Рішення № 41671323, 24.11.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2014 р. Справа № 911/4623/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосоюз»

до Військової частини 3027 Національної гвардії України

про стягнення 3560,48 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Пасько С.М., довір. б/н від 21.10.2014 р.

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автосоюз» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Військової частини 3027 (далі - відповідач) про стягнення 3560,48 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 126 надання послуг з установки автомобільної радіостанції та тонування скла від 09.04.2013 р., у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача 3560,48 грн. основного боргу, а також судові витрати покласти на відповідача.

Розгляд справи відкладався.

Як встановлено судом, згідно із Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на час розгляду справи правонаступником Військової частини 3027 (07354, Київська обл. Вишгородський район, с. Нові Петрівці, код 08803649) є Військова частина 3027 Національної гвардії України (07354, Київська обл. Вишгородський район, с. Нові Петрівці, код 08803649).

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.11.2014 р. згідно приписів ст. 25 Господарського процесуального кодексу України було замінено відповідача у справі - Військову частину 3027 (07354, Київська обл. Вишгородський район, с. Нові Петрівці, код 08803649) правонаступником - Військовою частиною 3027 Національної гвардії України (07354, Київська обл. Вишгородський район, с. Нові Петрівці, код 08803649).

Представник позивача у судовому засіданні 24.11.2014 р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання 10.11.2014 р. та 24.11.2014 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 24.11.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

09.04.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автосоюз» (виконавець) та Військовою частиною 3027 (замовник) (правонаступник - Військова частина 3027 Національної гвардії України) було укладено договір № 126 надання послуг з установки автомобільної радіостанції та тонування скла, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, надати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів та устаткування послуги з установки автомобільної радіостанції, тонування скла (45.20.1 Технічне обслуговування та ремонтування автомобілів і маловантажних автотранспортних засобів) (послуги), а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити їх.

Згідно з п. 3.1 договору ціна цього договору 3560,48 грн.

У відповідності з п. 4.1 договору розрахунки проводяться замовником безготівковим платежем на розрахунковий рахунок виконавця згідно акту виконаних робіт. Форма оплати - безготівковий розрахунок.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що замовник оплачує належним чином надані послуги в строк не більше 3 робочих днів, починаючи з дня підписання акту виконаних робіт.

Крім того, 09.04.2013 р. ТОВ «Автосоюз» та Військовою частиною 3027 було підписано додаток № 01 до договору № 126 надання послуг з установки автомобільної радіостанції та тонування скла, відповідно до п. 1.1 якого ціна послуг становить 3560,48 грн.

На виконання умов договору № 126 від 09.04.2013 р., ТОВ «Автосоюз» були надані послуги на загальну суму 3560,48 грн., що підтверджується нарядом-замовленням № ДДЗ0005393/ДН00013565 від 11.04.2013 р.

Факт надання послуг підтверджується також довіреністю № 70 від 10.04.2013 р., виданою Військовою частиною 3027 на ім'я Григора С.В. на отримання цінностей від ТОВ «Автосоюз», оскільки відповідно до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей (копію довіреності долучено до матеріалів справи, оригінал оглянуто судом).

ТОВ «Автосоюз» було надіслано на адресу Військової частини 3027 претензію № 448 від 01.08.2014 р. щодо сплати суми заборгованості в розмірі 3560,48 грн., яку було отримано останньою, що підтверджується повідомленням про вручення представникові відповідача зазначеного вище поштового відправлення.

Проте, відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги, у зв'язку з чим останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзиву на позов, контррозрахунку розміру заборгованості або доказів погашення заборгованості за договором № 126 від 09.04.2013 р. в сумі 3560,48 грн. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З урахуванням наведеного вище та встановлення судом наявності заборгованості Військової частини 3027 Національної гвардії України перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Автосоюз», позовні вимоги про стягнення 3560,48 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Військової частини 3027 Національної гвардії України (07354, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Нові Петрівці, код 08803649) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автосоюз» (04655, м. Київ, Оболонський р-н, пр-т Московський, 28, код 30223848) - 3560 (три тисячі п'ятсот шістдесят) грн. 48 коп. основного боргу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 01.12.2014 р.

Суддя В.М. Бабкіна