2011р.,01.06.2010 р., вимого про усунення порушення від 11.01.2014р, 20.02.2014р./а.с.25-33/, згідно яких підтверджується факт надсилання відповідачам повідомлень про існуючий борг за кредитним договором;

- копією іпотечного договору /а.с.34-36/, згідно якого підтверджується факт укладання іпотечного договору 26листопада 2007 року між сторонами по справі на зазначених у ньому умовах;

- копією договору купівлі-продажу від 26 листопада 2007 року та копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно /а.с.37-38/, згідно якої підтверджується факт права власності ОСОБА_2 на спірну квартиру;

- копією паспорту та ідентифікаційного номеру ОСОБА_2 та ОСОБА_3 /а.с.39-42/, згідно якої підтверджуються особи відповідачів та місце їх реєстрації;

- розрахунком заборгованості /а.с.43-49/, згідно якого підтверджується сума боргу за кредитним договором;

- копією витягу з протоколу №2 загальних зборів акціонерів, копією виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /а.с.50-52/, згідно яких підтверджується повноваження юридичної особи - позивача на здійснення банківських операцій;

- копією довіреності на ім'я представника ПАТ «УПБ» /а.с.69/, згідно якої підтверджується повноваження представника.

На підставі ст. 14, 526, 530, 611,625,1049,1054 ЦК України, ч.3 ст.47 Конституції України, ч.4ст.9 ЖК УРСР, ст.40 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст. 8,10, 57, 59, 60, ч. 2 ст. 158, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» (ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість за кредитним договором № 869 від 26 листопада 2007 року в сумі 139056,70грн., у тому числі: -81763,69грн. - заборгованість по строковому кредиту; 28379,63грн. - заборгованість по простроченому кредиту; 845,28грн. - заборгованість по строкових процентах; 21637,72грн. - заборгованість по прострочених процентах; 394,61грн. - заборгованість по строковій комісії; 1578,44грн. - заборгованість по простроченій комісії; 4457,33грн. - заборгованість по пені.

Сьягнути солідарно з ОСОБА_2 (податковий номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (податковий номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» (ідентифікаційний код 19019775) судовий збір 1390,57 грн.

В іншій частині у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинська В.Є. Гнєзділов