Постанова № 41631648, 02.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 жовтня 2014 рокусправа № 808/9136/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання дії щодо відмови у поверненні коштів неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2013 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області , в якому просила визнати дії УПФ України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя неправомірними щодо відмови у поверненні коштів ОСОБА_1 у вигляді збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2524,00 грн.; зобов'язати УПФ України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя повернути кошти ОСОБА_1 у вигляді збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2524,00 грн., який був сплачений при укладенні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, за квитанцією №NOTR247062199430275 від 29.08.2013 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, управління Державної казначейської служби України у м.Запоріжжі Запорізької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на р/р 31215206784006, отримувач коштів Державний бюджет Ленінського району м.Запоріжжя, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015,ЄДРПОУ 38025423, решту суми судового збору в розмірі 1548,45 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову постанову у даній справі, задовольнивши позов у повному обсязі.

Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 29.08.2013 року ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу придбала однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1. При укладені договору купівлі-продажу квартири позивачем сплачено збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості придбаного нерухомого майна в розмірі 2524,00 грн.

Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо повернення суми збору, листом №17565/04 від 22.10.2013 року було відмовлено у повернені суми збору з посиланнями на те, що УПФУ не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно та видача довідок щодо звільнення від сплати збору або підтвердження факту придбання житла вперше, не входить до компетенції органів Пенсійного фонду.

Відповідно п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року та п. 15-1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 3 листопада 1998 року № 1740, платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є фізичні особи, що придбали нерухоме майно за винятком громадян, які придбають житло у перебувають у черзі на одержання житла або придбають житло вперше.

Отже, громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема, квартиру вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто, звільнені від його сплати в розмірі 1% від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна. Таким чином, для встановлення обставини звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є встановлення факту придбання особою житла вперше.

Позивачем на підтвердження того, що нею житло придбавалось вперше до матеріалів справи надано договір купівлі-продажу від 29.08.2013 р., витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, квитанцію №NOTR2470621994430275 від 29.08.2013 р.

Статтею 7 КАС України визначено що до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах відноситься змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Згідно ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Відповідно до ч. 2 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 2 та 4 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, наведені позивачем доводи стосовно придбання квартири вперше відповідачами не спростовано та не надано суду доказів, які вказуватимуть на те, що позивач раніше придбавав нерухоме майно, а тому вони підлягають визнанню такими, як достовірні.

Приймаючи до уваги той факт, що відповідач, всупереч ч.2 ст. 71 КАС України не довів правомірність свого рішення, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, де задовольнити позовні вимоги.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя неправомірними щодо відмови у поверненні коштів ОСОБА_1 у вигляді збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2524,00 грн.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя повернути кошти ОСОБА_1 у вигляді збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2524,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук