Постанова № 41649952, 26.11.2014, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2014 року м. Чернігів Справа № 825/3681/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лобана Д.В.,

при секретарі Новик Н.С.,

за участю представників сторін

від позивача Карети О.О.,

від відповідача Смуригіної К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Крес-Систем» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крес-Систем» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Крес-Систем» в підсистемі «Облік платежів» АІС «Податковий блок» на підставі акту про результати проведення камеральної перевірки ТОВ «Крес-Систем» № 451/25-26/15-01-39 від 07.07.2014, зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області відновити в підсистемі «Облік платежів» АІС «Податковий блок» дані податкової звітності ТОВ «Крес-Систем» шляхом внесення показників, зазначених у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем до ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області було подано податкові декларації з податку на додану вартість. З метою підтвердження даних показників ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області було проведено камеральну перевірку, за результатом якої складено акт від 07.07.2014 № 451/25-26-15-01-39.

Інформацію, викладену в акті про результати камеральної перевірки, відповідач вніс в підсистему «Облік платежів» АІС «Податковий блок», зокрема, інформацію в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Крес-Систем» за квітень 2014 року, а саме зменшив суму від'ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ та збільшено суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду шляхом самовільного перенесення зазначеної суми з рядка 20.1 до рядка 20.2 податкової декларації з ПДВ за квітень 2014 року.

Наведене, на думку позивача, фактично свідчить, що відповідач змінив дані, задекларовані ТОВ «Крес-Систем» у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень 2014 року, що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України.

З урахуванням вищевикладеного позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, у його задоволенні просила відмовити, посилаючись на письмові заперечення (а. с. 18-20), в яких зазначено, що ТОВ «Крес-Систем» до ДПІ у м. Чернігові за податковим обліком було подано: 01.04.2014 податкову декларацію з ПДВ за березень 2014 року, якою задекларовано позитивне значення (р. 18), задекларувавши до сплати 8761,00 грн (р. 25.1); 06.05.2014 уточнюючий розрахунок у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у податковій звітності за березень 2014 року та задекларував до сплати у р. 25.1 суму ПДВ в розмірі 121355,00 грн. Дана сума зобов'язання (податкового боргу) проведена в обліковій картці 06.05.2014; 20.05.2014 податкову декларацію за квітень 2014 року, якою було задекларовано у р. 19 від'ємне значення в розмірі 48343,00 грн в рахунок зменшення суми податкового боргу з ПДВ (тобто заповнено р. 20.1 декларації).

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та ст. 76 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ за квітень 2014 року, за результатами якої складено акт № 451/25-26-15-01-39 від 07.07.2014.

Перевіркою було встановлено порушення п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України та абз. 6 п. 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 2094/24626 від 11.12.2013 (далі - Порядок № 678), а саме позивачем ТОВ «Крес-Систем» зараховано від'ємне значення різниці поточного звітного періоду у зменшення суми податкового боргу р. 20.1 декларації за квітень 2014 року в розмірі 48434,00 грн.

Даною перевіркою зменшується значення рядка р. 20.1 на суму 48434,00 грн та відповідно збільшується значення р. 20.2 на суму 48434,00 грн, тобто платнику збільшено суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду.

Податкове повідомлення-рішення не приймалось.

На думку відповідача перенесення суми 48434,00 грн до р. 20.2 декларації з ПДВ за квітень 2014 року відповідно до акту перевірки № 451/25-26- 15-01-39 від 07.07.2014 є таким, що відповідає вимогам Податкового кодексу України та Порядку № 678.

Сума зобов'язання в розмірі 48434,00 грн відповідно до акту перевірки та на підставі акту інвентаризації № 451 від 11.09.2014 внесена ДПІ у м. Чернігові до підсистеми «Облік платежів» АІС «Податковий блок».

Враховуючи вищенаведене, ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області вважає дії по проведенню перевірки та відображення її результатів в обліковій картці платника такими, що вчинені на підставі та у повній відповідності до норм податкового законодавства та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень на неї суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Крес-Систем» (код 35606337) зареєстровано в якості юридичної особи 06.12.2007, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на податковому обліку ДПІ у м. Чернігові з 07.12.2007 за № 9391, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 10).

ТОВ «Крес-Систем» до ДПІ у м. Чернігові за податковим обліком було подано: 01.04.2014 податкову декларацію з ПДВ за березень 2014 року, якою задекларовано позитивне значення (р. 18), задекларувавши до сплати 8761,00 грн (р. 25.1); 06.05.2014 уточнюючий розрахунок, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у податковій звітності за березень 2014 року та задекларував до сплати у р. 25.1 суму ПДВ в розмірі 121355,00 грн. Дана сума зобов'язання (податкового боргу) проведена в обліковій картці 06.05.2014; 20.05.2014 податковою декларацією за квітень 2014 року було задекларовано в р. 19 від'ємне значення в розмірі 48343,00 грн в рахунок зменшення суми податкового боргу з ПДВ (а. с. 21-27), однак дану суму було зараховано податковим органом в р. 20.1 декларації. Ці факти сторонами не заперечуються та відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказування.

Судом встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та ст. 76 Податкового кодексу України, ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ за квітень 2014 року, за результатами якої складено акт № 451/25-26-15-01-39 від 07.07.2014 (а. с. 9).

Перевіркою було встановлено порушення п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України та абз.6 п. 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 2094/24626 від 11.12.2013 (далі - Порядок № 678).

Даною перевіркою протиправно зменшується значення рядка р. 20.1 на суму 48434,00 грн та відповідно збільшується значення р. 20.2 на суму 48434,00 грн, тобто платнику збільшено суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду, хоча податкове повідомлення-рішення не приймалось.

Сума зобов'язання в розмірі 48434,00 грн відповідно до акту перевірки № 451/25-26-15-01-39 від 07.07.2014 та на підставі акту інвентаризації № 451 від 11.09.2014 (а. с. 35) внесена ДПІ у м. Чернігові до підсистеми «Облік платежів» АІС «Податковий блок», що не заперечується представником відповідача ані у запереченнях до позовної заяви, ані у судовому засіданні.

В свою чергу, суд звертає увагу на те, що 01.04.2014 позивач подав до ДПІ у м. Чернігові податкову декларацію з ПДВ за березень 2014 року, у якій задекларував позитивне значення (р.18 декларації) та суму ПДВ, що підлягає сплаті (р. 25.1 декларації) в розмірі 8761,00 грн.

06.05.2014 позивач подав до ДПІ у м. Чернігові уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у податковій декларації з ПДВ за березень 2014 року, у якому задекларував суму ПДВ, що підлягає сплаті (р. 25.1 декларації) в розмірі 121355,00 грн та самостійно нарахував суму штрафу у зв'язку з виправленням помилки в розмірі 3641,00 грн.

Відповідно до п. 4 частини 3 «Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів» затвердженого Наказом № 765 від 05.12.2013 - нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов'язання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.

Зазначене підтверджує протиправність висновків відповідача, викладених у акті перевірки № 451/25-26/15-01-39 від 07.07.2014, про відсутність у позивача на час подання декларації за квітень 2014 року узгодженого податкового боргу. Зазначені висновки зроблені в результаті невірного розуміння відповідачем п. 4 ч. 3 «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» та п. 200.3 ст. 200 ПК України в частині визнання факту існування податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди за умови, що він повинен бути задекларованим саме у відповідному попередньому звітному (податковому) періоді.

Таким чином, враховуючи зазначене, станом на 06.05.2014 у відповідача обліковувався податковий борг з ПДВ, що виник за попередні звітні періоди в розмірі 121355,00 грн за основним платежем та 3641,00 грн за штрафними санкціями.

В подальшому зазначена сума податкового боргу за березень 2014 року зменшувалась позивачем за рахунок від'ємного значення відповідних (наступних) звітних (податкових періодів), в т.ч.: 12.05.2014 позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2014 року, у якій задекларовано від'ємне значення (р. 19 декларації) в розмірі 48434,00 грн, яке було віднесено в рахунок зменшення суми податкового боргу з ПДВ (р. 20.1 декларації), що на той час складав 121355,00 грн за основним платежем та 3641,00 грн за штрафними санкціями, а також 13.06.2014 позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2014 року, у якій задекларовано від'ємне значення (р. 19 декларації) в розмірі 61719,00 грн, яке також було віднесено в рахунок зменшення суми податкового боргу з ПДВ (р. 20.1 декларації), що на той час складав вже 72921,00 грн за основним платежем та 3641,00 грн за штрафними санкціями.

При цьому, керуючись протиправними висновками, зробленими в акті перевірки № 451/25-26/15-01-39 від 07.07.2014, позивачу було зменшено значення рядку 20.1 декларації з ПДВ за квітень 2014 року на суму 48434,00 грн та відповідно збільшено значення рядка 20.2 податкової декларації з ПДВ за квітень 2014 року на відповідну суму, і безпідставно внесено ці дані в підсистемі «Облік платежів» АІС «Податковий блок» без винесення рішення про порушення позивачем норм податкового законодавства, зокрема, без винесення податкового повідомлення-рішення.

З наведеного вбачається, що самовільне перенесення відповідачем задекларованої суми від'ємного значення в розмірі 48434,00 грн з рядка 20.1 до рядка 20.2 податкової декларації з ПДВ за квітень 2014 року зроблене на підставі помилкових висновків, закріплених в акті № 451/25-26/15-01-39 від 07.07.2014, призвело до збільшення суми податкового зобов'язання позивача, що, в свою чергу, призвело до безпідставного нарахування позивачу податкового боргу в розмірі 48434,00 грн визначеного у податковій вимозі № 1355-25 від 21.10.2014 без попереднього винесення податкового повідомлення-рішення.

Вищенаведене, фактично свідчить, що відповідач змінив дані, задекларовані ТОВ «Крес Систем» у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року, що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань платників податків визначений нормами Податкового кодексу України.

Згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Дії податкового органу по виключенню з електронних баз задекларованих платником податків податкового кредиту та податкових зобов'язань без прийняття податкових повідомлень-рішень є протиправними, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що вони повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника.

Дійшовши висновку про відмову у задоволенні позовних в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Крес-Систем» в підсистемі «Облік платежів» АІС «Податковий блок» на підставі акту про результати проведення камеральної перевірки ТОВ «Крес-Систем» № 451/25-26/15-01-39 від 07.07.2014, суд виходив з наступного.

Дії податкових органів щодо складання акту перевірки не є кінцевим результатом реалізації суб'єктом владних повноважень своєї компетенції, який може бути об'єктом судового оскарження, а складають лише процес її реалізації, а сам акт перевірки є лише формою фіксації обставин та не являється рішенням суб'єкта влади. Тому, ані зазначені дії, ані такий акт не несуть самостійних негативних наслідків для платника податків.

Аналогічна правова позиція міститься в рішенні Верховного Суду України від 24 вересня 2013 року у справі № 21-255а13, яке у відповідності з приписами ст. 244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Наведені правові позиції як в частині підстав та мотивів задоволення, так і в частині не задоволення позовних вимог відображено, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 11.11.2014 по справі № 826/6809/14 (головуючий Голубева Г.К), від 21.10.2014 по справі № 2а/0470/8765/11 (ОСОБА_7), від 17.10.2014 по справі № 813/8373/13-а, від 10.11.2014 по справі № 805/5236/14 (ОСОБА_6), від 14.10.2014 по справі № 814/850/14, від 13.10.2014 по справі № 816/3469/13-а, від 27.10.2014 по справі № 825/42277/14, від 17.11.2014 по справі № 821/851/14, від 12.11.2014 по справі № 810/5055/14 (головуючий Кошіль В.В.), від 13.10.2014 по справі № 826/11305/14, від 02.10.2014 по справі № 804/10179/13-а (головуючий Ланченко Л.В.), від 08.10.2014 по справі № 821/3482/13-а, від 18.11.2014 по справі № 826/12151/14 (головуючий Моторний О.А.), від 07.10.2014 по справі № 815/2403/14, від 25.11.2014 по справі № 804/4958/14 (головуючий Бухтіярова І.О.), від 21.10.2014 по справі № 811/3293/13-а (головуючий Цвіркун Ю.І.), від 31.10.2014 по справі № 814/851/14 (головуючий Приходько І.В.), від 11.09.2014 по справі № 825/406/14 (головуючий Юрченко В.П.), від 27.02.2014 по справі № 825/630/14 (головуючий Федоров М.О.), від 23.09.2014 по справі № 825/1959/14 (головуючий Шипуліна Т.М.), від 08.08.2014 по справі № 826/8016/14 (головуючий Карась О.В.), а також у постановах Вищого адміністративного суду України від 01.04.2014 по справі № 804/3616/13-а, від 04.11.2014 по справі № 804/8819/13-а (головуючий Вербицька О.В.), від 21.10.2014 по справі № 820/4691/13-а (головуючий ОСОБА_7), від 20.10.2014 по справі № 820/4390/13-а (головуючий Цвіркун Ю.І.), від 05.11.2014 по справі № 820/3732/14 (головуючий Костенко А.В.).

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, під час розгляду справи належних та допустимих в розумінні ст. 70 КАС України доказів на підтвердження правомірності вчинених дій податковий орган в повній мірі до суду не надав.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" визначив, що "...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Крес-Систем», - задовольнити частково.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області відновити в підсистемі «Облік платежів» АІС «Податковий блок» дані податкової звітності ТОВ «Крес-Систем» шляхом внесення показників, зазначених у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Крес-Систем» судові витрати в сумі 36 (тридцять шість) грн 54 коп.

Відповідно до ст. ст. 186, 254 КАС України апеляційна скарга подається через Чернігівський окружний адміністративний суд, а її копія надсилається апелянтом до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, або її подано з пропуском строку, у поновленні якого було відмовлено, а у разі вчасного подання апеляційної скарги, з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції, якщо оскаржувану постанову не скасовано.

Суддя Д.В. Лобан