Рішення № 41656130, 24.11.2014, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/470/14-ц

38

2/339/237/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2014 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Сметанюка В.Б.,

секретаря: Стельмах М.Ю.,

позивачки: ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,

відповідачки: ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4,

представника відповідача: Дяків Я.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болехові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Гузіївської сільської ради про визнання заповіту недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом. Свої вимоги обгрунтовує тим, що вона є рідною сестрою ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. За життя ОСОБА_6 склала заповіт на ОСОБА_3 Вважає, що відповідачка доглядала за її сестрою і примусила останню скласти заповіт на свою користь. Просить визнати недійсним заповіт від імені ОСОБА_6 посвідчений 20.08.2013 року у Гузіївській сільській раді Болехівської міської ради на ім'я ОСОБА_3, як такий що складений під впливом обману.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 просили позов задоволити, визнати заповіт недійсним, оскільки ОСОБА_6 вчинила заповіт під впливом обману, оскільки була морально нестійкою особою, потребувала стороннього догляду не могла самостійно пересуватися.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 заперечили проти позову. ОСОБА_3 пояснила, що десь протягом півтора року доглядала за плату ОСОБА_6. Заповідачка була розумово здоровою жінкою, хоча дуже впертою. ОСОБА_6 попросила її подзвонити в сільську раду і домовити на який день можна прийти та скласти заповіт. Складати заповіт на її користь вона ОСОБА_6 не примушувала, її волевиявлення було вільним ніхто ні примусу, ні будь-якого іншого впливу не здійснював. Їй було відомо, що ОСОБА_6 складала перед тим і інші заповіти, які скасовувала, хоча на свою сестру позивачку ОСОБА_1 не складала, а навпаки казала, що не дасть хати своїм сестрам.

Представник Гузіївської сільської ради Дяків Я.Я. заперечила проти позову, вказавши, що нотаріальні дії проведені секретарем сільської ради відповідно до повноважень та в порядку визначеному чинним законодавством. Також зазначила, що поховання ОСОБА_6 здійснювався сільською радою та соціальним працівником ОСОБА_7

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази по справі, давши їм правову оцінку, суд приходить до наступного висновку.

Нормами статті 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, а частинами 1, 4 статті 60 ЦПК встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, заперечень, крім випадків, установлених ст.61 цього Кодексу.

Нормами ст.203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішні волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочинмає бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 1247 ЦК України встановлено загальні вимоги до форми заповіту, а саме: заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення; заповіт має бути особисто підписаний заповідачем; якщо особа не може особисто підписати заповіт,він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу; заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2 Наказу Міністерства юстиції України N 3306/5 від 11 листопада 2011 року "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування" нотаріальні дії вчиняються в приміщенні органу місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з'явитися в зазначене приміщення, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаним приміщенням.

Відповідно до ст. 1233,1234 ЦК заповіт є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

За позовом заінтересованої особи суд згідно ч. 2 ст.1257 ЦК України визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення відповідача не було вільним і не відповідало його волі.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та померла ОСОБА_6 були рідними сестрами. 25 грудня 2000 року ОСОБА_6 склала заповіт, яким заповіла все належне їй майно ОСОБА_8 (а.с. 38). 23 липня 2007 року ОСОБА_6 змінено заповіт, в якому все своє майно заповіла ОСОБА_9(а.с.40). 14 березня 2013 року ОСОБА_6 знову було змінено спадкоємця на все своє майно з ОСОБА_9 на ОСОБА_10 (а.с.39). 20 серпня 2013 року ОСОБА_6 складено заповіт - все своє майно заповіла ОСОБА_3.(а.с.37). Вказані заповіти були посвідчені секретарем Гузіївської сільської ради Івано-Франкіської області. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.41).

Рішенням виконавчого комітету Гузіївської сільської ради Болехівської міської ради Івано-Франківської області від 29 листопада 2010 року № 44 було винесено рішення про призначення відповідального ведення нотаріальних дій (а.с.36).

З дослідженої в судовому засіданні книги вчинення нотаріальних дій, вбачається, що оспорюваний заповіт посвідчено в Гузіївській сільській раді Болехівської міської ради Івано-Франківської області (а.с.59-60).

В силу ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд роз'яснив позивачці та її представнику право заявляти клопотання про призначення експертизи, а відтак ОСОБА_1 клопотань про призначення експертизи не заявляла. Від тверджень щодо неналежності підпису, проставленого на заповіті та в книзі вчинення нотаріальних дій, померлій ОСОБА_6 позивачка у судовому засіданні відмовилася.

Свідками по справі було спростовано те, що заповіт ОСОБА_6, вчинила під впливом обману, оскільки ОСОБА_3 скористалася її морально нестійкістю та фізичною хворобою.

Так, свідок ОСОБА_11 зазначила, що вона працює секретарем Гузіївської сільської ради, і посвідчувала 20.08.2013 року заповіт складений ОСОБА_6 Повідомила, що попередньо до сільської ради телефонували та повідомили, що ОСОБА_6 хоче скласти заповіт. 20.08.2013 року на таксі до сільської ради приїхали ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Заповідачка ОСОБА_6 була з паличкою їй допомогла зайти в приміщення ОСОБА_7 При цьому ОСОБА_6 була при пам'яті, здоровому розумі і пред'явила їй паспорт, ідентифікаційний код. ОСОБА_6 посвідчувала заповіт особисто, тиску чи обману на неї не здійснювалося. Також зазначила, що ОСОБА_6 складала в сільській раді неодноразово заповіти на ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_9..

Свідок ОСОБА_10 повідомила, що являється двоюрідною сестрою ОСОБА_6, та здійснювала перед ОСОБА_3 догляд за заповідачкою. Однак, через виниклу суперечку перестала її доглядати. Також вказала, що ОСОБА_6 складала і на неї заповіт, однак після сварки відмовилася від нього.

Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_10 охарактеризувала свою двоюрідну сестру ОСОБА_6 як вперту, категоричну, розумну та психічно здорову жінку, в якої не було сім»ї, і яка через хворобу пересувалася за допомогою палиці та потребувала стороннього догляду за собою.

Свідок ОСОБА_7, зазначила, що являється соціальним працівником, і здійснювала догляд за ОСОБА_6 Також разом із нею за ОСОБА_6 здійснювали догляд, спочатку ОСОБА_10, а потім ОСОБА_3 Зазначила, що ОСОБА_6 жила у сварці із своїми рідними сестрами, а саме із ОСОБА_1, та неодноразово зазначала, що ніякого майна на неї не заповість, натомість передасть майно тому, хто буде за нею доглядати. За бажанням ОСОБА_6 20 серпня 2013 року викликала таксі і разом із нею поїхали спочатку на цвинтар, а потім до Гузіївської сільської ради. Де ОСОБА_6 разом із секретарем сільської ради склала заповіт, у приміщенні де здійснювалася нотаріальна дія більше нікого не було.

Суд вважає необґрунтованими доводи позивача про те, шо оспорюваний заповіт є недійсним як вчинений під впливом обману. Частинами 1 та 2 ст. 230 ЦК України передбачено, що правочин визнається судом недійсним, якщо одна із його сторін навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Такими обставинами є природа правочину, права та обов'язки сторін, властивості та якість речі. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Саме по собі посилання на вік ОСОБА_6, її хвороби, на те, що вона потребувала догляду, оскільки переміщалася із сторонньою допомогою, не можуть бути підставою для висновку про те, що правочин вчинено під впливом обману.

Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" норми статтей 230 України не застосовуються до односторонніх правочинів, якими зокрема, є заповіт, що було підтверджено рішенням Верховного Суду України від 19 липня 2006р. у справі № 6-7182св06.

Виходячи з системного аналізу ст.ст.203, 211, 213, 1247 ЦК України суд приходить до висновку, що оспорюваний заповіт був посвідчений з дотриманням вимог ЦК України.

Всупереч з вимогами ст. 60 ЦПК позивачка не довела тих обставин, на які вона посилалася як на підставу своїх вимог, а її доводи є власним тлумаченням обставин справи. В той же час заперечення відповідачів ґрунтуються на вказаних вище доказах, які відповідають критеріям належності, допустимості й достовірності.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Гузіївської сільської ради про визнання заповіту недійсним не грунтується на вимогах закону, є безпідставним, а тому не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного ст. ст.203,211, 213, 1247, 1248, 1257 ЦК України, ст.ст.41,56 Закону України "Про нотаріат", керуючись ст.ст.10, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Гузіївської сільської ради про визнання заповіту недійсним - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Болехівський міський суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя В.Б. Сметанюк