Ухвала суду № 41645993, 12.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

12 листопада 2014 року м. Київ В/800/4847/14

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Голубєва Г.К., Рибченко А.О., Степашко О.І., Федоров М.О.,

розглянувши заяву державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.07.2014

у справі № 826/3018/14

за позовом державного підприємства «Держекоінвест» (далі - Підприємство)

до ДПІ

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2014, позов задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 № 0005972203.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.07.2014 вказані рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

ДПІ звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 31.07.2014, в якій просить скасувати рішення судів усіх попередніх судових інстанцій зі спору та відмовити у позові, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (зокрема, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України), внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового правозастосування заявником подано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 11.12.2013 у справі № 2а-1670/6441/12.

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах ухвали Вищого адміністративного суду України, на які посилається заявник.

Адже, у прийнятті ухвали від 31.07.2014, про перегляд якої подано заяву, Вищий адміністративний суд України виходив з того, що правильність визначення залишку від'ємного значення в оспорюваній сумі, який після бюджету включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, підтверджена судовим рішенням в адміністративній справі, яке набрало законної сили.

У той же час викладений в ухвалі від 11.12.2013 у справі № 2а-1670/6441/12 (на яку посилається заявник на підтвердження існування підстави у розумінні пункту 1 статті 237 КАС) висновок суду касаційної інстанції про відсутність у платника права на отримання бюджетного відшкодування мотивований тим, що обсяги оподатковуваних операцій платника у перевіреному періоді не відповідали заявленій сумі бюджетного відшкодування.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать про різні підстави виникнення спору у справах, що виключає подібність спірних правовідносин.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску справи № 826/3018/14 до провадження Верховного Суду України.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Г.К. Голубєва А.О. Рибченко О.І. Степашко М.О. Федоров