Рішення № 4167224, 25.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/154

25.06.09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Октава”, м. Київ

про стягнення 41 580 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Шакірова Т.В., предст., дов. б/н від 05.01.2009 року

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Октава” про стягнення 41 580 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати отриманого від позивача товару. Позивач стверджує, що поставив відповідачу кондиціонери в кількості 9 штук на загальну суму 41 580 грн., зазначений товар отримани директором підприємства, однак відповідач за товар не розрахувався.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 21.05.2009 року.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою заступника голови господарського суду м. Києва від 05.06.2009 року продовжено строк вирішення спору.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судові засідання не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.

Справа розглядається, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.06.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ :

29 березня 2006 року позивачем на підставі видаткової накладної № 11 від 29.03.2006 року здійснено продаж товару відповідачеві ( кондиціонери Sharp FE-F 249-T в кількості 9 шт.) на загальну суму 41 580 грн. Товар отриманий директором відповідача на підставі довіреності серія ЯЛГ № 118701 від 29.03.2006 року (копія в матеріалах справи)

Як свідчать матеріали справи, отриманий товар відповідачем оплачено не було.

25.03.2009 року позивач звернувся до відповідача з листом №30 від 23.03.2009 року з вимогою погасити існуючу заборгованість у розмірі 41 580 грн. протягом семи днів.

Згідно наявних в матеріалах справи доказів, відповідач відповіді на лист не надав, заборгованість не погасив (довідка ВАТ «Перший інвестиційний банк»№ 2254/0/2-09 від 21.05.2009 року).

На дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 41 580 грн., що підтверджується довідкою позивача за підписом директора та головного бухгалтера товариства та не спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Стаття 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наявні матеріали справи свідчать про фактичне виникнення між ТОВ «Русь-Інтернешнл»та ТОВ «ТД «Октава»цивільно-правових відносин, зокрема двосторонніх зобов’язань щодо передачі (продажу) ТОВ «Русь-Інтернешнл»певної продукції у власність відповідача та щодо прийняття ТОВ «ТД «Октава»зазначеної продукції і оплати її вартості.

Таким чином між сторонами фактично було укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов‘язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем направлявся на адресу відповідача лист від 23.03.2009 року з вимогою погасити існуючу заборгованість, однак відповідач у встановлені строки в повному обсязі не розрахувався.

З огляду на викладене суд вважає, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 41 580 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, а тому позовні визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач в судові засідання не з'явився, доказів, що спростовували б доводи позивача не надав.

Враховуючи викладені обставини, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Октава»(01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького/М. Коцюбінського, 66/2, Н/П51 в літ. А, ід. код 33155692 з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Русь –Інтернешнл»(01023, м. Київ, вул. Госпітальна, 4, ід. код. 32380281 р/р 26000001017627 у ВАТ «Перший інвестиційний банк», МФО 300506) 41 580 грн. (сорок одну тисячу п’ятсот вісімдесят гривень)- основного боргу, 415 грн.(чотириста п'ятнадцять гривень) - державне мито та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень) –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя О. С. Копитова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 06.07.2009