Рішення № 41651878, 28.11.2014, Житомирський районний суд Житомирської області

справа № 278/4873/14-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2014 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., секретаря Максименко М.С., розглянув цивільну справу за заявою ПАТ "ВТБ Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, --

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся із заявою, якою просить суд стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором, оскільки позичальник в добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов'язання.

Сторони в судове засідання не з'явились. Проте, представник позивача спрямував до суду заяву якою просив проводити слухання справи у свою відсутність, а також не заперечував проти заочного розгляду справи. В свою чергу, один з відповідачів у справі, ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач 1) направив до суду заяву про перенесення судового засідання, однак причин неможливості бути присутнім в судовому засідання та відповідних доказів такого суду не надав. Відтак, неявка в судове засідання відповідача 1 визнана судом як неповажною. Підстави неприбуття в судове засідання іншого з відповідачів, а саме ОСОБА_2 (далі за текстом - відповідач 2) суду невідомі, хоча остання завчасно та належним чином була повідомлена про день, час та місце слухання справи. За таких обставин, зважаючи на відсутність будь-яких даних про причини неявки в судове засідання відповідачів, визнання підстав неявки відповідача 1 неповажними, належне сповіщення останніх про день та час розгляду та беручи до уваги той факт, що представник позивача не заперечує проти заочного порядку розгляду даної справи, суд вважає за можливе відповідно до положень ст. ст. 224, 225 ЦПК України провести судове засідання за правилами заочного розгляду справи.

Дослідив матеріали справи, заслухав пояснення відповідача 2, судом встановлені наступні факти і відповідно ним правовідносини.

6 грудня 2013 року між позивачем та відповідачем 1 укладено кредитний договір (а.с.11-20), згідно умов якого останньому надано кредит в розмірі 120 200,00 гривень, зі сплатою 12% річних та кінцевим строком погашення заборгованості до 6 грудня 2017 року. Виконання зобов'язань відповідачем 1 за вищевказаним договором забезпечено порукою, а саме укладеним між позивачем та відповідачем 2 договору поруки (а.с.22-24), відповідно до якого відповідач 2 поручається перед позивачем за виконання відповідачем 1 зобов'язань за вищевказаним кредитним договором. Відповідач 1 припинив виконувати взяті на себе зобов'язання по поверненню отриманого кредиту, в зв'язку з чим, виникла заборгованість, яка становить 136 851,50 гривень.

За наданим банком розрахунком така заборгованість складається з: заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції та 3% річних - 120 517,01 гривень; заборгованості за відсотками з урахуванням індексу інфляції та 3% річних - 3 310,45 гривень; заборгованості по комісії за обслуговування кредиту з урахуванням індексу інфляції та 3% річних - 5 805,00 гривень; пені за несвоєчасну сплату відсотків, кредиту та комісії - 7 219,04 гривень (а.с.25).

Зазначені правовідносини врегульовані та відповідають нормам зобов'язального права. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України.) Кредитний договір за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України). За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України). У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. ч. 1-2 ст. 554 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав. Позивач з метою захисту своїх порушених прав, що знайшли своє відображення у порушенні відповідачем 1 умов кредитного договору та взятих на себе зобов'язань, звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, як одним із способів та видів такого захисту. На даний час кредитний договір є діючим, оскільки позичальником не дотримано зобов'язань по поверненню грошових коштів. Також, суд встановив, що тривале порушення боргових зобов'язань в причинно-наслідковому зв'язку потягнуло за собою появу заборгованості. Відповідач 2, в свою чергу, як поручитель відповідно до закону відповідає перед позивачем у тому ж обсязі, що і відповідач 1, відтак є солідарним боржником.

Разом з тим, частковість задоволення позову суд аргументує тим, що заявлена вимога про стягнення з відповідачів в солідарному порядку понесених позивачем судових витрат, у вигляді сплаченого судового збору, не може бути задоволена з огляду на те, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Дана правова теза також відображена в абзаці шостому п. 35 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" № 10 від 17 жовтня 2014 року.

Водночас, так як позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати за розгляд даної цивільної справи пропорційно до задоволених вимог на підставі приписів ст. 88 ЦПК України. Судові витрати складаються з судового збору за розгляд даної цивільної справи в розмірі 1 368,51 гривень за позовну вимогу (майнового характеру) про стягнення заборгованості. Відтак, з відповідачів на користь позивача судом стягується судовий збір пропорційно, по 684,25 гривень з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 218, 224 - 226 ЦПК України, ст. 526, ст. 554, ст. 625, ст. 1054 ЦК України, Постанови ВССУ №10 від 17.10.2014 року, --

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "ВТБ Банк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 136 851,50 (сто тридцять шість тисяч вісімсот п'ятдесят одна) гривня.

Стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати за розгляд даної справи, пропорційно, по 684,25 гривні з кожного.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

суддя Є.О. Грубіян