Ухвала суду № 41632052, 25.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

25 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/8572/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Тропанець О.В.,

за участю: особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року за адміністративним позовом Приватного підприємства "Аудиторська фірма "Бамос" до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2013 року приватне підприємство "Аудиторська фірма (далі - ПП АФ) "Бамос" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси) просили скасувати податкове повідомлення-рішення №0002452230 від 03.09.2013 року форми "Р" про збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 68366 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року позовні вимоги задоволено. Суд визнав протиправним та скасував оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з постановою суду, представником ДПІ у Приморському районі м.Одеси подана апеляційна скарга, в якій зазначено, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 30.08.2013 року по 05.09.2013 року посадовою особою ДПІ у Приморському районі м. Одеси, згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу (далі - ПК) України, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП АФ "Бамос" щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Укрхолод" за період серпень - вересень 2011 року, ТОВ "Флорена-Плюс" за період липень -жовтень 2011 року.

За наслідками проведеної перевірки складено Акт № 1541/15-53/22-3 від 12.09.2013 року, яким встановлено порушення вимог п.198.2, 198.3 ст.198 ПК України в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість на суму 45578,32 грн.

На підставі зазначеного акту, ДПІ у Приморському районі м. Одеси винесено, оскаржуване у даній справі, податкове повідомлення-рішення № 0002452230 від 03.09.2013 року форми "Р" про збільшення ПП АФ "Бамос" суми грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 68366 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову, оскільки надані позивачем належним чином засвідчені копії первинних документів підтверджують дотримання ним вимог податкового законодавства. Відповідач, у свою чергу не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, свою позицію не доказав та не обґрунтував.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в основу встановлених Податковим органом порушень позивача покладено висновки актів неможливості проведення зустрічної звірки: суб'єкта господарювання ТОВ "Укрхолод" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями за період листопад, грудень 2011 року (акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 07.03.2012 № 13/2-22-20) та ТОВ "Флорена-Плюс" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.03.2009 року по 29.02.2012 року (акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 07.03.2012 № 103/22-9/35851839).

Колегія суддів, враховуючи обставини справи, вважає необхідним зазначити, що відсутність у податкового органу можливості здійснити перевірку всіх суб'єктів господарювання в ланцюгах постачання товарів через відсутність їх за юридичною адресою чи з інших причин не може бути беззаперечним доказом несплати ними податків до бюджету та є лише припущенням про таку несплату. Оскільки зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Згідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Також, пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому слід враховувати, що чинне законодавство не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, зокрема, тими, які не були постачальниками товарів (послуг), а відтак якщо такі особи не виконали своїх зобов'язань щодо сплати податку до бюджету або мінімізували свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, однак зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також, як вбачається з матеріалів, під час проведення спірної перевірки до наявної у позивача первинної документації по операціям із ТОВ "Укрхолод" та ТОВ "Флорена-Плюс" у податкового органу не виникло жодних претензій, як і до правильності її оформлення, так і до відображення у бухгалтерському та податковому обліку. Позивач та зазначені контрагенти на момент укладання та виконання договорів були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податкову обліку в ДПІ.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача в апеляційній скарзі на висновки акту про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, оскільки вказана обставина не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства. Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від знаходження його за юридичною адресою, фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. І лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Податковою органом не наведено переконливих доводів та не надано доказів, які безспірно б підтверджували недобросовісність саме позивача як платника податків.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Також, колегія суддів вважає, що саме за вищевказаних обставин справи, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, а отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Приймаючи до уваги все викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.М.Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова