Рішення № 4167219, 14.07.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" липня 2009 р. Справа № 12/435

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Возничка Р.М.- дов. № 346 від 25.03.09р.

від відповідача Іванченко В.А.- дов. № 0908/40 від 25.09.08р.

Розлянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (м. Львів)

до Відкритого акціонерного товариства "Лезниківський кар'єр" (с.Червоногранітне Володарсько-Волинського району)

про стягнення 713 033,94 грн.

У відповідності до ч.4 ст. 69 ГПК України, спір вирішується у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 цієї статті.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 713033,94 грн. заборгованості, з яких 659984,26 грн. - сума боргу за лізинговими платежами, 18885,83 грн.- інфляційні нарахування, 34163,85 грн.- річні та судових витрат.

04.06.09р. позивачем подано заяву від 03.06.09р. про зміну позовних вимог , згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 659984,26 грн. - сума боргу за лізинговими платежами, 18885,83 грн.- інфляційних витрат, 4089,69 грн. - річних, 30074,16 грн. - пені та судових витрат (а.с.79), що не суперечить ст.22 ГПК України.

При цьому з вищевказаної заяви вбачається, що позивач зменшив розмір річних з 34163,85 грн. до 4089,69 грн. та змінив предмет позову, оскільки заявив вимогу, яка не була заявлена у позовній заяві - стягнути з відповідача, в тому числі, пеню в сумі 30074,16 грн.

Представник позивача в судовому засіданні подав довідку, згідно якої заборгованість відповідача за договором фінансового лізингу № 457/0808 на день вирішення спору становить 408838,20грн. (а.с. 110). Позовні вимоги підтримав, з викладених у позовній заяві та заяві від 03.06.09р. підстав, із врахуванням поданої довідки та заяви про зміну позовних вимог,

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив основний борг за договором фінансового лізингу в сумі 408838,20грн. Подав заяву про розстрочення боргу (а.с.112), згідно якої просить розстрочити ВАТ "Лезниківський кар'єр" суму боргу за лізинговими платежами до 31.12.09р., посилаючись на тяжкий фінансовий стан підтриємства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім" (Позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Лезниківський кар'єр" (Відповідач) було укладено договір оперативного лізингу № 457/0808 (а.с.9-14) з додатками №№1-3 (а.с.15-17).

Відповідно до п.1.1 договору Лізингодавець (позивач) передає Лізиногоодержувачу (відповідач), а Лізингоодержувач отримує від Лізингодавця в платне користування на умовах оперативного лізингу (надалі-лізинг) майно , а саме: Кар'єрний самоскид БілАЗ-7547 (2шт) (надалі-майно або об'єкт лізингу).

На виконання умов договору оперативного лізингу, 28.08.08р. позивач передав, а відповідач отримав вищезазначене майно, що підтверджується актом прийому - передачі (а.с.18).

Згідно з п.4.1 договору лізингоодержувач за користування майном вносить періодичні лізингові платежі.

Відповідно до п.4.2 договору лізингові платежі включають суму, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.

Пунктом п.4.5 договору передбачено, що розміри, спосіб, форма і строки внесення лізингових платежів визначаються у графіку платежів, викладеному у додатку № 3 до цього договору, який з моменту підписання обома сторонами стає його невід'ємною частиною.

Згідно з п.4.6 договору, сплата лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем шляхом перерахування належних до сплати сум на розрахунковий рахунок лізингодавця.

Відповідно до п.6.2 договору, відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі за графіком, погодженим з лізингодавцем, сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

02.10.08р. між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оперативного лізингу № 457/0808 від 22.08.08р. (а.с. 20), згідно якої сторони погодили діючим вважати додаток № 3/1 від 02.10.08р. (а.с. 21) до договору оперативного лізингу № 457/0808 від 22.08.08р., яким передбачено графік здійснення платежів, а додаток №3 до Договору вважати таким, що втратив чинність.

За даними позивача, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, станом на 16.03.09р. в останнього утворилась заборгованість у сумі 659984,26 грн. Факт наявності заборгованості відповідача на час звернення позивача до суду, вбачається і з підписаного сторонами, акту звірки взаєморозрахунків (а.с.87).

Однак, під час розгляду справи відповідач провів часткові розрахунки з позивачем на суму 251146,06 грн., врезультаті чого основний борг на день вирішення спору склав 408838,20 грн, що підтверджується наданою позивачем довідкою № 724 від 13.07.09р. (а.с.110) та не заперечується відповідачем.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині стягнення 251146,06 грн. основного боргу підлягає припиненню за п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до п.9.2 договору за порушення термінів сплати лізингових платежів відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,15 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На підставі п.9.2 Договору позивач, згідно заяви про зміну позовних вимог (а.с. 79-81) нарахував відповідачу пеню за період прострочки грошового зобов'язання з 15.11.08р. по 06.03.09р. на суму 30074,16грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України відповідачу, згідно заяви про зміну позовних вимог (а.с. 79-80, 82) за вищевказаний період прострочки в оплаті, нараховано інфляційні на суму 18885,83 грн. та річних на суму 4089,69грн.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, заборгованість у вказаній позивачем сумі не заперечив.

Розрахунки позовних вимог, викладених у заяві про зміну позовних вимог є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.

Водночас суд звертає увагу, що відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи ті обставини, що: за договором оперативного лізингу № 457/0808 станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача, як уже зазначалося, становила 659984,26 грн., а під час розгляду справи була додатково погашена на суму 251146,06 грн.; вказані розрахунки здійснюються в умовах всесвітньої економічної кризи; предметом діяльності відповідача є розробка, добування, переробка і т.д. корисних копалин; з матеріалів справи не вбачається розмір збитків кредитора, врезультаті несвоєчасно проведених відповідачем розрахунків, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені до 50%, тобто до 15037,08 грн.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Відповідно до ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає частковому задоволенню на суму 446850,80 грн., з яких 408838,20 грн. - основний борг, 15037,08 грн. - пеня, 18885,83 грн. - інфляційні, 4089,69 грн. - 3% річних.

В частині стягнення 251146,06 грн. основного боргу провадження у справі суд припиняє за п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Що стосується поданої представником відповідача заяви про розстрочення боргу за лізинговими платежами до 31.12.2009 року, у зв'язку з тяжким фінансовим станом підприємства, то відповідно до п.6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, суд відхиляє вказану заяву, оскільки з неї не вбачається факту існування щодо відповідача обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання даного рішення, доказів існування таких обставин не надано.

На підставі ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 49, 69, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені, що підлягає стягненню до 15037,08 грн.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Лезниківський кар'єр",12135, Житомирська область, Володарсько-Волинський район, селище Червоногранітне, вул. Леніна, буд.1, код 00292468

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Лізинговий дім", 79057, м.Львів, вул. Коновальця, 103/605, код 31730064

- 408838,20грн. - основного боргу;

- 15037,08 грн. - пені,

- 18885,83 грн. - інфляційних;

- 4089,69 грн. - 3% річних;

- 7130,34 - сплаченого державного мита;

- 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення 251146,06 грн. основного боргу провадження у справі припинити за п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

5. Заяву Відкритого акціонерного товариства "Лезниківський кар'єр" про розстрочку виконання рішення відхилити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Сікорська Н.А.

Дата підписання: 22 липня 2009 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 ,3-сторонам