Вирок № 41657430, 12.06.2014, Старобільський районний суд Луганської області

12.06.2014

ЄУН 431/3935/13-к

Провадження 1-кп/431/32/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року Старобільський районний суд Луганської області у складі

головуючого-судді Олійник С.В.,

при секретарі Хорольської І.Ю.,

за участі прокурора Савченко М.О.,

неповнолітньої потерпілої ОСОБА_1,

законного представника потерпілої ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. м. Тбілісі Грузія, громадянина України, з середньо освітою, одруженого, пенсіонера, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

встановив:

14 листопада 2013 року о 19 годині 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки ВАЗ 2103, державний номер НОМЕР_2 рухався по вул. Комунарів в районі б. 84 м. Старобільська Луганської області зі сторони пл. Базарної м. Старобільська в напрямку до перехрестя з вул. Чернишевського м. Старобільська Луганської області. У цей же час пішохід ОСОБА_1 рухалася у попутному з ним напрямі вздовж узбіччя на відстані 1,6 м від правого краю. Під час руху обвинувачений ОСОБА_3, рухаючись на автомобілі в порушення п. 12.3 ПДР України, згідно з яким при виникненні перешкоди або небезпеки для руху, які водій здатний виявити, повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди, проявив неуважність, рухаючись зі швидкістю близько 30 км/год, своєчасно не виявив пішохода, внаслідок чого скоїв наїзд на ОСОБА_1, в результаті чого отримала у вигляді закритого перелому середньої треті лівого стегна зі зміщенням, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознаками тривалості розладу здоров'я.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 550 від 10.12.2013 року ОСОБА_1 отримані тілесні ушкодження у вигляді закритого оскольчатого перелому диафізу лівої кістки стегна із зміщенням, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, ГЧМТ, струс головного мозку, забита рана правої тім'яної області, забиття правого передпліччя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи № 2222/19 від 20.12.2013року, в розглянутій дорожній ситуації, для забезпечення безпеки руху, обвинуваченому ОСОБА_3 слід було керуватися нормативними вимогами пункту 12.3 ПДР України.

У цій дорожній ситуації обвинувачений ОСОБА_3, діючи у відповідності з вимогами п.12.3 ПДР України, мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_1 шляхом виконання п.12.3 ПДР України. У розглянутій дорожній ситуації дії обвинуваченого ОСОБА_3 не відповідали технічним вимогам пункту 12.3 ПДР України і з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної події.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину не визнав, та показав, що 14 листопада 2013 року о 19 годині 30 хвилин йшов лапатий сніг з дощем, він рухався зі швидкістю близько 30 км/год по вул. Комунарів м. Старобільська. Побачив дівчину, одягнену в білий одяг, яка йшла по газону, потім раптово почув удар, він не бачив дівчину, яка була одягнена в темний одяг, яка вискочила на дорогу і вдарилася об скло правої сторони автомобіля. Зупинився та надав їй допомогу. Просив виправдати, оскільки винувата сама потерпіла.

Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_3, його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами.

Неповнолітня потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що вона 14 листопада 2013 року близько 19 годині 30 хвилин рухалась по тротуару вул. Комунарів. В районі будинку 84 вул. Комунарів на тротуарі була велика калюжа, а на газоні земля, тому і вирішила обійти по асфальту проїзної частини дороги і одразу був удар. Внаслідок ДТП отримала тілесні ушкодження, знаходилась на лікуванні.

Законний представник потерпілої і цивільний позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що вона є матір'ю ОСОБА_1 14.11.2013 року їй повідомили, що сталося ДТП її доньці завдано тілесні ушкодження. Про обставини ДТП їй не відомо. ДТП сталося з вини ОСОБА_3 ЇЇ донька знаходилась на лікуванні в лікарні. На придбання ліків було затрачено 10983,72 грн. та пошкоджено одяг на 1850 грн. Просила в судовому засіданні стягнути матеріальну шкоду та моральну шкоду в розмірі 20000 грн., суворо не карати, волі не позбавляти.

Неповнолітній свідок ОСОБА_5 у присутності педагога ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що 14.11.2013 року з 19 години до 20 години йшов сніг з дощем, вона рухалась по газону біля магазину «Блиск», розташованого за адресою м. Старобільськ вул. Комунарів, 84. По тротуару була велика калюжа. ОСОБА_1 йшла позаду, потім побачила, що вона впала, її голова на бордюрі, ноги на проїзній частині. Автомобіль зупинився.

Неповнолітній свідок ОСОБА_7 у присутності педагога ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що 14.11.2013 року з 19 години до 20 години йшов сніг з дощем, вона рухалась по газону біля магазину «Блиск», розташованого за адресою м. Старобільськ вул. Комунарів, 84. По тротуару була велика калюжа. Вона йшла по переду, розмовляла по телефону, а ОСОБА_5 та ОСОБА_1 йшла позаду, потім побачила, що ОСОБА_1 впала, вона кричала. Автомобіль зупинився. Викликали ДАІ, швидку.

Крім того, вина ОСОБА_3 також підтверджується наступними письмовими доказами.

Протоколом огляду місця події від 14.11. 2013 року з якого вбачається, що була проведена слідчим процесуальна дія щодо огляду місця події, в ході якої було встановлено, що місцем пригоди є частина автодороги по вул. Комунарів м. Старобільська Луганської області в напрямку з пл. Базарної м. Старобільська до вул. Чернишевського м. Старобільська на узбіччі (а.с. 9-12).

Протоколом огляду транспортного засобу від 14.11.2013 року та фото таблицею до нього в м. Старобільську Луганської області, в ході якого було встановлено, що видимих свіжих механічних пошкоджень автомобіля не встановлено (а.с.13-17).

Висновком судово-медичної експертизи № 550 від 10.12.2013 року ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого оскольчатого перелому диафізу лівої кістки стегна із зміщенням, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, ГЧМТ, струс головного мозку, забита рана правої тім'яної області, забиття правого передпліччя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с.43-44).

Висновком експерта судової автотехнічної експертизи № 2222/19 від 20.12.2013 року, в розглянутій дорожній ситуації, для забезпечення безпеки руху, обвинуваченому ОСОБА_3 слід було керуватися нормативними вимогами пункту 12.3 ПДР України. Дії водія, який мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_1 шляхом виконання вимог п. 12.3 ПДР України. У даній дорожній обстановці дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР України були умовою створення аварійної ситуації, і, з технічної точки зору, знаходились в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 46-48).

Висновком експерта комплексної судової авто технічної та транпортно-трассологічної експертизи №687/19, №688/20 від 27.05.2013 року, в розглянутій дорожній ситуації, для забезпечення безпеки руху, обвинуваченому ОСОБА_3 слід було керуватися нормативними вимогами пункту 12.3 ПДР України. Дії водія, який мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_1 шляхом виконання вимог п. 12.3 ПДР України. У даній дорожній обстановці дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР України були умовою створення аварійної ситуації, і, з технічної точки зору, знаходились в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди. Дії водія ОСОБА_3 в протиріччі з вимогами п.п. 12.2 ПДР України не знаходилися. Дії пішохода ОСОБА_1 регламентувалися вимогами п.п.4.1, 4.4, п.п.п. а) п.п. 4.14 ПДР України. Взаємне положення автомобіля і пішохода не досліджене за відсутності компетенції експерта. (а.с. 146-148).

Наведені докази допустимі, належні, достовірні та взаємопов'язані між собою, об'єктивно відображають подію злочину, тому суд находить їх переконливими та вважає за можливе покласти їх в основу обвинувального вироку.

До доводів обвинуваченого ОСОБА_3, що ДТП сталося з вини неповнолітньої потерпілої, суд відноситься критично, оскільки не підтверджено доказами та розцінюється як метод захисту.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому.

Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р. №7, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

При призначенні покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є невеликої тяжкості, дані про особу ОСОБА_3, який за місцем проживання характеризується позитивно, вперше притягується до кримінально відповідальності. Обставини, які пом'якшують покарання - суд не вбачає. Обставину, яка обтяжує покарання - суд не вбачає. Беручи до уваги викладене, враховуючи положення ст. 65 КК України, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, вважає призначити покарання не пов'язане з обмеженням волі, а також враховуючи що обвинувачений має пенсійний вік, які є винятковими в даних конкретних умовах, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3, можливо без відбування ним покарання у кримінально-виконавчій установі, і відповідно до вимог ст. 75 КК України, враховуючи пом'якшуючі відповідальність обставини, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням, без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Цивільні позови прокурора в інтересах держави в особі КУ «Старобільське районне територіальне медичне об'єднання» до ОСОБА_3 про стягнення витрат на лікування ОСОБА_1 у розмірі 2640,96 грн., в інтересах держави в особі Луганської обласної дитячої клінічної лікарні до ОСОБА_3 про стягнення витрат на лікування ОСОБА_1 у розмірі 1951,80 грн. , цивільний позов ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 12833,72 грн. на користь ОСОБА_1 суд відповідно з вимогами ст. ст. 1166, 1195 ЦК України стягує з ОСОБА_3

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом в залежності від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується особою, що її заподіяла, при наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особою, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Внаслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_3, потерпілій були спричинені моральні страждання, членам сім'ї, які виразились в душевних стражданнях з приводу завданих тілесних ушкоджень.

Суд вважає на підставі вищевикладеного, враховуючи вимоги розумності і справедливості, що буде відповідати ступеню глибини фізичних та душевних страждань, задовольнити позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 частково стягнувши з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 гривень.

Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого згідно до ст. 126 КПК України.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України. Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України суд вважає за необхідне з набранням вироку чинності речові докази: автомобіль марки ВАЗ 2103 реєстраційний номер НОМЕР_2 який знаходить на зберіганні у ОСОБА_3- повернути власнику ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання два роки обмеження волі без позбавлення права керування транспортним засобом.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбуття покарання з випробуванням строком на один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 12833,72 грн. та моральної шкоди 5000 (п'ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь на користь Комунальної установи «Старобільське районне територіальне медичне об'єднання», яке розташоване за адресою вул. Кірова, 67, м. Старобільська, Луганської області, витрати на лікування ОСОБА_1 у розмірі 2640,96 грн., перерахував вказану суму р/р 31419544700331 МФО 804013 ГУГКСУ в Луганській області код 37858396 вид платежу - інші витрати - 24060300.

Стягнути з ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь на користь Луганської обласної дитячої клінічної лікарні, яке розташоване за адресою вул. Советська, 68, м. Луганська, витрати на лікування ОСОБА_1 у розмірі 1951,80грн., перерахував вказану суму р/р 3141554470000, МФО 804013, код 37991110, отримувач - обласний бюджет, код платежу - інші витрати - 24060300.

Стягнути з ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави - одержувач УК у Старобільському районі (Старобільський район) 24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396 процесуальні витрати:

за проведення судової авто технічної експертизи від 20.12.2013 року № 2222/19 у розмірі 478 гривень 60 копійок;

за проведення комплексної судової авто технічної та транспортно-трасологічної експертизи від 27.05.2014 року №687/19, №688/20 у розмірі 738 гривень.

Речові докази:

- автомобіль ВАЗ 2103 реєстраційний номер НОМЕР_2 який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_3 залишити власнику ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим з дня отримання копії вироку.

Суддя С.В Олійник