Ухвала суду № 41646065, 03.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2014 року м. Київ К/9991/81131/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Лосєва А.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м. Херсоні

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011

у справі №2а-6522/10/2170

за позовом Приватного підприємства «Агродія»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.05.2011, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011 постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16.05.2011 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Приватного підприємства «Агродія» задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.09.2010 №0003652301/0 та №0003662301/0.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011 із залишенням в силі постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 16.05.2011, у зв'язку з порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка приватного підприємства «Агродія» щодо підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ «Кібер-Юг», за результатами якої був складений акт № 3857/23-4/33590561 від 01.09.2010 .

На підставі цього акту винесено податкове повідомлення - рішення № 0003652301/0 від 10.09.2010, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 659225,31 грн. та податкове повідомлення - рішення №0003662301/0 від 10.09.2010 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій всього в сумі 527380,02грн..

Підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень стали висновки вищезазначеного акта перевірки, згідно з якими підприємством неправомірно включено до складу податкового кредиту та валових витрат кошти по операціям з ТОВ «Кібер-Юг», а саме : послуги по експедируванню зернових на загальну суму відповідно 1757933,18 грн. та 31586,68 грн. на підставі первинних документів, виданих ТОВ «Кібер-Юг», свідоцтво платника податку якого визнано недійсним з дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 11.12.2006.

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно з Положенням про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №79 від 01.03.2000, свідоцтво платника ПДВ діє до дати анулювання, про що податковим органом складається відповідний акт.

Аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку, що, за умови фактичного здійснення господарської операції, наявність у особи права складати податкові накладні пов'язане з фактом її реєстрації як платника податку на додану вартість. При цьому Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачена можливість анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість з моменту його видачі.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулюються нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців».

Так, статтею 18 вказаного Закону (в редакції, що існувала на час вирішення спору) визначено: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у періоді що перевірявся позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «Кібер-Юг», яке було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість. Тобто, господарські операції між ТОВ «Кібер-Юг» та ПП «Агродія» носили реальний характер, що давало підстави позивачу для віднесення витрат по даним операціям до складу валових та підтвердження права на податковий кредит.

Виходячи з викладеного правильними є висновки суду апеляційної інстанції про помилковість доводів податкового органу, що позивач не підтвердив своє право на податковий кредит з огляду на скасування реєстрації платника ПДВ контрагента, яким видано податкові накладні за цими господарськими операціями, оскільки, анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавили правового значення податкових накладних, виданих за такими господарськими операціями.

Також, постанова Заводського суду м.Миколаєва від 25.03.2009, якою було визнано недійсними з дати реєстрації установчі документи ТОВ «Кібер-Юг» та свідоцтва платника податку на додану вартість, а також всі первинні бухгалтерські документи та податкові документи з дати видачі, скасована ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2010 та провадження у даній справі закрито.

Вищенаведеним спростовуються доводи податкового органу, які наведені ним в касаційній скарзі, як підставу для скасування рішення суду апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для його скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні відхилити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді А.М.Лосєв

Н.Г.Пилипчук