Ухвала суду № 41658762, 02.12.2014, Апеляційний суд Харківської області

Провадження : 22ц/790/7937/14 Головуючий 1-ї інстанції - Хайкін В.М.

Справа № 2-638/6550/14 Доповідач - Шевченко Н.Ф.

Категорія : захист прав споживачів.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Бобровського В.В., Кокоші В.В.

при секретарі - Лашаковій Д.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Реал Банк», треті особи - Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Реал Банк» про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який було уточнено, до Публічного акціонерного товариства «Реал Банк» (далі Банк) про захист прав споживачів, а саме - просив стягнути з відповідача на його користь 840 725,67 грн., посилаючись на те, що між ним та Банком у січні 2014 року було укладено договір банківського вкладу на суму 992 580, 04 грн. на строк зберігання коштів з 01 січня 2014 року по 03 квітня 2014 року під 19,6% річних. Станом на 03 квітня 2014 року сума вкладу складала 1 040 283,37 грн.

07 березня 2014 року він звернувся до відповідача з письмовим зверненням про повернення належних йому грошей у зв'язку зі сплином терміну, на який було укладено договір, але йому було надано письмову відповідь, про те, що постановою Правління НБУ від 28 лютого 2014 року, ПАТ «Реал Банк» віднесений до категорії неплатоспроможних.

Додатково, він звернувся з письмовим запитом до Національного банку України з проханням надати письмові пояснення стосовно змісту та державної реєстрації Постанови правління Національного банку України, але відповідь на даний час так і не отримав.

На теперішній час відповідач вклад не повернув, через що він і звернувся до суду із даним позовом.

Представник відповідача ПАТ «Реал Банк» Кабанова М.В. та представник третьої особи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію Пат «Реал Банк» Кадиров В.ВА. подали до суду письмові заперечення проти позову, в яких просили в задоволенні позову відмовити.

Представник Національного банку України також надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що вимоги позивача не стосуються прав та обов'язків Національного банку України.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Витрати по сплаті судового збору віднесено на рахунок держави.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце слухання справи, не перешкоджає розглядові справи.

З урахуванням вимог процесуального закону щодо дотримання розумних строків розгляду справи судом апеляційної інстанції та належного повідомлення учасників процесу про слухання справи, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, яка не надала будь-яких доказів до клопотання про повторне перенесення розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, виходив із того, що його вимоги не ґрунтуються на законодавстві, яке регулює спірні правовідносини.

Такі висновки суду є правильними.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом першої інстанції установлено, що 03 січня 2014 року між ПАТ «Реал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № 08/08-2/БТ банківського вкладу на суму 992 580, 04 грн. на строк зберігання коштів з 01 січня 2014 року по 03 квітня 2014 року під 19,6% річних (а.с.15-17).

07 березня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з письмовим зверненням про повернення належних йому грошей після закінчення терміну 03 квітня 2014 року (а.с.18).

17 березня 2014 року ПАТ «Реал Банк» направив ОСОБА_1 відповідь про те, що постановою Правління НБУ від 28 лютого 2014 року, ПАТ «Реал Банк» віднесений до категорії неплатоспроможних.

Згідно з ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Пунктом 1 ч. 6 ст. 36 цього закону установлено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», так як відкликання ліцензії ПАТ «Реал Банк» та прийняття рішення про ліквідацію банку прийнято 21 травня 2014 року, тобто у період дії цього Закону.

Таким чином, відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, обґрунтовано виходив з того, що відповідач діяв у межах чинного законодавства, а вклад та проценти за користування вкладом підлягають виплаті у порядку черговості, що визначено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Ухвалюючи рішення в цій справі, суд повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормою матеріального права, яка підлягає застосуванню, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 213-214, 315 ЦПК України, підстави для скасування рішення відсутні.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, зводяться до переоцінки доказів.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права

При такому положенні судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді