Ухвала суду № 41650892, 18.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2139/14 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

18 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік СВ" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 95026552201 від 28.11.2013р., -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістік СВ" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, в якому просило: - визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.11.2013 року №95026552201.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для зміни судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції,

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Логістік СВ", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства з 01.07.2010 року по 31.12.2012 р. За результатами перевірки було складено акт від 07.11.2013р. №617/26-55-22-01/36088137.

В акті перевірки відповідачем було зазначено наступні порушення вимог законодавства: п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР зі змінами та доповненнями, п.п.135.5.4 п.135.5 г.135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, в результаті чого, в періоді, що перевірявся, занижено податок на прибуток на суму 2 618 836 грн., в т.ч.: 3 квартали 2010 року - 259 302 грн.; - 2010 рік-259 302 грн.; у 2012 рік в сумі 2 359 534 грн. 2) п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 №168/97-ВР зі змінами та доповненнями в результаті чого, в періоді, що перевірявся, занижено податок на додану вартість у сумі 207 442 грн., в тому числі по періодах: липень 2010 року - 24 800 грн.; вересень 2010 року - 182 642 грн.; п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 з урахуванням п.п. «е» 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 171.2 «а» ст. 171 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування сум податку на доходи фізичних осіб до бюджету в розмірі 1301,00 грн., в т.ч.: за 2011 рік - 1301,00 грн.

Не погоджуючись з висновками викладеними в Акті перевірки Позивачем було подано заперечення, за результатом розгляду яких Податковим органом Листом від 25.11.2013 р. №23630/10/26-55-22-01-10 було повідомлено, що Заперечення подані з порушенням терміну, передбачених п. 86.7 ст. 86 ПК України, у зв'язку з чим залишені Податковим органом без розгляду.

28 листопада 2013 року Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №95026552201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 3 273 546,00 грн. з них за основним платежем +2 618 836 та за штрафними (фінансовими) санкціями 654 710,00 грн.

Не погоджуючись з вище вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звертався до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, вказав на те, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Між Позивачем (Замовник), з однієї сторони, та ТОВ "АТАС Україна" (Виконавець), з іншої сторони, було укладено Договір про надання послуг №01/04-10 від 01.04.2010 р. про надання інформаційно-консультаційні послуги.

В матеріалах справи міститься Акт приймання-передачі простого векселя за Договором про надання послуг №01/04-10 від 01.04.2010 р. за наступними реквізитами серія АА №2221475 номіналом 2056804,88 грн., дата складання від 21.09.2010 р., строк платежу 23.03.2020 року.

Зобов'язання сторін за Договором були виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується: Актами здачі-приймання робіт, Звітами про надання послуг по Договору №01/04-10 від 01.04.2010 р., залишку продукції по складу, плануванням товарного запасу, розпорядженнями про видання товару, реєстри на видачу ТМЦ по заявкам покупців, залишки ТМЦ. Та іншими документами, які містяться в матеріалах справи (оригінали були дослідженні в судовому засіданні, а копії залучені до матеріалів справи).

Крім того, між ТОВ "АТАС Україна" (Первісний кредитор), з однієї сторони, та Позивачем (Новий кредитор), діючи за згодою ТОВ «АВАЛОН СВ» (Боржник) було укладено Договір про відступлення прав вимоги №30-04 К-П від 30.04.2010 р., у відповідності до умов Договору первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з Договору купівлі-продажу N19/02/09 від 19 лютого 2009р., укладеного між ТОВ «АТАС-Україна» та ТОВ «ABAЛОH СВ» (далі Основний Договір) на суму 5 332 458 (п'ять мільйонів триста тридцять дві тисячі чотириста п'ятдесят вісім) грн. 20 коп., а Новий кредитор приймає право вимоги що належне Первісному кредитору за Основним Договором.

В матеріалах справи міститься Акт приймання-передачі простого векселя за Договором про відступлення права вимоги №30-04 К-П від 30.04.2010 р. підписаний 21.09.2010 р., на виконання умов Договору про відступлення права вимоги №30-04 К-П від 30.04.2010 р., Замовник (Позивач) передає Виконавцеві (ТОВ «АТАС-Україна») простий вексель за наступними реквізитами серія АА №2221472 номіналом 5 332 458,20 грн., дата складання від 21.09.2010 р., строк платежу 23.03.2020 року.

Між ТОВ "АТАС Україна" (Первісний кредитор), з однієї сторони, та Позивачем (Новий кредитор), діючи за згодою ТОВ «АВАЛОН СВ» (Боржник) було укладено Договір про відступлення прав вимоги №30-04 П від 30.04.2010 р., у відповідності до умов Договору первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з Договору купівлі-продажу N27/08/08 від 27 серпня 2008 р., укладеного між ТОВ «АТАС-Україна» та ТОВ «ABAЛОH СВ» (далі Основний Договір) на суму 1 885 402 (один мільйон вісімсот вісімдесят п'ять тисяч чотириста дві) грн. 90 коп., а Новий кредитор приймає право вимоги що належне Первісному кредитору за Основним Договором.

В матеріалах справи міститься Акт приймання-передачі простого векселя за Договором про відступлення права вимоги №30-04 П від 30.04.2010 р. підписаний 21.09.2010 р., на виконання умов Договору про відступлення права вимоги №30-04 П від 30.04.2010 р., Замовник (Позивач) передає Виконавцеві (ТОВ «АТАС-Україна») простий вексель за наступними реквізитами серія АА №2221473 номіналом 1 885 402,90 грн., дата складання від 21.09.2010 р., строк платежу 23.03.2020 року.

Також, між ТОВ "АТАС Україна" (Первісний кредитор), з однієї сторони, та Позивачем (Новий кредитор), діючи за згодою ТОВ «АВАЛОН СВ» (Боржник) було укладено Договір про відступлення прав вимоги №30-06 П від 30.06.2010 р., у відповідності до умов Договору первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з Договору купівлі-продажу N27/08/08 від 27 серпня 2008 р., укладеного між ТОВ «АТАС-Україна» та ТОВ «ABAЛОH СВ» (далі Основний Договір) на суму 1 961 209 (один мільйон дев'ятсот шістдесят одна тисяча двісті дев'ять) грн. 18 коп., а Новий кредитор приймає право вимоги що належне Первісному кредитору за Основним Договором.

В матеріалах справи міститься Акт приймання-передачі простого векселя за Договором про відступлення права вимоги №30-06 П від 30.06.2010 р. підписаний 21.09.2010 р., на виконання умов Договору про відступлення права вимоги №30-06 П від 30.06.2010 р., Замовник (Позивач) передає Виконавцеві (ТОВ «АТАС-Україна») простий вексель за наступними реквізитами серія АА №2221474 номіналом 1 961 209,18 грн., дата складання від 21.09.2010 р., строк платежу 23.03.2020 року.

В Акті перевірки зазначено, що ТОВ «Логістік СВ» не надано документів, які б свідчили про пред'явлення ліквідатором ТОВ «Атас-Україна» вимог щодо повернення заборгованості по вище вказаним векселям на загальну суму 11 235 875 грн.

Таким чином Податковий орган прийшов до висновку в порушення п.п.14.1.11 п. 14.1 ст.14, п.п. 135.5.4, п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, ТОВ «Логістік СВ» мало включити суму номінальної вартості виданих векселів 11 235 875 грн. до безнадійної заборгованості та віднести дану суму до прибутку підприємства, про те не зробило цього, що призвело заниження податку на прибуток на суму 2 359 534 грн.

Колегія суду не погоджується з доводами Податкового органу з наступних підстав.

Згідно Листа-Повідомлення вих. №13/12/10 від 13.12.2010 р. надісланий на адресу Позивача від ТОВ «Н.П.Р.», в якому повідомлялося, що у відповідності до чинного та діючого законодавства України, 11 листопада 2010 року Товариство (ТОВ «Н.П.Р.») придбало у векселедержателя ТОВ «АТАС - УКРАЇНА» 4 (чотири) простих векселя, загальною номінальною вартістю 11 235 875,16 грн.: №АА 2221472, №АА 2221473, №АА 2221474, №АА 2221475 від 21.09.2010 року, з датою погашення 23.03.2020 року.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Вексель є ордерним і оборотним цінним папером та у відповідності до ст. 11 Женевської конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі від 1930 року, будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту (ця норма згідно вище вказаної Конвенції застосовується і до простого векселя).

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» право власності на ордерний цінний папір переходить іншій особі шляхом вчинення на ордерному цінному папері передавального запису (індосаменту). Індосамент може бути бланковим - без зазначення особи, стосовно якої повинні бути виконані зобов'язання, або ордерним - із зазначенням такої особи.

Таким чином, векселедержателем - є ТОВ «Н.П.Р.» (відповідно до вчиненого ордерного індосаменту на вище вказаних векселях), а не ТОВ «Атас - Україна», і саме ТОВ «Н.П.Р.» має право на пред'явлення вище вказаних векселів до погашення ТОВ «Логістік СВ» у визначений строк (до 23.03.2020 року).

В матеріалах справи міститься витяг з ЄДР, з якого вбачається, що на даний час ТОВ «Н.П.Р» є діючим Товариства та таким, що не перебуває на стадії припинення, ліквідації, банкрутства.

Отже, висновки в Акті перевірки та посилання на те, що ТОВ «Логістік СВ» пред'явлення ліквідатором ТОВ «Атас-Україна» вимог щодо повернення заборгованості по вище вказаним векселям на загальну суму 11 235 875 грн. є помилковими та такими, що суперечать матеріалам справи та нормам законів.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на тому, що векселі були погашені, що підтверджується актами пред'явлення векселя та оплата по ним виконана, а отже висновки відповідача щодо віднесення зобов'язання по цих векселях до безнадійної заборгованості - спростовані.

Щодо донарахованого податку на прибуток в сумі 259 302 грн. грн., та суми штрафних санкцій - 64 826 грн., колегія судді зазначає наступне.

В Акті перевірки зазначено, що в періоді, який перевірявся ТОВ «Логістік СВ» занижено податок на прибуток: за 3 квартал 2010 року в сумі 259 302 грн., - 2010 рік-259 302 грн.

Донарахована сума податку на прибуток сумі 259 302 грн. була нарахована на Акти наданих послуг за Договором про надання послуг № 01/04 - 10 від 01.04.2010 року, які були виписані ТОВ «Атас - Україна» та ТОВ «Логістік СВ», а саме, Акти: акт від 30.06.2010 року б/н, AT - 0000018 від 30.07.2010 року, AT - 0000017 від 20.07.2010 року, AT - 0000016 від 10.07.2010 року на загальну суму 1 037 208, 35 грн.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи перевірка проводилася за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р., що зазначено в Акті від 07.11.2013р., а тому відповідач мав право призначити проведення виїзної документальної позапланової перевірки Товариства за період з 10.09.2010 року по 10.09.2013 року, тобто за 1095 днів, що передують призначенню перевірки.

Таким чином у відповідності до ст. 102 Податкового кодексу України, строк давності по нарахуванню зобов'язань платнику податків за Актом б/н від 30.06.2010 року станом на момент початку проведення перевірки - минув, отже, сума за отриманні послуги в розмірі 124 000 грн. без ПДВ не може бути врахована, під час визначення податкового зобов'язання.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, колегія суддів приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, а отже, податкове повідомлення-рішення є таким, що підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2014 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е.Мацедонська

Повний текст рішення виготовлено 24.11.2014р.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.