ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
26 листопада 2014 року Чернігів Справа № 825/3325/14
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Сугакової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Датчикове підприємство "Завод Рапід"
до Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області
про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, рішення та зобов'язання вчинити певні дії
за участю
представників сторін:
від позивача Павленка А.В., довіреність від 21.05.2014 № 518,
від відповідача Коляди І.В., довіреність від 18.08.2014 № 8/32/9/25-26-10-00-10, -
В С Т А Н О В И В:
До Чернігівського окружного адміністративного суду 19.10.2014 надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Датчикове підприємство "Завод Рапід" (далі - ТОВ "ДП "Завод Рапід") до Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові), в якому позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області № 1321-25 від 02.09.2014 року відповідно до якої станом на 01.09.2014 року за ТОВ "ДП "Завод Рапід" встановлено податковий борг за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 432804,00 грн., пеня 6117,81 грн. на загальну суму 438921,81 грн.
- визнати протиправною та скасувати рішення ДПІ у м. Чернігові № 35 від 23 вересня 2004 року про опис майна ТОВ "ДП "Завод Рапід" у податкову заставу.
- зобов'язати ДПІ у м. Чернігові внести до інформаційних систем органів державної фіскальної служби данні про сплату ТОВ "ДП "Завод Рапід" податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за липень 2014 року у розмірі 300000,00 грн. згідно платіжного доручення № 2139 від 13 серпня 2014 року та 132804,00 грн. згідно платіжного доручення № 2157 від 19 серпня 2014 року.
- зобов'язати ДПІ у м. Чернігові зарахувати ТОВ "ДП "Завод Рапід" суму в розмірі 300 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 2139 від 13 серпня 2014 року та 132804,00 грн. згідно платіжного доручення № 2157 від 19 серпня 2014 року в рахунок сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за липень 2014.
- зобов'язати ДПІ у м. Чернігові здійснити корегування даних в картці особового рахунку ТОВ "ДП "Завод Рапід" шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 438921,81 грн.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що ТОВ "ДП "Завод Рапід" сплатило узгоджене податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 432804,00 грн., а саме оформило та подало до обслуговуючого банку платіжні доручення щодо перерахування грошових коштів. Позивач вважає, що підприємство не має податкового боргу, а тому посадові особи в ДПІ в м. Чернігові безпідставно винесли податкову вимогу (основний платіж 432804,00 грн., пеня 6117,81 грн.) та прийняли рішення про опис майна у податкову заставу.
Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з наданням додаткових пояснень.
Представник відповідача проти позову заперечила та просила у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірна податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу відповідають вимогам чинного законодавства, а тому скасуванню не підлягають.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ДП "Завод Рапід" (код 35779941) зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Чернігові.
Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою узгодженого грошового зобов'язання визначеного у податковій декларації по податку на додану вартість від 19.08.2014 № 9048304570 на суму 432804,00 грн. ДПІ у м. Чернігові підприємству була сформована та вручена 02.09.2014 податкова вимога № 1321-25 на загальну суму 438921,81 грн. (у т.ч. за основним платежем - 432804,00 грн. та пеня - 6117,81 грн.) (а.с. 8).
При цьому, ДПІ у м. Чернігові було прийнято рішення від 23.09.2014 № 35 про опис майна в податкову заставу ТОВ "ДП "Завод Рапід" (а.с. 9).
Не погоджуючись з винесеною податковою вимогою від 02.09.2014 № 1321-25 та рішенням про застосування податкової застави від 23.09.2014 № 35 ТОВ "ДП "Завод Рапід" оскаржило їх в адміністративному порядку. Рішенням від 13.10.2014 року № 3156/10/25-01-25-29 ГУ Міндоходів і зборів в Чернігівській області скаргу товариства було залишено без задоволення (а.с. 47-48).
Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
У п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
В силу п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Крім того, суд враховує, що відповідно до п. 203.2 пп. 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Таким чином, враховуючи зміст даних норм, суд встановив, що 19.08.2014 ТОВ "ДП "Завод Рапід" було подано декларацію по податку на додану вартість № 9048304570 на суму 432804,00 грн. (а.с. 34 - 35).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ініціювання переказу грошових коштів (податкового зобов'язання по ПДВ) було здійснено позивачем без порушення строків передбачених п. 203.2 пп. 203 Податкового кодексу України, шляхом електронного переказу грошових коштів, за допомогою системи "Банк-Клієнт", що підтверджується електронними платіжними дорученнями від 13 серпня 2014 року № 2139 на суму 300000,00 грн., від 19 серпня 2014 року № 2157 на суму 132804,00 грн. (а.с. 10, 11).
При цьому, станом на день здійснення платежу на банківському рахунку № 26006000001949 в ПАТ "Банк "ДЕМАРК", який належить ТОВ "ДП "ЗАВОД РАПІД" знаходились грошові кошти в сумі 108180,59 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с. 12-13).
Між тим, листом від 28.08.2014 року ПАТ "Банк "ДЕМАРК" повідомило ТОВ "ДП "ЗАВОД РАПІД", що платіжні доручення по сплаті ПДВ № 2139 від 13 серпня 2014 року на суму 300000,00 грн. та № 2157 від 19 серпня 2014 року на суму 132804,00 грн. прийняті банком, але не виконані з причини відсутності коштів на кореспондентському рахунку банку (а.с. 14).
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 10.11.2014 (а.с. 52-54), 29.09.2014 було призначено уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "ДЕМАРК".
Так, пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Разом з тим, відповідно п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 129.6 ст. 129 Податкового кодексу передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Положенням п. 25.2 ст. 25 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", визначено, що ініціювання переказу за допомогою електронних платіжних засобів має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, що визначаються правилами платіжних систем.
Відповідно до п. 24.3 ст. 24 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.
Крім того, відповідно до п. 22.4 ст. 22 цього Закону, під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним:
для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника;
для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Отже, аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку про те, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання, в даному випадку, є завершеним для платника (ТОВ "ДП "Завод Рапід") з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, факт своєчасної сплати позивачем узгоджених грошових зобов'язань згідно податкової декларації від 19.08.2014 № 9048304570 до установи банку підтверджується платіжними дорученнями від 13 серпня 2014 року № 2139 на суму 300000,00 грн., від 19 серпня 2014 року № 2157 на суму 132804,00 грн., де визначено дату одержання банком - 13.08.2014 та 19.08.2014.
Отже, дослідивши матеріали справи та враховуючи, що подання до установи банку платіжного документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі для перерахування відповідних сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість здійснено позивачем у встановлені податковим законодавством строки, а також те, що ініціювання даного переказу є завершеним для ТОВ "ДП "Завод Рапід" з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, суд приходить до висновку, що у податкового органу не було підстав для винесення податкової вимоги від 02.09.2014 № 1321-25 на загальну суму 438921,81 грн. (у т.ч. за основним платежем - 432804,00 грн. та пеня - 6117,81 грн.).
Також суд вважає за необхідне зазначити, що у пп. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом
Згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Відповідно до абз. 3 п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
З огляду на встановлене, суд приходить до висновку, що у посадової особи податкового органу не було підстав для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу зважаючи на відсутність у позивача податкового боргу, оскільки суму грошового зобов'язання, самостійно визначеної у податковій декларації, ним було сплачено у строки встановленого Податковим кодексом України, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду суттєво впливає на змістове наповнення принципів, закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколах до неї.
Так, у своїх висновках Суд неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а п.2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції").
Водночас ст.1 Першого протоколу не гарантує права на надбання майна (рішення у справах "Ван дер Мюсель проти Бельгії" та "Копеський проти Словаччини"). Особа може заявляти про порушення ст.1 Першого протоколу тільки тією мірою, якою оскаржувані рішення національного суду стосуються її майна в розумінні цього положення. "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права. "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копеський проти Словаччини").
Суд зауважує, що принцип захисту легітимних очікувань належить до принципів, що розвивалися судовою практикою Європейського суду з метою контролю за здійсненням влади так, щоб не допустити свавілля та зловживань, з метою захисту від можливих порушень з боку публічної адміністрації, в першу чергу, при реалізації державними органами та посадовими особами дискреційних повноважень.
А тому, зважаючи на принцип захисту легітимних очікувань особи та на однин з загальновизнаних способів захисту цивільних прав особи в національному законодавстві України, який полягає у відновлення становища особи, яке існувало до порушення, суд визнає за необхідне: зобов'язати ДПІ у м. Чернігові внести до інформаційних систем органів державної фіскальної служби дані про сплату ТОВ "ДП "Завод Рапід" податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за липень 2014 року у розмірі 300000,00 грн. згідно платіжного доручення № 2139 від 13 серпня 2014 року та 132804,00 грн. згідно платіжного доручення № 2157 від 19 серпня 2014 року; зобов'язати ДПІ у м. Чернігові зарахувати ТОВ "ДП "Завод Рапід" суму в розмірі 300000,00 грн. згідно платіжного доручення № 2139 від 13 серпня 2014 року та 132804,00 грн. згідно платіжного доручення № 2157 від 19 серпня 2014 року в рахунок сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за липень 2014; зобов'язати ДПІ у м. Чернігові здійснити корегування даних в картці особового рахунку ТОВ "ДП "Завод Рапід" шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 438921,81 грн.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.
Таким чином, враховуючи вимоги Податкового кодексу України, статті 19 Конституції України та частину 1 статті 11, статей 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що позовні вимоги ТОВ "ДП "Завод Рапід" підлягають задоволенню повністю.
Всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати по справі згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України.
Керуючись статей 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області № 1321-25 від 02.09.2014 року відповідно до якої станом на 01.09.2014 року за ТОВ "ДП "Завод Рапід" встановлено податковий борг за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем 432804,00 грн., пеня 6117,81 грн. на загальну суму 438921,81 грн.
Визнати протиправною та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області № 35 від 23 вересня 2004 року про опис майна ТОВ "ДП "Завод Рапід" у податкову заставу.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області внести до інформаційних систем органів державної фіскальної служби данні про сплату ТОВ "ДП "Завод Рапід" податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за липень 2014 року у розмірі 300000,00 грн. згідно платіжного доручення № 2139 від 13 серпня 2014 року та 132804,00 грн. згідно платіжного доручення № 2157 від 19 серпня 2014 року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області зарахувати ТОВ "ДП "Завод Рапід" суму в розмірі 300 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 2139 від 13 серпня 2014 року та 132804,00 грн. згідно платіжного доручення № 2157 від 19 серпня 2014 року в рахунок сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за липень 2014.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області здійснити корегування даних в картці особового рахунку ТОВ "ДП "Завод Рапід" шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу за податком на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 438921,81 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Датчикове підприємство "Завод Рапід" (код 35779941) 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.) та 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.) судового збору відповідно до задоволених вимог, сплаченого платіжними дорученнями від 16.10.2014 № 505 у сумі 487,20 грн. та від 27.10.2014 № 603 у сумі 73,08 грн. на р/р 31216206784002 в ГУДКС України у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, отримувач платежу УК у м. Чернігові /м. Чернігів/ 22030001
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Ю.О.Скалозуб
Судове рішення № 41649948, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 26.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 825/3325/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: