ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" листопада 2014 р. м. Київ К/800/42385/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетик"
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2014
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014
у справі № 820/5022/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетик"
до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2014, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014, відмовлено у задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 10.02.2014 № 344/20-36-22-01-07/21232683, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог: п. 138.2, п. 138.4, п. 138.10 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 152994,00 грн.; п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження ПДВ всього на суму 217579,00 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем 24.02.2014 прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000122210 (форма «Р») про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств (152994,00 грн. - за основним платежем, 33648,50 - за штрафними (фінансовими) санкціями); №0000132210 (форма «Р») про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість (217579,00 грн. - за основним платежем та 54394,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).
З акта перевірки вбачається, що фактичною підставою для прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про безпідставне формуванням позивачем витрат та податкового кредиту по ПДВ по операціям з ПП «Рембудкомплект-Плюс» та ТОВ «Промтехноопт», оскільки при проведенні перевірки не були надані документи на підтвердження здійснення господарських операцій.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій погодились з наведеними висновками податкового органу, зазначивши, що враховуючи неналежне оформлення первинної документації, відсутність документів щодо реальності проведених операцій, з яких можливо було б встановити зміст та обсяги надання послуг, позивач не підтвердив реальність господарських операцій.
Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.
Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Разом з тим, на підтвердження реального здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Рембудкомплект-Плюс» по проведенню електромонтажних робіт, в матеріалах справи наявні, зокрема: податкові накладні; локальні кошториси на роботи; довідки про вартість виконаних будівельних робіт; акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт, платіжні доручення.
Щодо висновку судів про те, що предмет договорів носить загальний характер, без конкретизації, які саме роботи повинні проводитись, їх перелік та об'єми, то колегією суддів слід зазначити, що локальні кошториси до вказаних договорів містять об'єми робіт, які необхідно було виконати.
Також, на підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Промтехноопт» по наданню консультаційно-інформаційних послуг, позивачем були надані акти виконаних робіт, протоколи узгодження вартості, банківські виписки.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.
При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетик" задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль
Судове рішення № 41646094, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 24.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/5022/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: