Рішення № 4166209, 15.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.09 Справа № 11/86

За позовом Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів, м. Донецьк

до Спільного підприємства з іспанським інвестором "ІНТЕРСПЛАВ", м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 1 709 911 грн. 79 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача - Мовчан П.П., дов. № 01-1Д від 20.08.2008;

від відповідача –Шишкін О.В., дов. № 40 від 12.01.2009;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу за договором оренди від січня 1991 року в сумі 1479996 грн. 88 коп. та штрафних санкцій (пені, 3% річних, інфляційних нарахувань) у розмірі 229914грн. 91 коп.

В судовому засіданні 13.07.2009 на підставі приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 15.07.2009, 14 годин 30 хвилин для виготовлення повного тексту рішення у справі за клопотанням повноважного представника відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем фактом невиконання відповідачем зобов’язань за укладеним з позивачем договором оренди нерухомого майна від 01.01.1999 та наявністю заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 1479996 грн. 88 коп. Вказану заборгованість позивач як орендодавець за договором просить стягнути з відповідача на свою користь. Крім суми заборгованості з орендної плати позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача «штрафні санкції»(пеня, 3% річних та інфляційні нарахування на суму заборгованості) у розмірі 229914 грн. 91 коп.

27.04.2009 позивачем господарському суду було надано заяву про збільшення позовних вимог (т.с. 2, а.с. 1-5), відповідно до якої позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 2141073 грн. 13 коп., 137463 грн. 40 коп. пені, 3% річних у розмірі 17157 грн. 41 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 198513 грн. 36 коп.

Вказана заява позивача про збільшення позовних вимог прийнята господарським судом до розгляду ухвалою від 28.04.2009 у даній справі.

Письмовим відзивом № 306 від 23.03.2009 на позовну заяву (т.с. 1, а.с. 57-61) відповідач проти позову у частині вимог про стягнення штрафних санкцій заперечив, посилаючись на наявність об’єктивних причин, що спричинили утворення заборгованості з орендної плати, а також на неправильність розрахунку суми позовних вимог, наданого позивачем.

Крім того, відповідачем господарському суду було надане письмове клопотання № 386 від 08.04.2009 (т.с. 1, а.с. 108-113) про зменшення розміру пені, заявленої до стягнення позивачем, до 1000 грн. 00 коп. Клопотання обґрунтоване відповідачем важким фінансовим становищем підприємства, фактом невідшкодування відповідачеві контролюючими органами держави Україна сум податку на додану вартість і, як наслідок, наявність великої бюджетної заборгованості перед відповідачем у загальному розмірі 16107757 грн. 00 коп.

Письмовим відзивом № 583 від 29.05.2009 (т.с.2, а.с. 24-26) на заяву позивача про збільшення позовних вимог відповідач проти збільшених позовних вимог заперечив з підстав, зазначених вище та викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судових засіданнях під час судового розгляду справи представників сторін, суд встановив такі обставини.

Всесоюзним науково –дослідним і проектним інститутом вторинних кольорових металів “ВНДІПвторкольормет”, правонаступником якого є позивач у даній справі (Орендодавцем) і спільним радянсько –іспанським підприємством “Інтерсплав” (Орендарем), належним найменуванням якого на даний час згідно свідоцтва № 016246 від 17.09.2007 є Спільне підприємство з іспанським інвестором “Інтерсплав”, у січні 1991 року укладено договір оренди (далі за текстом - договір) (т.с. 1, а.с. 22-26), відповідно з умовами пункту 1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду з правом викупу за остаточною вартістю будівлі, споруди, інженерні мережі, обладнання, розташовані за адресою: м. Свердловськ Луганської області, с. Луначарського.

Сторонами договору в подальшому було підписано кілька додаткових угод до договору.

Строк сплати орендної плати за договором сторони встановили умовами пункту 2.2. Договору в редакції додаткової угоди № 6/2000 від 02.06.2000, а саме визначили, що платіжні доручення на перерахування платежів до бюджету і орендодавцю подаються орендарем установам банку не пізніше 25 –ого числа місяця, наступного за розрахунковим згідно виставленого орендодавцем рахунку.

Умовами пункту 5.1. Договору в редакції додаткової угоди № 7/2002 (т.с. 1, а.с. 32-33), яка підписана орендодавцем 08.07.2002, а орендарем підписана без зазначення дати, передбачено, що за порушення строків перерахування орендної плати, передбачених пунктом 2.2. договору, орендар сплачує Орендодавцю крім суми боргу (з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу), пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент оплати пені, за кожен день прострочення платежу, а також відшкодовує спричинені орендодавцю збитки.

Позивачем на адресу відповідача у справі були надіслані рахунки-фактури на сплату орендної плати за вересень 2008 року - № 242 від 30.09.2008 на суму 477923 грн. 96 коп. (т.с. 1, а.с. 39), за жовтень 2008 року - № 267 від 31.10.2008 на суму 486048 грн. 67 коп. (т.с. 1, а.с. 41), за листопад 2008 року - № 292 від 28.11.2008 на суму 493339 грн. 40 коп. (т.с. 1, а.с. 43), за грудень 2008 року - № 321 від 30.12.2008 на суму 503699 грн. 53 коп. (т.с. 1, а.с. 45). Вказані рахунки відповідачем були отримані, що підтверджено наявними у матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Крім того, 11. 02.2009 позивачем на адресу відвідача було надіслано рахунок –фактуру № 26 від 30.01.2009 про сплату орендної плати за січень 2009 року у розмірі 391171 грн. 83 коп., а також 12.03.2009 –рахунок –фактуру № 52 від 27.02.2009 про сплату орендної плати за лютий 2009 року у розмірі 397039 грн. 41 коп., які відповідачем були отримані.

Факт отримання рахунків-фактур про сплату орендної плати за зазначений позивачем період відповідачем не заперечується.

Орендна плата у розмірі, визначеному у рахунках за період з вересня 2008 року по лютий 2009 року включно, відповідачем своєчасно та у повному обсязі сплачена не була, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Платіжним дорученням № 189 від 20.02.2009 на суму 127134 грн. 99 коп. (т.с. 2, а.с. 22) відповідач сплатив вказану грошову суму на розрахунковий рахунок позивача у справі із таким призначенням платежу: «КФК 22080300; 30% за оренду держмайна за січень 2009 р.».

В подальшому, а саме 27.02.2009, відповідачем до кредитної установи, що прийняла платіж, було направлено листа від 26.02.2009 з проханням змінити у вказаному платіжному документі графу «призначення платежу»на «оплата рах. 242 від 30.09.2008 р. орендна плата за вересень 2008 р. в т.ч. ПДВ 21189, 17».

При визначенні суми кінцевих позовних вимог позивачем грошову суму, сплачену за платіжним дорученням № 189 від 20.02.2009, було зараховано у рахунок погашення відповідачем орендної плати за січень 2009 року відповідно до первісного призначення платежу, зазначеного відповідачем.

Згідно з умовами пункту 5.1 договору в редакції додаткової угоди № 7/2002 позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 137463 грн. 40 коп.

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування на суму заборгованості з орендної плати за вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року та січень, лютий 2009 року у загальному розмірі 198513 грн. 36 коп., а також 3% річних за вказаний період у розмірі 17157 грн. 41 коп.

Розрахунок суми штрафних санкцій та інших нарахувань наданий позивачем до матеріалів справи.

В суму вимог про стягнення інфляційних нарахувань на суму заборгованості позивачем також включено вимогу про стягнення з відповідача різниці між сумою позовних вимог щодо стягнення збитків від інфляції та сумою інфляційних нарахувань, розрахованих господарським судом Луганської області під час прийняття рішення у справі № 10/21 за позовом Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів до спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав» про стягнення 1709911 грн. 79 коп., які, за відповідним розрахунком суду, складали 117614 грн. 99 коп. за період з січня по жовтень 2007 року. Вказана сума інфляційних нарахувань не була стягнута судом у повному обсязі (117614 грн. 99 коп.), оскільки суд при прийнятті рішення був обмежений позовними вимогами щодо стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 46854 грн. 23 коп. Залишок інфляційних нарахувань за період з січня по жовтень 2007 року у розмірі 70760 грн. 76 коп. був заявлений позивачем до стягнення.

Відповідачем заявлене письмове клопотання про зменшення заявленої до стягнення суми пені до 1000 грн. 00 коп.

В судовому засіданні 25.06.2009 відповідачем було надано Свідоцтво про настання обставин непереборної сили (форс-мажору) від 23.06.2009, видане Луганською регіональною торгово –промисловою палатою.

Встановивши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову частково з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Строк виконання зобов’язання з перерахування платежів з орендної плати визначений сторонами договору конкретною датою - не пізніше 25 –го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено наявність заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за період оренди з вересня 2008 року по лютий 2009 року включно у загальному розмірі 2141073 грн. 13 коп., що відповідачем під час судового розгляду справи спростовано не було.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

З урахуванням викладеного вище вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 2141073 грн. 13 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Під час розгляду справи судом враховано те, що лист щодо виправлення у графі «призначення платежу»платіжного доручення № 189 від 20.02.2009 відповідачем до банківської установи було надіслано лише 27.02.2009, а також те, що відповідно до довідки позивача № 01-1 (т.с. 2, а.с. 20) вказана грошова сума була зарахована як погашення заборгованості з орендної плати за січень 2009 року.

За таких обставин підстави для висновку про те, що відповідачем було частково сплачено орендну плату за вересень 2008 року, а не за січень 2009 року, як зазначено у первісному примірнику платіжного доручення, відсутні. За таких обставин позивачем при визначенні суми збільшених позовних вимог обґрунтовано вказану грошову суму зараховано у рахунок сплати орендної плати за січень 2009 року.

До стягнення з відповідача позивачем заявлено пеню у розмірі 137463 грн. 40 коп.

Умовами пункту 5.1. Договору в редакції додаткової угоди № 7/2002 передбачено, що за порушення строків перерахування орендної плати, передбачених пунктом 2.2. договору орендар сплачує Орендодавцю крім суми боргу (з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу), пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент оплати пені за кожен день прострочення платежу. Дане формулювання п. 5.1. Договору стосовно розміру облікової ставки НБУ, яка приймається для розрахунку, є недосить чітким. Але відповідно до вимог ст. 213 ЦК України, враховуючи думки сторін з приводу розуміння даного пункту, суд визнає, що розмір облікової ставки НБУ, яка приймається для розрахунку пені, розуміється як такий, що діє на момент оплати саме платежу, оскільки визначити цей розмір на момент оплати самої пені неможливо.

За розрахунком суду сума належної до стягнення з відповідача пені складає 136371 грн. 40 коп., 3% річних –16986 грн. 79 коп., інфляційних нарахувань на суму заборгованості - 98088 грн. 49 коп.:

- заборгованість з орендної плати за вересень 2008 року –360694 грн. 44 коп., період прострочення –з 26.10.2008 по 16.04.2009 (173 дні), облікова ставка НБУ –12%, належна до стягнення сума пені –40986 грн. 81 коп., 3% річних складають 5093 грн. 79 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості –35173 грн. 75 коп.,

- заборгованість з орендної плати за жовтень 2008 року –366826 грн. 25 коп., період прострочення –з 26.11.2008 по 16.04.2008 (141 день), облікова ставка НБУ –12%, сума належної до стягнення пені –34226 грн. 79 коп., 3% річних складають 4248 грн. 28 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості –29821 грн. 98 коп.,

- заборгованість з орендної плати за листопад 2008 року –372328 грн. 64 коп., період прострочення –з 26.12.2008 по 16.04.2009 (111 днів), облікова ставка НБУ –12%, сума належної до сплати пені –27171 грн. 54 коп., 3% річних складають 3396 грн. 44 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості –21988 грн. 65 коп.,

- заборгованість з орендної плати за грудень 2008 року –380147 грн. 55 коп., період прострочення –з 26.01.2009 по 16.04.2009 (80 днів), облікова ставка НБУ –12%, сума належної до сплати пені –19996 грн. 80 коп., 3% річних складають 2499 грн. 60 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості –11104 грн. 11 коп.,

- заборгованість з орендної плати за січень 2009 року –264036 грн. 84 коп. (сума, зазначена у розрахунку позивача), період прострочення –з 26.02.2009 по 16.04.2009 (49 днів), облікова ставка НБУ –12%, сума належної до сплати пені – 8507 грн. 05 коп., 3% річних складають 1063 грн. 38 коп., інфляційні нарахування за вказаний період до стягнення не заявлялися;

- заборгованість з орендної плати за лютий 2009 року –397039 грн. 41 коп., період прострочення –з 26.03.2009 по 16.04.2009 ( днів), облікова ставка НБУ –12%, сума належної до сплати пені –5482 грн. 41 коп., 3% річних складають 685 грн. 30 коп., інфляційні нарахування за вказаний період до стягнення не заявлялися.

Підлягає задоволенню й вимога позивача про стягнення з відповідача різниці між сумою позовних вимог щодо стягнення збитків від інфляції та сумою інфляційних нарахувань, розрахованих господарським судом Луганської області під час прийняття рішення у справі № 10/21 за позовом Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів до спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав» про стягнення 1709911 грн. 79 коп., які, за відповідним розрахунком суду, складали 117614 грн. 99 коп. за період з січня по жовтень 2007 року. Вказана сума інфляційних нарахувань не була стягнута судом у повному обсязі (117614 грн. 99 коп.), оскільки суд при прийнятті рішення був обмежений позовними вимогами щодо стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 46854 грн. 23 коп. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача залишку інфляційних нарахувань за період з січня по жовтень 2007 року у розмірі 70760 грн. 76 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного вище загальна сума інфляційних нарахувань, що підлягають стягненню за даним позовом, складає 168849 грн. 25 коп.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана норма Цивільного кодексу України за своїм змістом кореспондується з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

В обґрунтування клопотання про зменшення заявленої до стягнення позивачем суми пені відповідач надав Свідоцтво про настання обставин непереборної сили (форс-мажору) від 23.06.2009, видане Луганською регіональною торгово –промисловою палатою. Також відповідач послався на скорочення штату працівників підприємства у зв'язку з важким фінансовим становищем відповідача та необхідність здійснення великої кількості виплат у зв'язку із таким скороченням.

Відповідно до приписів ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати України» Торгово-промислова палата України засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні.

З урахуванням вказаної норми суд доходить висновку про те, що Свідоцтво про настання обставин непереборної сили (форс-мажору) від 23.06.2009 видане Луганською регіональною торгово –промисловою палатою з порушенням її компетенції, оскільки правовідносини між сторонами у даній справі не ґрунтуються на зовнішньоторгівельних угодах і міжнародних договорах України, а також на торгових та портових звичаях, прийнятих в Україні.

При вирішенні клопотання відповідача щодо зменшення розміру заявленої до стягнення пені суд також виходить з встановленого законом принципу співрозмірності суми заборгованості та заявлених до стягнення штрафних санкцій.

Сума пені розрахована позивачем відповідно до умов укладеного сторонами договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Сума заборгованості відповідача за укладеним договором оренди становить 2141073 грн. 13 коп., сума пені, заявлена до стягнення позивачем –137463 грн. 40 коп.

Розмір пені не є надто великим порівняно із сумою заборгованості відповідача з орендної плати.

Таким чином, під час судового розгляду справи відповідачем не доведено факту наявності виключних обставин, які могли б стати підставою для застосування судом приписів п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та зменшення заявлених до стягнення штрафних санкцій.

Крім того, суд враховує також фінансове становище позивача, а саме доводи позивача про його важке фінансове становище, перехід підприємства на скорочений графік роботи.

З урахуванням викладеного вище у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру належної до стягнення суми пені слід відмовити за необґрунтованістю.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами та підлягають задоволенню частково, а саме у частині вимог про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 2141073 грн. 13 коп., 136371 грн. 40 коп. пені, 16986 грн. 79 коп. 3% річних, 168849 грн. 25 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості з віднесенням судових витрат у справі на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав», Луганська область, м. Свердловськ, код 05827201, на користь Донецького державного науково-дослідного та проектного інституту кольорових металів, м. Донецьк, проспект Лагутенка, буд. 14, код 00201514, заборгованість з орендної плати у розмірі 2141073 грн. 13 коп., 136371 грн. 40 коп. пені, 16986 грн. 79 коп. 3% річних, 16986 грн. 79 коп. 3% річних, 168849 грн. 25 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості, витрати зі сплати державного мита у розмірі 24632 грн. 80 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 116 грн. 54 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

В судовому засіданні 15.07.2009 оголошено повний текст рішення.

Суддя М.О. Москаленко