Ухвала суду № 41645413, 01.12.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 грудня 2014 року Справа № 904/7355/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на ухвалувід 15.07.2014 господарського суду Дніпропетровської області та ухвалу від 12.08.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№904/7355/13 господарського суду Дніпропетровської областіпро банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Папір", м. ДніпропетровськліквідаторЛихопьок Д.П., м. Дніпропетровськголова комітету кредиторівтовариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" з іноземними інвестиціями, м. Дніпропетровськ

ВСТАНОВИВ:

Подана втретє 14.11.2014 публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (далі - заявник) касаційна скарга одночасно на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 у справі № 904/7355/13 про затвердження реєстру вимог кредиторів та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 про повернення апеляційної скарги заявника на вказану ухвалу суду першої інстанції не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Щодо ухвали суду першої інстанції від 15.07.2014 колегія суддів зазначає, що ухвалою Вищого господарського суду України від 10.09.2014 заявнику вже було відмовлено в прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 у справі № 904/7355/13 з тих підстав, що оскаржувана ухвала не переглядалась по суті в апеляційному порядку.

Отже, питання щодо можливості оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 у справі № 904/7355/13 вже було вирішено судом касаційної інстанції, що позбавляє заявника права повторного оскарження вказаної ухвали в касаційному порядку до її перегляду по суті в апеляційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга у частині оскарження ухвали від 15.07.2014 не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження в зв'язку з чим у її прийнятті необхідно відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

Що стосується касаційної скарги в частині оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 то відповідно до частини 3 статті 111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

Тобто, від імені юридичної особи скарга підписується керівником або її представником, який повинен бути уповноважений довіреністю, засвідченою підписом керівника та печаткою юридичної особи із обов`язковим залученням такої довіреності до скарги.

Як вбачається, касаційна скарга від імені заявника підписана представником ОСОБА_5 на підставі довіреності. Однак відповідна довіреність у підтвердження повноважень представника до касаційної скарги не додана. Таким чином, касаційна скарга підписана неуповноваженою особою, тому не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Також, у порушення вимог ст.ст. 111, 1111 ГПК України до касаційної скарги взагалі не надано доказів сплати судового збору та направлення копій скарги сторонам у справі.

Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені статтями 42, 43 ГПК України.

У зв'язку з чим касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню також на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

При цьому скарга подана заявником з порушенням встановленого ст. 110 ГПК України процесуального строку на касаційне оскарження, без клопотання про його відновлення в порядку ст. 53 ГПК України, що є безумовною підставою для її повернення відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, в касаційній скарзі має викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.

Як вбачається, мотивувальна частина касаційної скарги містить лише доводи та посилання на норми чинного законодавства, що стосуються виключно ухвали суду першої інстанції від 15.07.2014. Щодо ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, то заявником взагалі не зазначено ні суті порушення, ні жодних порушених або неправильно застосованих, на його думку, судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права. Крім того, до касаційної скарги не додано оригінал повернутої заявнику апеляційної скарги з доданими до неї документами.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ухвалами Вищого господарського суду України від 10.09.2014 та від 21.10.2014 у даній справі тотожні касаційні скарги вже двічі повертались заявнику з цих самих підстав.

Однак, не зважаючи на існування вже двох ухвал Вищого господарського суду України, заявник втретє звернувся з касаційною скаргою, проігнорувавши вказівки суду касаційної інстанції та не усунувши недоліки касаційної скарги.

Отже, ігнорування вимог суду касаційної інстанції та подання неналежно оформленої касаційної скарги втретє свідчить про зловживання заявником своїми процесуальними правами та свідоме невиконання судового рішення, яке відповідно до ст. 124 Конституції України є обов'язковим до виконання на всій території України.

Суд касаційної інстанції застережує, що в разі наступного подання тотожної касаційної скарги буде направлено повідомлення до Генеральної прокуратури України в порядку ст. 90 ГПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись 124 Конституції України, п.1 ч.1 ст.62, ст.ст. 86, 110, 111, п.п. 1, 3, 4, 5, 6 ч. 1 ст. 1113 , 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк" в прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 у справі № 904/7355/13.

2. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в частині оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 у справі № 904/7355/13 повернути її заявнику.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич