Постанова № 41670211, 17.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2014 р. Справа № 804/13151/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горбалінського В.В.

при секретарі судового засідання - Решетнік А.М.

за участю:

представника відповідача - Мадалиць В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказів та скасування податкових повідомлень - рішень , -

В С Т А Н О В И В:

29.08.2014 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 09.09.2014 року просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2» від 29.04.2014 року за № 342;

- визнати протиправним та скасувати наказ Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області «Про продовження терміну проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства ФОП ОСОБА_2» від 15.05.2014 року № 394;

- визнати протиправними дії Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 щодо виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.11.2013 по 30.11.2013 року, за результатами якої складено акт № 9/17-03-11/НОМЕР_1 від 23.05.2014 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0014841703 Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за формою «Р» від 11.07.2014 року, про застосування до ФОП ОСОБА_2 суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1020 грн., та встановлено порушення ст. 44, абз. 121.1 ст. 121 ПК України;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0014781703 Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за формою «Р» від 11.07.2014 року про застосування до ФОП ОСОБА_2 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах за основним платежем 66875,36 грн., штрафних санкцій 33437,68 грн. та встановлено порушення п. 187.1 ст.187, п.198.1. п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198 ПК України;

- визнати протиправними дії Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_2 за листопад 2013 року в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2, що виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року» за № 9/17-03-11/НОМЕР_1 від 23.05.2014 року;

- зобов'язати Криворізьку північну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності з податку на додану вартість, визначені у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року, по взаємовідносинах ФОП ОСОБА_2 з: ТОВ «Дніпрогідроспецбуд» сума ПДВ за листопад 2013 року - 291 088,48 грн.; ТОВ «Етар» сума ПДВ за листопад 2013 року - 646223,03 грн.; ТОВ «Днепроспецремонт» сума ПДВ за листопад 2013 року - 247 317,65 грн.; ПАТ «Криворіжідуструд» сума ПДВ за листопад 2013 року - 220160,93 грн.; ПАТ «ДПЗКУ» філія ПАТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 78» сума ПДВ за листопад 2013 року - 57090 грн.; ТОВ «Фаєр» сума ПДВ за листопад 2013 року - 151,67 грн.; СГ ТОВ «Агрофірма Степове» сума ПДВ за листопад 2013 року - 22 605,08 грн.; ПВФ «Агроцентр» сума ПДВ за листопад 2013 року - 117228,14 грн.; С(Ф)Г «Геліос» сума ПДВ за листопад 2013 року - 7368,21 грн.; ПП «Касові системи та технології» сума ПДВ за листопад 2013 року - 758,33 грн.; ТОВ «Колос-МК» сума ПДВ за листопад 2013 року - 22480 грн.; КП «СП «Широківське» сума ПДВ за листопад 2013 року - 31801,14 грн.; СГ ТОВ «Сузір'я» сума ПДВ за листопад 2013 року - 24187,37 грн.; ТОВ «ТБМ-БУД Будівельні технології» сума ПДВ за листопад 2013 року - 41541,51 грн.; ТОВ «Прогрессор» сума ПДВ за листопад 2013 року 600 грн.; ТОВ «Побєда-Агро» сума ПДВ за листопад 2013 року - 3083,34 грн.; ТОВ «АГ Імпекс» сума ПДВ за листопад 2013 року - 15480,04 грн.; ТОВ «Трансбуд-КР» сума ПДВ за листопад 2013 року - 4176,67 грн.; ТОВ «Промак» сума ПДВ за листопад 2013 року - 3008,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Криворізькою північною ОДПІ з порушенням вимог податкового законодавства було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_2, за результатами якої складено акт від 23.05.2014 року № 9/17-03-11/НОМЕР_1. На підставі вказаного акту податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення та здійснено коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість позивача в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України». Позивач вважає дії відповідача, що виразились у проведенні перевірки та коригуванню показників податкової звітності, неправомірними та просить суд зобов'язати його їх відновити. Окрім того винесені за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки є протиправними та необґрунтованими.

Представник позивача в судове засідання не прибув, до суду було надано клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні з урахуванням позиції, викладеної у письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши надані до матеріалів справ докази, суд встановив.

Фізична особа ОСОБА_2 зареєстрований як підприємець 11.02.1994 року та перебуває на податковому обліку в Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

29.04.2014 року Криворізькою північною ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято наказ № 342 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1».

Вказаним наказом призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року.

15.05.2014 року Криворізькою північною ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято наказ № 394 «Про продовження терміну проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1».

За результатами проведеної перевірки податковим органом 23.05.2014 року складено Акт № 9/17-03-11/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1), щодо виявлених фактів, що свідчать про можливі порушення вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року».

З вказаного акту вбачається, що перевірка проводилася з відома ФОП ОСОБА_2

Відповідно до висновків вищевказаного акту перевірки документальною позаплановою перевіркою ФОП ОСОБА_2 встановлено такі порушення:

«Правочин, укладений з контрагентом ТОВ «Торговий дім Ветек», порушують публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

1. Перевіркою встановлено порушення вимог п.187.1 ст.187, п.198.1 статті 198, п.198.2, ст.198.3 та п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року на загальну суму 1 756 349,90 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.11.2013 року по 30.11.2013 року на загальну суму 1 754 499,82 грн., з неї донараховано ПДВ у сумі 66 875,36 грн.

2. Податковий кредит в сумі 1 687 624,46 грн., задекларований ФОП ОСОБА_2 у податковій декларації з ПДВ за листопад 2013 року,сформований підприємцем по вчинених правочинах, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, здійснених ТОВ «Торговий дім Ветек», по якому відсутня реальність вчинення господарських операцій, наслідком для податкового обліку є лише фактичних рух активів задекларований на папері. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, про що свідчить акт перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.05.2014 року № 1394/26-55-22-13/38809821;

3. Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_2 задіяний в схемі продажу товару, придбаного від ТОВ «Торговий дім Ветек» в листопаді 2013 року в адресу контрагентів - покупців: ТОВ «Дніпрогідроспецбуд» сума ПДВ за листопад 2013 року - 291 088,48 грн.; ТОВ «Етар» сума ПДВ за листопад 2013 року - 646 223,03 грн.; ТОВ «Днепроспецремонт» сума ПДВ за листопад 2013 року - 247 317,65 грн.; ПАТ «Криворіжідуструд» сума ПДВ за листопад 2013 року - 220 160,93 грн.; ПАТ «ДПЗКУ» філія ПАТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 78» сума ПДВ за листопад 2013 року - 57 090 грн.; ТОВ «Фаєр» сума ПДВ за листопад 2013 року - 151,67 грн.; СГ ТОВ «Агрофірма Степове» сума ПДВ за листопад 2013 року - 22 605,08 грн.; ПВФ «Агроцентр» сума ПДВ за листопад 2013 року - 117 228,14 грн.; С(Ф)Г «Геліос» сума ПДВ за листопад 2013 року - 7 368,21 грн.; ПП «Касові системи та технології» сума ПДВ за листопад 2013 року - 758,33 грн.; ТОВ «Колос-МК» сума ПДВ за листопад 2013 року - 22 480 грн.; КП «СП «Широківське» сума ПДВ за листопад 2013 року - 31 801,14 грн.; СГ ТОВ «Сузір'я» сума ПДВ за листопад 2013 року - 24 187,37 грн.; ТОВ «ТБМ-БУД Будівельні технології» сума ПДВ за листопад 2013 року - 41 541,51 грн.; ТОВ «Прогрессор» сума ПДВ за листопад 2013 року 600 грн.; ТОВ «Побєда-Агро» сума ПДВ за листопад 2013 року - 3 083,34 грн.; ТОВ «АГ Імпекс» сума ПДВ за листопад 2013 року - 15 480,04 грн.; ТОВ «Трансбуд-КР» сума ПДВ за листопад 2013 року - 4 176,67 грн.; ТОВ «Промак» сума ПДВ за листопад 2013 року - 3 008,33 грн. по яким виникли податкові зобов'язання по вчиненим правочинам, за якими суб'єкт господарської діяльності не надано доказів фактичного (реального) здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання від ТОВ «Торговий дім Ветек» до «вигодонабувача».

4. ст. 44 Податкового кодексу - незабезпечення платником податку зберігання первинних документів, облікових та інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів.

Не погодившись з вказаним актом позивачем 01.07.2014 року було подано заперечення на нього.

Листом від 08.07.2014 року № 11421/10/04-83-17-03-11 податковий орган повідомив позивача про результати розгляду його заперечень та про залишення акту перевірки без змін.

11.07.2014 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0014841703, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 1 020 грн., та № 0014781703, яким позивачеві визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 100 313,04 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 66 875,36 грн., за штрафними санкціями - 33 437,68 грн.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, вирішуючи адміністративний спір суд повинен з'ясувати, чи допущені суб'єктом владних повноважень порушення при прийнятті рішень, вчиненні дій чи бездіяльності та чи порушенні права та інтереси позивача цими рішенням, дією чи бездіяльністю.

Згідно пункту 21.1. ст. 21 Податкового Кодексу передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, а також не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно п.п. 20.1.4. п.20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 Податкового кодексу України, у відповідності до якого такі перевірки можуть проводитися лише за наявності визначених в цій статті обставин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно пунктів 78.4. та 78.5. вказаної статті про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином суд зазначає, що позивач оскаржує акт індивідуальної дії - наказ податкового органу щодо проведення перевірки позивача та наказ про продовження терміну її проведення. Однак, на день розгляду даної справи перевірку фактично проведено податковим органом та за її наслідками складено вищевказаний акт, даний факт також відображено позивачем у своїй позовній заяві та прийнято податкові повідомлення-рішення. Таким чином, оскаржувані накази щодо є реалізованими і вичерпали свою дію.

Вимоги про скасування актів індивідуальної дії можуть стосуватися виключно діючих актів, адже задоволення такого позову має наслідком позбавлення такого акта юридичної сили (здатності до застосування). Акт індивідуальної дії, який вичерпав свою дію, є юридичним фактом, що відбувся в минулому та призвів до виникнення певних правових наслідків. Юридичні факти або події минулого в принципі не можуть бути скасовані судом чи іншим органом як не можуть бути скасовані будь-які події минулого.

Таким чином позовні вимоги про скасування актів індивідуальної дії, що вичерпали свою дію, задоволенню не підлягають як такі, що не може призвести до захисту прав позивача (позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права).

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування наказів від 29.04.2014 року за № 342 та від 15.05.2014 року № 394 не підлягають задоволенню.

Водночас, вирішуючи питання щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у проведенні перевірки та формування в акті перевірки висновків про факт відсутності реального вчинення господарських операцій, суд зазначає, що фактичною підставою для звернення з вказаними позовними вимогами до суду стали висновки відповідача, які викладені в Акті перевірки № 9/17-03-11/НОМЕР_1 від 23.05.2014 року та які зводяться до того, що позивачем укладалися правочини, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені цими правочинами. Отже, заявляючи вказані позовні вимоги в такий спосіб позивач фактично просить визнати протиправними доводи (позицію) податкового органу з приводу аналізу встановлених результатів зустрічної звірки. При цьому суд звертає увагу, що захисту підлягають, в силу ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушені або оспорюванні права особи. Між тим, самі висновки перевіряючих осіб, які викладено в акті перевірки, не призводять та не можуть призвести до порушення прав та охоронюваних інтересів особи. Зроблені в акті перевірки висновки можуть, в подальшому, стати підставою для прийняття рішення (вчинення дій) податковим органом, які, в свою чергу, і можуть бути предметом оскарження, і саме під час встановлення правомірності та обґрунтованості такого рішення (вчиненої дії) має бути надано правову оцінку тим висновкам (доводам), які стали підставою для прийняття рішення (вчинення дій) суб'єктом владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача з проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 та у формування в акті висновків про факт відсутності реального вчинення господарських операцій та як наслідок визнання укладених угод нікчемними, такими, що задоволенню не підлягає.

Як вже було зазначено вище за результатами перевірки податковим органом 11.07.2014 року винесено повідомлення-рішення № 0014841703, яким до позивача застосовано штраф в розмірі 1020 грн. та № 0014781703, яким позивачеві визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 100 313,04 грн.

Вирішуючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 11.07.2014 року № 0014841703 стали висновки податкового органу про порушення позивачем вимог ст. 44 Податкового кодексу України в частині ненадання до перевірки певних документів.

Відповідно до п. 85.6. ст. 85 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Згідно пункту 2.3.2.2. Порядок № 395 встановлено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Таким чином, єдиним доказом ненадання платником податків під час перевірки документів є складений у довільній формі акт про вказану обставину, про який зазначено в акті перевірки.

Оскільки в акті перевірки № 9/17-03-11/НОМЕР_1 від 23.05.2014 року не відображений факт складання акту, що засвідчує факт відмови ФОП ОСОБА_2 у наданні документів, а також вказаний акт не було надано представником відповідача в судовому засіданні, суд вважає безпідставним висновки податкового орану про порушення ст. 44 Податкового кодексу України.

З зазначених обставин суд вважає необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 11.07.2014 року № 0014841703, яким до ФОП ОСОБА_2 застосовано штрафні санкції у розмірі 1 020 грн. за ненадання до перевірки документів.

Вирішуючи правомірність визначеного податковим органом ФОП ОСОБА_2 грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а також з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового кредиту суд зазначає, що йому належить з'ясувати, зокрема, такі обставини, як: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Вказана позиція викладена в Листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 та від 01.11.2011 року №1936/11/13-11.

Зокрема, у листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» проаналізовано відповідні законодавчі норми та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції.

Відповідно до зазначеного Листа, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, якщо реальність здійснених господарських операцій ставиться під сумнів.

Досліджуючи господарські операції, по яким позивачем було сформовану спірні суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, судом встановлено наступне.

30.09.2013 року між позивачем (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Ветек» (постачальник) укладено договір № 87-30/09/13 поставки нафтопродуктів. Предметом вказаного договору є постачання нафтопродуктів.

01.10.2013 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1, якою визначено умови оплати, постачання, приймання товару тощо.

На підтвердження факту виконання умов вказаного договору позивачем надано наступні первинні документи:

- податкові накладні № 736 від 31.10.2013 року, № 26 від 01.11.2013 року, № 88 від 04.11.2013 року, № 123 від 05.11.2013 року, № 249 від 06.11.2013 року, № 185 від 06.11.2013 року, № 247 від 07.11.2013 року, № 248 від 07.11.2013 року, № 308 від 08.11.2013 року, № 435 від 11.11.2013 року, № 476 від 12.11.2013 року, № 477 від 12.11.2013 року, № 665 18.11.2013 року, № 752 від 20.11.2013 року, № 795 від 21.11.2013 року, № 871 від 22.11.2013 року, № 916 від 25.11.2013 року, № 991 від 27.11.2013 року, № 1052 від 28.11.2013 року, № 1107 від 29.11.2013 року;

- видаткові накладні на нафтопродукти (бензин, дизельне паливо) № 1302 від 01.11.2013 року, № 1303 від 02.11.2013 року, № 1360 від 04.11.2013 року, № 1536 від 05.11.2013 року, № 2813 від 28.11.2013 року, № 2781 від 27.11.2013 року, № 2687 від 26.11.2013 року, № 2610 від 25.11.2013 року, № 2564 від 23.11.2013 року, № 1790 від 11.11.2013 року, № 2557 від 22.11.2013 року, № 1752 від 09.11.2013 року, № 2445 від 21.11.2013 року, № 1744 від 08.11.2013 року, № 2303 від 19.11.2013 року, № 1642 від 07.11.2013 року, № 1634 від 06.11.2013 року, № 1866 від 12.11.2013 року, № 3006 від 30.11.2013 року, № 381 від 15.11.2013 року;

- товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), які підтверджують факт транспортування нафтопродуктів № 4138 від 01.11.2013 року, № 4260 від 02.11.2013 року, № 4258 від 02.11.2013 року, № 4262 від 02.11.2013 року, № 4341 від 04.11.2013 року, № 4342 від 04.11.2013 року, № ТДВ01980 від 05.11.2013 року, № ТДВ01979 від 05.11.2013 року, № 4553 від 06.11.2013 року, № 4552 від 06.11.2013 року, № 4632 від 07.11.2013 року, № 4631 від 07.11.2013 року, № 4722 від 08.11.2013 року, № 4752 від 09.11.2013 року, № 4753 від 09.11.2013 року, № 4721 від 08.11.2013 року, № 4838 від 11.11.2013 року, № 4751 від 09.11.2013 року, № 4938 від 12.11.2013 року, № 4839 від 11.11.2013 року, № 4937 від 12.11.2013 року, № 5493 від 19.11.2013 року, № 5719 від 21.11.2013 року, № 5718 від 22.11.2013 року, № 5819 від 22.11.2013 року, № 5818 від 22.11.2013 року, № 5894 від 23.11.2013 року, № 5895 від 23.11.2013 року, № 5946 від 25.11.2013 року, № 5947 від 25.11.2013 року, № 6073 від 26.11.2013 року, № 6072 від 26.11.2013 року, № 6169 від 27.11.2013 року, № 6074 від 26.11.2013 року, № 6168 від 27.11.2013 року, № 6167 від 27.11.2013 року, № 6297 від 28.11.2013 року, № 6298 від 28.11.2013 року, № 6464 від 30.11.2013 року, № 6465 від 30.11.2013 року, № Р381 від 15.11.2013 року.

Розрахунки між контрагентами підтверджується актами звіряння та випискою з банківських рахунків.

Окрім того, на підтвердження реальності виконання договору позивачем надано листи на ім'я директора ТОВ «Торговий дім Ветек», з яких вбачається факт замовлення позивачем нафтопродуктів, зазначено автотранспорт, яким буде здійснюватись їх самовивіз та їх кількість.

Також позивачем надано погодження дорожнього перевезення небезпечних вантажів управління державтоінспекції МВС України, що також підтверджує фат транспортування придбаних нафтопродуктів з м. Одеса.

З акту перевірки судом встановлено, що висновки податкового органу про відсутність реального факту виконання умов вищевказаного договору та, як наслідок, порушення вимог податкового законодавства ґрунтуються на наступних обставинах.

Податковим органом зазначено, що в порушення умов договору № 87-30/09/13 від 30.09.2013 року позивачем не надано специфікацій по кожній поставці товару, окрім того зазначено порушення заповнення товарно-транспортних накладних, які виразились в тому, що в них адреса пункту навантаження вказана не точно «Автоестакада ОНПЗ», не вказано № подорожнього листа, відсутні відомості про довіреність одержання товару, тобто номер та серія на кого виписана, ким видана, час виїзду з підприємства-вантажовідправника відсутні, дата і час прибуття до вантажоодержувача не заповнена.

Вказані обставини судом не можуть враховуватись як такі, що належним чином підтверджують висновки податкового органу про відсутність реального факту виконання умов укладеного договору, оскільки як вже було зазначено судом вище, додатковою угодою № 1 від 01.10.2013 року сторонами визначалось, що постачання товару здійснюється відповідно до специфікацій або видаткових накладних до договору, підписана видаткова накладна прирівнюється до специфікації.

Позивачем надано підписані сторонами видаткові накладні з яких вбачається найменування, кількість та вартість реалізованого товару, таким чином підстави для складання специфікацій до договору відсутні.

Щодо посилання відповідача на відсутність довіреностей на отримання товару, суд вважає вказане твердження необґрунтованими, оскільки як вбачається з матеріалів справи позивачем направлялись на адресу директора ТОВ «Торговий дім Ветек» листи, з яких вбачається найменування автотранспорту, водіїв які будуть здійснювати його перевезення.

Що стосується неточностей у заповненні товарно-транспортних накладних, на які посилається відповідач як на підставу для визнання господарських операцій безтоварними, суд зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Окрім того, з акту перевірки вбачається, що висновки про відсутність реальної мети укладених угод зроблено зокрема на підставі дослідження податкової інформації, а саме акту про неможливість проведення перевірки контрагента звірки ТОВ «Торговий дім Ветек», що перебував у фінансово-господарських відносинах з ФОП ОСОБА_2, складеного ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 31.03.2014 року № 955/26-55-22-13/38809821. У зв'язку з чим відповідачем зроблено висновки про відсутність здійснення господарської діяльності вказаним підприємством.

Проте вказані висновки суд вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставина справи, оскільки в ході судового розгляду справи судом встановлено обставини, що свідчать про реальність здійснення господарської діяльності, наслідки якої відображено в долученій до матеріалах справи копії податкової звітності позивача з податку на додану вартість за листопад 2013 року.

Окрім того, судом встановлено, що отримані позивачем у ТОВ «Торговий дім Ветек» нафтопродукти безпосередньо були використані ним у власній господарській діяльності та реалізовано зокрема таким контрагентам: ТОВ «Дніпрогідроспецбуд» сума ПДВ за листопад 2013 року - 291 088,48 грн.; ТОВ «Етар» сума ПДВ за листопад 2013 року - 646223,03 грн.; ТОВ «Днепроспецремонт» сума ПДВ за листопад 2013 року - 247 317,65 грн.; ПАТ «Криворіжідуструд» сума ПДВ за листопад 2013 року - 220160,93 грн.; ПАТ «ДПЗКУ» філія ПАТ «ДПЗКУ» «Хлібна база № 78» сума ПДВ за листопад 2013 року - 57090 грн.; ТОВ «Фаєр» сума ПДВ за листопад 2013 року - 151,67 грн.; СГ ТОВ «Агрофірма Степове» сума ПДВ за листопад 2013 року - 22 605,08 грн.; ПВФ «Агроцентр» сума ПДВ за листопад 2013 року - 117228,14 грн.; С(Ф)Г «Геліос» сума ПДВ за листопад 2013 року - 7368,21 грн.; ПП «Касові системи та технології» сума ПДВ за листопад 2013 року - 758,33 грн.; ТОВ «Колос-МК» сума ПДВ за листопад 2013 року - 22480 грн.; КП «СП «Широківське» сума ПДВ за листопад 2013 року - 31801,14 грн.; СГ ТОВ «Сузір'я» сума ПДВ за листопад 2013 року - 24187,37 грн.; ТОВ «ТБМ-БУД Будівельні технології» сума ПДВ за листопад 2013 року - 41541,51 грн.; ТОВ «Прогрессор» сума ПДВ за листопад 2013 року 600 грн.; ТОВ «Побєда-Агро» сума ПДВ за листопад 2013 року - 3083,34 грн.; ТОВ «АГ Імпекс» сума ПДВ за листопад 2013 року - 15480,04 грн.; ТОВ «Трансбуд-КР» сума ПДВ за листопад 2013 року - 4176,67 грн.; ТОВ «Промак» сума ПДВ за листопад 2013 року - 3008,33 грн., що також відображено в акті перевірки та досліджено податковим органом.

З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що позивачем надано до суду як первинні бухгалтерські документи так і всі інші документи, якими оформлені дані операції, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарно-матеріальних цінностей у вказаного контрагента. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган ані в Акті перевірки, ані в ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Податковим органом не надано суду доказів щодо наявності дефектів у правовому статусі контрагентів позивача, зокрема відсутності реєстрації їх як платників податку на додану вартість або припинення як юридичних осіб на час укладання та виконання угод.

Відповідно до п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Склад витрат та порядок їх визначення передбачені статтею 138 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу (пункт 138.1.).

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2.).

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пункт 138.4).

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок формування податкового кредиту визначений статтею 198 Податкового кодексу України. Вказаною статтею встановлено наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ( пункт 198.1.).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2.).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3.).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6.).

Отже, з огляду на вказане, висновок відповідача про відсутність реального здійснення господарських операцій є безпідставним і необґрунтованим

Таким чином, відповідач прийшов помилкового висновку про завищення позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за листопад 2013 року.

Вказане призвело до неправомірного визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

За таких умов, суд вважає податкове повідомлення-рішення від 11.07.2014 року № 0014781703 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Окрім того, як встановлено в ході судового розгляду справи та листом відповідача від 01.09.2014 року № 15548/10/04-83-17-03 підтвердженого, що на підставі Акту від 23.05.2014 року № 9/17-03-11/НОМЕР_1 в АІС «Податковий блок» було внесено відповідну інформацію по контрагентам вказаним у Акті перевірки, тобто фактично податковим органом здійснено коригування показників податкової звітності позивача за листопад 2013 року.

Вирішуючи правомірність здійснення таких дії та правових наслідків їх вчинення суд виходить з наступного.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (який втратив чинність на підставі наказу № 165 від 14.06.2013 року).

Відповідно до пп. 1.3.1 п.1.3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника податку - фізичної особи-підприємця. затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року №165 визначено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти, як підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів».

У відповідності до п.4.9, 5.1, 5.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 р. № 516, встановлено, що за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС. Така податкова звітність вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

Із зазначених норм вбачається, що обов'язок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обов'язком податкового органу щодо прийняття такої декларації та, у випадку відсутності зауважень до її оформлення, відображення показників декларації у відповідних базах податкової звітності. При цьому, до електронної бази податкової звітності органу ДПС посадовими особами податкового органу вносяться задекларовані показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків.

Показники, які були відображені у АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» перенесено до інформаційної системи «Податковий блок».

Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Сама по собі здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Таким чином позові вимоги в частині визнання протиправними дій податкового органу щодо самостійно зміни показників податкових зобов'язань та податкового кредиту на підставі Акту від 23.05.2014 року № 9/17-03-11/НОМЕР_1 та зобов'язання відновити дані показники підлягають задоволенню.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказів та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0014841703 Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за формою «Р» від 11.07.2014 року про застосування до ФОП ОСОБА_2 суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1020,00 грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0014781703 Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за формою «Р» від 11.07.2014 року про застосування до ФОП ОСОБА_2 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах за основним платежем 66875,36 грн., штрафними санкціями 33437,68 грн.

Визнати протиправними дії Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_2 за листопад 2013 року в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», здійсненого на підставі акту №9/17-03-11/НОМЕР_1 від 23.05.2014 року.

Зобов'язати Криворізьку північну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності з податку на додану вартість, визначені у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року, по взаємовідносинах ФОП ОСОБА_2 з контрагентами, які були відкориговані на підставі акту №9/17-03-11/НОМЕР_1 від 23.05.2014 року.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 202,67 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 20 жовтня 2014 року, згідно з вимогами ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 20.10.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В. Горбалінський В.В. Горбалінський А.О. Кошля