Ухвала суду № 41646089, 24.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2014 року м. Київ К/800/63470/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби та Товариства з обмеженою відповідальністю "Датли"

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013

у справі № 2а-8142/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Датли"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Датли" звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.01.2012 №0000072202 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1146605,25 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013, позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 27.01.2012 № 0000072202 в частині збільшення грошового зобов'язання зі сплати пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 443027,50 грн.; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання валютного законодавства по контрактам: №01-11 від 20.01.2011 з фірмою "Aslantas Tarim Urunleri LTD" (Туреччина) та №01-10 від 22.04.2010 з ЧП ОСОБА_1; №01-10 від 22.04.2010 з "MULTI MAKOPLOD" DOOEL (Македонія) та №01-10 від 22.04.2010 з фірмою "CONSORFRUT POLSKA Sp.Z.o.oo" (Польща); №01-10 від 22.04.2010 з фірмою "DINO KOMPANI DOOEL" (Македонія) та №01-10 від 22.04.2010 з фірмою "MeatPol Sp.Zo.o." (Польща) згідно листа уповноваженого банку АТ "ОТП Банк" №52-52-3-2/8715 від 08.11.2011, складено акт від 10.01.2012 №112/22-2/36629910, яким встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (Закон №185/94).

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 27.01.2012 прийнято податкове повідомлення №0000072202, яким згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», позивачу нараховано грошове зобов'язання з пені за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1146605,25 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів щодо протиправності прийняття відповідачем спірного повідомлення в частині нарахування пені в сумі 443027,50 грн., враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь поста чальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики (ч. 1). При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений ч. 1 цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента (ч. 2).

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", порушення резидентами строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У відповідності із ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Листом від 23.06.1999 № 18-211/1872-5495 «Щодо зарахування зустрічних однорідних вимог», у зв'язку із численними зверненнями комерційних банків та їх клієнтів, Національний банк України роз'яснив, що Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання. Проте, це не виключає можливості припинити зобов'язання іншим шляхом, в тому числі і зарахуванням.

Частиною 4 статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Частиною 5 ст. 6 цього закону встановлено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Згідно із ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

При цьому, Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не містить заборони щодо зміни сторонами істотних умов договору, у тому числі його ціни, шляхом підписання додаткових угод до нього.

Судами попередніх інстанцій правомірно не прийнято до уваги посилання відповідача на Інструкцію про порядок здійснення контролю та отримання ліцензії за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджену постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року №136, оскільки, за своїм змістом Інструкція не забороняє прямо і у виключній формі укладання будь-яких видів зовнішньоекономічних договорів.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та нерезидентом фірмою "DINO KOMPANI DOOEL" (Македонія) укладено контракт від 22.04.2010 №01-10 на поставку фруктів.

На виконання даного контракту позивачем здійснено платежі на користь вказаного нерезидента в сумі 35 600 євро, а саме: 28.04.2011 - на суму 20150 євро, граничний термін надходження товару 25.10.2011; 06.05.2011 - на суму 15450 євро, граничний термін надходження товару 02.11.2011. Проте, товар на територію України не надходив.

Також, між позивачем та компанією "MeatPol Sp.Zo.o." (Польща) укладено контракт на поставку фруктів №01-10 від 22.04.2010, на виконання якого позивачу надійшов товар на загальну суму 379 122,35 євро, проте кошти за цим контрактом позивачем не перераховувалися.

Згідно договору про переуступку боргу від 27.09.2011 №27/09-2011 було переведено борг з "DINO KOMPANI DOOEL" (Македонія) в сумі 35 600 євро на компанію "MeatPol Sp.Zo.o." (Польща).

При цьому, між Позивачем та компанією "MeatPol Sp.Zo.o." (Польща) укладено угоду № 11 від 28.09.2011 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 35600 євро.

З матеріалів справи вбачається, що договір між "DINO KOMPANI DOOEL" (Македонія) (Первісний боржник) та "MeatPol Sp.Zo.o." (Польща) (Новий боржник) про переведення боргу від 27.09.2011 №27/09-2011, підтверджує припинення обов'язку "DINO KOMPANI DOOEL" (Македонія) перед позивачем з поставки товарів в сумі 35600 євро або повернення отриманих коштів, вимогу про що позивач вправі заявити Новому боржнику -"MeatPol Sp.Zo.o." (Польща).

Враховуючи наявність у позивача боргу перед "MeatPol Sp.Zo.o." (Польща) згідно з контрактом №01-10 від 22.04.2010 в сумі 379122,35 євро, судами вірно зазначено, що переведення боргу "DINO KOMDOOEL" (Македонія) в сумі 35600 євро на компанію "MeatPol Sp.Zo.o." (Польща) свідчить про виникнення між одними й тими ж контрагентами взаємних однорідних зустрічних вимог, строк виконання зобов'язань за якими настав і між контрагентами відсутній спір щодо характеру зобов'язань, їх змісту, умов виконання.

Таким чином, угода від 28.09.2011 №11 між позивачем та "MeatPol Sp.Zo.o." (Польща) про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 35600 євро підтверджує припинення зобов'язання з поставки позивачу товарів на суму 35600 євро або повернення валютних коштів і свідчить про завершення імпортної операції позивача за контрактом з "DINO KOMPADOOEL" (Македонія) від 22.04.2010 №01-10 на суму 35600 євро.

Зазначене свідчить про відсутність в діях позивача порушення ст. 2 Закону №189/94 та прострочення термінів надходження товарів на 77 днів на суму 20150 євро та на 69 днів на суму 15450 євро, так як завершення вказаної імпортної операції відбулося 28.09.2011, тобто, в межах граничних строків надходження товарів або повернення коштів на територію України.

Таким чином, вірними є висновки судів про те, що нарахування пені в сумі 86 911,73 грн. (у т.ч.: 51672,55 грн. за період з 26.10.2011 по 10.01.2011 та 35239,18 грн. за період з 03.11.2010 по 10.01.2011) по контракту від 22.04.2010 №01-10 з "DINO KOMPADOOEL" (Македонія), згідно з додатком до акта №3, є неправомірним.

Також, як свідчать матеріали справи, між позивачем та нерезидентом фірмою "MULTI MAKOPLOD" DOOEL (Македонія) укладено контракт від 22.04.2010 №01-10 на поставку фруктів. На виконання даного контракту позивачем здійснено платежі на користь названого нерезидента в сумі 40649 євро, а саме: 14.04.2011 - на суму 8400 євро, граничний термін надходження товару 11.10.2011; 18.04.2011 - на суму 16800 євро, граничний термін надходження товару 15.10.2011; 20.04.2011 - на суму 15449 євро, граничний термін надходження товару 17.10.2011 Проте товар на територію України не надходив.

В акті перевірки зазначено, що попереднім актом планової документальної перевірки від 05.09.2011 №2831/22-02/36629910 була встановлена дебіторська заборгованість в сумі 30930 євро за період з 02.02.2011 по 29.08.2011.

Відповідачем зазначено, що в період, за який проводилася перевірка, позивач має прострочену дебіторську заборгованість в загальній сумі 71 579 євро.

Крім того, між позивачем та компанією "CONSORFRUT POLSKA Sp.Z.o.o" (Польща) укладено контракт на поставку фруктів №01-10 від 22.04.2010, на виконання якого позивачу надійшов товар на загальну суму 47296,96 євро, проте кошти за цим контрактом позивачем не перераховувалися.

Згідно договору про переуступку боргу від 22.08.2011 №22/08-2011 було переведено борг з "MULTI MAKOPLOD" DOOEL (Македонія) в сумі 40649 євро на компанію "CONSORFRUT POLSKA Sp.Z.o.o" (Польща).

При цьому, між позивачем та компанією "CONSOR FRUT POLSKA Sp.Z.o.o" (Польща) укладено угоду № 9 від 23.08.2011 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 40649 євро.

Договір між "MULTI MAKOPLOD" DOOEL (Македонія) (Первісний боржник) та "CONSORFRUT POLSKA Sp.Z.o.o" (Польща) (Новий боржник) про переведення боргу від 22.08.2011 №22/08-2011 підтверджує припинення обов'язку "MULTI MAKOPLOD" DOOEL (Македонія) перед позивачем з поставки товарів в сумі 40649 євро або повернення отриманих коштів, вимогу про що позивач вправі заявити Новому боржнику -"CONSORFRUT POLSKA Sp.Z.o.o" (Польща).

Враховуючи наявність у позивача боргу перед "CONSORFRUT POLSKA Sp.Z.o.o" (Польща) згідно з контрактом №01-10 від 22.04.2010 в сумі 47296,96 євро, переведення боргу "MULTI MAKOPLOD" DOOEL (Македонія) в сумі 40649 євро на "CONSORFRUT POLSKA Sp.Z.o.o" (Польща) свідчить про виникнення між одними й тими ж контрагентами взаємних однорідних зустрічних вимог, строк виконання зобов'язань за якими настав і між контрагентами відсутній спір щодо характеру зобов'язань, їх змісту, умов виконання.

За таких обставин, надана до перевірки угода від 23.08.2011 №9 між позивачем та "CONSORFRUT POLSKA Sp.Z.o.o" (Польща) про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 40649 євро підтверджує припинення зобов'язання з поставки позивачу товарів на суму 40649 євро або повернення валютних коштів і свідчить про завершення імпортної операції позивача за контрактом з "MULTI MAKOPLOD" DOOEL (Македонія) від 22.04.2010 №01-10 на суму 40649 євро.

Той факт, що завершення вказаної імпортної операції відбулося 23.08.2011, тобто, в межах граничних строків надходження товарів або повернення коштів на територію України, спростовує висновки відповідача про прострочення термінів надходження товарів на 91 день на суму 8400 євро, на 87 днів на суму 16800 євро та на 85 днів на суму 15449 євро.

Щодо простроченої дебіторської заборгованості в сумі 30930 євро, виникнення якої встановлено попередньою перевіркою, оформленою актом від 05.09.2011 №2831/22-02/36629910, слід зазначити таке.

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, матеріали справи містять копію постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 та копію додаткової постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2012 по справі №2а-15685/11/2670, якими, серед іншого, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 04.10.2011 №0001282202 про нарахування грошових зобов'язань за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

В постанові зазначено, що борг позивача за контрактом з "MULTI MAKOPLOD" DOOEL (Македонія) від 22.04.2010 №01-10 на суму 30930 євро переведено з "MULTI MAKOPLOD" DOOEL (Македонія) на "BRONTEX LIMITED" згідно з договором про переуступку боргу від 05.10.2010 №05/10-2010. Між позивачем та нерезидентом "BRONTEX LIMITED" укладено угоду від 06.10.2011 №3 про проведення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог на суму 30930 євро. За цих обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість нарахування відповідачем пені.

Таким чином, зазначені в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 по справі №2а-15685/11/2670 обставини, свідчать про те, що в діях позивача відсутні порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що в свою чергу, спростовує висновки відповідача про прострочення термінів надходження товарів на 134 дні на суму 30930 євро.

Крім того, між позивачем та нерезидентом фірмою "Aslantas Tarim Urunleri LTD" (Туреччина) укладено договір №01-11 від 20.01.2011 на поставку фруктів. На виконання даного контракту позивачем здійснено платежі на користь названого нерезидента в сумі 625 080 доларів США, проте, товар на територію України не надходив.

Так, в акті зазначено, що попереднім актом планової документальної перевірки від 05.09.2011 №2831/22-02/36629910 була встановлена прострочена дебіторська заборгованість в сумі 625 080 доларів США та нараховано пеню за період з 21.07.2011 по 29.08.2011. Іншим актом попередньої позапланової перевірки від 17.11.2011 №12768/22-2/3669910 станом на 17.11.2011 підтверджено прострочену дебіторську заборгованість в сумі 625080 доларів США та нараховано пеню в сумі 899 928,43 грн. до 17.11.2011.

Також, між позивачем та ЧП ОСОБА_1 (Азербайджанська Республіка) укладено контракт на поставку фруктів та овочів №01-10 від 22.04.2010, на виконання якого позивачу надійшов товар на загальну суму 154 329,60 доларів США. Позивачем перераховано контрагенту кошти в сумі 22 500 доларів США. Таким чином, кредиторська заборгованість становила 131 829,60 доларів США.

Згідно договору про переуступку боргу від 29.08.2011 №29/08-2011 було переведено борг з "Aslantas Tarim Urunleri LTD" (Туреччина) в сумі 80 369,70 доларів США на ЧП ОСОБА_1 (Азербайджанська Республіка).

При цьому, між позивачем та ЧП ОСОБА_1 (Азербайджанська Республіка) укладено угоду № 10 від 30.08.2011 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 80369,70 доларів США.

Враховуючи наявність у позивача боргу перед ЧП ОСОБА_1 згідно з контрактом №01-10 від 22.04.2010 в сумі 131 829,60 доларів США, то переведення боргу "Aslantas Tarim Urunleri LTD" в сумі 80 369,70 доларів США на ЧП ОСОБА_1 свідчить про виникнення між одними й тими ж контрагентами взаємних однорідних зустрічних вимог, строк виконання зобов'язань за якими настав і між контрагентами відсутній спір щодо характеру зобов'я зань, їх змісту, умов виконання.

Таким чином, надана до перевірки угода від 30.08.2011 №10 між позивачем та ЧП ОСОБА_1 (Азербайджанська Республіка) про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 80369,70 доларів США підтверджує припинення зобов'язання з поставки позивачу товарів на суму 80369,70 доларів США або повернення валютних коштів і свідчить про часткове завершення імпортної операції позивача за контрактом з "Aslantas Tarim Urunleri LTD" (Туреччина) від 20.01.2011 №01-10 на суму 80369,70 доларів США.

Завершення вказаної імпортної операції в сумі 80369,70 доларів США - 30.08.2011, тобто, до періоду, за який оскаржуваним податкових повідомленням-рішенням нараховано пеню, свідчить про відсутність в діях позивача порушень ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за цей період і спростовує висновки відповідача про прострочення термінів надходження товарів на суму 80369,70 доларів США на 54 дні за період з 18.11.2011 по 10.01.2012.

За наведених обставин, судами вірно зазначено, що договір про переведення боргу та угода про зарахування зустрічних однорідних вимог підтверджують припинення обов'язку юридичних осіб нерезидентів перед позивачем з поставки товарів або повернення отриманих коштів.

Крім того, оскільки не встановлено доказів завершення імпортної операції між позивачем та фірмою "Aslantas Tarim Urunleri LTD" (Туреччина) за контрактом №01-11 від 20.01.2011, вірним є висновок судів про те, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування пені в сумі 703577,75 грн.

Доводи, наведені скаржниками в касаційних скаргах, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби та Товариства з обмеженою відповідальністю "Датли" відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль