Ухвала суду № 41645138, 18.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Крим. провадження № 616/416/14-к Головуючий 1 інстанції: Малюкіна Ю.П.

Провадження № 11-кп/790/1527/14 Доповідач: Очеретний С.С.

Категорія: ч.2 ст.296 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого-судді Очеретного С.С.,

суддів Алексєєва О.О., Савенко М.Є.,

при секретарі Пазій Б.А.,

за участю прокурора Криворучко І.І.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Харкові кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 на вирок Великобурлуцького районного суду Харківської області від 19 серпня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Катеринівка, Великобурлуцького району, Харківської області, громадянин України, з середньою освітою, одружений, працюючий електрогазозварювальником ТОВ «Комсомольське», раніше судимий 22.02.2013 року Великобурлуцьким районним судом Харківської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

засуджений за ч.2 ст.296 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі ст.71 КК України ОСОБА_2 до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Великобурлуцького районного суду Харківської області від 22.02.2013 року, та остаточно призначено покарання у виді 4 роки 6 місяців.

Як встановив суд, 31 травня 2014 року о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння біля будинку №160 по вул. Каліліна в с. Катеринівка Великобурлуцького району, Харківської області проявляючи явну неповагу до суспільства та загальноприйнятих норм поведінки і моралі, порушуючи громадський порядок вчинив сварку із ОСОБА_3 в ході якої згідно з висновку судово-медичної експертизи №28-ВБ/14 від 07.06.2014 року умисно наніс їй тілесні ушкодження.

Продовжуючи свої хуліганські дії 31 травня 2014 року о 20 годині, ОСОБА_2, взявши металевий серп прийшов до домоволодіння подружжя ОСОБА_4, розташованого по АДРЕСА_1 де нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі та правилами поведінки у суспільстві, діючи з особливою зухвалістю пошкодив вхідні двері, розбив скло вікна кухні будинку та пошкодив мікрохвильову піч, а всього наніс потерпілій ОСОБА_4 матеріальні збитки на суму 2397 гривень.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 не оспорюючи кваліфікацію кримінального правопорушення, просить призначити йому більш м'яке покарання, посилаючись на те, що суд першої інстанції не врахував пом'якшуючих обставин, а саме щиросердечного каяття, сприяння у розкритті вчиненого ним злочину, повного відшкодування нанесеної шкоди, а також те, що він має на утриманні малолітню доньку.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 просить скасувати вирок Великобурлуцького районного суду Харківської області від 19 серпня 2014 року та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, а також на період нового розгляду в суді першої інстанції змінити міру запобіжного заходу на особисте зобов'язання батьків ОСОБА_2, посилаючись на порушення вимог кримінального процесуального закону. Захисник зазначає, що орган досудового слідства провів слідчі дії після завершення досудового слідства. Крім того, на думку захисника, в інформації, внесеній до ЄРДР містяться протиріччя, які полягають у різній кваліфікації дій ОСОБА_2 Також, захисник посилається на те, що обвинувальний акт не містить деталізованих фактичних обставин, які б давали змогу кваліфікувати дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.296 КК України.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_1, який підтримав апеляційні скарги, думку прокурора про залишення апеляційних скарги без задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляція ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, а апеляція захисника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до положень ч.1 ст. 91, ст. 374 КПК України у кримінальному провадженні, до якого належить і судове, підлягають доказуванню, окрім іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Однак, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вказані вимоги кримінального процесуального кодексу, при розгляді у суді першої інстанції виконані не були, а саме ст. 91 КПК України (обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженню).

Так, у мотивувальній частині вироку при викладенні обставин скоєного злочину, суд першої інстанції не вказав способу та засобу нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 Крім того, суд наводячи обставини пошкодження майна ОСОБА_4, а саме вхідних дверей, скла вікна кухні будинку, мікрохвильової печі, також не навів способу та засобу, яким він пошкодив вказане майно.

Крім того, суд не виконав і положення ст. ст. 94 і 374 КПК України, що також сприяло передчасному прийняттю по справі остаточного рішення, яке не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження за наявності суперечливих і не перевірених доказів, які мають істотне значення для висновків суду.

Суд першої інстанції дослідивши певні докази у справі та поклавши їх в обґрунтування вироку, а саме: висновок судово-медичної експертизи №28-ВБ/14 від 07.06.2014 року та висновок судово-криміналістичної експертизи №59 від 10.06.2014 року, не дав їм аналізу та належної оцінки, не розкрив їх суть та не вказав, які обставини вони підтверджують чи спростовують.

По першому епізоду суд визнав ОСОБА_5 потерпілою, але у вироку вказав що ОСОБА_2 вчинив сварку лише із ОСОБА_3 в ході якої умисно наніс йому легкі тілесні ушкодження. Проте як вбачається з матеріалів кримінального провадження та обвинувального акту, ОСОБА_2 вчинив сварку з ОСОБА_3 та ОСОБА_5, а тілесні ушкодження наніс саме ОСОБА_5, а не її чоловіку ОСОБА_3, що свідчить про невідповідність висновків суду фактичним обставинам.

Окрім цього, як вбачається з п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у резолютивній частині вироку у разі визнання особи винуватою, зазначається рішення про визнання її винуватою у пред'явленому обвинуваченні та відповідні статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Як видно, суд першої інстанції кваліфікував дії ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.296 КК України, проте засудив за ч.2 ст. 296 КК України.

Отже суд не встановив і не зазначив у мотивувальній частині вироку вищевказані вимоги КПК, а також спосіб вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення - тобто обставини, що мають значення для кримінального провадження, чим допустив порушення вимог ст.ст. 91, 374 КПК України, які перешкодили ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення, що згідно ч. 1 ст. 412 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 цього ж кодексу - є підставами для скасування вироку суду.

Виходячи із положень ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги і зобов'язаний повторно дослідити лише ті обставини, які під час кримінального провадження були встановлені але досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями.

У даному випадку апеляційний суд позбавлений можливості переглянути вирок суду в межах доводів апеляційної скарги захисника і перевірити ці апеляційні доводи шляхом повторного дослідження обставин кримінального провадження, оскільки з огляду на зміст мотивувальної частини вироку, ці обставини під час кримінального провадження в суді першої інстанції встановлені не були, що призвело у свою чергу, до порушення права обвинуваченого на захист від конкретного обвинувачення.

Тому ухвалений вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

При новому судовому розгляді суду першої інстанції належить перевірити доводи апеляційних скарг обвинуваченого, захисника і постановити рішення, яке б відповідало вимогам кримінального процесуального закону.

Враховуючи, що вирок суду скасовується в повному обсязі, колегія суддів вважає, що скасуванню підлягає і обраний до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття його під варту, а тому необхідно обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в новій редакції - задовольнити частково.

Вирок Великобурлуцького районного суду Харківської області від 19 серпня 2014 року у відношенні ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження у тому ж суді в іншому складі суду.

Запобіжний захід ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 у вигляді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі змінити на домашній арешт, звільнивши його з під варти в залі суду.

Покласти на ОСОБА_2 обов'язки терміном на один місяць, а саме: прибувати до суду за кожною вимогою суду, не залишати місце постійного проживання (с. Катеринівка, вул. Калініна, 126, Великобурлуцького району, Харківської області) без дозволу суду з 18.00 години до 07.00 години ранку.

Ухвалу направити для виконання начальнику Великобурлуцького РВ ГУМВС України в Харківській області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: