Ухвала суду № 41672819, 01.12.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2014 р. Справа № 106324/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

з участю представника позивача: Ворошко О.М.

та представника відповідача: Малиневича О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Калуський молокозавод» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року у справі за позовом Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Калуський молокозавод» про стягнення податкового боргу в сумі 32502,82 грн.,-

В С Т А Н О В И Л А:

27.01.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення податкового боргу в сумі 32502,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-III, діючого на момент спірних правовідносин, що виникли між відповідачем та податковим органом у 2010 році та вимог Податкового кодексу України заборгував перед бюджетом сплату самостійно задекларованих сум зі сплати податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з власників транспортних засобів, комунального податку, збору за спеціальне водокористування, орендної плати юридичних осіб та земельного податку по Завійській, Луківській, Мостищенській, Студінській, Довго-Войнилівській сільських радах Калуського району на загальну суму 32502,82 грн.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто на користь бюджету з відкритого акціонерного товариства «Калуський молокозавод»(ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 00445682) податковий борг в сумі 32502 (тридцять дві тисячі п'ятсот дві) грн. 82 коп. за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі покликається на те, що правовідносини щодо стягнення заборгованості у цій справі слід врегульовувати нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а не нормами Податкового кодексу України.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Ворошко О.М. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача Малиневич О.І. у ході апеляційного розгляду надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податковій декларації та які ним в повному обсязі не сплачені, являються податковим боргом відповідача та становлять 32502,82 грн., в тому числі штрафні санкції.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 14.08.1995 року відповідач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області. Вказане підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.01.2012 року за №12801913 та свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності за №00445682 і зареєстрований як платник податків Калуською ОДПІ.

Податковим органом проведені невиїзні документальні перевірки своєчасності подання податкової звітності, за результатами яких складені акти: від 05.07.2010 року за №2452/1501/00445683, від 23.02.2011 року за №202/1501/00445682, від 03.11.2009 року за №3628/1502/00445682, від 21.12.2009 року за №5221/1502/00445682, від 21.05.2010 року за №1854/1502/00445682, від 25.08.2010 року за №2982/1502/00445682, від 25.08.2010 року за №2986/1502/00445682, від 06.10.2010 року за №3537/1502/00445682, від 19.10.2010 року за №3738/1502/00445682, від 18.11.2010 року за №4143/1502/00445682, від 09.12.2010 року за №4332/1502/00445682, від 15.12.2010 року за №4355/1502/00445682, від 23.02.2011 року за №197/1502/00445682 та винесені податкові повідомлення-рішення форми "Р": від 16.07.2010 року за №0005651501/0, від 25.02.2011року за №0000571501, від 03.11.2009 року за №0001101502/0, від 21.02.2009 року за №0001381502/0, від 03.06.2010 року за №0001391502/0, від 25.08.2010 року за №0001811502/0, від 04.10.2010 року за №0002061502/0, від 06.10.2010 року за №0002081502/0, від 09.11.2010 року за №0002381502/0, від 15.12.2010 року за №0002561502/0, від 09.12.2011 року за №0002531502/0 від 15.12.2010 року за №0002571502/0, від 25.02.2011 року за №0000061502, відповідно, якими на відповідача покладені податкові зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств в сумах 170,00 грн. та 340,00 грн., податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумах 170,00 грн., 208,00 грн., 2550,00 грн., 170,00 грн., 510,00 грн., 170,00 грн., 340,00 грн., 170,00 грн., 170,00 грн., 170,00 грн., 340,00 грн., відповідно. Дані податкові повідомлення-рішення були надіслані відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Також, позивачем були складені акти відмови від підпису та від отримання керівником ВАТ «Калуський молокозавод» актів про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності.

Крім того, позивачем проведені камеральні перевірки податкової звітності податку на прибуток та податку на додану вартість, відповідно до яких складені акти від 07.12.2011 року за №3416/1501/00445682 та від 10.11.2011 року за №2853/1502/00445682, згідно яких винесені податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 08.12.2011 року за №0001581501 та від 11.11.2011 року за №0000881502, з якими у відповідача виникли податкові зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2040,00 грн. та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 5100,00 грн., відповідно.

Заборгованість до місцевого бюджету з податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з власників транспортних засобів, комунального податку, збору за спеціальне водокористування, орендної плати юридичних осіб та земельного податку по Завійській, Луківській, Мостищенській, Студінській, Довго-Войнилівській сільських радах Калуського району підтверджується перевіреними судом податковими деклараціями, розрахунками сум податку з власників транспортних засобів, податковими розрахунками комунального податку, податковим розрахунком за спеціальне водокористування, податковою декларацією орендної плати, розрахунками сум податку на земельні ділянки та станом на 13.01.2012 року становить 32502,82 грн..

Таким чином, дослідженими судом документами підтверджується загальна сума боргу відповідача перед бюджетом в розмірі 32502,82 грн., з якого за штрафними санкціями - 12618,00 грн., з яких з податку на прибуток - 2550,00 грн. та з податку на додану вартість - 10068,00 грн.; за основним боргом - 19884,82 грн., з якого з податку на прибуток - 430,00 грн., з податку на додану вартість - 5030,00 грн. та по інших податках та зборах - 14424,82 грн..

Крім того, податковий борг відповідача перед бюджетом в сумі 32502,82 грн. за період з 30.01.2009 року по 13.01.2012 року підтверджується листом від 13.01.2012 року за №166/10/240 (а.с. 10).

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі - Закон №2181-III), що діяв на момент спірних правовідносин, установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону №2181-ІІІ, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг - податкове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Відповідно до вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 та пунктів 4.2 і 4.3. вказаного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до висновків документальної перевірки результатів діяльності платника податків, які свідчать про заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком визначених підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181.

Згідно з підпунктом 5.2.2 пункту 5 статті 5 Закону №2181, при апеляційному узгодженні моментом узгодження податкового зобов'язання є день отримання платником податків повідомлення, якщо платник не оскаржив рішення податкового органу протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4. статті 5 вищевказаного Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-III у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абзац 2 підпункту 6.2.2).

Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.2011 року, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 56.11 статті 56 Кодексу не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, а тому податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, є узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нараховується пеня у строк від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Пунктом 95.2 статті 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно статті 129 Кодексу, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податковій декларації та які ним в повному обсязі не сплачені, являються податковим боргом відповідача та становлять 32502,82 грн., в тому числі штрафні санкції.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом зі сплати податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з власників транспортних засобів, комунального податку, збору за спеціальне водокористування, орендної плати юридичних осіб та земельного податку по Завійській, Луківській, Мостищенській, Студінській, Довго-Войнилівській сільських радах Калуського району, станом на момент розгляду справи судом, становить 32502,82 грн.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Калуський молокозавод» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року у справі №2а-300/12/0970- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний