Ухвала суду № 41636674, 20.11.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/380/2014(м)

241/780/14-к

Єдиний унікальний номер 241/780/14-к Головуючий у першій інстанції Топузова Н.М.

Номер провадження 11кп/775/380м/2014 доповідач Шапар Ю.І.

Категорія: ст.15 ч.2, 115 ч.1 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді - Шапара Ю.І.,

суддів - Куракової В.В., Топчій Т.В.,

при секретарі - Черниці О.В.,

за участю прокурорів - Максименко Н.Г., Дойнова М.С.,

захисника - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі кримінальне провадження за апеляційними скаргами заступника прокурора Донецької області Балєва Ю.О. та захисника ОСОБА_2 на вирок Першотравневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 серпня 2014 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Донецька, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, не одруженого, що має на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1,

засуджено за ст.15 ч.2, ст.115 ч.1 КК України до 7 років позбавлення волі.

Стягнуті з ОСОБА_3 кошти, витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_4 в

сумі 2649 гривень 46 копійок.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком суду 03 травня 2014 року близько 05 години 30 хвилин ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в приміщенні будинку, де тимчасово мешкав за адресою: АДРЕСА_2, разом зі своїм знайомим ОСОБА_4, де на ґрунті виниклих неприязних відносин, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникла сварка, в результаті якої ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження. Після чого ОСОБА_3 зайшов до кімнати де мешкав, сів на ліжко та взяв кухонний ніж у праву руку, притиснувши його лезом до руки. Через деякий час, до кімнати зайшов першим ОСОБА_4, а за ним власник домоволодіння ОСОБА_5 ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_3, який знаходився у положенні сидячі на ліжку. ОСОБА_3, маючи намір на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4, піднявся з ліжка, та швидким рухом руки розвернув ніж, який тримав в правій руці притиснутим лезом до своєї правої руки, та навмисно наніс один удар кухонним ножем в лівий бік грудної клітини ОСОБА_4, чим заподіяв останньому згідно висновку експерта № 177 від 20.06.2014 року, тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч, що проникає в ліву плевральну порожнину, з ушкодженням лівої легені, серцевої сорочки, що ускладнилося гемоперикардом, пневмогемотораксом, які по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час їх заподіяння, тим самим скоїв усі дії, які вважав необхідними для доведення злочинного умислу до кінця, але смерть потерпілого ОСОБА_4 не настала з причин, які не залежали від його волі, у зв'язку з тим, що останньому була надана своєчасна медична допомога.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції. Вказує, що виходячи з положень ч.3 ст.68 КК України за вчинення замаху на вбивство передбачене максимальне покарання на строк до 10 років позбавлення волі, тому відповідно до вимог ч.1 ст.31 КПК України кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 повинно було розглядатися суддею одноособово. Однак у порушення вказаної норми закону кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 розглянуто у складі трьох суддів.

В апеляційній скарзі захисник також просить скасувати вирок відносно ОСОБА_3, а справу направити до суду першої інстанції для нового розгляду в іншому складі суду. Посилається на те, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного вироку.

Зокрема вказує, що судом зроблені помилкові висновки щодо наміру ОСОБА_3 на протиправне заподіяння смерті потерпілому, які не підтверджуються матеріалами кримінального провадження. Судом не було встановлено, чому кров у будинку та на речах належить лише ОСОБА_3, та не має крові потерпілого.

Також зазначає, що у порушення вимог закону справу було розглянуто у відсутності потерпілого.

Окрім того, вказує, що судом не були прийняті до уваги пояснення ОСОБА_3 стосовно того, що ним було скоєно не замах на вбивство ОСОБА_4, а необхідна оборона. Вважає, що в діях обвинуваченого є ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.36 КК України, а висновки суду щодо відсутності підстав для застосування права на необхідну оборону спростовуються висновками СМЕ щодо наявності крові ОСОБА_3

Також зазначає, що судом не були перевірені обставини, що підтверджують вину обвинуваченого, або спростовують її, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання, не досліджено мотиви та мету вчинення злочину, не були перевірені доводи потерпілого на досудовому розслідуванні та взагалі в суді, а також не були повно, об'єктивно та всебічно досліджені обставини вчиненого злочину.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора та заперечував проти апеляційної скарги захисника, захисника ОСОБА_2, яка підтримала доводи своєї апеляційної скарги, обвинуваченого, який також підтримав апеляційну скаргу захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст.31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів.

Оскільки санкцією ч.1 ст.115 КК України передбачене покарання на строк від семи до п'ятнадцяти років позбавлення волі, кримінальне провадження стосовно ОСОБА_3 в суді першої інстанції розглянуто законним складом суду, тому доводи апеляційної скарги прокурора є необґрунтованими.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника, то вони не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження потерпілий ОСОБА_4 був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду та надав заяву про неможливість прибуття до судового засідання у зв'язку з виїздом за межі Донецької області (а.с.175). Суд, визнавши таку причину неявки поважною, розглянув справу у відсутності потерпілого, що не суперечить вимогам закону, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи захисника щодо неправильного викладення у вироку показань свідків та обвинуваченого, оскільки свідок ОСОБА_5 під час судового розгляду детально пояснював як ОСОБА_3 наніс удар ножем потерпілому, при цьому згідно поясненням свідка ОСОБА_6, викладеним у вироку, остання пояснила, що вона свідком того, як ОСОБА_3 вдарив ножем ОСОБА_4, не була. Показання обвинуваченого, дані ним у судовому засіданні, також співпадають з викладеними у вироку суду.

Твердження захисника щодо не встановлення судом чому кров у будинку та на речах належить лише ОСОБА_3 спростовуються висновком судово - імунологічної експертизи №1745, згідно з яким у плямах на книзі, футболці знайдена кров людини, яка могла належати ОСОБА_3, присутність крові потерпілого ОСОБА_4 можлива у вигляді домішки.

Доводи захисника з приводу того, що судом не було встановлено умислу обвинуваченого на протиправне заподіяння смерті потерпілому є неспроможними, оскільки матеріалами справи встановлено, що удар потерпілому був нанесений ножем у життєво важливий орган, а саме: колото - різане поранення грудної клітини ліворуч, що проникає в ліву плевральну порожнину, з ушкодженням лівої легені, серцевої сорочки. Смерть потерпілого не настала з причин, які не залежали від волі обвинуваченого, оскільки ОСОБА_4 була надана своєчасна медична допомога.

Таким чином, умисел ОСОБА_3 на умисне вбивство потерпілого був направлений саме на позбавлення життя останнього, що підтверджується характером нанесених ним тілесних ушкоджень. Обвинувачений мав можливість нанести удар ножем у будь - яку частину тіла потерпілого ОСОБА_4, чого не заперечує і сам ОСОБА_3, допитаний у судовому засіданні апеляційного суду, але він вдарив ножем потерпілого ОСОБА_4, не просто в грудну клітину, а в область серця, бажаючи настання смерті останнього, оскільки він раніше був ним побитий, на його думку безпричинно.

Під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції були також перевірені доводи обвинуваченого щодо виникнення у нього права на необхідну оборону та були спростовані як такі, що не знайшли свого підтвердження, тому апеляційні доводи з цього приводу колегією суддів також не приймаються до уваги.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у скоєнні закінченого замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині - умисне вбивство, дав належну юридичну оцінку його діям та відповідно вимогам КК України правильно кваліфікував його дії.

Призначаючи ОСОБА_3 покарання, суд першої інстанції у достатній мірі врахував ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, судом взято до уваги, що обвинувачений не працює, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується негативно, двічі протягом року був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім'ї, раніше не судимий. У якості обставини, що обтяжує покарання враховано вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, у якості обставин, що пом'якшують покарання - часткове визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції прийшов до правильного і обґрунтованого висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті, за якою його засуджено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_3 покарання за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

За таких обставин вирок суду першої інстанції, постановлений стосовно ОСОБА_3, є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційних скарг є неспроможними.

Керуючись ст.ст. 407, 418 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги прокурора Донецької області Балєва Ю.О. та захисника ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Вирок Першотравневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 01 серпня 2014 року відносно ОСОБА_3 - залишити без змін.

По кримінальному провадженню винесена окрема думка.

Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення.

Судді:

Шапар Ю.І. Топчій Т.В. Куракова В.В.