Постанова № 41632703, 01.12.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2014 року №813/7669/14

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Сасевича О.М. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області до Державного підприємства «Львіввугілля» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області (надалі по тексту - УПФУ в м.Червонограді Львівської області) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним позовом, в якому просить стягнути із Державного підприємства «Львіввугілля» (надалі - ДП «Львіввугілля») заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п.«б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у розмірі 161 295,77 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач всупереч вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ 19.12.2003 року №21-1, за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року не здійснив компенсацію витрат на виплату та доставку пільгових пенсій і заборгував УПФУ 161 295,77 грн. Вважаючи, що відповідач несплатою страхових внесків до Пенсійного фонду позбавляє позивача можливості належним чином здійснювати реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення, позивач звернувся з означеним позовом до суду.

Ухвалою судді від 12 листопада 2014 року відкрито скорочене провадження у даній адміністративній справі.

Відповідачу надіслано судом копію ухвали про відкриття скороченого провадження, разом із витягом про процесуальні права та обов’язки сторін, копією позовної заяви і додатками до неї та запропоновано протягом десяти днів з дня одержання вказаних вище документів подати заперечення проти позову, а також необхідні документи або ж заяву про визнання позову.

На виконання вимог ухвали судді від 12.11.2014 року відповідачем надіслано на адресу суду заяву про визнання позову.

У відповідності до положень ч.4 ст.183-2, п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки судом належним чином виконано свій обов’язок щодо повідомлення сторін, тому суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши і оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, а також долучені до справи докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Львіввугілля» є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач – ДП «Львіввугілля» є юридичною особою, відокремленими підрозділами якого є: «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля», «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля», «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля», «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» ДП «Львіввугілля», «Вантажно-транспортне управління» ДП «Львіввугілля».

Як вбачається із матеріалів справи, працівникам структурних підрозділів відповідача було призначено пенсію на пільгових умовах на підставі пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список №2).

Склад витрат на виплату та доставку пенсій, призначених працівникам структурних підрозділів відповідача за списком №2 за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року становить 161 295,77 грн. (у тому числі працівникам відокремленого підрозділу «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля» у розмірі 50 433,07 грн., відокремленого підрозділу «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» у розмірі 38 804,82 грн., відокремленого підрозділу «Шахта «Межирічанська» ДП «Львіввугілля» у розмірі 58 372,18 грн., відокремленого підрозділу «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» ДП «Львіввугілля» у розмірі 12 353,71 грн., відокремленого підрозділу «Вантажно-транспортне управління» ДП «Львіввугілля» у розмірі 1 331,99 грн.) та факт їх понесення управлінням Пенсійного фонду України підтверджується, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на 2014 рік, з квітня 2014 року, з травня 2014 року, з липня 2014 року, з серпня 2014 року, з вересня 2014 року і з 2014 року.

Сума заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року у розмірі 161 295,77 грн. відповідачем самостійно не сплачена.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, останній визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Отже, спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Конституцією України, нормами Законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII, Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663.

Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663.

Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз.1 ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно із п.6.2 розділу 6 Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 розділу 6 вказаної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів новопризначених (перерахованих) пенсій.

У відповідності до пункту 6.8 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.9 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Як вбачається із матеріалів справи, УПФУ в м.Червонограді Львівської області було належним чином надіслано відокремленим підрозділам відповідача вказані вище розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2.

При цьому, суд вбачає за доцільне зазначити, що розрахунки органів Управління Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є узгодженими з моменту їх отримання відповідачем і обов’язковими для виконання.

Тож, оскільки, як підтверджується матеріалами справи, отримавши відповідні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, відповідач не надав на них до УПФУ в м.Червонограді Львівської області заперечень й не оскаржив таких, а тому суд вважає, що ці розрахунки є обов’язковими для виконання, тобто підлягають до сплати.

Загалом, наведене узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 25.11.2010 року у справі №26993/09, у постанові від 22.03.2012 року №К-27305/10, у постанові від 06.09.2012 року №К/9991/63551/11, а також із позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 23.03.2010 року, від 13.02.2012 року.

Згідно картки особового рахунку Підприємства, на день розгляду справи у суді заборгованість, яка підлягає до стягнення відповідачем не сплачена.

Водночас, правових підстав для сумнівів у правильності обчислення позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у суду немає.

Відповідно до ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 статі 136 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення у зв’язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно із ч.3 ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного та враховуючи те, що, згідно поданої відповідачем заяви від 27.11.2014 року вх.№41677, сума боргу ним фактично визнається, заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року у розмірі 161 295,77 грн. ДП «Львіввугілля» не погашена, а тому суд прийшов до висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» (Львівська обл., м.Сокаль, вул.Б.Хмельницького, 26; код ЄДРПОУ 32323256) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Червонограді Львівської області (Львівська обл., м.Червоноград, вул.Сокальська, 1; код ЄДРПОУ 22404422) з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 у розмірі 161 295 (сто шістдесят одна тисяча двісті дев’яносто п’ять) грн. 77 коп.

Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, виконується негайно.

Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Сасевич О.М.