Постанова № 41642270, 01.12.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2014 р. Справа № 922/2580/14

У складі колегії суддів: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю:

від позивача - не прибув;

від відповідача - Лесько Т.М. (за довіреністю № 52 від 08.07.2014р.); Соколай (за довіреністю № 69 від 12.11.2013р.);

від третьої особи - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вх. № 2494 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 31.07.14 у справі № 922/2580/14

за позовом Комунального підприємства "Харківський метрополітен", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Мега-поліс-плюс", м. Харків

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Харків

про визнання недійсними рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство "Харківський метрополітен", м. Харків, звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсними рішень адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 102-р/к від 25.04.2014 р. по справі № 2/01-25-14 та № 103-р/к від 25.04.2014 р. по справі № 2/01-26-14.

25.07.2014 р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. 25755), в якій, враховуючи, що не всі пункти спірних рішень стосуються позивача, а також те, що третя особа не заявила самостійних вимог по справі, позивач просить визнати недійсними пункти 1,3,4 та 6 даних рішень.

Позивач вважає вищевказані рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України є неправомірними через невідповідність висновків, викладених у даних рішеннях, обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим позивач подав відповідний позов.

Рішенням господарського суду Харківської області від 31.07.2014р. у справі № 922/2580/14 (суддя Кухар Н.М.) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсними пункти 1,3,4 та 6 рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 102-р/к від 25.04.2014р. по справі № 2/01-25-14. Визнано недійсними пункти 1,3,4 та 6 рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 103-р/к від 25.04.2014р. по справі № 2/01-26-14. Стягнуто з Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (код ЄДРПОУ 22630473) на користь Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (код ЄДРПОУ 04805918) -2436,00 грн. витрат з оплати судового збору.

Відповідач не погодився з прийнятим у справі рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2014р. у справі № 922/2580/14 та прийняти нове - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2014р. у справі № 922/2580/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 13.10.2014р.

Позивач надав відзив (вх. 8853 від 10.10.2014р.) на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами заявника апеляційної скарги, наводить обгрунтування своєї позиції у справі і просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ "Мега-поліс-плюс" надала письмові пояснення (вх.8880 від 15.10.2014р.), в яких зазначив, що вважає оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2014р. законним та обгрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.10.2014р. у справі № 922/2580/14 продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів та відкладено розгляд справи до 24.11.2014р.

Відповідач на дав письмові пояснення (вх.10418 від 15.11.2014р.), в яких додатково обгрунтовує свою позицію у справі та пояснює, що вважає прийняте у справі рішення господарського суду першої інстанції таким, що не відповідає обставинам справи і просить його скасувати.

Від позивача надійшла заява (вх. № 10986 від 24.11.2014р.), в якій він повідомляє суд про неможливість явки в судове засідання уповноваженого представника КП "Харківський метрополітен" у зв'язку з хворобою та просить відкласти розгляд справи на іншу дату.

В судове засідання 24.11.2014р. третя особа уповноваженого представника не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

В судовому засіданні 24.11.2014р. представники відповідача пояснили, що ввважають за можливе розглядати справу за відсутності представника позивача та третьої особи.

Розглянувши зазначене клопотання позивача вх. 10986 від 24.11.2014р.), судова колегія не вбачає підстав для його задоволення, зважаючи на таке.

Відповідно до вимог статті 102 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду розглядається протягом двох місяців з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Згідно статті 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на 15 днів.

Як вбачається з матеріалів справи ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження постановлена 08.09.2014р. Зважаючи на сплив, встановленого процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги на рішення суду та те, що строк її розгляду продовжувався ухвалою від 29.10.2014р., отже у судової колегії відсутні правові підстави для відкладення розгляду справи.

У п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" надано господарським судам наступні роз'яснення: у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що сторони попереджались ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2014р. та від 29.10.2014р. про те, що у разі неявки їх уповноважених представників у судове засідання справа може бути вирішена за наявними у ній документами.

Зважаючи на вищевикледене, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 24.11.2014р. представники заявника апеляційної скарги підтримали її вимоги в повному обсязі та наполягали на її задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту планової перевірки КП "Харківський метрополітен" (позивача) щодо дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції від 18.12.2013р. та попередніх висновків у справах № 2/01-25-14 і № 2/01-26-14, розпочатих за ознаками вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України були прийняті рішення № 102-р/к від 25.04.2014р. по справі № 2/01-25-14 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у сумі 68000,00 грн. та № 103-р/к по справі № 2/01-26-14 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про захист економічної конкуренції у сумі 68000,00 грн.

Вищевказаними рішеннями було встановлено, що:

1. КП "Харківський метрополітен" за результатами діяльності в 2011-2013 роках та станом на квітень 2014 року є таким, що займає монопольне становище на ринку послуг з надання місць категорії "D" (рішення № 102-р/к) і "V" (рішення №103-р/к) для розміщення реклами у салонах вагонів рухомого складу метрополітену в межах м.Харкова з часткою 100%.

2. ТОВ "Мега-поліс-плюс" (третя особа на стороні позивача) за результатами діяльності в 2011-2013 роках та станом на квітень 2014 року є таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з розміщення реклами на місцях категорії "D" (рішення № 102-р/к) і "V" (рішення № 103-р/к).

3. КП "Харківський метрополітен" та ТОВ "Мега-поліс-плюс", здійснюючи антиконкурентну узгоджену поведінку через укладання договорів на послуги з надання місць категорії "D" (рішення № 102-р/к) і "V" (рішення № 103-р/к) для розміщення реклами у салонах вагонів рухомого складу метрополітену м.Харкова, додаткових угод до них та створення непрозорої системи розподілу рекламних місць, що призвела до обмеження доступу на ринок послуг з надання місць категорії "D" і "V" для розміщення реклами у салонах вагонів рухомого складу метрополітену м.Харкова інших покупців та до суттєвого обмеження конкуренції на ринку послуг з розміщення реклами на місцях категорії "D" і "V" у салонах вагонів рухомого складу метрополітену м.Харкова, у тому числі монополізації цього ринку, вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 5 ч. 2 ст. 6 з урахуванням обставин, викладених у ч. 2 ст. 8, пунктом 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, які стосуються обмеження доступу на ринок послуг з надання місць категорії "D" і "V" для розміщення реклами у салонах вагонів рухомого складу метрополітену м.Харкова інших покупців, що призвело до суттєвого обмеження конкуренції на ринку послуг з розміщення реклами на місцях категорії "D" і "V" у салонах вагонів рухомого складу метрополітену м.Харкова, у тому числі монополізації цього ринку.

4. Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за порушення, зазначене в п. 3 резолютивної частини, на КП "Харківський метрополітен" накладено штраф у розмірі по 68000,00 грн. за кожне порушення (окремо за категоріями місць "D" (рішення № 102-р/к) і "V" (рішення № 103-р/к).

5. Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за порушення, зазначене в п. 3 резолютивної частини, накласти на ТОВ "Мега-поліс-плюс" штраф у розмірі …

6. Зобов'язано КП "Харківський метрополітен" припинити порушення, зазначене в п. 3 резолютивної частини цього рішення, в двомісячний строк з дня отримання цього рішення, про що письмово повідомити Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України в 10-денний строк з дня припинення порушення, шляхом:

- унеможливлення тимчасової відмови клієнтів (рекламодавців або рекламних агентств) від рекламних місць або їх частини та оплати на них;

- інформування через офіційний сайт КП "Харківський метрополітен" про вільні рекламні місця та їх частини;

- затвердження та запровадження порядку надання рекламних місць (та їх частин) попередньо погодивши його з Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України."

Рішенням господарського суду Харківської області від 31.07.2014р. у справі № 922/2580/14 визнано недійсними пункти 1, 3, 4 та 6 рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 102-р/к від 25.04.2014р. по справі № 2/01-25-14. Визнано недійсними пункти 1, 3, 4 та 6 рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 103-р/к від 25.04.2014р. по справі № 2/01-26-14. Стягнуто з Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м.Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх; код ЄДРПОУ: 22630473) на користь Комунального підприємства "Харківський метрополітен" (61052, м.Харків, вул.Енгельса, 29; код ЄДРПОУ: 04805918) - 2436,00 грн. витрат з оплати судового збору.

Приймаючи вищезазначене рішення, господарський суд Харківської області вважав, що в діях КП "Харківський метрополітен" відсутнє порушення законодавства про захист економічної конкуренції, з огляду на що дійшов висновку про невідповідність зазначених пунктів спірного рішення теріторіального відділення АМК України вимогам закону.

Однак, судова колегія не погоджується з такими висновками суду першї інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом генерального директора КП "Харківський метрополітен" від 05.12.2011 № 523 "Про вдосконалення рекламної діяльності в КП "Харківський метрополітен" з наступними змінами та доповненнями, затверджено положення про порядок розташування реклами у КП "Харківський метрополітен", яке розроблено на підставі Закону України "Про рекламу", Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, інших нормативно - правових актів України.

Відповідно до пункту 1.2 розділу 1 положення, це положення встановлює основні принципи рекламної діяльності та регулює відносини, пов'язані з розташуванням суб'єктами підприємницької діяльності реклами в КП "Харківський метрополітен".

Згідно з пунктом 2.1. Положення рекламне місце - це площа поверхні об'єктів, на яких можуть бути розташовані спеціальні конструкції або рекламоносії, в тому числі салони вагонів. Крім цього, положенням встановлений порядок розташування реклами в салонах вагонів рухомого складу метрополітену, зокрема реклама у салонах вагонів метро розміщується у вигляді рекламних листівок встановленого формату на рекламних місцях категорій "А", "В", "С", "D", "S", "F", "V", "Т" згідно із затвердженою схемою рекламомісць. Отже, рекламне місце конкретної категорії складається з певної кількості рекламних листівок встановленого формату (певної площини).

Відповідно до схеми розташування рекламних місць, розрахунку цін по наданню рекламних місць у метрополітені та тарифів на послуги по наданню рекламних місць у метрополітені реклама у салонах вагонів рухомого складу метрополітену м. Харкова розміщується у вигляді рекламних листівок встановленого формату та вартості, зокрема на місцях категорії "А".

Рекламне місце категорії "А" - це рекламне місце проміж вікном та розсувними дверима. Кількість рекламних місць категорії "А" у вагоні складає 16 штук (від 1А до 16А), загальна площа рекламних місць у вагоні - 8,19 кв.м. Загальна кількість листівок на рекламних місцях категорії "А" у вагоні - 130 штук, площа однієї листівки у вагоні - 0,063 кв.м.

З метою визначення груп взаємозамінних товарів відповідачем було проведено опитування споживачів - рекламодавців і рекламних агентств у м. Харкові, які розміщують рекламу у салонах вагонів рухомого складу метрополітену. Керуючись результатами проведеного опитування та враховуючи вимоги пункту 5.1 Методики, послуги з надання місць категорії "А" для розміщення реклами у салонах вагонів Харківського метрополітену визначені відповідачем товаром, який не має замінників.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням подібності, споживчих властивостей, наявності спільної групи споживачів, взаємозамінності товару, товарними межами ринку визначені послуги з надання місць категорії "А" для розміщення реклами у салонах вагонів рухомого складу метрополітену.

Згідно до п.1.3. Методики територіальні (географічні) межі ринку - територія зі сферою взаємовідносин купівлі-продажу товару (групи товарів), в межах якої за звичайних умов споживач може легко задовольнити свій попит на певний товар і яка може бути, як правило, територією держави, області, району, міста тощо або їхніми частинами.

Пунктом 6.1. Методики зазначено, що територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів товарної групи), є неможливим або недоцільним.

Відповідно до п.5.2, 5.3 Статуту КП "Харківський метрополітен", його майно є комунальною власністю територіальної громади м. Харкова, знаходиться у Підприємства на праві господарського відання на підставі відповідного договору, укладеного з Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Здійснюючи право повного господарського відання, КП "Харківський метрополітен" володіє, користується та розпоряджається на свій розсуд переданим йому власником майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та статуту підприємства.

Лінії проходження рухомого складу КП "Харківський метрополітен" складаються з трьох ліній, розташованих в м. Харкові (Холодногірсько - заводської, Салтівської, Олексіївської). Таким чином, позивач, як балансоутримувач, надає послуги з надання місць категорії "А" для розміщення реклами у салонах вагонів рухомого складу метрополітену в межах м. Харкова. Отже, у зв'язку з технічними можливостями, за межами м. Харкова неможливо надавати послуги з надання місць категорії "А" для розміщення реклами у салонах вагонів рухомого складу метрополітену, оскільки лінії проходження рухомого складу метрополітену знаходяться на території м. Харкова.

Чинне законодавство України не містить вичерпного та встановленого переліку товарних та територіальних (географічних) меж ринку. Втім, за змістом приписів п.1.3 Методики, нормою територіальних (географічних) меж ринку зокрема є територія міста.

Відповідно до п. 11 ч. 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначення меж товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку, та прийняття відповідного рішення (розпорядження) віднесено до повноважень Антимонопольного комітету України. Аналогічні повноваження має теріторіальне відділення Антимонопольного комітету України відповідно до підпунктів 10 частини першої пункту 3 Положення на теріторіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням антимонопольного комітету України від 23.02.2001 № 32-р.

Згідно п.15.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку. Однак, господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову перевіряти товарні, теріторіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це вже зроблено зазначеними органами, у на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку.

Таким чином висновок суду про те, що територія Харківського метрополітену є територією підприємства, а не теріторією ринку суд є помилковим, оскільки в даному випадку суд повинен був перевірити правильність застосування відділенням методики при визначенні, зокрема, товарних меж ринку, а не визначати їх самому.

Висновки суду про те, що споживач може перейти від одного виду послуг з надання місць на транспорті метрополлітену до послуг з надання місць на наземному електротранспорті, автомобільному транспорті, на зовнішній та внутрішній поверхні будівель, телебаченні та інш.) не підтверджується матеріалами справи.

Судова колегія вважає помилковими висновку суду про те, що рекламодавці не розцінюють надання конкретного місця для розміщення реклами у вагонах рухомого складу метрополітену як вид послуг, який неможливо замінити, не підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" товар - будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні парери). Ринок товару (товарний ринок) - сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція.

Відповідно до п. 1.3 Методики визначено, що товарні межі ринку - товар (товарна група) , сукупність схожих, однорідних предметів господарського обороту, в межах якої споживач за звичайних умов може перейти від споживання певного виду предметів господарського обороту до споживання інших.

Відповідно до п. 5.1 Методики товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від своживання одного товару до споживання іншого.

Пункт 5.1 Методики також передбачає, що формування групи взаємозамінних товарів(товарних груп) здійснюється із переліку товарів, які мають для продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів, користувачів) ознаки одного (подібного, аналогічного) товару (товарної групи), за показниками взаємозамінності.

Різниця вартості послуг з надання місць для розміщення реклами у салонах вагоніврухомого складу метрополітену у м. Харкові за категоріями "S" "T" "V" є суттєвою між цими та іншими категоріями місць.

Крім того, відрізняються між собою послуги з надання місць категорії "А", "D", "S", T", "V" та відповідно є подібними між собою послуги з надання місць категорії "B", "С" та "F" виходячи з нгаступних факторів: подібності призначення, споживчих властивостей, умов використання - місце розміщення реклами (оскільки від нього залежить цільова аудиторія реклами, кулькість цільової аудиторії - в вагонах метрополітену з рекламою на одній листівці, яка одночасно розміщуєтьсяв 320 вагонах, можуть докладно ознайомитись набагато більше людей, ніж в переходах станційметро, а тим більше на інших видах транспорту, будівлях та ЗМІ;

- розмір рекламного місця, який відрізняється між місцями у вагонах рухомого складу метрополітену (крім місць категорії B", "С" та "F "), а тим більше місцями, які знаходяться в переходах станцій метро та за межами метрополітену, а також ЗМІ;

- відрізняється ціна послуг з надання місць категорії "В", "С" та "F " для розміщення реклами у салонах ваганів рухомого складу метрополітену м. Харкова та суттєво відрізняється при наданні для розміщення реклами інших місць, як в переходах станцій метро, а тим більше на інших видах транспорту, будівлях та у ЗМІ.

Крім того, в матеріалах справи містяться дані анкетування споживачів (а.с. 35-39 т.2), які свідчать про те, що послуги з надання місць категорії "D" (та відповідно "V") складають окремі товарні межі ринків та місця інших категорій салонів рухомого складу метрополітену, так і з іншими видами транспорту, на будявлях, ЗМІ.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що опитування та дослідження окремо по категоріях місць не проводилось, не відповідають обставинами справи.

За висновком колегії суду, відповідачем в оскаржуваному рішенні теріторіального відділення АМК України правильно визначено, що КП "Харківський метрополітен" за результатами діяльності в 2011-2013 роках та станом на квітень 2014 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з надання місць для розміщення реклами у салонах вагонів рухомого складу метрополітену в межах м. Харкова з часткою 100%, тому висновки суду першої інстанції щодо невірного визначення відповідачем товарних та територіальних меж ринку та відсутність правових підстав для прийняття рішення про монопольне становище є безпідставними.

Згідно до п.1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції зокрема є антиконкурентні узгоджені дії.

Статтею 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються усунення з ринку або обмеження доступу на ринок (вихід з ринку) інших суб'єктів господарювання, покупців, продавців.

