Ухвала суду № 41651117, 25.11.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Невмержицький І.М.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

ПОСТАНОВА

іменем України

"25" листопада 2014 р. Справа № 289/1490/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

при секретарі Витрикузі В.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Копелян А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від "09" жовтня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Радомишльського міського голови Ткачука Олександра Михайловича про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із адміністративним позовом в якому, посилаючись на Закон України "Про доступ до публічної інформації" просив визнати протиправними дії Радомишльського міського голови Ткачука О.М. які полягають у наданні недостовірної інформації у відповіді №23 від 14 травня 2014 року про те, що в Радомишльській міській раді відсутня інформація, яким чином та способом вибуло із володіння територіальної громади неопалювальне приміщення (сховище військової техніки колишньої військової частини) за адресою АДРЕСА_2.

Також просив зобов'язати Радомишльського міського голову Ткачука О.М. надати йому достовірну інформацію про те, яким чином та способом вибуло із володіння територіальної громади неопалювальне приміщення ( сховище військової техніки колишньої військової частини) за адресою АДРЕСА_2.

Постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 09 жовтня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі позивач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Крім того, просить постановити окрему ухвалу щодо незаконної та протиправної реалізації колишнього майна військової частини і направити її на розгляд прокуратури Радомишльського району.

Відповідач надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в засіданні суду заперечив проти доводів апеляційної скарги. Вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 13.05.2014 року позивач звернувся до Радомишльської міської ради Житомирської області з інформаційним запитом, в якому просив надіслати на його адресу у визначений законом термін інформацію про те, яким чином та способом вибуло із володіння територіальної громади неопалювальне приміщення (сховище військової техніки колишньої військової частини) за адресою АДРЕСА_2, чи оголошувався конкурс на його продаж та в яких засобах масової інформації. Також просив надати копію договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,7 га за адресою АДРЕСА_1 укладеного між міською радою та ОСОБА_6

За результатами розгляду інформаційного запиту, за підписом міського голови Ткачука О.М. на адресу позивача була направлена відповідь за №23 від 14.05.2014 року, з якої слідує, що інформація яку просить надати ОСОБА_4 в міській раді відсутня. До відповіді була додана копія договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,7 га по АДРЕСА_1, укладеного між міською радою та ОСОБА_6

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у передбачений законом термін надав позивачу відповідь на його інформаційний запит про відсутність у міській раді запитуваної інформації та обґрунтував об'єктивні причини її відсутності, тобто виконав вимоги Закону України "Про надання публічної інформації".

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст.40 Конституції України, громадяни мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно статті 9 Закону України «Про інформацію» №2657-ХІІ від 2 жовтня 1992 року (далі Закон №2657-ХІІ) всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Законом України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011 року (далі - Закон №2939-VI) визначено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Відповідно до частини 1 статті 1 вказаного Закону, публічна інформація - відображена та задокументована будь - якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом, а також надання інформації за запитами на інформацію (стаття 5 Закону № 2939-VІ).

Види та порядок обмеження доступу до інформації визначено статтею 6 Закону №2939-VI, відповідно до частини 5 якої, не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Згідно зі статтею 12 Закону №2939-VІ, суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Пунктом 1 частини першої статті 13 Закону №2939-VI встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та, рішення яких є обов'язковими для виконання.

Відповідно до статті 19 Закону №2939-VI, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Положенням частин другої та четвертої статті 20 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Позивач в своєму позові посилається на те, що відповідачем були порушені вимоги пункту 6 частини 1 статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», де передбачено, що розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації. Крім того, з огляду на приписи ч.5 ст.6 Закону №2939-VI не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

У позовній заяві позивач вказав, що неопалювальне приміщення (сховище військової техніки колишньої військової частини) знаходиться за адресою м. Радомишль, АДРЕСА_1, а згідно інвентарної справи по АДРЕСА_2. Відповідач цих доводів позивача не спростував.

Крім того слід зазначити, що майно з приводу якого звертався позивач до відповідача із запитом, перебувало у власності міської ради (копія акта про передачу у власність від 07.12.2005 року, а.с.18) в подальшому вибуло з володіння міської ради відповідно до цивільно-правових договорів, що слідує з відповіді міського голови Ткачука О.М., адресованої позивачу 25.09.2014 р. №68 ( а.с.35), наданої суду апеляційної інстанції. Відтак, міська рада, як власник майна, на момент звернення позивача з вказаним запитом володіла відповідною інформацією з приводу руху такого майна і в силу приписів Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідач зобов"язаний був надати відповідну інформацію позивачеві.

Запитувана інформація має суспільний інтерес та стосується питань відчуження майна, що перебувало у комунальній власності, а тому не є конфіденційною або інформацією з обмеженим доступом.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України цим критеріям перевіряється судом.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку колегії суддів, відповідач не довів правомірності своїх дій що стосуються предмету спору.

В апеляційній скарзі позивач просить суд постановити окрему ухвалу щодо незаконної та протиправної реалізації майна колишньої військової частини та направити її на розгляд до прокуратури Радомишльського району.

Неправомірність реалізації майна колишньої військової частини не є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до частини 1 статті 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали у даній справі.

Відповідно до пунктів 2 - 4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково. Постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від "09" жовтня 2014 р. скасувати та прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати протиправними дії Радомишльського міського голови Ткачука Олександра Михайловича, які полягають у наданні недостовірної інформації у відповіді №23 від 14 травня 2014 року про те, що в Радомишльській міській раді відсутня інформація, яким чином та способом вибуло із володіння територіальної громади неопалювальне приміщення (сховище військової техніки колишньої військової частини) за адресою АДРЕСА_2.

Зобов'язати Радомишльського міського голову Ткачука Олександра Михайловича надати ОСОБА_4 достовірну інформацію про те, яким чином та способом вибуло із володіння територіальної громади неопалювальне приміщення ( сховище військової техніки колишньої військової частини) за адресою АДРЕСА_2.

Присудити з бюджету Радомишльської міської ради на користь ОСОБА_4 110,00 грн. ( сто десять грн. 00 коп.) судових витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Г.І. Майор

судді: (підпис) А.Ю.Бучик

(підпис) С.М. Шевчук

З оригіналом згідно: суддя _______ Г.І. Майор

Повний текст cудового рішення виготовлено "28" листопада 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_4 вул.Сингаївського, 30,м.Радомишль,Житомирська область,12201

3- відповідачу/відповідачам: Радомишльський міський голова Ткачук Олександр Михайлович вул. Мала Житомирська,12,м.Радомишль,Житомирська область,12201

4-третій особі: - ,