Постанова № 41672115, 28.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2014 р. Справа № 804/16556/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Українсько-Естонського товариства з обмеженою відповідальністю "Валсер" з іноземними інвестиціями про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

28.10.14р. Дніпропетровський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Українсько-Естонського товариства з обмеженою відповідальністю "Валсер" з іноземними інвестиціями, в якому просить суд стягнути податковий борг з Українсько-естонського товариства з обмеженою відповідальністю «Валсер» з іноземними інвестиціями з відкритих рахунків у банках, обслуговуючих вказаного платника податків, на користь бюджету в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати за землю у загальній сумі 19558,29грн., з них основна сума боргу - 19217,82грн. та пеня у сумі 339,60грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок несплати у встановлені законодавством строки узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб у відповідача виник податковий борг у сумі 19558,29грн.

Ухвалою суду від 13.10.14р. відкрито провадження по справі №804/16556/14 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 28.10.14р.

Прокурор та позивач в судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника в порядку письмового провадження, прокурор щодо розгляду справи в письмовому провадженні не заперечував, про що свідчить напис на клопотанні податкового органу.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення повістки на адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим поштовим відправленням, але як вбачається з форми «відстеження пересилання поштових відправлень» поштове відправлення буде повернуто на адресу суду у зв'язку із неврученням. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне:

Українсько-Естонське товариство з обмеженою відповідальністю "Валсер" з іноземними інвестиціями зареєстровано в якості юридичної особи 01.07.1999р. та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровськ Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. п. 36.1- 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Як зазначено позивачам, за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати юридичних осіб, який виник 30.08.2014р.

Згідно ст. 269, 270 Податкового кодексу України (далі -ПК України) платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі; об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно п.287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи в податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 19.02.2014 року №1400013022, поданої до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровськ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання зі сплати орендної плати на 2014 рік в розмірі 99102,36грн. з розбивкою щомісячної сплати - 8258,53грн.

Згідно з наданих розрахунків заборгованість виникла з 30.08.2014 року, у зв'язку з несвоєчасною сплатою земельного податку.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, у відповідача з 30.08.14р., виник податковий борг зі сплати орендної плати з юридичних осіб в розмірі 19409,99грн. та з урахуванням переплати, наявної в картці особистого рахунку станом на 30.07.14р. в сумі 192,17грн. складає 19217,82грн.

Також, згідно картки особистого рахунку відповідача, нарахована пеня за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання по податковому розрахунку земельного податку №1400013022 від 19.02.14р. за період з 31.07.14р. по 11.09.14р. в сумі 339,60грн. та за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання по податковому розрахунку земельного податку №1400013022 від 19.02.14р. за період з 01.09.14р. по 11.09.14р. в сумі 0,87грн.

Положеннями статті 129 Податкового кодексу України визначено, що пеня нараховується:

- після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня (підпункт 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті);

- у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), (пункт 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті).

Таким чином, податковий борг з орендної плати за землю Українсько-Естонського товариства з обмеженою відповідальністю "Валсер" становить 19558,29грн., з них основна сума боргу - 19217,82грн. та пеня в сумі 339,60грн.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем з метою погашення податкового боргу на підставі статті 59 Податкового кодексу України було сформовано податкову вимогу від 01.07.2014року №2742-25, яку направлено на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією.

Податкова вимога не є відкликаною, що також підтверджується наявними в матеріалах справи обліковими картками платника податків, в яких відображена заборгованість.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 69, 71, 158 - 163, 183-2, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Українсько-Естонського товариства з обмеженою відповідальністю "Валсер" з іноземними інвестиціями про стягнення заборгованості - задоволити у повному обсязі.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Українсько-Естонське товариство з обмеженою відповідальністю "Валсер" з іноземними інвестиціями (код ЄДРПОУ 30431468, вул.Марії Ярової, буд.17, м.Дніпропетровськ, 49000), на користь державного бюджету грошові кошти в рахунок погашення податкового боргу з орендної сплати з юридичних осіб у сумі 19558,29грн. ( дев'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім гривень двадцять дев'ять копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя С.В. Ніколайчук