Постанова № 416385, 25.10.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2006 рокум. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

ГоловуючогоЦуркана М.І.Суддів:Амєліна С.Є.Гуріна М.І.Ліпського Д.В.Юрченка В.В. при секретарі судового засідання Міненко І.М.,

за участю представників: МДПІ Рибець В.М.; ТОВ Агрофірма «Земля» - Нємцова В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції (МДПІ) Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Земля» про стягнення податкової заборгованості та за зустрічним позовом ТОВ АФ «Земля» до Конотопської МДПІ Сумської області про списання безнадійної заборгованості

у с т а н о в и л а :

У березні 2005 року Конотопська МДПІ, з посиланням на порушення відповідачем вимог ст.10 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», звернулась в суд з позовом до ТОВ АФ «Земля» про стягнення 287046,27 грн. податкової заборгованості.

Зазначали, що шляхом перевірки дотримання агрофірмою вимог

податкового законодавства за період з 01 липня 2001 року по 31 липня 2004 року виявлена заборгованість, яка складається з 143099,95 грн., що належали до сплати під час виплати заробітної плати та 143946,32 грн., які підлягали сплаті з доходів громадян за орендовані у них земельні паї.

У червні 2005 року ТОВ АФ «Земля» заявило зустрічний позов до Конотопської МДПІ про спонукання відповідача вчинити передбачені законодавством дії по списанню безнадійної заборгованості з прибуткового податку з громадян в сумі 287046,27 грн., що виникла внаслідок форс-мажорних обставин.

Рішенням господарського суду Сумської області від 05 вересня 2005 року, у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний задоволено у повному обсязі. Конотопську МДПІ зобовязано списати 287046,27 грн. податкового боргу Товариства з прибуткового податку з громадян.

Новим рішенням Харківського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2005 року первісний позов задоволено, а зустрічний відхилено. Постановлено стягнути з ТОВ АФ «Земля» на користь територіальної громади с. Дубовязівка Конотопського району Сумської області 287046,27 грн. бюджетної заборгованості.

У касаційній скарзі ТОВ АФ «Земля», з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, оглянувши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на них, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами встановлено, а сторонами не оспорюється, що на час перевірки агрофірми, податковим органом виявлена заборгованість по сплаті прибуткового податку з громадян до бюджету в сумі 294280,01 грн., з якої 143099,95 грн. належало сплатити під час виплати заробітної плати та 143946,32 грн. під час виплати громадянам доходів за орендовані у них земельні частки (паї).

За наслідками розгляду акта перевірки, Конотопською МДПІ боржнику направлено повідомлення №8848 від 29.09.2004 року з пропозицією у десятиденний термін перерахувати до бюджету 287046,27 грн. заборгованості, що виникла за період з 01.07.2001 року по 31.07.2004 року.

Також встановлено, що заборгованість розміром у 70165,18 грн. мала місце до 22 квітня 2003 року, а зазначеної дати виникли форс-мажорні обставини внаслідок несприятливих погодних умов, що потягли за собою загибель сільськогосподарських культур.

Вимога агрофірми до МДПІ від 11.05.2005 року про списання 287046,27 грн., як заборгованості, що виникла в наслідок обставин непереборної сили, податковим органом відхилена.

Відмовивши у задоволенні первісного позову і задовольнивши зустрічний, суд першої інстанції виходив з доведеності факту настання форс-мажорних обставин, а, відтак, на підставі правил п.п.18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», дійшов висновку про право агрофірми на списання податкового боргу, що є безнадійним внаслідок обставин непереборної сили.

Скасувавши рішення суду першої інстанції та постановивши задовольнити позов МДПІ, апеляційний господарський суд виходив з того, що із заявою про списання безнадійного податкового боргу агрофірма звернулась лише у травні 2005 року, тоді, як мала змогу звернутись із такою заявою протягом 4 кварталу 2003 року та 1-4 кварталів 2004 року, тобто не дотримано процедури визначеної п.п.18.2.3 п.18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Крім того, п.7 ст.75 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» дія п. п. «г» п.п.18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на 2005 рік зупинена, що позбавляє можливості списати безнадійний податковий борг.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій в повному обсязі погодитись не можливо, оскільки вони суперечать встановленим обставинам та не узгоджуються з нормами чинного матеріального права.

За визначенням наведеним у п. 1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки, визначені цим Законом або іншими законами України, а відповідно із п. 1.3 цієї норми, податкове зобовязання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання є податковим боргом.

Строки для стягнення зборів (обовязкових платежів) визначені ст.15 Закону і не можуть перевищувати 1095 днів, з дня наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Правом заявляти позови про стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків податкові органи наділені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», зокрема статтею 10 цього Закону.

Разом з тим, Законом «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (п.п. «г» п.п.18.2.1 п.18.2 ст.18 чинних на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податковий борг юридичних або фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) є безнадійним та підлягає списанню.

Відповідно до п.п.18.2.3 п.18.2 ст. 18 Закону податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового органу у порядку визначеному центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України.

Наказом ДПА України №103 від 14.03.2001 року «Про затвердження порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» ( зареєстрований Міністерством юстиції України 10.01.2002 року за №16/6304) згаданий у Законі Порядок затверджений, а у п.5.1 Порядку зазначено, що ініціатором списання безнадійного податкового боргу є платник податків.

Це означає, що вирішальним для списання податкового боргу є визнання його безнадійним, а тому висновок суду першої інстанції про право агрофірми на списання такого боргу є правильним. У той же час, при визначенні розміру такого списання судом допущена помилка, оскільки до безнадійного включено 70165,18 грн. боргу, що виник до дня настання форс-мажорних обставин.

Відповідно, висновок апеляційного суду у частині відмови у списанні безнадійного боргу є неправильним, а посилання на п.7 ст.75 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» помилковим, оскільки зупинення дії п. п. «г» п.п.18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на 2005 рік не позбавляє агрофірму права, визнаного за нею до набрання чинності законом, яким таке право обмежене.

Щодо порушення платником податків термінів звернення про списання безнадійного податкового боргу, то само по собі таке порушення не зазначено законною підставою відмови у списанні боргу.

Крім того, таке порушення не змінює правову природу, тобто безнадійність боргу.

Таким чином, борг у сумі 70165,18 грн. підлягає стягненню з агрофірми у судовому порядку, а безнадійний борг розміром у 216881,09 грн. має бути списаним.

Оскільки у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судові рішення є помилковими тільки в частині, то, відповідно із правилами ст.225 КАС України, такі рішення підлягають зміні.

Підтверджені судові витрати здійснені агрофірмою «Земля» підлягають присудженню відповідно до задоволених вимог, за правилами ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220,230 КАС України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Рішення господарського суду Сумської області від 5 вересня 2005 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 20 грудня 2005 року

змінити.

Первісний та зустрічний позови задовольнити частково.

Зобовязати Конотопську МДПІ списати з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Земля» податковий борг з прибуткового податку з громадян у сумі 216881,09 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Земля» (р/р 260034287 Обл.дирекції АППП «Аваль» у м. Суми, код 30902836, поштова адреса: Сумська область, Конотопський район, с.Дубовязівка, вул. Трудова,3) на користь територіальної громади Дубовязівської сільської ради (р/р 33216800500142 УДК в Сумській області, МФО 837013, код платежу 11010100) бюджетну заборгованість у сумі 70165,18 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Земля» понесені судові витрати у сумі 185,35 грн.

У решті первісний та зустрічний позови залишити без задоволення, а судові рішення в цій частині без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 239 КАС України.

Головуючий М.І.Цуркан

Судді: М.І.Гурін

Д.В.Ліпський

С.Є.Амєлін

В.В.Юрченко