Рішення № 4165416, 25.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 26/192

25.06.09 р.

За позовом Відкритого акціонерного товариства “ Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в особі Центральної філії Української страхової компанії “ Дженералі Гарант ”

До Товариства з обмеженою відповідальністю “ Універсальний комерційний банк “ Камбіо ”

Про стягнення 2 390, 90 грн.

Суддя Пінчук В.І.

Представники:

від позивача Кірсанова К.О. - предст.

від відповідача не з’явився

Рішення прийняте 25.06.2009 р., оскільки в судовому засіданні 04.06.2009 р. розгляд справи відкладався відповідно до п.1 ст. 77 ГПК України.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 2 390, 90 грн.

Представник відповідача у судове засідання двічі не з’явився і відзив на позовну заяву суду не надав.

Згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2006 р. в м. Києві по вулиці Станіславського, водій Бондарчук Анатолій Євгенійович керуючи автомобілем “ ГАЗ ” ( д.н. АА 6510 АМ ), що належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю “ Універсальний комерційний банк “Камбіо ” здійснив наїзд на припаркований автомобіль “ Вольво ” ( д.н. 190 –45 КТ ), що належить на праві власності Пляшечнику Олексію Георгійовичу.

Внаслідок ДТП були завдані механічні пошкодження автомобілю “ Вольво ” ( д.н. 190 –45 КТ ), який був застрахований у позивача, згідно полісу добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19 –3316136 від 14.03.2006 р.

Вина водія автомобіля “ ГАЗ ” ( д.н. АА 6510 АМ ) Бондарчука Анатолія Євгенійовича підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва № 3-21916/17 від 18.08.2006 р.

Згідно звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 91/09/06 від 30.09.2006 р. матеріальний збиток, завданий власнику застрахованого позивачем автомобіля внаслідок ДТП складає 2 090, 90 грн.

На виконання умов вказаного договору страхування, на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування та страхового акту № 40434 від 02.01.2007 р. відкрите акціонерне товариство “ Українсько страхова компанія “ Гарант –Авто ” ( правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство “ Українсько страхова компанія “ Дженералі Гарант ” ) оплатило за вирахуванням франшизи у розмірі 300,00 грн. власнику застрахованого автомобіля “ Вольво ” ( д.н. 190 –45 КТ ), вартість матеріального збитку завданого внаслідок ДТП власнику автомобіля “ Вольво ” ( д.н. 190 –45 КТ ) у розмірі 2 664,77 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 319 від 17.01.2007 р. та вартість автотоварознавчого дослідження в сумі 300, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7160 від 10.10.2006 р. і отримало у відповідності до ст. 993 ЦК України право вимоги до відповідальної за завдані збитки особи.

19.06.2008 р. позивач направив відповідачу претензію вих. № 40434 про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 2 390, 90 грн., але відповідач відповідь на зазначену претензію не направив і борг не сплатив.

Таким чином, на день подання позивачем позовної заяви до суду борг відповідача перед позивачем складає 2 390, 90 грн.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 933 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода завдана майну фізичної або юридичної особі відшкодується у повному обсязі особою, яка ії завдала.

Статтею 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа відшкодує шкоду, завдану ії працівником під час виконання ним своїх трудових обов‘язків.

Ч 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода , завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо ) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об‘єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом з тим, суд задовольняє позовні вимоги позивача частково в сумі 2 090,90 грн. тобто вартість матеріального збитку згідно звіту № 91/09/06 від 30.09.2006 р., а в частині стягнення з відповідача на користь позивача вартості автотоварознавчого дослідження в сумі 300,00 грн. суд відмовляє, оскільки вартість автотоварознавчого дослідження не може бути стягнута позивачем з винної особи в регресному порядку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ Універсальний комерційний банк “Камбіо” (01001,м.Київ,вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1, код 26549700 ) на користь відкритого акціонерного товариства “ Українська страхова компанія “ Дженералі Гарант ” в особі Центральної філії Української страхової компанії “ Дженералі Гарант ” ( 01042, м. Київ, пров. Ново –Печерський, 19/3, код 25965081 ) 2 090 ( дві тисячі дев’яносто ) грн. 90 коп. завданої матеріальної шкоди, 89 ( вісімдесят дев’ять ) грн. 20 коп. державного мита та 103 ( сто три ) грн. 19 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя

В.І.Пінчук