Ухвала суду № 41656077, 06.03.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2047/14 Справа № 186/2432/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Янжула С. А. Доповідач - Максюта Ж.І. Категорія 26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого: Максюти Ж.І.,

суддів : Кочкової Н.О., Слоквенка Г.П.

при секретарі: Кулику О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»

на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 09 січня 2014 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди спричиненої пошкодженням здоров'я,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Першотравенського міського суду з позовом до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що він працював в тяжких та шкідливих підземних умовах вугільної промисловості на підприємстві ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», при виконанні своїх трудових обов'язків захворів на професійні захворювання.

06 листопада 2013 року був оглянутий на МСЕК, де йому було встановлено первинно сукупно 65% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності.

В зв'язку з втратою професійної працездатності вважає, що йому спричинена моральна шкода, оскільки фізичний біль, душевні страждання, переживання, викликані наслідками професійних захворювань стали невід'ємною частиною його існування, він втратив професійну працездатність, втратив можливість повністю реалізувати свої можливості, постійно змушений приймати лікарські препарати, постійно відчуває наслідки захворювання. Стан його здоров'я став незадовільний. Він систематично лікується в лікарнях, санаторіях, здебільшого за свій рахунок. На даний час він почуває сильний фізичний біль, не може займатися домашніми справами, що потребують навіть незначних фізичних зусиль, він втратив впевненість у майбутньому, відчуває депресивний стан.

Вказані вище обставини, це лише мала доля того, що він змушений в даний момент переживати через ушкодження здоров'я, всі ці обставини спричиняють йому додаткові душевні та моральні страждання, не говорячи про фізичні, також ці обставини обумовлюють необхідність пристосовуватись та організовувати своє повсякденне життя по новому.

Просив суд стягти з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 65 000 грн.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 09 січня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди задоволені частково, стягнуто з публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 6,500 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

Також судом було вирішено питання про розподіл судових витрат по справі.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновку суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що за час роботи позивач отримав професійне захворювання, через що йому висновком МСЕК від 06.11.2013 року встановлено 65% втрати професійної працездатності (а.с.4-5).

Задовольняючи позовні вимоги і стягуючи з відповідача 6,500 грн. на відшкодування моральної шкоди, місцевий суд дійшов вірного висновку про те, що оскільки на час установлення групи інвалідності і час звернення позивача до суду положення ст.ст. 21, 28, 34 ЗУ Про внесення змін до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" щодо обов'язків Фонду відшкодувати моральну шкоду втратили чинність, таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, за правилами ст. 237-1 КЗпП України повинен відшкодувати роботодавець.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що спір про відшкодування моральної шкоди працівникові,завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, повинен вирішуватися на підставі норм КЗпП України при доведеності виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах/ст..153 КЗпП України/ та інших юридично важливих обставин. Зазначений спір є спором ,що виникає із трудових правовідносин.

Місцевий суд, також правильно керувався ст. 1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України і виходив із того, що через те, що відповідач не створив безпечних умов праці, позивач втратив професійну працездатність, і вимушений постійно лікуватися у зв'язку професійними захворюваннями, які він отримав, працюючи в шкідливих умовах праці.

Присуджений розмір страхової виплати судом першої інстанції належним чином вмотивований з урахуванням усіх обставин, що визнані судом істотними, відповідно до засад цивільного законодавства та ст.2371 КЗпП України.

Що стосується доводів скарги ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про те, що позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення йому моральної шкоди в зв'язку з втратою працездатності, то вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності в результаті трудової діяльності на підприємствах відповідача йому спричинена моральна шкода.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не спростовують правильність висновків суду 1 інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 213, 214 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - відхилити.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 09 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: