Ухвала суду № 416395, 19.10.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2006 рокум. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

ГоловуючогоЦуркана М.І.Суддів:Амєліна С.Є.Гуріна М.І.Кобилянського М.Г.Юрченка В.В. при секретарі судового засідання Проценко О.О.,

за участю представників позивача Манушина В.О.,Манушиної І.В.;

представника відповідача Кузнєцова В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Промринок «Котовський»до Державної податкової інспекції (ДПІ) у Комінтернівському районі Одеської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

у с т а н о в и л а :

У травні 2005 року ТОВ «Промринок «Котовський», звернулось в суд з позовом до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішеньвід 29 квітня 2005 року:

-№ 0000632301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 611 278 грн. (409138 грн. основного платежу та 202140 грн. фінансових санкцій);

- № 0000622301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 294 150 грн. (207600 грн. основного платежу та 85550 грн. штрафних санкцій);

-№ 0000642301/0, яким податковим зобовязанням визначений штраф у розмірі 51 092 грн. за порушення законодавства про касові операції;

-№ 0000241700/0 про визначення 3268,92грн. сумою податкового зобовязання зі сплати податку з доходів фізичних осіб (1089,64 грн. основного платежу та 2179, 28 грн. фінансових санкцій).

Спірні повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків акта перевірки від 28.05.2004р. №572/23-25046121 про дотримання підприємством вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2003 р. по 31.12.2004 р. за змістом якого встановлено порушення:

- вимог п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств"», оскільки позивач не включив до складу валового доходу орендну плату за автостоянку у сумі 14І7 грн. отриману від ПП ОСОБА_3. і вимог п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України, шляхом невключення до валового доходу вартості сум поворотної фінансової допомогивід особи, що не є платником цього податку, яка залишилась неповернутою на кінець звітного періоду у сумі 57 800 грн. (з ПДВ);

- вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 згаданого Закону, шляхом віднесення до валових витрат вартості робіт, пов'язаних з ремонтом торгових павільйонів та контейнерів, які виконувались за рахунок орендарів, у результаті чого завищено валові витрати за 4 квартал 2003р. на суму 224 582 грн., за 1 квартал 2004р. на суму 108 889 грн., за 2 квартал 2004р. на суму 228 195 грн., за 4 квартал 2004р. на суму 42 810 грн.;

- вимог абзацу четвертого п.п.5.4.10 п.5.4 ст.5 Закону шляхом завищення валових витрат, що є наслідком віднесення у 4 кварталі 2004р. до валових витрат 3335 грн. (у т.ч. 555,92грн. ПДВ) на ремонт та технічне обслуговування автомобіля, який є власністю директора підприємства;

- вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону, шляхом завищення валові витрат у результаті віднесення до таких витрат послуг мобільного зв'язку, зокрема:у 4 кварталі 2003р. на суму 15 529,36 грн., у 1 кварталі 2004р. на суму 15 555,89 грн., у 2 кварталі 2004р. на суму 16 674,03 грн., у 3 кварталі 2004р. на суму 28 120,16 грн., у 4 кварталі на суму 21 238,5 грн.;

- вимог п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону у результаті завищення амортизаційних відрахувань на вартість вибувших основних засобів: у 4 кварталі 2003р. на суму 3886,62 грн., у 1 кварталі 2004р. на суму 3740,87 грн., у 2 кварталі 2004р. на суму 3600,58 грн., у 3 кварталі 2004р. на суму 3465,56 грн., у 4 кварталі 2004р. на суму 3335,6 грн.;

- вимог п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. у результаті заниження податкового зобов'язання з ПДВ за грудень 2004р. на суму 283 грн., шляхом невключення сумиподаткуу складі орендної плати за автостоянку та завищення податкового кредиту на 390 744,2 грн., у зв'язку із віднесенням сум ПДВ до податкового кредиту на підставі податкових накладних, у яких відсутні або невірно вказані обов'язкові реквізити підприємства, у т.ч. невірно вказано присвоєний індивідуальний податковий номер, що використовується для справляння податку позивачем ( останнім порушені вимогип.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону);

-вимог п.п.7.4.1, 7.4,4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки завищено податковий кредит при віднесенні до нього 17 554,3 грн. ПДВ з послуг мобільного зв'язку та 556 грн. послуг за ремонт і техобслуговування автомобіля.

- вимог п. „г" та п. „є" п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» щодо неоподаткування вартості сплачених позивачем коштів СІ1Д ОСОБА_2 в сумі 5654,88 грн. за послуги по оздоровленню та СПД ОСОБА_1, у суму 2727 грн. за послуги фітнесу;

- вимог п.2.9 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 19.02.2001р. № 72, зареєстрованого Міністерством юстиції України 15.03,2001р. за №2 237/5428 щодо понадлімітних залишків готівкових коштів у касі підприємства.

Посилаючись на те, що викладені у акті висновки не відповідають дійсності, а спірні повідомлення не ґрунтуються на законі позивач просив визнати останні недійсними.

Постановою господарського суду Одеської області від 20 вересня 2005 року, позов задоволено частково.

Податкове повідомлення-рішення за №0000622301/0 визнано недійсним у частині зобовязання сплати 189840,00 грн. податку на прибуток та застосування штрафних санкцій на суму 79145,72 грн.

Рішення №0000632301/0 визнано недійсним у частині визначення податкових зобовязань по податку на додану вартість на суму 18110,30 грн. та у частині застосування штрафних санкцій на суму 8947,63 грн.

Податкове повідомлення-рішення за №0000642301/0 визнано недійсним у частині визначення штрафних санкцій податковим зобовязанням.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2005 року рішення суду першої інстанції змінено.

Ухвалено:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від №0000622301/0 в частині донарахування податку на прибуток у сумі 207180,00 грн. та штрафних санкцій на суму 86270,00 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0000632301/0 в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 408855,00 грн. та штрафних санкцій на суму 201998,00 грн.

В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення обох судових інстанцій скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно із п.5.1 ст.5Закону України «Про оподаткування прибутку

підприємств» ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин)валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у

грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, а до складу таких витрат, як то зазначено у п.п. 5.2.1 п.5.2 включаються, серед іншого, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням передбачених обмежень.

Особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку наведені у п.5.4 Закону, зокрема, згідно з п.п.5.4.10, до валових витрат платника податку відносяться витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності (крім тих, що підлягають амортизації), у тому числі легкових автомобілів.

За змістом п.4.1 ст.4 Закону валовий доход визначений, як загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Цей доход, серед іншого, включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) (п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону).

Поняття амортизації основних фондів і нематеріальних активів наведене у п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону, якпоступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Відповідно до правил п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону).

Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

За змістом п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону, у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Згідно з п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на

податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

На підставі досліджених договорів, актів виконаних робіт, податкових накладних суди встановили, що роботи по ремонту павільйонів, контейнерів здійснені ТОВ «Промринок «Котовський».

Також встановлено, що за умовами договору оренди автотранспортного засобу від 10.03.2003р. та додаткової угоди до нього, товариство орендує автомобіля „Ніссан" № 90670 ОЕ у громадянина ОСОБА_4, а витрати по ремонту та технічному обслуговуванню автомобіля підтверджені рахунками- фактурами, актами виконаних робіт, видатковими накладними.

Наказом по підприємству від 01.11.2004р. № 27 визнана виробнича необхідність використання мобільного звязку, для чого укладено угоду з СП «Український мобільний зв'язок», затверджені правила користування мобільним зв'язком, а понесені витрати підтверджені рахунками, іншими розрахунковими документами та податковими накладними.

За умовами договору зФондом соціальної адаптації молоді про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту від 22.92.2005р., товариством переданий для ремонту металевий ангар.

Також встановлено, що на підставі договору з СПД ОСОБА_3.товариство, фактично, отримало обладнану автостоянку, а не грошові кошти.

Судами встановлено і те, що ряд податкових накладних, на підставі яких суми ПДВ віднесені до податкового кредиту, оформлені з порушенням вимог, щодо порядку їх заповнення, однак отримання товарів (робіт, послуг), сплата їх вартості, тобто понесення фактичних витрат, позивачем доведена.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з висновками суду першої інстанції щодо задоволених вимог, а за результатами апеляційного розгляду, застосувавши системний аналіз законодавства, яким врегульовані спірні відносини, правомірно змінив рішення, задовольнивши і ті вимоги, які судом першої інстанції були відхилені помилково.

За наведених обставин, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції в частині задоволених вимог та висновків апеляційного суду в частині внесення змін до цього рішення, оскільки ґрунтуються на непереконливих доказах, щодо проведення ремонтних робіт орендарями торгових павільйонів та на помилковому розумінні правових норм щодо оподаткування прибутку товариства і сплати ним ПДВ.

Разом з тим, на порушення вимог ст.159 КАС України, апеляційний суд не повно зясував межі перегляду, у результаті чого дійшов помилкового висновку, що в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення №0000642301/0 судове рішення не оскаржувалось.

Так, в апеляційній скарзі товариства, серед інших, міститься вимога про постановлення нового рішення про скасування повідомлення № 0000642301/0, яким податковим зобовязанням визначений штраф у розмірі 51 092 грн. (а.с.179).

За таких обставин, відповідно до правил п.6 ч.3 ст.227 КАС України, рішення апеляційного суду в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції щодо визнання недійсним повідомлення № 0000642301/0 від 29 квітня 2005 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд у зазначеній частині

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 223, 230 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Одеської області від 8 грудня 2005 року у частині залишення без змін постанови господарського суду Одеської області від 20 вересня 2005 року щодо визнання недійсним повідомлення - рішення № 0000642301/0 від 29 квітня 2005 року скасувати і в цій частині справу направити на новий апеляційний розгляд.

В решті постанову апеляційного суду Одеської області від 8 грудня 2005 року та постанову господарського суду Одеської області від 20 вересня 2005 року, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 239 КАС України.

Головуючий М.І. Цуркан

Судді: С.Є. Амєлін

М.І. Гурін

М.Г. Кобилянський

В.В.Юрченко