Ухвала суду № 41650865, 04.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2014 рокусправа № 804/12892/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі № 804/12892/13-а за позовом Комунального закладу «Дніпропетровська дитяча міська клінічна лікарня №3 ім. проф. М.Ф. Руднєва» Дніпропетровської міської ради до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування пункту 2 вимоги від 12.09.2013 року № 04-04-05-15/11238, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальний заклад «Дніпропетровська дитяча міська клінічна лікарня №3 ім. Проф. М.Ф. Руднєва» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати пункт 2 вимоги від 12.09.13 №04-04-05-15/11238. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що пункт 2 спірної вимоги є не обґрунтованим, прийнятим не в межах повноважень та не у спосіб, передбачений Конституцією України та Законами України, без врахування всіх обставин, що мали значення. Договір між Позивачем та ДЗ «ДМА» укладено на виконання наказу Міністерства охорони здоров'я України № 174 від 05.06.97 «Про затвердження Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я», згідно з п.1.5 якого, витрати по забезпеченню навчально-виховного та науково-дослідного процесів здійснюються за рахунок коштів на утримання відповідного вищого медичного закладу освіти III, IV рівнів акредитації (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту), а витрати, пов'язані з утриманням матеріально-технічної бази - за рахунок коштів лікувально-профілактичного закладу. Також позивачем зазначено, що одночасного фінансування позивача з різних бюджетів не відбувалось: діяльність позивача (в тому числі в межах спільної діяльності) фінансувалась за рахунок місцевого бюджету, а фінансування ДЗ «ДМА» (в тому числі в межах спільної діяльності) здійснювалось з державного бюджету. За рахунок отриманих від бюджетів коштів кожна зі сторін правочинів про співробітництво окремо зробила свій вклад на досягнення суспільно необхідної мети, якою не є утримання або фінансування одного чи другого закладу. За викладених обставин, оплата комунальних послуг, здійснена позивачем в зв'язку з утриманням приміщень, які використовуються спільно з кафедрою ДЗ «ДМА» на загальну суму 86241,30 грн., не є, на думку позивача, порушенням ст. 85 Бюджетного кодексу України, пп. 20, 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002 року, ст. 1130 Цивільного кодексу України, ст. 176 Господарського кодексу України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт зазначає, що спірний пункт вимоги від 12.09.13 №04-04-05-15/11238 прийнятий контролюючим органом за результатами ревізії позивача, якою встановлено, що витрати на оплату комунальних послуг, передбачені в кошторисі лікарні та проведені останньою, по суті є видатками на утримання кафедри ДЗ «ДМА», яка є державною установою, а отже утримується за рахунок коштів державного бюджету. Тому здійснення позивачем витрат за спожиті кафедрою ДЗ «ДМА» комунальні послуги, є порушенням вимог п. 2 ст. 85 Бюджетного кодексу України в частині заборони здійснення видатків на фінансування бюджетних установ з двох бюджетів та п.п. 20, 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зі змінами в частині того, що при визначенні обсягів видатків враховується об'єктивна потреба в коштах установи виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, та що до видатків кошторисів можуть включатися тільки видатки, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Розбіжність суті Наказу МОЗ № 174 вимогам Бюджетного кодексу України, зокрема щодо фінансування клінічних лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я одночасно з державного та місцевих бюджетів, визнана п.п. 2 п. 8 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.01.11 № 148-р «Питання зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни».

У судовому засіданні сторони доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї підтримали в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи, Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області в період з 27.06.13 по 01.08.13 відповідно до п. 1.2.2.3 плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ в Дніпропетровській області на II квартал 2013 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності комунального закладу «Дніпропетровська дитяча міська клінічна лікарня №3 ім. проф. М.Ф.Руднєва» Дніпропетровської обласної ради за період з 01.07.10 по 31.12.12 та завершений звітній місяць 2013 року. Результати ревізії оформлені Актом від 16.08.13 № 04-16/99 (а.с.7-35). За змістом вказаного акту ревізію встановлено порушення позивачем, зокрема вимог п. 2 ст. 85 Бюджетного кодексу України від 08.07.10 в частині заборони здійснення видатків на фінансування бюджетних установ з двох бюджетів та пп. 20, 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.02 № 228, зі змінами в частині того, що при визначенні обсягів видатків враховується об'єктивна потреба в коштах установи виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, та що до видатків кошторисів можуть включатися тільки видатки, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Наведені висновки зроблені відповідачем за результатами дослідження договору про співробітництво від 18.12.08 № 44, укладеного між лікарнею та ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» (далі - Академія, ДДМА) відповідно до Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.06.97 № 174 та з метою спільної організації, удосконалення і забезпечення медичною допомогою населення регіону, що обслуговується, проведення навчально-виховного процесу, навчання студентів, лікарів-інтернів, клінічних ординаторів, аспірантів, магістрів, підготовки та перепідготовки медичних кадрів, в тому числі працівників лікарні, а також у проведенні наукових досліджень і розробок ефективних методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації хворих. За змістом вказаного договору для проведення навчально-виховного процесу та іншої спільної діяльності в приміщеннях лікарні розміщена кафедра госпітальної педіатрії №2 і неонатології площею 56,5 кв.м. На підставі перевірки прийнята вимога від 12.09.13 №04-04-05-15/11238, відповідно до п.2 якої на позивача покладений обов'язок відобразити дебіторську заборгованість у формі № 7м «Звіт про заборгованість бюджетних установ» у сумі 86241, 3 грн. перед ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» та стягнути з ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» незаконно сплачені лікарнею кошти в сумі 86241,3 гривень, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у незаконних видатках, шкоду в сумі 86241,3 грн. у порядку, встановленому законодавством України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного пункту вимоги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до Наказів Міністерства охорони здоров'я України від 14.09.98 №273 «Про надання статусу клінічних закладів лікувально-профілактичним закладам охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, Дніпропетровської, Одеської, Вінницької, Харківської, Київської, Донецької, Запорізької, Тернопільської, Полтавської, Львівської, Волинської, Чернівецької, Херсонської областей та м. Києва» та від 28.10.02 № 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я» позивачем має статус клінічного лікувально-профілактичного закладу.

З метою поліпшення організації та якості спільної роботи органів охорони здоров'я, вищих медичних закладів освіти III, IV рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти та лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я у сфері підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців, підвищення ефективності науково-дослідної роботи і впровадження її результатів у практику охорони здоров'я Наказом Міністерства охорони здоров'я від 05.06.97 №174 затверджено Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я (далі - Положення № 174). Вказаний нормативний акт є чинним та обов'язковим для виконання. Згідно з пп. 1.1 Положення № 174 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) клінічним є лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я (далі - клінічний заклад), який не менше ніж на 50 відсотків використовується для розташування структурних наукових і навчальних підрозділів (кафедри, лабораторії та ін.) вищих медичних закладів освіти III, IV рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти, науково-дослідних інститутів і спільної роботи по забезпеченню лікувально-діагностичного процесу, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації медичних кадрів та проведення і впровадження в практику медичних наукових досліджень. Статус клінічного закладу надається наказом Міністерства охорони здоров'я на підставі подання ректора (директора) вищого медичного закладу освіти (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту) та органу охорони здоров'я, якому підпорядковується лікувально-профілактичний заклад, при наявності необхідних спеціалістів, достатнього рівня матеріально-технічної бази і необхідних приміщень та угоди між ректором (директором) вищого медичного закладу освіти ІІІ, IV рівнів акредитації (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту) і керівником лікувально-профілактичного закладу, яка встановлює форми взаємовідносин, права, обов'язки, відповідальність кожної із сторін (п. 1.2). Зазначеним Положенням № 174 регламентовано, що взаємовідносини між вказаними особами визначаються виключно угодою.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаного Положення № 174 між позивачем та Дніпропетровською державною медичною академією 18.12.08 укладений Договір №44 про співробітництво між кафедрою госпітальної педіатрії №2 і неонатології академії та позивачем (а.с.49). За розділом І вказаного Договору сторони приймають на себе взаємні обов'язки по спільній організації, удосконаленню і забезпеченню медичною допомогою населення регіону, що обслуговується, проведенню навчально-виховного процесу, навчанню студентів, лікарів, інтернів, клінічних ординаторів, аспірантів, підготовки магістрів, підготовки медичних кадрів тощо. Відповідна робота проводиться на площах та у приміщеннях позивача, які спільно використовують і знаходяться в робочому стані, укомплектовані у відповідності з табельним переліком. Спільному використанню підлягають площі та приміщення, вказані в додатку №1, медична техніка, оснащення і апаратура, вказані в Додатку №3. Відповідно до п.2.4 та розділу 3 Договору позивач зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням матеріально-технічної бази кафедри, академія - забезпечити навчально-виховний та науково-дослідницький процес. Суд відмічає, що відповідно до розділу 2 Статуту КЗ «Дніпропетровська дитяча міська клінічна лікарня №3 ім. проф. М.Ф. Руднєва» є закладом, створеним з метою провадження медичної практики, надання медичної допомоги дітям, проведення наукової і навчально-виховної роботи, здійснення навчання та підвищення кваліфікації лікарів Закладу та лікарів-інтернів (п.2.1 та пп.2.2.15). Дія Договору №44 продовжена до 01.01.14 за Погодженням до Договору №44 від 18.12.08, укладеним сторонами 02.01.11 (а.с.54). Відтак, розташування на базі позивача кафедри госпітальної педіатрії №2 і неонатології Дніпропетровської державної медичної академії є основною та необхідною умовою, за наявності якої можливе присвоєння закладу статусу клінічного лікувально-профілактичного закладу, а також пов'язано з основною діяльністю лікарні.

Щодо відшкодування позивачем комунальних послуг, спожитих кафедрою академії на загальну суму 86 241,3 грн., тобто проведення ним витрат не у відповідності до бюджетного призначення та з порушенням вимог ч. 2 ст. 85 Бюджетного Кодексу України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п. 1.5 Положення № 174, витрати по забезпеченню навчально-виховного та науково-дослідного процесів здійснюються за рахунок коштів на утримання відповідного вищого медичного закладу освіти III, IV рівнів акредитації (закладу післядипломної освіти, науково-дослідного інституту), а витрати, пов'язані з утриманням матеріально-технічної бази, - за рахунок коштів лікувально-профілактичного закладу.

Приписами ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України. Відповідно до ч. 2 ст. 85 Бюджетного кодексу України, забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим Кодексом, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на функціонування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату.

У зв'язку з тим, що п.1.5 Положення № 174 суперечить вимогам п. 2 ст. 85 Бюджетного Кодексу України, який має вищу юридичну силу, Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 19.01.11 № 148-р зобов'язав Міністерство охорони здоров'я України у шестимісячний строк привести у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я, зокрема, щодо фінансування таких закладів одночасно з державного та місцевих бюджетів (пп. 2 п. 8 розпорядження КМУ від 19.01.11 № 148-р). Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України «Деякі питання діяльності вищих медичних навчальних закладів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту» від 11.01.12 № 4-р (далі - розпорядження КМ України № 4-р) Голову Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрації зобов'язано взяти під особистий контроль питання розміщення кафедр, лабораторій, центрів та інших структурних підрозділів державних вищих навчальних закладів у комунальних і державних закладах охорони здоров'я. Приписами п.2 Розпорядження КМУ № 4-р рекомендовано органам місцевого самоврядування продовжити роботу із забезпечення взаємодії комунальних закладів охорони здоров'я з державними вищими медичними навчальними закладами та їх структурними підрозділами у вирішенні питань розміщення, функціонування структурних підрозділів державних вищих медичних навчальних закладів, а також питань підготовки медичних кадрів та надання медичної допомоги населенню. Згідно з п. 3 Розпорядження КМУ № 4-рМіністерству освіти і науки, молоді та спорту разом з Міністерством фінансів і Міністерством охорони здоров'я України доручено опрацювати питання щодо фінансування університетських клінік, які є структурними підрозділами вищих медичних навчальних закладів, у тому числі за рахунок бюджетних коштів, передбачених вищим медичним навчальним закладам для надання спеціалізованої консультативної амбулаторно-поліклінічної та стоматологічної допомоги населенню. Проте, на дату виникнення та існування спірних правовідносин розпорядження КМУ від 19.01.11№ 148-р не виконано, Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров'я, зокрема, щодо фінансування таких закладів одночасно з державного та місцевих бюджетів, не приведено у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України.

Відтак, Договір №44 укладений позивачем та Академією відповідно до вимог діючого законодавства України, а також згідно зі статутом позивача, а витрати позивача, з огляду на його статус клінічного лікувально-профілактичного закладу, на утримання матеріально-технічної бази кафедри Дніпропетровської державної медичної академії обумовлені основною діяльністю лікарні - позивача.

Щодо вимоги відповідача стосовно зобов'язання позивача відобразити дебіторську заборгованість у формі №7м «звіт про заборгованість бюджетних установ» в сумі 86 241,30 грн. перед академією, слід зазначити, що відповідно до п.3.6 Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24.01.12 №44, «Звіт про заборгованість за бюджетними коштами» (форма № 7д, № 7м) (додаток 10) складається розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів на підставі даних бухгалтерського обліку про фактичну дебіторську та кредиторську заборгованість, яка виникла при виконанні кошторису (плану використання бюджетних коштів) за поточний та минулі звітні роки. Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як зазначається відповідачем в акті ревізії, позивачем не укладався договір з академією про відшкодування комунальних послуг та експлуатаційних витрат за період з 01.07.10 по 30.06.13, розрахунок зазначених послуг не проводився, рахунки на відшкодування таких витрат на адресу академії позивачем не виставлялись. За викладених обставин, враховуючи наведені законодавчі приписи, у позивача відсутні правові підстави для відображення дебіторської заборгованість у формі №7м «Звіт про заборгованість бюджетних установ» в сумі 86 241,30 грн. перед академією, адже відсутні відповідні первинні документи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що в ході судового розгляду відповідачем - суб'єктом владних повноважень не було доведено правомірності мотивів та наявності підстав для винесення спірної вимоги в частині пункту 2, відтак вона є протиправною та такою що підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, вірно застосований матеріальний закон та не допущено порушень процесуального права, оскаржене судове рішення має бути залишено без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року по справі № 804/12892/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі № 804/12892/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай