Постанова № 41673151, 27.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

27 листопада 2014 року 17:29 справа №826/16724/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О. та представників:

позивача: Симон О.Ю.;

відповідача: Мізерного О.О.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "ЛПТ-ТОРГ"доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києвіпровизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити діїНа підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 листопада 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "ЛПТ-ТОРГ" (далі по тексту - позивач, ПП "ЛПТ-ТОРГ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Подільському районі), в якому просить: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 19 червня 2014 року №190620141; 2) зобов'язати відповідача виконувати умови договору про визнання електронних документів від 19 червня 2014 року №190620141, укладеного з ПП "ЛПТ-ТОРГ", до моменту його припинення; 3) зобов'язати відповідача приймати податкові документи в електронному вигляді, податкову звітність ПП "ЛПТ-ТОРГ", надіслані засобами телекомунікаційного зв'язку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/16724/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 27 листопада 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Матеріали справи підтверджують, що 19 червня 2014 року, між платником податків код ЄДРПОУ 39246177 - ПП "ЛПТ-ТОРГ", в особі Водопянова А.Ю. та ДПІ у Подільському районі в особі Твердохлєб М.Ю. укладено договір про визнання електронних документів №190620141, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Листом від 11 вересня 2014 року №8465/10/26-56-10-05 ДПІ у Подільському районі повідомлено позивача про розірвання договору від 19 червня 2014 року №190620141 про визнання електронних документів у зв'язку із порушенням істотних умов договору, а саме відсутність ПП "ЛПТ-ТОРГ" за місцезнаходженням.

Позивач вважає протиправними дії ДПІ у Подільському районі щодо розірвання в односторонньому порядку вказаного договору протиправними, оскільки відсутність підприємства за місцезнаходженням не є підставою для розірвання договору; крім того позивач зазначає, щодо його фактичне місцезнаходження відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач проти адміністративного позову заперечував з підстав відповідності дій ДПІ у Подільському районі вимогам чинного законодавства.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 49.3 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначає Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 (далі по тексту - Інструкція).

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Розділом VІ додатку І Інструкції встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами.

З моменту укладання цього Договору всі попередні домовленості та укладені правочини між Платником податків та органом ДПС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність.

Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДПС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Згідно частини першої статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до статті 651 Кодексу адміністративного судочинства України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що розірвання договору в односторонньому порядку можливе, у разі істотного порушення умов договору однією зі сторін договору.

В межах спірних правовідносин, законодавством встановлено виключні випадки, які дають право органу ДПС розірвати договір в односторонньому порядку, а саме: у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Зі змісту листа відповідача від 11 вересня 2014 року №8465/10/26-56-10-05 вбачається, що підставою для розірвання договору є істотні порушення його умов, оскільки місцезнаходження позивача за податковою адресою не встановлено, а повідомлення про зміну адреси від позивача не надходило.

Підпунктом 16.1.11 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця.

Докази на підтвердження повідомлення позивачем контролюючого органу про зміну його місцезнаходження в матеріалах справи відсутні.

При цьому частиною першою статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Частина перша статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлює, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ПП "ЛПТ-ТОРГ" є м. Київ, вул. Маршала Гречка, будинок 13, офіс 705.

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо місцезнаходження позивача, ДПІ у Подільському районі не надано, а тому суд приходить до висновку, що відомості про місцезнаходження ПП "ЛПТ-ТОРГ", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є достовірними, а посилання відповідача на відсутність підприємства за місцезнаходженням - необґрунтованими.

Таким чином, суд вважає, що правові підстави для розірвання договору про визнання електронних документів від 19 червня 2014 року №190620141 в односторонньому порядку відсутні, а тому такі дії ДПІ у Подільському районі є протиправними.

В частині позовних вимог про зобов'язання відповідача виконувати умови договору про визнання електронних документів від 19 червня 2014 року №190620141, до моменту його припинення, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки, визнання протиправним дій відповідача щодо розірвання в односторонньому порядку такого договору є достатнім способом захисту прав позивача, так як договір вважається чинним; крім того суд зазначає, що вказані позовні вимоги фактично спрямовані на захист права у майбутньому.

Не підлягають задоволенню також позовні вимоги про зобов'язати відповідача приймати податкові документи в електронному вигляді та податкову звітність ПП "ЛПТ-ТОРГ", надіслані засобами телекомунікаційного зв'язку, виходячи з того, що відмова у прийнятті податкової звітності не є предметом спору у даній справі. Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що він має право оскаржити дії та рішення ДПІ у Подільському районі щодо не прийняття або відмови у прийнятті податкової звітності у встановленому порядку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Подільському районі не доведено правомірність своїх дій у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, виходячи з формулювання позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПП "ЛПТ-ТОРГ" підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства "ЛПТ-ТОРГ" задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 19 червня 2014 року №190620141.

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ЛПТ-ТОРГ" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 36,54 грн. (тридцять шість гривень п'ятдесят чотири копійки).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко