Постанова № 41631491, 26.11.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2014 року справа № 813/7268/14

13 год. 21 хв. зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області, управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-ресурси", територіальної філії державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-ресурси" про зобов'язання до вчинення дій, відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області (далі - ВДВС Жовківського РУЮ Львівської області), управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області (далі -УДАІ УМВС України в Тернопільській області), управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області (далі - УМВС України в Тернопільській області), Територіальної (Тернопільської) філії державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-ресурси" (далі - ТФ ДП МВС України «Інформ-ресурси»), в якому з урахуванням уточнень до позовних вимог просить суд зобов'язати відповідачів повернути позивачу автомобіль та відшкодувати йому 100 000 грн. моральної шкоди та 100 000 грн. матеріальної шкоди.

На підставі ст.52 КАС України ухвалою суду від 10.11.2014р., у зв'язку з запереченнями позивача проти заміни первинного відповідача ТФ ДП МВС України "Інформ-ресурси" належним відповідачем, до участі у справі залучено другого відповідача державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" (далі - ДП МВС України «Інформ-ресурси»).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі протиправно відмовляються повернути позивачу належний йому транспортний засіб марки ЗИЛ 431612, д.н.з. НОМЕР_1, вимагаючи оплати коштів за зберігання вказаного транспортного засобу на спеціальному майданчику. Позивач зазначає, що він не вчиняв жодних дій щодо поміщення вказаного транспортного засобу на спеціальний майданчик та не укладав договорів зберігання з ТФ ДП МВС України «Інформ-ресурси». Транспортний засіб на спеціальний майданчик помістили відповідачі, а тому, позивач вважає, що вони повинні повернути йому автомобіль, а також відшкодувати 100 000 грн. моральної шкоди та 100 000 грн. матеріальної шкоди.

Представник відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідач правомірно на підставі постанови ВДВС Жовківського РУЮ Львівської області ВП №36193856 від 01.04.2013р. вніс до бази даних по розшуку транспортних засобів інформацію про розшук майна ОСОБА_1, а саме транспортного засобу марки ЗИЛ 431612, д.н.з. НОМЕР_1, а також затримав вказаний транспортний засіб та вжив заходів щодо доставки його на спеціальний майданчик. Відповідач зазначає, що не чинив позивачу перешкод в отриманні вказаного транспортного засобу зі спеціального майданчика, враховуючи, що зберігання і видачу автомобілів здійснює ДП МВС України «Інформ-ресурси». Крім того, відповідач вказує, що працівники УДАІ УМВС України в Тернопільській області не надають послуг зі зберігання чи доставки автомобілів.

Представник відповідача УМВС України в Тернопільській області подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідач не чинив позивачу перешкод в отриманні належному йому транспортного засобу зі спеціального майданчика, враховуючи, що зберігання і видачу автомобілів здійснює ДП МВС України «Інформ-ресурси». Крім того, відповідач вказує, що працівники УДАІ УМВС України в Тернопільській області не надають послуг зі зберігання чи доставки автомобілів.

ДП МВС України «Інформ-ресурси» та ВДВС Жовківського РУЮ Львівської області заперечень на позовну заяву чи заяву про визнання позову до суду не подали.

Представник відповідача ТФ ДП МВС України «Інформ-ресурси» подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що транспортний засіб ОСОБА_1 правомірно зберігався на спеціальному майданчику відповідача відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. №1102 «Про затвердження порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках» (далі - Порядок). Відповідач зазначає, що п.12 вказаного Порядку та п.2.3.3 Договору від 29.12.2012р., укладеного з УДАІ УМВС України в Тернопільській області, повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника) за умови оплати ним витрат, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу. Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 з письмовою заявою щодо повернення транспортного засобу до відповідача не звертався, кошти за транспортування та зберігання автомобіля не заплатив, а тому, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце проведення судового засідання. Відповідачі - УДАІ УМВС України в Тернопільській області та ТФ ДП МВС України «Інформ-ресурси» подали до суду клопотання про розгляд справи без участі їх уповноважених представників. Клопотань про розгляд справи без участі уповноважених представників решти відповідачів до суду не надходило.

Заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі з наступних підстав.

Постановою ВДВС Жовківського РУЮ Львівської області ВП №36193856 від 01.04.2013р. оголошено розшук майна, а саме транспортного засобу марки ЗИЛ 431612, д.н.з. НОМЕР_1.

23.04.2013р. УДАІ УМВС України в Тернопільській області на підставі постанови ВДВС Жовківського РУЮ Львівської області ВП №36193856 від 01.04.2013р. вніс до бази даних по розшуку транспортних засобів інформацію про розшук майна ОСОБА_1, а саме транспортного засобу марки ЗИЛ 431612, д.н.з. НОМЕР_1.

26.04.2013р. працівниками УДАІ УМВС України в Тернопільській області затримано транспортний засіб марки ЗИЛ 431612, д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу №298 від 26.04.2013р. та вжито заходів для доставки вказаного автомобіля на спеціальний майданчик, який розташований за адресою: м.Тернопіль, вул.15-квітня.

Постановою ВДВС Жовківського РУЮ Львівської області від 17.07.2014р. знято арешт з транспортного засобу марки ЗИЛ 431612, д.н.з. НОМЕР_1, що належить

ОСОБА_1, накладений постановою ВП №36193856 від 13.02.2013р. та припинено чинність розшуку автомобіля, накладеного постановою ВП №36193856 від 01.04.2013р.

Суд встановив, що транспортний засіб позивача перебуває на спеціальному майданчику ТФ ДП МВС України «Інформ-ресурси».

У зв'язку із значним терміном зберігання та зростанням заборгованості за зберігання автомобіля марки ЗИЛ 431612, д.н.з. НОМЕР_1 ТФ ДП МВС України «Інформ-ресурси» надіслала позивачу лист-попередження від 19.06.2014р. №65/7 про необхідність сплатити кошти за зберігання автомобіля.

Крім того, 20.10.2014р. відповідач ТФ ДП МВС України «Інформ-ресурси» надав позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000020 від 20.10.2014р. на оплату послуг з охорони автомобіля за період з 19.06.2014р. по 20.10.2014р. на суму 3819грн.

Вважаючи протиправними дії відповідачів щодо неповернення позивачу транспортного засобу марки ЗИЛ 431612, д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою зобов'язати відповідачів повернути йому автомобіль та відшкодувати заподіяну шкоду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Оцінюючи доводи позивача щодо зобов'язання ВДВС Жовківського РУЮ Львівської області повернути транспортний засіб позивача та відшкодувати шкоду суд бере до уваги таке.

Суд встановив, що старший державний виконавець ВДВС Жовківського РУЮ Львівської області Бакум Н.М. постановою від 17.07.2014р. зняв арешт з транспортного засобу марки ЗИЛ 431612, д.н.з. НОМЕР_1, що належить

ОСОБА_1, накладений постановою ВП №36193856 від 13.02.2013р. та припинив чинність розшуку автомобіля, накладеного постановою ВП №36193856 від 01.04.2013р.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Так, статтею 11 вказаного Закону визначені права та обов'язки держаних виконавців, зокрема, державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і вказаним Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених вказаним Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

З аналізу нормативних положень Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що до повноважень органів ДВС України не належить надання послуг з зберігання чи доставки автомобілів.

Суд бере до уваги, що відповідач зняв арешт з транспортного засобу ОСОБА_1 та припинив його розшук, а відтак, вчинив всі дії, в межах своїх повноважень щодо повернення позивачу марки ЗИЛ 431612, д.н.з. НОМЕР_1.

Позивач не надав суду доказів заподіяння йому моральної та матеріальної шкоди протиправними діями відповідача, які полягають у неповерненні ОСОБА_1 належного йому транспортного засобу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання відповідача ВДВС Жовківського РУЮ Львівської області повернути ОСОБА_1 транспортний засіб та відшкодувати заподіяну шкоду є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.

Оцінюючи доводи позивача щодо зобов'язання УДАІ УМВС України в Тернопільській області та УМВС України в Тернопільській області повернути транспортний засіб позивача та відшкодувати шкоду суд бере до уваги таке.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закон України «Про виконавче провадження» у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника державний виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання.

Згідно з абз.2 п.2 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р., у разі виявлення транспортного засобу, оголошеного в розшук відповідно до ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», уповноважена особа Державтоінспекції негайно затримує такий транспортний засіб та доставляє його на спеціальний майданчик чи стоянку.

Суд встановив, що внесення до бази даних по розшуку транспортних засобів інформації про розшук майна ОСОБА_1, а саме транспортного засобу марки ЗИЛ 431612, д.н.з. НОМЕР_1 здійснювалось працівниками УДАІ УМВС України в Тернопільській області на підставі постанови ВДВС Жовківського РУЮ Львівської області ВП №36193856 від 01.04.2013р.

При здійсненні тимчасового затримання вказаного транспортного засобу та доставки його на спеціальний майданчик представники відповідачів керувались нормами абз.2 п.2 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р.

Суд бере до уваги, що до повноважень відповідачів не належить надання послуг зі зберігання чи доставки автомобілів. З огляду на наведене, відсутні підстави для зобов'язання відповідачів повернути позивачу належний йому транспортний засіб.

Позивач не надав суду доказів заподіяння йому моральної та матеріальної шкоди протиправними діями відповідачів, які полягають у неповерненні ОСОБА_1 належного йому транспортного засобу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання відповідачів УДАІ УМВС України в Тернопільській області та УМВС України в Тернопільській області повернути ОСОБА_1 транспортний засіб та відшкодувати заподіяну шкоду є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.

Оцінюючи доводи позивача щодо зобов'язання ТФ ДП МВС України «Інформ-ресурси» та ДП МВС України «Інформ-ресурси» повернути транспортний засіб позивача та відшкодувати шкоду суд бере до уваги таке.

Суд встановив, що на виконання вимог п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.01.2012р., з метою забезпечення функціонування спецмайданчиків та здійснення діяльності, спрямованої на належне збереження тимчасово затриманих транспортних засобів, відповідно до Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. між ДП МВС України «Інформ-ресурси» в особі Тернопільської філії та УДАІ УМВС України в Тернопільській області укладено договори про співпрацю №130 від 29.12.2012р. (терміном дії 31.12.2012р.) та №128 від 25.12.2013р. (терміном дії до 31.12.2014р.) (далі - Договори).

Згідно з умовами вказаних договорів ТФ ДП МВС України «Інформ-ресурси» зобов'язується здійснювати господарську діяльність, шляхом надання фізичним та юридичним особам послуг з тимчасового зберігання затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках, які знаходяться в постійному користуванні УДАІ УМВС України в Тернопільській області.

Відповідно до п.1.4 вказаних договорів ТФ ДП МВС України «Інформ-ресурси» забезпечує дотримання інтересів сторін та виконання предмету договору шляхом підписання актів огляду затриманого транспортного засобу, що передається на тимчасове відповідальне зберігання з фізичними та юридичними особами - власниками транспортних засобів (або уповноваженими особами), які є підставою для сплати останніми послуг ТФ ДП МВС України «Інформ-ресурси» за відповідальне зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, у встановленому спільним наказом МВС України, Мінфіну України та Мінекономіки України та за затвердженими тарифами ДП МВС України «Інформ-ресурси» відповідно до законодавства.

Згідно з п.12 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. та п.2.2.3 Договорів повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику, стоянці здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника) за умови оплати ним витрат, пов'язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу.

Позивач не надав суду доказів письмового звернення до відповідача ТФ ДП МВС України «Інформ-ресурси» про повернення йому транспортного засобу.

Суд встановив, що за період зберігання з 26.04.2013р. по 20.10.2014р. автомобіля марки ЗИЛ 431612, д.н.з. НОМЕР_1 у позивача виникла заборгованість перед ТФ ДП МВС України «Інформ-ресурси» у сумі 21204грн. Крім того, відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000020 від 20.10.2014р. борг за оплату послуг з охорони автомобіля ОСОБА_1 за період з 19.06.2014р. по 20.10.2014р. становить 3819грн.

Як встановлено судом та визнається сторонами, заборгованість щодо сплати за зберігання ТФ ДП МВС України «Інформ-ресурси» тимчасово затриманого транспортного засобу марки ЗИЛ 431612, д.н.з. НОМЕР_1 позивачем не погашена.

З огляду на наведене, суд вважає, що у відповідачів ТФ ДП МВС України «Інформ-ресурси» та ДП МВС України «Інформ-ресурси» відсутні підстави для повернення позивачу тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику,

Позивач не надав суду доказів заподіяння йому моральної та матеріальної шкоди протиправними діями відповідача, які полягають у неповерненні ОСОБА_1 належного йому транспортного засобу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання відповідачів ТФ ДП МВС України «Інформ-ресурси» та ДП МВС України «Інформ-ресурси» повернути ОСОБА_1 транспортний засіб та відшкодувати заподіяну шкоду є безпідставною та такою, що задоволенню не підлягає.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати підлягають стягненню з позивача.

Згідно з п.13 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Ухвалою суду від 27.10.2014р. суд відстрочив сплату судового збору до ухвалення рішення у справі. Враховуючи те, що у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі, то з нього слід стягнути судовий збір у розмірі 73,08грн.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу Державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області, управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-ресурси", територіальної філії державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-ресурси" про зобов'язання до вчинення дій, відшкодування матеріальної і моральної шкоди відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 73 (сімдесят три) 08 коп. до Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складений та підписаний 01.12.2014р.

Суддя А.Г.Гулик