Постанова № 41633375, 28.11.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2014 р.Справа № 915/807/14Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

Суддів: Мишкіної М.А., Будішевської Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 19 серпня 2014р.

по справі № 915/807/14

за позовом: прокурора Врадіївського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Врадіївської селищної ради Миколаївської області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 7251,55 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2014 року прокурор Врадіївського району Миколаївської області звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Врадіївської селищної ради Миколаївської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення збитків у сумі 7251,55 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 19 серпня 2014 року (суддя Бритавська Ю.С.) позов задоволено повністю, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Врадіївської селищної ради Миколаївської області 7251 грн. 55 коп. збитків. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України 1827 грн. судового збору. Рішення мотивовано наявністю в діях відповідачки складу господарського (цивільного) правопорушення, адже позивач внаслідок невчинення відповідачкою дій спрямованих на розробку відповідного проекту відведення земельної ділянки згідно з рішеннями Врадіївської селищної ради від 17.10.2003р. № 12 та від 28.04.2005р. № 11 позбавлений можливості використовувати вказану земельну ділянку та отримувати дохід від оренди цієї земельної ділянки у вигляді орендної плати, який би він реально отримав у разі належного виконання відповідачкою своїх зобов'язань (правил здійснення господарської діяльності).

Не погоджуючись з вказаним рішенням фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 року апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задоволено, рішення господарського суду Миколаївської області від 19 серпня 2014 року у справі № 915/807/14 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

При винесенні зазначеної постанови було помилково не вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету. Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Згідно з ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Роз'ясненнями, що містяться в п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» від 23.03.2012р. № 6 визначено, що прийняття додаткового рішення (стаття 88 ГПК) за заявою сторони, прокурора, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюється, як правило, тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення. Вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні враховувати, в якому порядку розглядалася справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. При цьому додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється».

Оскільки порушене за ініціативою суду питання відшкодування витрат зі сплати судового збору не стосується суті спору, а виключно розподілу судових витрат, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути вказане питання без виклику сторін. Згідно із ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Пунктом 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

З огляду на викладене колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду з власної ініціативи прийняла рішення про необхідність винесення додаткової постанови щодо вирішення питання відшкодування судового збору у сумі 1827 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та у сумі 913,50 грн. за подання апеляційної скарги у даній справі.

Керуючись ст. ст. 49, 88, 99, 105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з Врадіївської селищної ради Миколаївської області (56301, Миколаївська область, Врадіївський район, смт. Врадіївка, вул. Героїв Врадіївщини, 126, код ЄДРПОУ 23627523) до спеціального фонду Державного бюджету України 1827 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з Врадіївської селищної ради Миколаївської області (56301, Миколаївська область, Врадіївський район, смт. Врадіївка, вул. Героїв Врадіївщини, 126, код ЄДРПОУ 23627523) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 913,50 грн. витрат зі сплати судового за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Мишкіна М.А.

Будішевська Л.О.