Рішення № 41633779, 26.11.2014, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/260/14

Справа № 470/708/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого: судді Орлової С.Ф.,

при секретарі Михалюк С.І.,

за участю відповідача ОСОБА_1, представника відповідача - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення фактичних витрат, пов'язаних з навчанням ,

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача якому зазначив, що 15.08.2007 року відповідача було зараховано до складу курсантів Університету, а 01.09.2007 року укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (далі Договір).18.06.2011 року відповідача було відраховано зі складу курсантів та відкомандировано для подальшого проходження служби до УМВС в Миколаївській області. Наказом УМВС України в Миколаївській області від 02.07.2013 року № 48 відповідача було звільнено з органів внутрішніх справ України за п.64 «є» ( за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Тому відповідно до Договору він зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Позивач в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Під час розгляду справи збільшив розмір позовних вимог, просив стягнути з відповідача 34083 грн. 30 коп. фактичних витрат, пов'язаних з його навчанням.

Відповідач та його представник - адвокат ОСОБА_2, в судове засідання з'явились, позовні вимоги не визнали. Заперечували проти позову з тих підстав, що укладений з позивачем договір не передбачав відшкодування витрат на навчання у разі звільнення з посади з ініціативи керівництва УМВС України в Миколаївській області. Крім цього, розрахунок витрат наданий позивачем не відповідав фактичним витратам, оскільки починаючи з другого курсу він не проживав у казармі, а тому відповідно комунальними послугами, енергоносіями та послугами пральні не користувався, у навчальному закладі не харчувався.

Вислухавши пояснення відповідача та його представника, дослідивши матеріали цивільної справи суд доходить наступного.

Відповідно до наказу по особовому складу Харківського національного університету внутрішніх справ № 415, відповідача з 17 серпня 2007 року було прийнято на службу в органи внутрішніх справ та зараховано курсантом Університету денної форми навчання, за спеціальністю «комп'ютерні науки», з присвоєнням спеціального звання «рядовий міліції» (а.с.6).

01 вересня 2007 року між сторонами було укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ, за умовами якого позивач окрім іншого, зобов'язався забезпечувати відповідача харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно - правовими актами МВС України, а відповідач, в свою чергу, згідно п. 2.3.5 Договору зобов'язувався після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за посадою і відпрацювати не менше трьох років ( а.с.4-5).

Згідно з наказом № 273 по особовому складу від 18 червня 2011 року відповідача у званні лейтенанта міліції було відраховано зі складу курсантів та відкомандировано до УМВС України в Миколаївській області (а.7). Наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області по особовому складу №48 від 02 липня 2013 року відповідача відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ було звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних сил за п.64 «є» ( за порушення дисципліни) ( а.с.8).

У відповідності до п. 2.3.6 Договору - у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими п.3 Договору, відповідач зобов'язався відшкодувати фактичні витрати, пов'язанні з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком. За п.4.1 договору відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв (а.с.4-5).

Відповідно до ч.7 ст. 18 Закону України «Про міліцію» курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Обов'язок по відшкодуванню вартості навчання та компенсації замовнику затрат молодим фахівцем у разі звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення дисципліни визначений також пунктом 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992 «Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням» в редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до довідки - розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням відповідача, фактичні витрати на його утримання за період з 17.08.2007 року по 18.06.2011 року склали 34083 грн. 30 коп., та складаються: з витрат на грошове забезпечення в сумі 12 328 грн. 43 коп.; витрат на продовольче забезпечення в сумі 10183 грн. 02 коп.; витрат на речове забезпечення в сумі 2310 грн. 47 коп. та витрат на оплату вартості житлово - комунальних послуг і спожитих енергоносіїв в сумі 9261 грн. 38 коп. (а.с.54).

Механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах визначений постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 01.03.2007 року «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» (далі Порядок). Відповідно до ч.1 п. 5 зазначеного вище Порядку - фактичні витрати відшкодовуються у повному розмірі - особами, що навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує такий строк. Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою. Таким чином, оскільки відповідача було звільнено з органів внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення Університету за порушення дисципліни, у нього виник обов'язок по відшкодуванню позивачу у повному обсязі витрат на його утримання за період, що перевищує строк строкової військової служби, а саме з 01.09.2008 року по 18.06.2011 року в сумі 27 963 грн. 89 коп.

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про відсутність підстав для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, енергоносіїв, продовольче забезпечення, послуги пральні, у зв'язку з його проживанням у 2008 - 2011 роках за межами університету, оскільки ці доводи не свідчать про те що Університет не здійснював належного забезпечення, крім цього, зазначене не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку по відшкодуванню фактичних витрат. З викладених вище підстав суд не приймає до уваги покази свідка ОСОБА_3

Таким чином, суд доходить висновку про часткове задоволення вимог позивача. Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 279 грн. 89 коп.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення фактичних витрат, пов'язаних з навчанням - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ 27963 (двадцять сім тисяч дев'ятсот шістдесят три) грн. 89 коп. фактичних витрат, пов'язаних з його навчанням, р/р 31255201105066 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Харківській області, ЄДРПОУ 08571096, МФО 851011.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ судовий збір в розмірі 279 грн. 64 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С. Ф. Орлова