Постанова № 41670428, 27.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2014 р. Справа№ 910/17096/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

при секретарі Вершути О.П.

за участю представників:

від позивача - Карнауха О.В.

від відповідача - Пелех Р.М., Заруцький В,С.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Народна» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2014 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Комунального підприємства «Комплекс по благоустрою Харківського району»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Народна»

про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Нафтова компанія «Народна» про стягнення коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2014 позов задоволений частково.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій вказує, що рішення прийнято при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 25.09.2014 повністю та постановити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено до розгляду на 27.11.2014 у складів колегії суддів: головуючий суддя - Шапран В.В., судді - Андрієнко В.В., Шевченко Е.О.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду Шевченко Е.О. від 27.11.2014 склад колегії змінено на: головуючий суддя Шапран В.В., судді - Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Представники позивача та відповідача в судове засідання на вказану дату з`явилися та надали усні пояснення стосовно предмету спору.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:

15.07.2013 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 13/80 про розробку нормативно-технічної та технологічної документації.

Відповідно до п.1.1 договору, в рамках виконання договору відповідач доручає, а позивач приймає на себе виконання робіт:

- розробка проекту лімітів для дозволу на утворення та розміщення відходів на 2014 рік для об'єктів згідно додатку № 6 (перелік АЗС по яким надаються послуги);

- узгодження в органах, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України, Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища згідно Постанови КМУ № 1218 від 03.08.1998 та Міністерстві екології та природних ресурсів України ліміту на утворення та розміщення відходів на 2014;

- отримання дозволу Міністерстві екології та природних ресурсів України на розміщення відходів у 2014 році та дозволу державного Управління охорони навколишнього природного середовища згідно Постанови КМУ № 1218 від 03.08.1998 на розміщення відходів у 2014 році;

- проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- розробка документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за заявлену кількість та фактичну наявність стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідальність несе замовник);

- розробка та погодження реєстрових карт (згідно ст. 27 ЗУ "Про відходи", постанови № 1360);

- проведення паспортизації та інвентаризації відходів (згідно постанови КМУ № 2034);

- розробка документації для отримання дозволу та отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до п. 2.1 договору, вартість передбачених договором робіт за одну АЗС складає 48000 грн., разом з ПДВ.

З урахуванням підписаної сторонами додаткової угоди №1 від 27.01.2014 документація розробляється для 14 АЗС.

Тобто загальна вартість робіт за договором складає 672000 грн.

Пунктом 2.2 договору сторони визначили порядок оплати робіт за договором і визначили, що замовник здійснює оплату наступним чином:

- 1-ий етап: передплата 17,5 % від загальної вартості передбачених договором робіт згідно п. 2.1 та додатку № 6;

- 2-ий етап: формування, збір, обробка та ознайомлення з документами та вихідними даними, відповідно до Додатків № 1-5, 17,5 % від загальної вартості передбачених договором робіт згідно п. 2.1 та додатку № 6;

- 3-ій етап: розробка та підписання розроблених документів згідно п. 1.1 договору, 17,5 % від загальної вартості передбачених договором робіт згідно п. 2.1 та додатку № 6;

- 4-ий етап: Передача розробленої документації в державні органи, 17,5% від загальної вартості передбачених договором робіт згідно п. 2.1 та додатку № 6;

- 5-ий етап: Отримання дозвільних документів згідно п. 1.1 договору 30% від загальної вартості передбачених договором робіт згідно п. 2.1 та додатку № 6.

За умовами п. 2.3. договору оплата здійснюється по кожному виконаному етапу окремо після підписання акту здачі - приймання виконаних робіт.

Передача оформленої у встановленому порядку документації від виконавця до замовника здійснюється супровідними документами виконавця, при завершенні кожного етапу виконавець надає замовнику акт здачі - приймання робіт, акт здачі - приймання робіт підписується після виконання кожного етапу (п. п. 3.2., 3.3., 3.7. договору).

Пунктом 3.4. договору визначено, що виконавець починає виконувати роботу за умови виконання замовником п. 2.2. та 4.5. договору.

Сторони погодили в п. 3.6. договору, що робота вважається виконаною після підписання всіх актів здачі - приймання робіт відповідно до п. 2.2. договору, що підтверджує відсутність претензій зі сторони замовника.

На виконання умов договору, згідно викладеного в позовній заяві, відповідачем було перераховано лише 80000 грн., інших платежів на виконання умов договору відповідачем здійснено не було.

Не зважаючи на те, що матеріали справи доказів оплати відповідачем вказаної суми не містять, позивач даного факту в судовому засіданні першої та апеляційної інстанції не оспорював.

Позивач, звертаючись із даним позовом до суду, мотивує свої вимоги тим, що на день подання позовної заяви виконані 1-ий, 2-ий, 3-ій етапи згідно договору, оскільки відповідачем не було передано необхідних документів, визначених додатком № 5 до договору, він був позбавлений можливості розробити документацію для отримання дозволу на спеціальне водокористування, і відповідний вид послуг виконаний не був. Кошти відповідачем, за виконані позивачем етапи сплачені не були.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач в листопаді та грудні 2013, а також в лютому 2014 звертався до відповідача з листами, якими просив оплатити заборгованість за договором та прийняти розроблену документацію.

Лист позивача № 28/11-7 від 28.11.2013 по оплаті заборгованості за договором відповідач отримав 02.12.2013, що підтверджено доказами, наявними в матеріалах справи.

Проте, відповіді на вказаний лист відповідач позивачу не надав, заборгованість не сплатив.

Крім того, факт виконання позивачем своїх зобов`язань за договором підтверджується наявними в матеріалах справи актами №1 - №7 передачі прийняття розроблених документів.

Із змісту зазначених актів вбачається, що виконавцем були передані документи з розробки нормативно - технічної та технологічної документації, а саме: звіт з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для АЗС, що розташовані за наведеними в акті адресами, у кількості 28 екземплярів (на 1120 аркушах); документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для АЗС, що розташовані за наведеними в акті адресами, у кількості 28 екземплярів (на 2 362 аркушах); проект ліміту на утворення та розміщення відходів для отримання висновку СЕС з повним переліком відходів для АЗС, що розташовані за наведеними в акті адресами, у кількості 28 екземплярів (на 838 аркушах); проект лімітів для отримання дозволу Міністерства екології та природних ресурсів України на розміщення відходів на 2014 р. для АЗС, що розташовані за наведеними в акті адресами у кількості 2 екземпляри (на 101 аркуші кожний екземпляр); проекти лімітів для отримання дозволу та Державного управління охорони навколишнього природного середовища на розміщення відходів на 2014 р. для АЗС, що розташовані за наведеними в акті адресами у кількості 14 екземплярів (на 332 аркушах); паспортизація та відомість інвентаризації промислових відходів для АЗС, що розташовані за наведеними в акті адресами у кількості 14 екземплярів (на 449 аркушах); реєстрові карти об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів для АЗС, що розташовані за наведеними в акті адресами у кількості 14 екземплярів (на 251 аркушах).

Дата здійснення актів 21.03.2014, акти підписані повноважними представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками.

Колегією суддів не приймається до уваги твердження відповідача про те, що обов`язок оплати робіт у них не виник, через те, що акти приймання-передачі виконаних робіт не були підписані сторонами, а наявні матеріалах акти приймання-передачі підписані представниками обох сторін не можуть розцінюватися як такі, що оформлені належним чином, оскільки в них не конкретизовано різновид виконаних робіт, вартість та обсяг з огляду на наступне.

Пунктом 3.2. договору визначено, що передача оформленої у встановленому порядку документації від виконавця до замовника здійснюється супровідними документами виконавця, і п. 3.3. договору визначено, що при завершенні кожного етапу робіт виконавець надає замовнику акт здачі - приймання роботи.

Враховуючи, що матеріали справи містять супровідний лист про передачу документації, як того вимагає п. 3.2. договору та акти прийняття - передачі розроблених документів № № 1-7 від 21.03.2014, суд вірно дійшов висновку, що зазначені акти прийняття - передачі документів № № 1-7 від 21.03.2014 є актами здачі - приймання роботи, про які йдеться в п.п. 2.3, 3.3., 3.7 договору.

При цьому, варто відзначити, що договором форма акту здачі - прийнятті робіт не встановлювалася сторонами, а в п. п. 2.3, 3.3., 3.7. договору акт називається по різному.

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача перед ним за виконані за договором роботи, з урахуванням сплаченої суми 80000 грн., становить 225760 грн.

Зазначена сума розрахована позивачем входячи із того, що вартість робіт за 1 об'єкт (одну АЗС) становить 48000 грн.

Відповідно до ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно до ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов'язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Як зазначалося вище, місцевим судом було встановлено, що на виконання умов договору позивачем були виконані роботи по трьом етапам визначеним договором, за виключенням робіт по розробленню документації для отримання дозволу на спеціальне водокористування, оскільки відповідачем не були надані документи визначені в додатку № 5 до договору.

При цьому, відповідачем твердження позивача щодо не надання ним документів позивачу, перелік яких визначено додатком № 5 до договору не заперечується, як і не заперечується факт виконання позивачем робіт за договором з розробки проекту лімітів для отримання дозволу Державного управління охорони навколишнього природного середовища на розміщення відходів для об'єктів згідно додатку № 6 до договору; розробки проектів лімітів для отримання дозволу Міністерства екології та природних ресурсів України на розміщення відходів для об'єктів згідно додатку № 6 до договору; розробки проекту лімітів на утворення та розміщення відходів для отримання висновку СЕС для об'єктів згідно додатку № 6 до договору; проведення інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря згідно додатку № 6 до договору; розробки документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами згідно додатку № 6 до договору; розробки реєстрових карт згідно додатку № 6 до договору; проведення паспортизації та інвентаризації відходів згідно додатку № 6 до договору.

Також колегією суддів не приймаються доводи відповідача, стосовно того, що за умовами п. 3.4. договору позивач не повинен був приступати до виконання робіт, з тих підстав, що в подальшому виконані роботи позивачем за договором були прийняті відповідачем.

Крім того відповідачем, жодних претензій в порядку визначеному договором, щодо невідповідності виконаних робіт (розроблених документів) умовам договору не заявлялось.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Вимогами статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 225760 грн. та/або в будь-якому іншому розмірі відповідачем не надано, а отже вимоги про сплату основної суми заборгованості з огляду на все вище зазначене є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно заявленої позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача за порушення грошового зобов'язання в порядку ст. 625 ГК України за період з 04.12.2013 по 31.08.2014 3 % річних в розмірі 5028,57 грн. та інфляційних втрат в розмірі 30477, 60 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Зважаючи на те, що за умовами п. 2.3. договору оплата здійснюється після підписання акту здачі - приймання виконаних робіт, відповідні акти були підписані сторонами 21.03.2014, то період прострочення відповідача починається, у відповідності до ст. 253 ЦК України з 22.03.2014, а не з 04.12.2013 як визначено позивачем.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до розрахунку за період з 22.03.2014 по 31.08.2014, 3 % річних в розмірі 3024, 57 грн. та інфляційні втрати в розмірі 21674, 52 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи і їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з`ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, з повним з`ясування обставин, що мають значення для справи, правомірно частково задоволені позовні вимоги Комунального підприємства «Комплекс по благоустрою Харківського району», а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Народна» не підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що колегією суддів апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Народна» залишається без задоволення, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія «Народна» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 25.09.2014 у справі № 910/17096/14- без змін.

2. Матеріали справи № 910/17096/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов