Ухвала суду № 41646083, 17.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2014 року м. Київ К/9991/23422/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011

у справі №2-а-11009/09/0470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегас»

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2010, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 25.03.2009 №8413/10/23-325-0000422303 видане ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав невірного застосування норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегас »з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2006, за результатами якої складено акт №761/236/32965039 від 13.03.2009.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення пункту 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.

Підставою для таких висновків стало неприйняття фахівцями контролюючого органу для виведення залишку готівки в касі видаткових касових ордерів, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Відповідно до пункту 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, на підставі абзацу другого статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день на загальну суму 314122,10 грн., згідно рішення № 8413/10/23-325-0000422303 від 25.03.2009.

Згідно з абзацом другим статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95 у разі порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

У відповідності з пунктом 3.7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є відповідна квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, засвідчена підписами відповідальних осіб банку та відбитком печатки (штампа) банку.

Суди попередніх інстанцій встановивши, що матеріалами справи підтверджено, що готівка за переліченими в акті касовими ордерами, була здана в банк, що підтверджується квитанціями про здійснення операцій з банком у ці дні, дійшли висновку, що навіть за умови невідповідності видаткових ордерів порядку їх заповнення, визначеному пунктом 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, факт перевищення ліміту готівки є спростованим.

Судова колегія погоджуючись з висновками судів, про протиправність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, вважає за необхідне зазначити, що порушення, що виникають у сфері використання готівкових коштів, господарюючими суб'єктами регулюються вищезгаданим Указом Президента України та відносяться до адміністративно-фінансових санкцій.

Згідно ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України зазначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, на підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95, можливе виключно в межах строків встановлених ст.250 ГК України, що не знайшло свого підтвердження.

З огляду на викладене, підстав для скасування постановлених у справі рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська відхилити, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2010 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун