Ухвала суду № 41658753, 27.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 11кп/790/1714/14 Головуючий 1 інстанції Одношевна В.В.

Справа № 425/862/14-к Доповідач Глінін Б.В.

Категорія: ч. 2 ст. 368 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.11.2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді Глініна Б.В.,

суддів: Шляхова М.І., Протасова В.І.,

при секретарі Невеніцині Є.В.,

за участю прокурора Мазепіної М.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника на вирок Рубіжанського міського суду Луганської області від 01.09.2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Вказаним вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Бегичевський, Богородинського району, Тульської області, РФ, українка, громадянка України, з середньою спеціальною освітою, директор Рубіжанського спортивно-технічного клубу, заміжня, раніше не судима, що зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

засуджена за ч. 2 ст. 368 КК України та їй призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських або організаційно-розпорядчих функцій в державних та комунальних підприємствах, органах державної влади чи місцевого самоврядування, навчальних закладах, строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнена від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладенням зобов'язань, передбачених п. 3 ст. 76 КК України.

Застава у розмірі 2436 грн. повернута ОСОБА_1

Доля речових доказів вирішена.

Відповідно до вироку, 14.01.2014 року близько 11 години ОСОБА_3 звернувся до директора РСТК ТСО України ОСОБА_1 з метою отримання водійської картки та свідоцтва про проходження курсу підготовки водія, на що остання за видачу вищевказаних документів, знаходячись у своєму службовому кабінеті, розташованому за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, пр-т Московський, 23, запропонувала ОСОБА_3 надати їй неправомірну вигоду у розмірі 300 доларів США, на що він погодився.

20.01.2014 року о 10 годині 25 хвилин директор РСТК ТСО України ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні РСТК ТСО України, з корисливих мотивів, користуючись власним службовим становищем, маючи за мету незаконне одержання неправомірної вигоди для власних потреб, а саме: за надання ОСОБА_3 картки водія та свідоцтва про закінчення курсу підготовки водія, отримала від нього неправомірну вигоду у розмірі 300 доларів США, що станом на 20.01.2014 року згідно середньозваженого курсу на міжбанківському ринку України становить 2445, 45 гривень.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_2 просить вирок міського суду змінити, перекваліфікувати дії ОСОБА_1 на ч. 1 ст. 190 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу. На обґрунтування апеляції вказав, що відповідальність за отримання хабара наступає за умови, що посадова особа отримала її за виконання чи невиконання дій, які могла або повинна була виконати з використанням наданої влади. При цьому, ОСОБА_1 не мала можливості та права видати водійське посвідчення ОСОБА_3, її умисел був направлений на заволодіння грошовими коштами шляхом шахрайства.

Прокурор відмовився від апеляційної скарги, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 403 КПК України апеляції державного обвинувача не розглядається.

Заслухавши суддю доповідача, з'ясувавши думку прокурора, яка вважала вирок міського суду законним та обґрунтованим; обвинуваченої та її захисника, які підтримали апеляцію, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її часткового задоволення, виходячи з наступного.

Висновки міського суду про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України засновані на досліджених в судовому засіданні та наведених у вироку доказах.

Свідок ОСОБА_3 показав, що звертався з питанням відновлення посвідчення водія до обвинуваченої. На це вона написала йому на листі « 300 доларів», які він повинен їй принести, після чого розірвала папір. Також сказала принести медичну довідку, ксерокопію паспорту та коду.

Спитав у знайомих, щодо цієї суми та отримав відповідь, що це коштує 100 доларів. Це його обурило та він звернувся до міліції. Там йому у присутності понятих надали 300 доларів США, помітивши порошком. Ці гроші він поклав у кишеню та причепив відеокамеру, з якою поїхав до місця роботи обвинуваченої. Там обвинуваченій він сказав, що потрібно відновити посвідчення водія та передав принесені документи та гроші - 300 доларів. Обвинувачена на запитання сказала, що гроші не потрібно міняти, у присутності секретаря взяла ключ і вони пішли до іншого кабінету. Там ОСОБА_1 сказала покласти гроші в папку, що він і зробив. За вказівкою ОСОБА_1 секретар надрукувала картку водія, проставила дані ОСОБА_3

Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 показали, що приймали участь у якості понятих для дачі хабара директору РСТК ОСОБА_1 При них були помічені купюри та передані ОСОБА_3 Після передачі грошей ОСОБА_1, при них з її рук зробили змиви, а в кабінеті в документах знайшли помічених 300 доларів, які передавалися ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_6 показала, що працює головним бухгалтером РСТК та при прийомі особи на курси складається договір, оплачується навчання, але ОСОБА_3 у них не навчався, договір з ними не укладався. Після закінчення курсів та складання іспиту видається свідоцтво про закінчення курсів. На підставі цього свідоцтва можливо отримати посвідчення водія.

Свідок ОСОБА_7 показала, що ОСОБА_3 звертався до обвинуваченої з питання відновлення посвідчення водія, на що ОСОБА_1 дала згоду, сказала, які документи необхідно принести. Їй ОСОБА_1 давала вказівку друкувати картку водія, передавши документи ОСОБА_3, та вона почала набирати картку.

Згідно протоколу огляду місця події від 20.01.2014 року у кабінеті РСТК виявлені документи на ім'я ОСОБА_3, а в класі пристроїв мотоциклів виявлена папка з трьома купюрами по 100 доларів США, на яких встановлений рукописний напис «контроль взятка» при люмінесцентному випромінюванні.

Відповідно до протоколу проведення негласної слідчої дії на лазерному диску зафіксована подія передачі ОСОБА_3 директору ОСОБА_1 документів, їх розмова та передача трьох купюр у доларах США.

Давши правильну оцінку цим та наведеним у вироку доказам, суд першої інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 368 КК України.

Наведене спростовує доводи апеляції адвоката про невірну кваліфікацію дій ОСОБА_1 з посиланням, що умисел винної був направлений на обман ОСОБА_3 щоб заволодіти грошима, а не отримання неправомірної вигоди з використанням свого службового становища.

І сама обвинувачена підтвердила, що СТК проводив навчання з підготовки водіїв транспортних засобів, про що видаються документи, які вона підписує та дала вказівку секретарю набирати картку водія на ім'я ОСОБА_3, хоча він навчання не проходив.

Про це також свідчать дії свідка ОСОБА_7 по оформленню картки водія на ім'я ОСОБА_3, та її дії як директора, що запропонувала за оформлення документів водія передати гроші в сумі 300 доларів США та отримання грошей у таємниці від інших осіб і тільки потім дала вказівку друкувати документи - картку водія. Це у сукупності з іншими доказами підтверджують спрямованість умислу обвинуваченої на одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій та отримання за це 300 доларів США.

Покарання призначається відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Ці вимоги закону судом першої інстанції враховані не в повній мірі.

Як видно з матеріалів, ОСОБА_1 предпенсійного віку, є інвалідом 3-ї групи, неодноразово нагороджувалася грамотами за сумлінну та багаторічну працю, за що нагороджена почесним званням ветерана ОСОУ, характеризується позитивно, має тяжке хронічне захворювання, вчинила злочин середньої тяжкості, збитків у провадженні немає.

Ці дані міський суд навів, але належної оцінки не дав та колегія суддів вважає, що вказані дані дають підстави для застосування ст. 69 КК України та незастосування до обвинуваченої додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських або організаційно-розпорядчих функцій в державних та комунальних підприємствах, органах державної влади чи місцевого самоврядування, навчальних закладах, оскільки вказані обставини пом'якшують покарання та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого злочину.

Керуючись ст.ст. 404, 405, ст. 407, ст. 418, 419, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника задовольнити частково.

Вирок Рубіжанського міського суду Луганської області від 01.09.2014 р. відносно ОСОБА_1 змінити, пом'якшити покарання призначене ОСОБА_1 та застосувати до неї положення ст. 69 КК України та вважати її засудженою за ч. 2 ст. 368 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до основного покарання, призначеного судом 1 інстанції без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, що тримається під вартою у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Головуючий -

Судді: