Постанова № 41632705, 05.11.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2014 року справа №810/2586/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду -Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фоззі-Фуд"

до інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області

про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся з адміністративним позовом до суду, пред?явивши вимоги до інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративних стягнень №№21-22 від 04.03.2014 р. Своє звернення до суду мотивує порушенням вказаними рішеннями його прав у зв?язку з невідповідністю висновків акту перевірки чинному законодавству, а відтак і відсутністю підстав для накладення штрафних санкцій.

У призначений для розгляду справи час сторони та їхні представники, повідомлені належним чином про дату та місце проведення судового засідання, не прибули, через канцелярію суду надали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАСУ, розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справи докази, з наданням їм правової оцінки, встановивши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про необхідність відмови у його задоволенні, з огляду на наступне:

20.02.2014 р., посадовими особами Держспоживінспекції у Хмельницькій області на підставі ст.ст.5-6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ст.ст.5,26 Закону України «Про захист прав споживачів», постанови КМУ від 27.12.2008 р. №1164, з урахуванням звернення громадської організації Головного Всеукраїнського об?єднання з питань захисту прав споживачів «Громадський контроль» від 05.02.2014 р. та згоди Держспожистандарту України від 06.02.2014 р. №01/7/221-2014 була проведена позапланова перевірка позивача на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, за результатами якої було складено акти №№0075-0076.

Перевірка проводилась в м.Хмельницькому в магазинах «Сільпо» ТОВ «Фоззі-Фуд» по проспекту Миру, 45 та по вул.Рибалка, 2а.

В процесі проведення перевірки було виявлено факт знаходження в реалізації продовольчих товарів- ковбасних виробів, зазначених у додатку №7 до акту перевірки, без необхідної, доступної, достовірної інформації про товар, за відсутності інформації про поживну (харчову) цінність. Зокрема, не зазначена кількість білків, жирів, вуглеводів у грамах на 100 гр. продукт, а також їх граничні обсяги. Замість цього, зроблена позначка «не менше» «не більше», що не відповідає п.21 постанові КМУ №833 від 15.06.2006 р. «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів».

На підставі результатів перевірки та, з метою припинення порушень законодавства про захист прав споживачів, згідно із ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів», за наслідками складеного акту перевірки винесені приписи №№ 0075 та 0076, якими зобов?язано реалізовувати товар з використанням необхідної та доступної інформації. До актів перевірок були приєднані зведені дані про результати продукції, яка не відповідала вимогам нормативно-правових актів та, яка реалізовувалась із порушенням вимог законодавства про захист прав споживачів.

За наслідками перевірок також були винесені постанови №21-22 від 04.03.2014 р. про накладення на ТОВ «Фоззі-Фуд» штрафних санкцій у розмірі 1150,77 грн. та 425 грн. відповідно, які були направлені позивачу засобами поштового зв?язку 04.03.2014 р.

Станом на день розгляду справи штрафні санкції повністю сплачені, що підтверджується копіями платіжних доручень №№2294978 та 224979 від 12.03.2014 р.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке:

Законом України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991, № 1023-XII регулюються відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлюютья права споживачів, а також визначається механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Положенням про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 206 від 09.11.2011 року (далі - Положення № 206) передбачено основні завдання Держспоживінспекції України, до яких віднесено здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд. При цьому, в пп. 6.1 Положення № 206 передбачено, що інспекції Держспоживінспекції України мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.

Згідно п. 6.4 Положення інспекції Держспоживінспекції України мають право накладати відповідно до законодавства адміністративні стягнення та застосовувати адміністративно-господарські санкції, застосовувати фінансові санкції до суб'єктів господарювання в разі порушення ними законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення.

Наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики № 310 від 07.03.2012 р. було затверджено Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг (надалі - Порядок № 310), який визначає механізм здійснення державного контролю посадовими особами Держспоживінспекції України та її територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим.

Відповідно до п. 1.4 Порядку №310, перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Позапланові перевірки суб'єктів господарювання проводяться посадовими особами, зокрема, з підстави звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позапланова перевірка у цьому разі здійснюється за наявності згоди на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю Держспоживінспекції України.

Як було встановлено судом та перевірено в процесі розгляду справи, підставою для проведення перевірки позивача став факт звернення громадської організації Головного Всеукраїнського об?єднання з питань захисту прав споживачів «Громадський контроль якості" від 05.02.2014 р. та згода Держспоживінспекції України від 06.02.2014 р. № 01/7/221-2014 на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю.

Аналіз вищезазначених норм права свідчить, що інспекція була наділена законними повноваженнями проводити перевірки суб'єктів господарювання, в тому числі і позивача, щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів, а також накладати адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства в сфері захисту прав споживачів.

Під час проведення позапланової перевірки з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення, з обов'язковим зазначенням цих питань у направленні на проведення перевірки. Посадові особи повинні ознайомити суб'єкта господарювання з підставою проведення позапланової перевірки і надати йому копії відповідного документа. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами, в разі виявлення порушень вимог законодавства, складається акт. Вимоги щодо форми акту перевірки викладені в розділі III Порядку.

За приписами положень п.3.6 Порядку на підставі акта, який складено за результатами проведення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства, посадовою особою, яка проводила перевірку, дається керівнику суб'єкта господарювання припис про усунення порушень. Припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи до суб'єкта господарювання щодо усунення порушень законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій до суб'єкта господарювання. Заходи в приписі керівнику суб'єкта господарювання, спрямовані на забезпечення суб'єктом господарювання належних умов своєї діяльності відповідно до вимог нормативно-правових актів і документів, повинні бути сформульовані конкретно і в стислій формі.

Відповідно до п. 4.1. розділу IV за результатами перевірки відповідно до виявлених порушень посадовими особами, які проводили перевірку, приймаються рішення, в тому числі і про накладення на винних осіб адміністративних стягнень та застосовування адміністративно-господарських санкцій,- п.4.2.6.Порядку

Таким чином, відповідачем алгоритм дій при проведенні позапланової перевірки, визначений законом, повністю дотриманий.

Як було встановлено перевіряючими та зафіксовано в акті та зведених даних про результаті дослідження родукції харчування, в реалізації магазинів «Сільпо» знаходились товари без необхідної, доступної, достовірної інформації, за відсутності інформації про поживну (харчову) цінність. Зокрема, не зазначена кількість білків, жирів, вуглеводів грамах на 100 гр. продукту, а також їх граничні обсяги. Замість цього зроблена позначка «не менше» «не більше».

З урахуванням виявленого порушення, суд зважає на таке: споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору, а також про її виробника (виконавця, продавця) (Закон України “Про захист прав споживачів”). Інформація надається споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги) і повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об’єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоров’я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; позначку про наявність у її складі генетично модифікованих компонентів; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов’язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Інформація доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Маркування фасованих харчових продуктів повинно містити в доступній для сприйняття покупцем формі інформацію про: загальну назву харчового продукту; номінальну кількість харчового продукту в установлених одиницях виміру (маса, об’єм тощо); склад харчового продукту, якщо він виготовлений з кількох складників, із зазначенням переліку назв використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок; харчову цінність, а також енергетичну цінність (для харчових продуктів, що її мають); кінцевий термін реалізації або дату виготовлення і термін придатності до споживання; умови зберігання; позначення нормативного документа (для харчових продуктів вітчизняного виробництва); найменування та адресу виробника й місце виготовлення; умови використання (якщо такі передбачені); наявність у харчовому продукті компонентів з генетично модифікованої сировини (у разі, якщо використання таких компонентів передбачено нормативними документами або нормативно-правовими актами на даний харчовий продукт); застереження щодо вживання харчового продукту певними категоріями (групами) населення (діти, вагітні, люди похилого віку, спортсмени, хворі тощо); іншу інформацію, передбачену чинними в Україні нормативними документами, дія яких поширюється на певний харчовий продукт.

Працівники суб’єкта господарської діяльності зобов’язані надати покупцю необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари, а також на вимогу покупця - документи, якими підтверджуються їх якість і безпека, а також ціна товарів.

Харчові продукти різні за хімічним складом, перетравленням, характером впливу на організм людини, що треба враховувати при побудові лікувальних дієт і виборі оптимальних способів кулінарної обробки продуктів. Продукти харчування характеризує їх харчова, біологічна та енергетична цінність. Харчова цінність - загальне поняття, що включає енергоцінність продуктів, вміст у них харчових речовин і ступінь їх засвоєння організмом, органолептичні гідності, доброякісність (нешкідливість). Більш висока харчова цінність продуктів, хімічний склад яких більшою мірою відповідає принципам збалансованого та адекватного харчування, а також продуктів - джерел незамінних харчових речовин, що потребує чіткого зазначення цих показників на продуктах харчування. Енергетична цінність визначається кількістю енергії, яку дають харчові речовини продукту: білки, жири від чого залежить засвоєння організмом вуглеводів та органічних кислот.

Різні продукти відрізняються за своєю харчовою цінністю, проте серед них немає шкідливих або корисних. Продукти корисні або шкідливі залежно від дотримання принципів збалансованого, адекватного харчування. Особливо це має значення в лікувальному та дитячому харчуванні, тому, що залежно від захворювання одні продукти в дієтах на короткий або тривалий термін обмежують, виключають або допускають після особливої кулінарної обробки, а інші застосовують.

Енергетична цінність продукту зазначається у цифровому вигляді та вимірюється у кДж/ та або Ккал/г.

Відповідно до ДСТУ 4518-2008 Національний стандарт України маркування продукту повинно бути чітким та зручним для сприйняття. Чіткість визначення передбачає зазначення конкретної цифри, а не вжиття понять «не більше» або «не менше», як це було зроблено позивачем. Відсутність чіткого визначення енергетичної цінності продукту позбавляє споживача можливості встановити допустимість його споживання для збалансованого харчування.

Вказане порушення позбавляє покупця права на необхідну, доступну та своєчасну інформацію, що і було виявлено контролюючим органом в процесі перевірки та зафіксовано в акті.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд виходив із такого: правильне та збалансоване харчування є запорукою здорового життя для будь-якої людини. Для осіб, які страждають на хронічні або гострі захворювання крові, шлунку, підшлункової залози чи печінки це є питанням безпеки життя.

За даними МОЗ України неякісне або неправильне харчування обертається 65% захворювань на злоякісну пухлину шлунку, з усіх злоякісних пухлин 95% утворюють карциноми. За даними Державної служби статистики показники дитячих захворювань, з урахуванням такого чиннику як неякісні продукти, тільки за 1 півріччя 2013 р. збільшились удвічі. За 2013 р. в Україні від раку померло 550 тисяч людей, майже 70% від хвороб системи кровообігу, шлунку та печінки. Примітним є факт збільшення у дітей хвороб на цукровий діабет, патологію крові, алергічні захворювання .

Таким чином, магазини, як власне і базари, як організації, що реалізують товари населенню є джерелом підвищеної небезпеки та потребують особливого контролю з боку держави у питанні, якими продуктами вони забезпечують населення країни.

Отже, перевіривши дії інспекції з питань захисту прав споживачів на предмет дотримання визначених їм повноважень, у співставленні з фактичними обставинами справи, суд вважає заявлені вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.