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України "Про захист економічної конкуренції" до узгоджених дій, передбачених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 6 цього Закону, якщо такі узгоджені дії: призводять до суттєвого обмеження конкуренції на всьому ринку чи в значній його частині, у тому числі монополізації відповідних ринків; обмежують доступ на ринок інших суб'єктів господарювання; призводять до економічно необґрунтованого підвищення цін або дефіциту товарів.

Між КП "Харківський метрополітен" та ТОВ "МЕГА-ПОЛІС-ПЛЮС" укладено договори на послуги по наданню місць для розміщення реклами у салонах вагонів метрополітену: від 16.12.2010р.; від 28.12.2011р.; від 28.12.2012р.; від 30.12.2013р.

Пунктом 2.3.5 договорів визначено обов'язок клієнта не передавати свої обов'язки по договору як в цілому, так і частково третім особам, у тому числі і у випадку власної ліквідації або реорганізації. Отже, передбачивши в договорах умову щодо заборони передачі клієнтом (рекламним агентством) своїх обов'язків за наведеним договором, позивач встановив стосовно цього клієнта обмеження на використання поставлених КП "Харківський метрополітен" товарів (наданих послуг).

Пунктом 1 додаткових угод передбачено, що пункт 1.1. розділу 1 договорів вкладається у наступній редакції: "КП "Харківський метрополітен" на замовлення клієнта (рекламного агентства) протягом визначеного в договорі періоду надає за плату послуги по наданню місць для розміщення реклами у салонах вагонів метрополітену за категоріями.

Пунктом 2 додаткових угод вносяться зміни до пункту 3.1. договорів щодо розміру оплати за послуги по наданню означених рекламних місць в залежності від кількості рекламних місць, передбачених цими додатковими угодами. Пунктом 3 додаткових угод відміняється попередня додаткова угода, яка визначала кількість рекламних місць та розміри оплати за послуги.

Таким чином укладання "КП "Харківський метрополітен" та ТОВ "МЕГА-ПОЛІС-ПЛЮС" договорів та додаткових угод та їх виконання вірно визначено відповідачем узгодженими діями.

Отже, передбачивши в договорах умову щодо заборони передачі клієнтом (рекламним агенством) своїх обов'язків за наведеним договором, КП "Харківський Метрополітен" встановив стосовно цього клієнта обмеження на використання поставлених КП "Харківський Метрополітен" товарів (наданих послуг).

Встановлення стосовно ТОВ "Мега-поліс-плюс" обмеження на використання поставлених КП "Харківський метрополітен" товарів (наданих послуг) відділенням кваліфікувалось не як окреме порушення, а враховано як обставини, викладені в частині другій статті 8 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

За результатами аналізу заявок, договорів та додаткових угод до них встановлено, що у 2011-2013 роках станом на квітень 2014 року більшість місць для розміщення реклами у салонах вагонів метрополітену надані ТОВ "Мега-поліс-плюс", яке, в свою чергу, укладає договори про надання послуг з розміщення реклами зі споживачами - іншими особами, які бажають розмістити рекламу на місцях.

В результаті такої погодженої конкурентної поведінки (узгоджених дій), зокрема укладання договорів та додаткових угод до них, інші покупці (рекламні агентства) позбавляються можливості укладати договори безпосередньо з КП " Харківський метрополітен" на вільні місця для розміщення реклами у салонах вагонів рухомого складу метрополітену. Зазначені дії призводять до обмеження доступу на ринок послуг з надання місць для розміщення реклами у салонах вагонів рухомого складу метрополітену м. Харкова інших потенційних покупців таких послуг, що належним чином підтверджується матеріалами справи, зокрема, результатами проведеного відповідачем опитування споживачів - рекламодавців і рекламних агентств у м. Харкові, які розміщують рекламу у салонах вагонів рухомого складу метрополітену.

Частиною 1 статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія вважає, що місцевим господарським судом у оскаржуваному рішенні не наведено підстав, з якими закон пов'язує зміну, скасування чи недійснюсть рішень органів антимонопольного комітету.

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення господарський суд першої інстанції не повно дослідив обставини, що мають значення для вирішення спору та не вірно застосував норми матеріального права. Вимоги апеляційної скарги законні та обґрунтовані, доводи апелянта знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, ч. 2 ст. 103, п.1, 4 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 31.07.14 у справі № 922/2580/14 скасувати та прийняти нове.

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 01.12.14

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.