Ухвала суду № 41668951, 25.11.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/1574/14 Провадження № 22-ц/795/1992/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Марченко М. М. Доповідач - Бечко Є. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБечка Є.М.,суддів:Хромець Н.С., Горобець Т.В.,при секретарі:Мартиновій А.В.,за участю:ОСОБА_5, його представника ОСОБА_6, представників відповідачів Костюк О.І., Коровай Л.В., представника 3 особи Васюка Д.Г.,

розглянувши цивільну справу за апеляційними скаргами Ніжинської міської ради Чернігівської області на рішення від 22 серпня 2014 року, на додаткове рішення від 01 вересня 2014 року та на ухвалу від 08 вересня 2014 року Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області у справі за позовом ОСОБА_5 до Ніжинської міської ради, комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» про визнання незаконними розпоряджень про дострокове розірвання контракту і звільнення з займаної посади, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

третя особа на стороні відповідача - секретар Ніжинської міської ради Лінник Анатолій Валерійович,

в с т а н о в и в:

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 серпня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено, визнано незаконним розпорядження секретаря Ніжинської міської ради Лінника А.В. №28 від 20.03.2014 року про дострокове розірвання трудового контракту та звільнення ОСОБА_5 з посади начальника КП «Виробниче управління комунального господарства» НМР, визнано незаконним розпорядження секретаря Ніжинської міської ради Лінника А.В. №35 від 27.03.2014 року про дострокове розірвання трудового контракту та звільнення ОСОБА_5 з посади начальника КП «Виробниче управління комунального господарства» НМР; поновлено ОСОБА_5 на посаді начальника КП «Виробниче управління комунального господарства» НМР з 28 березня 2014 року; стягнуто з КП "Виробниче управління комунального господарства" НМР на користь ОСОБА_5 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 16393 грн. 59 коп. (без утримання обов'язкових платежів), з 28 березня 2014 року по 22 серпня 2014 року включно (по день ухвалення судом рішення); стягнуто з КП "Виробниче управління комунального господарства" НМР на користь держави судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Не погоджуючись з даним рішенням представник Ніжинської міської ради звернувся до суду з апеляційною скаргою та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив рішення суду від 22 серпня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не було прийнято до уваги клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду справи за позовом ОСОБА_5 про поновлення на роботі у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних спав. Крім того, апелянт вважає, що ОСОБА_5 не довів у судовому засіданні законності підстав відсутності на роботі частково 24 та 25 лютого та відсутності протягом дня 26 лютого 2014 року. Надану позивачем довідку від 13.03.2014 року видану амбулаторією сімейної медицини Ніжинської ЦМЛ про перебування ОСОБА_5 на амбулаторному лікуванні з 11.03.2014 року по 13.03.2014 року, апелянт вважає документом сумнівного характеру.

Додатковим рішенням від 01 вересня 2014 року Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області рішення Ніжинського міськрайонного суду від 22 серпня 2014 року в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді начальника КП «Виробниче управління комунального господарства», допустив до негайного виконання та стягнув додатково з КП «Виробниче управління комунального господарства» на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Не погоджуюсь з додатковим рішенням представник Ніжинської міської ради звернувся до суду з апеляційною скаргою та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив додаткове рішення суду від 01 вересня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що 30 липня 2014 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Ніжинського міськрайонного суду від 22 листопада 2013 року та рішення апеляційного суду Чернігівської області від 05 лютого 2014 року про поновлення ОСОБА_5 на роботі були скасовані, а справу направлено на новий розгляд. Тому апелянт вважає, що ОСОБА_5 не повинен бути негайно поновлений з тих підстав, що рішення скасовані, тобто існування вище зазначеного рішення унеможливлює поновлення ОСОБА_5 на посаді взагалі.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 вересня 2014 року роз'яснено, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.367 ЦПК України суд додатковим рішенням від 01 вересня 2014 року, допустив негайне виконання рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 серпня 2014 року в частині поновлення на роботі ОСОБА_5 на посаді начальника КП «Виробниче управління комунального господарства» НМР з 28 березня 2014 року та відмовив у відстроченні до одного місяця з дня роз'яснення рішення виконання рішень Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 серпня 2014 року та додаткового рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 вересня 2014 року в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді начальника КП «Виробниче управління комунального господарства» НМР з 28 березня 2014 року.

Не погоджуючись з даним рішенням представник Ніжинської міської ради звернувся до суду з апеляційною скаргою та посилаючись на незаконність даної ухвали просив скасувати в частині відмови відстрочення до одного місяця виконання рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 серпня 2014 року та додаткового рішення від 01 вересня 2014 року в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді начальника КП «ВУКГ» з 28 березня 2014 року та постановити ухвалу, якою задовольнити заяву Ніжинської міської ради в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Ніжинська міська рада не може виконати рішення суду першої інстанції, оскільки вищим спеціалізованим судом України від 30 липня 2014 року скасовано рішення апеляційного суду Чернігівської області від 05 лютого 2014 згідно якого ОСОБА_5 був поновлений на посаді начальника КП «ВУКГ», а тому існування вищезазначеної ухвали унеможливило поновлення ОСОБА_5 на посаді, щонайменше до вирішення справи по новому розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позов ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив із того, що позивач з 24 лютого 2014 року був відсторонений від виконання обов'язків начальника КП «ВУКГ» та з 24 лютого по 26 лютого 2014 року знаходився на амбулаторному лікуванні, що являється поважною причиною відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, що мала місце 24, 25 та 26 лютого 2014 року, про що зазначено в розпорядженні від 20 березня 2014 року № 28, тому були відсутні підстави звільняти позивача ОСОБА_5 за п.4 ст.40 КЗпП Укрїни.

Крім того, додатковим рішенням від 01 вересня 2014 року суд допустив негайне виконання рішення суду від 22 серпня 2014 року в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді начальника КП «ВУКГ» НМР, як це передбачено вимогами п.4 ч.1 ст. 367 ЦПК України та, оскільки основним рішенням не було стягнуто повністю судовий збір з відповідача, позивач звертався з вимогами майнового та немайнового характеру, позов задоволено повністю, тому суд додатково стягнув на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

Роз'яснюючи Ніжинській міській раді додаткове рішення суду від 01 вересня 2014 року суд першої інстанції посилався на те, що негайне виконання рішення суду допущено відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.367 ЦПК України суд в частині поновлення на роботі ОСОБА_5 на посаді директора КП «ВУКГ» з 28 березня 2014 року. Суд зазначив, що ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року відповідно до ст.361 ЦПК України може бути одною із підстав для перегляду рішення, що набрало законної сили, у зв'язку з ново виявленими обставинами. Відмовляючи у задоволенні заяви Ніжинської міської ради про відстрочення виконання рішення, суд першої інстанції виходив з того, що зазначена заявником вимога в частині відстрочки рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, суперечить вимогам п.4 ч.1 ст.367 ЦПК України, яка передбачає негайне виконання рішення суду в цій частині, а також враховуючи, що зазначена заявником підстава не є винятковою обставиною в розумінні ст.373 ЦПК України, суд прийшов до висновку про відсутність законних підстав для відстрочки виконання рішення суду, у зв'язку з чим в задоволенні заяви в цій частині слід відмовити.

Апеляційний суд повністю погоджується з даним висновком місцевого суду.

В ході судового розгляду даної справи встановлено, що ОСОБА_5 прийнятий на роботу до КП «ВУКГ» на посаду начальника з 23 серпня 2012 року по 22 серпня 2017 року у зв'язку з чим було підписано контракт №47 від 16 серпня 2012 року між Ніжинською міською радою в особі голови Приходька М.В., який діє на підставі ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та ОСОБА_5 (а.с.17-25 т.1).

Контрактом передбачені права Власника (Ради), якими зокрема є звільнення Керівника у разі закінчення строку дії контракту або на підставах, передбачених чинним законодавством України та контрактом (дострокове звільнення Керівника відбувається у випадках визначених даним контрактом).

Пунктом 6.2. контракту передбачено, що контракт припиняється (розривається): при встановленні протягом випробувального терміну невідповідності Керівника роботі, на яку його прийнято, на підставі відповідного розпорядження міського голови; після закінчення строку дії контракту (п.2 ст.36 КЗпПУ); за згодою сторін (п.1 ст.36 КЗпПУ); за ініціативою власника у випадках, передбачених даним контрактом; з ініціативи Керівника до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених ст.39 КЗпПУ.

Пунктом 6.3 контракту передбачено підстави для припинення (розірвання) контракту за ініціативою власника: а) у випадку систематичного невиконання керівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього цим контрактом та Статутом підприємства, при доведенні його вини у судовому порядку; б) у випадку одноразового грубого порушення керівником законодавства і обов'язків, передбачених контрактом та Статутом підприємства, у результаті чого наступили значні негативні наслідки для підприємства при доведенні його вини у судовому порядку.

При припиненні (розірвання) контракту з підстав обумовлених п.6.3 цього контракту, звільнення проводиться відповідно до п.8 ст.36 КЗпП України.

В розпорядженні Ніжинської міської ради від 20 березня 2014 року № 28 «Про розірвання контракту та звільнення з посади», підписаним секретарем міської ради Лінником А.В. зазначено, що, відповідно до ст.ст.42, 50, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.4 ст.40 КЗпП України, п.3.1, п.3.3 Розділу 3, п.5.1 розділу 5 Контракту № 47 від 16.08.2012 року, беручи до уваги факт розпорядження секретаря міської ради від 13.03.2014 року № 23 «Про оголошення догани ОСОБА_5» та керуючись п.2 ст.147 КЗпП України: 1. ОСОБА_5 звільнити з посади начальника Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» за допущені факти відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, що мали місце 25 та 26 лютого 2014 року, у зв'язку із невиконанням ним умов Контракту, розірвати (припинити) достроково контракт з ОСОБА_5 як керівником зазначеного вище комунального закладу. 2. Відповідно до ч.3 ст.40 Кодексу законів про працю України, днем звільнення ОСОБА_5 вважати перший робочий день після закінчення його непрацездатності. Підстава: розпорядження секретаря міської ради від 13.03.2014 року № 23, Акт від 03.03.2014 року № б/н про відсутність на робочому місці (а.с.10 т.1).

В розпорядженні Ніжинської міської ради від 27 березня 2014 року № 35 «Про розірвання контракту та звільнення з посади», підписаним секретарем міської ради Лінник А.В. зазначено, шо відповідно до ст.ст.42 , 50, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розпорядження секретаря міської ради від 20.03.2014 року №28 «Про розірвання контракту та звільнення з посади» та листка непрацездатності ОСОБА_5 від 17.03.2014 року АВЮ №210464: 1. ОСОБА_5 звільнити з посади начальника Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» та розірвати (припинити) достроково з ним контракт як з керівником зазначеного вище комунального підприємства - 27 березня 2014 року. Підстава: розпорядження секретаря міської ради від 20.03.2014 року № 28, листок непрацездатності від 17.03.2014 року АВЮ № 210464 (а.с.11 т.1).

В наданому представниками відповідача акті від 03.03.2014 року № б/н про відсутність на робочому місці, на який мається посилання в розпорядженні від 20.03.2014 року № 28, зазначено, що комісія в складі: Баканова С.Л. - т.в.о. начальника КП «ВУКГ», Федчун М.А. - начальника цеху санітарної очистки і механізації КП «ВУКГ», Коровай Л.В. - юриста КП «ВУКГ» склала цей акт про те, що ОСОБА_5, начальник комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства», був відсутній на території комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства»: 24 лютого 2014 року з 14 год. 20 хв. до 17 год. 00 хв., 25 лютого 2014 року з 08 год. 00 хв. до 09 год. 30 хв. та з 11 год. 30 хв. до 17 год.00 хв., 26 лютого 2014 року з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., 27 лютого 2014 року з 08 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., відповідно до телефонного повідомлення ОСОБА_5, з 27.02.2014 року останній перебуває на лікарняному у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Розпорядженням секретаря Ніжинської міської ради від 24 лютого 2014 року № 16, з метою стабілізації напруженої ситуації, що склалася на території громади міста, 24 лютого 2014 року ОСОБА_5 був тимчасово відсторонений від роботи за посадою начальника КП «ВУКГ» (а.с.135 т.1).

Позивач ОСОБА_5 був звільнений на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України, в якій зазначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

З довідки поліклінічного відділенням Носівської ЦРЛ від 14 березня 2014 року №94, вбачається, що ОСОБА_5 перебував на амбулаторному лікуванні з 24.02. по 26.02.2014 року з приводу гострого гнійного періотиту в/щелепи зліва (а.с.7 т.1). Також даний факт підтверджується відповіддю Носівської ЦРЛ 04.08.2014 року № 01-05/753 та 18.08.2014 року № 01-05/806 на запит суду, що свідчить про поважність відсутності ОСОБА_5 на роботі більше трьох годин протягом робочого дня , що мали місце з 24 по 26 лютого 2014 року (а.с.185, 170 т.1).

З наданих позивачем ксерокопій листка непрацездатності серії АГН № 010116 від 27 лютого 2014 року, довідки від 13 березня 2014 року, листка непрацездатності серії АВЮ № 210464 від 17 березня 2014 року вбачається, що ОСОБА_5 продовжував перебувати на амбулаторному лікуванні до 26 березня 2014 року включно.

Відповідно до ч.3 ст.21 КЗпПУ особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема, ст.42 передбачено, що сільський, селищний, міський голова має право призначити на посади та звільняти з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не дотримався процедури звільнення, так як це передбачено умовами контракту. З даним висновком погоджується і колегія суддів апеляційного суду Чернігівської області.

З матеріалів справи також вбачається, що розпорядженням Ніжинської міської ради від 24 лютого 2014 року №16 ОСОБА_5 був тимчасово відсторонений від роботи з 24 лютого 2014 року, з метою стабілізації напруженої ситуації у громади міста. Тимчасово виконуючим обов'язки начальника КП «Виробниче управління комунального господарства», з правом підпису документів з питань фінансово-господарської діяльності підприємства, призначено Баканова Сергія Леонідовича (а.с.9 т.1). Тобто, крім іншого, судом встановлено, що ОСОБА_5 був відсторонений від роботи розпорядженням без зазначення періоду відсторонення.

З наданим представником відповідача табелю обліку використання часу КП «ВУКГ» за лютий 2014 року, в графі ОСОБА_5, начальник, за 24 лютого, 25 лютого, 26 лютого 2014 року міститься відмітка - відсторонений (а.с.159 т.1).

Тобто, вбачається, що ОСОБА_5 не було порушено законодавство і обов'язки, передбачені контрактом та Статутом підприємства, у результаті чого наступили значні негативні наслідки для підприємства при доведенні його вини у судовому порядку.

Отже, встановивши наведені обставини, є вірними висновки суду першої інстанції, що ОСОБА_5 з 24 лютого 2014 року був відсторонений від виконання обов'язків начальника КП «ВУКГ» та з 24 лютого по 26 лютого 2014 року знаходився на амбулаторному лікуванні, що являється поважною причиною відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, що мали місце 25 та 26 лютого 2014 року, про що зазначено в розпорядженні від 20 березня 2014 року № 28, тому були відсутні підстави звільняти позивача ОСОБА_5 за п.4 ст.40 КЗпП України.

Встановивши, що ОСОБА_5 був незаконно звільнений, судом першої інстанції було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, а це 81 робочий день.

Оскільки при ухваленні рішення судом не було вирішено питання допустити рішення суду до негайного виконання про поновлення на роботі позивача ОСОБА_5 і не в повному обсязі стягнуто судовий збір, 01 вересня 2014 року судом першої інстанції було винесено додаткове рішення.

Пунктом 4 частини 1 статті 367 ЦПК України зазначено, що суд допускає негайне виконання рішення у справах про: 4) поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, тому додаткове рішення не може бути визнано незаконним. Також судом першої інстанції правомірно було стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 243 грн. 60 коп., оскільки позовні вимоги ОСОБА_5, що задоволені повністю, містять вимоги майнового та немайнового характеру, а сам ОСОБА_5 звільнений від сплати судового збору. В ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру, тому оскільки при винесенні рішення судом не вирішено питання про стягнення судового збору в повному обсязі, який необхідно було стягнути в розмірі 487 грн. 20 коп., тому суд постановив додаткове рішення щодо стягнення судового збору з КП «Виробниче управління комунального господарства».

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України). Апелянтом

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Підстав для скасування рішення суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Також, колегія апеляційного суду Чернігівської області не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Ніжинської міської ради про скасування ухвали суду від 08 вересня 2014 року в частині відмови відстрочити до одного місяця виконання рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 серпня 2014 року та додаткового рішення від 01 вересня 2014 року.

Суд першої інстанції вважає, що посилання Ніжинської міської ради на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року відповідно до ст.361 ЦПК України може бути однією з підстав для перегляду рішення, що набрало законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами, а не підставою для відстрочення виконання рішення до одного місяця. З даним висновком погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень норм матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування ухвали суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ніжинської міської ради Чернігівської області на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 серпня 2014 року - відхилити.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 22 серпня 2014 року - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Ніжинської міської ради Чернігівської області на додаткове рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 вересня 2014 року - відхилити.

Додаткове рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 01 вересня 2014 року - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Ніжинської міської ради Чернігівської області на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 вересня 2014 року - відхилити.

Ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 вересня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: