Ухвала суду № 41656406, 13.03.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1786/14 Справа № 190/1733/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Митошоп В. М. Доповідач - Максюта Ж.І. Категорія 46

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого: Максюти Ж.І.,

суддів : Кочкової Н.О., Слоквенка Г.П.,

при секретарі: Кулику О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2013 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування П'ятихатського районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання їх сумісної малолітньої дитини разом з нею, посилаючись на те, що в період з 13.12.2003 року по 29.03.2013 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_14,ІНФОРМАЦІЯ_1.

18.03.2013 року рішенням П»ятихатського районного суду Дніпропетровської області шлюб між ними було розірвано, а 12.07.2013 року за рішенням цього ж суду з відповідача стягнуто аліменти на утримання сина на її користь у розмірі 14 частини заробітку відповідача до повнолітня сина.

Після розірвання шлюбу за усною домовленістю з відповідачем, син залишився проживати разом з нею в АДРЕСА_3 Дніпропетровської області. На початку липня 2013 року відповідач почав створювати неможливі умови проживання в даному будинку, в якому не проживав тривалий час, але був зареєстрований. За таких обставин, щоб не травмувати дитину постійними сварками, які вчиняв відповідач в присутності дитини, вона була змушена виїхати з будинку, а син на вимогу відповідача залишився проживати разом з ним з 24.07.2013 року, так як в той час вона не мала постійного місця проживання та не було працевлаштована.

За серпень-вересень місяць вона облаштувалася в м.Полтава та влаштувалася на роботу. Відповідач скориставшись її відсутністю отримав розпорядження голови П»ятихатської РДА, відповідно до якого місцем проживання дитини визначили з відповідачем. При зверненні до відповідача щоб забрати дитину , останній влаштував скандал та повідомив що віддасть сина якщо вона відмовиться від аліментів. Тому просить визначити місце проживання сина разом з нею в АДРЕСА_1.

Рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування П'ятихатського районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини - задоволено.

Визначено місце проживання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір»ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_2.

Не погодившись з рішенням відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом 1 інстанції і вбачається із матеріалів справи, Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 13.12.2003 року по 29.03.2013 року, який було розірвано рішенням П»ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18.03.2013 року , що підтверджується копією рішення від 18.03.2013 року а.с.6.

Від шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження а.с.5.

01.06.2013р. позивач уклав шлюб з ОСОБА_6, та з 12.11.2013р. остання зареєстрована за місцем проживання відповідача по АДРЕСА_4, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб та копією паспорту .

В період з березня 2013 року по червень 2013р. відповідач проживав окремо від позивачки та сина ОСОБА_5 за їх місцем проживання по АДРЕСА_4, що визнано сторонами в судовому засіданні.

12.07.2013 року рішенням П»ятихатського районного суду Дніпропетровської області з відповідача стягнуто аліменти на утримання сина, у розмірі 14 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення сином повнолітня на користь його матері а.с.9.

Згідно копії заяви від 10.06.2013 року позивачка зверталася до П»ятихатської райдержадміністрації з питанням щодо винесення рішення органом опіки та піклування для встановлення днів та часів спілкування батька ОСОБА_2 з малолітнім сином ОСОБА_5 а.с.76 та в зв»язку з вирішенням даного питання мирним шляхом позивачкою було подано заяву начальнику служби у справах дітей П»ятихатської райдержадміністрації з проханням не розглядати раніше подану заяву від 10.06.2013 року а.с.75., а 17.06.2013р. позивачка зверталася із заявою до П»ятихатського РВ ГУМВС відносно відповідача за фактом забирання останнім частини спільного їх майна, зазначені факти свідчить про виникнення конфліктної ситуації між позивачкою та відповідачем на період проживання позивачки з дитиною.

Відповідно до договору від 28.07.2013 року укладеного між сторонами, слідує, що малолітня дитина буде проживати з разом з батьком ОСОБА_2 на період з 29.07.2013 року по 01.06.2015 року, а мати ОСОБА_4 матиме право спілкуватися та проводити деякий час з дитиною, батько не повинен заважати матері спілкуватися з дитиною а.с.67.

Згідно копій розпорядження П»ятихатської РДА від 16.08.2013 року та 11.11.2013 року визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_5, 2009 року народження разом з батьком ОСОБА_2, за адресою АДРЕСА_5 при умові надання можливості матері дитини спілкуватися з дитиною та приймати участь в її вихованні, але при цьому мати дитини не приймала участь в розгляді зазначених питань та на даний час не згодна з розпорядженням та вважає, що це не відповідає інтересам дитиниа.с.35,49.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання від 04.11.2013р. проведеного службою у справах дітей виконавчого комітету Ленінської районної Ради у м. Полтаві позивачка ОСОБА_4 проживає по АДРЕСА_6 відповідно до договору найму житла від 01.08.2013р. та має усі можливі умови для проживання та виховання малолітньої дитини а.с.32.

Згідно копії трудового договору, характеристики та довідки наданих ФОП ОСОБА_7 - ОСОБА_4 працює на посаді ревізора з 02.08.2013 року, її оклад становить 1175.00 грн., характеризується позитивно а.с.10,11, 12.

Згідно характеристики П»ятихатської ЗШ 1-3 ст. ОСОБА_4 працювала в цьому навчальному закладі на посаді вчителя початкових класів з 31.08.12р. по 18.07.13р. - характеризується позитивно. / а.с.77/.

Відповідно до наданих характеристик та довідок ВСП «Дніпропетровське локомотивне депо» ДП «Придніпровська залізниця» відповідач ОСОБА_2 працює оператором котельні , має стаж роботи більше 10 років, характеризується задовільно , працює за змінним графіком роботи а.с.50,51,52,55.

Згідно довідки №704 від 28.10.2013 року ВСП «Дніпропетрловське локомотивне депо» відповідач ОСОБА_2 з квітня по вересень 2013 року працює оператором котельні 2 роз., отримує щомісяця заробітну плату, сумарна заробітна плата за 6 місяців складає 12 246 гривень 98 копійок а.с.53.

Згідно довідки №88 від 30.10.2013 року наданої дошкільним навчальним закладом Ясла-Садок №2 «Ластівка» ОСОБА_5 відвідує даний садок, з 30.07.13р. його вихованням займається батько ОСОБА_2 а.с.54.

Згідно довідки Дніпропетровського локомотивного депо ОСОБА_2 працює за змінним графіком роботи з 08г.00 хв. до 20г.00хв. та з 20г.00хв. до 8г.00 хв. /а.с.55/.

Згідно довідки дошкільного навчального закладу Ясла-Садок №2 «Ластівка» від 02.12.13р. ОСОБА_5 відвідував дитячий садок у вересні 8 днів, у жовтні 9 днів, у листопаді 9 днів. /ас78/.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання відповідача ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_5 по АДРЕСА_7 Дніпропетровської області , відповідач має усі можливі умови для проживання та виховання дитини а.с.57.

Відповідно до ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків щодо виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного із них, вік дитини, стан її здоров я, та інші обставини, що мають істотне значення.

Як було встановлено в судовому засіданні судом першої інстанції, дитина з самого народження та по 24.07.2013 року проживала разом з матір»ю, яка піклувалася про нього створювала всі необхідні умови для проживання та нормального його розвитку.

З часу розірвання шлюбу між сторонами та укладення шлюбу відповідача із ОСОБА_8, між позивачкою та відповідачем виникла конфліктна ситуація результаті чого позивачка за домовленістю з відповідачем залишила сина у останнього на деякий час у нього щоб знайти іншу роботу та місце проживання, що підтверджено свідченнями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та зверненнями позивачки до органу опіки та піклування та до П»ятихатського РВ ГУМВС.

Відповідно до розпорядження голови П'ятихатської РДА Дніпропетровської області від 16.08.2013 року визначено місце проживання малолітнього сина з батьком, але мати на даний час не згодна з розпорядженням та вважає, що це не відповідає інтересам дитини.

Згідно довідки Полтавського спеціалізованого навчально - виховного комплексу №45 Полтавської міської ради Полтавської області від 01.10.2013 року №277, дитина ОСОБА_5 буде забезпечена місцем в Полтавському спеціалізованому навчально-виховному комплексі №45 та зарахована до групи відповідно до його віку а.с.13.

Згідно висновку щодо визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 орган опіки та піклування П»ятихатської райдержадміністрації дійшов висновку, щодо доцільності визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 із позивачкою /.а.с. 93/.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_11 пояснили, що відповідач створив неможливі умови для проживання в їхньому будинку, оскільки як повідомила їй позивачка привів в дім нову дружину.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що вона працює вихователем в дитячому садочку який відвідує ОСОБА_5, дитина відвідує садочок з 2011 року з того часу дитину забирали обоє батьків, а з літа 2013 року в садочок дитину приводить і забирає батько ОСОБА_2, але мати телефонує та цікавиться дитиною.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона працює вчителем в П»ятихатській ЗШ №3, в якій деякий час працювала і ОСОБА_4, яка серед колег користується повагою, позивачка також зверталася до неї за допомогою та повідомляла їй що колишній чоловік створює неможливі умови для проживання позивачки разом з дитиною в будинку по АДРЕСА_4, оскільки приводить в будинок нову дружину.

Сторони відмовилися від опитування сина в судовому засіданні по суті позовних вимог.

Вирішуючи спір щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків суд правильно керувався принципом 6 Декларації з прав дитини Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, що мають виключні обставини, розлучати з матір'ю.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції правильно врахував думку кожного з батьків, позицію представника органу опіки та піклування, який зазначив про доцільність проживання дитини з матір'ю, пояснення свідків з урахуванням всіх обставин, досліджених в судовому засіданні, та враховуючи, що малолітній ОСОБА_5 позбавлений материнського піклування виключно в зв'язку з конфліктною ситуацією яка виникла між сторонами, що є неприпустимим відносно дитини, батько має змінний характер роботи, дружина відповідача навчається, тому суд дійшов вірного висновку, про необхідність визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_13 з матір'ю, що відповідає інтересам дитини, з метою забезпечення повноцінного догляду, виховання та піклування про дитину.

Такі висновки суду відповідають нормам цивільного законодавства, та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги, про доцільність та необхідність визначення місця проживання дитини саме з ОСОБА_2, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відповідачем такі позовні вимоги, викладені чи у зустрічному позові, чи в окремій позовній заяві не заявлялися - тобто не були предметом розгляду в вищезазначеному спорі.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Решта приведених в апеляційній скарзі доводів позивача, не може бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі наданих доказів, підстав для виходу за межі апеляційної скарги не вбачається, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 313 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 25 грудня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: /підписи/