Постанова № 41631406, 27.11.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2014 р.Справа № 915/1946/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Т.А. Величко, Г.П. Разюк (на підставі розпорядження голови суду від 28.10.2014 р. № 2645)

при секретарі судового засідання: І.М. Станковій

за участю представників сторін:

від прокуратури - О.А. Лянна

від відповідача - В.В. Деміда

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області

на рішення господарського суду Миколаївської області від 18.09.2014 року

по справі № 915/1946/13

за позовом прокурора Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради

до Малого приватного підприємства «Алсу»

про внесення змін до договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2013 року прокурор Ленінського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Малого приватного підприємства «Алсу» про внесення змін до договору оренди землі від 01.11.01 р., укладеного між позивачем та відповідачем, зареєстрованого в книзі записів договорів оренди землі Миколаївської міської ради 08.11.01 за № 2292, виклавши частину 1 пункту 3.2. розділу 3 договору оренди в такій редакції: «Річна орендна плата за земельну ділянку (4282 кв.м.) встановлюється у трикратному розмірі земельного податку, який становить 38058,84 грн.» (а.с. 3-9 т.1).

Позовні вимоги обґрунтовані бездіяльністю відповідача щодо внесення змін до договору оренди землі стосовно нового розміру орендної плати.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.12.13 р. позов задоволено з мотивів його доведеності, стягнуто з відповідача до Державного бюджету України 1147 грн. судового збору (а.с. 86-87 т.1).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.03.14 р. рішення суду першої інстанції від 23.12.13 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу МПП «Алсу» без задоволення (а.с. 167-174 т.1).

Постановою Вищого господарського суду України від 25.06.14 р. касаційну скаргу МПП «Алсу» задоволено частково, вищезазначені постанова та рішення скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 191- 193 т.1).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.07.14 р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду (а.с. 196 т.1).

08.09.14 р. прокурором подано заяву про зміну предмета позову, якою останній просив внести зміни до договору оренди землі від 01.11.01 р., укладеного між позивачем та відповідачем, зареєстрованого в книзі записів договорів оренди землі Миколаївської міської ради 08.11.01 за № 2292, виклавши частину 1 пункту 3.2. розділу 3 договору оренди в такій редакції: «Річна орендна плата за земельну ділянку (4282 кв.м.) встановлюється у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який становить 38058,84 грн.» (а.с. 219-220 т.1).

Відповідач у відзиві на позов зазначив про його необґрунтованість (а.с. 223-224 т.1, 2-3 т.1).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.09.14 р. (суддя Алексєєв А.П.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 02.10.14 р., у задоволенні позову відмовлено з мотивів його недоведеності, стягнуто з позивача до Державного бюджету України 1147 грн. судового збору (а.с. 18-24 т.2).

Не погодившись з рішенням суду, заступник прокурора Миколаївської області 15.10.14 р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права (а.с. 46-51 т.2).

Ухвалою суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу прийнято до провадження із призначенням до розгляду (а.с. 38 т.2).

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 53-54 т.2).

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.

Заслухавши прокурора, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, судова колегія зазначає наступне.

Рішенням Миколаївської міської ради від 28.09.01 р. № 34/13 затверджено проект відведення земельної ділянки загальною площею 4282 кв.м., у т.ч. 88 кв.м. під тимчасовою спорудою, 4194 кв.м. під проходами, проїздами та майданчиком по вул. Новозаводській, 1-а; надано МПП «Алсу» в оренду строком на 15 років зазначену земельну ділянку для обслуговування автостоянки по вул. Новозаводській, 1-а. (а.с. 19 т.1).

01.11.01 р. на підставі вищезазначеного рішення між Миколаївською міською радою (Орендодавець) та МПП «Алсу» (Орендар) укладено договір оренди землі, згідно умов якого в оренду строком на 15 років передана земельна ділянка площею 4282 кв.м. із земель міста, не наданих у власність або користування, зарахувавши її до земель транспорту для обслуговування автостоянки по вул. Новозаводській, 1-а. Договір нотаріально посвідчений 01.11.01 р. та зареєстрований в книзі записів договорів оренди землі 08.11.01 р. за № 821 (а.с. 14-15 т.1).

Відповідно до п. 3.1., 3.2. цього договору за оренду земельної ділянки Орендар сплачує оренду плату у грошовій формі. Річна орендна плата за земельну ділянку площею 4282 кв.м. встановлюється у розмірі 1,1 % від грошової оцінки земельної ділянки, яка згідно з довідкою Миколаївського міського управління земельних ресурсів від 19.01.01 р. № 2031 та з урахуванням коефіцієнту 1,182 щорічної на час укладання цього договору складала - 586634,00 грн. Розмір грошової оцінки не є сталим і змінюється в зв'язку з проведенням її щорічної індексації та внесенням змін на підставі вимог діючого законодавства й інших нормативних документів. Розмір грошової оцінки земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.

Пунктом 3.4. договору встановлено, що умови договору про розмір орендної плати можуть переглядатися за згодою сторін шляхом внесення змін до цього договору.

У відповідності до п. 9.4 договору Орендар, зокрема, зобов'язався додержуватись вимог, встановлених статтею 22 Закону України «Про оренду землі», та виконувати обов'язки відповідно до умов договору оренди і Земельного кодексу України.

Рішенням Миколаївської міської ради від 04.09.09 р. № 36/64 затверджено Порядок визначення розміру орендної плати за землю; доручено Управлінню земельних ресурсів при укладанні, поновленні договорів оренди землі, продовження строку їх дії встановлювати розмір орендної плати згідно з Порядком; у разі якщо по діючих договорах оренди землі розмір орендної плати менше трикратного розміру земельного податку, забезпечити перегляд умов договорів оренди землі щодо розміру орендної плати за землю. При перегляді умов договорів оренди землі щодо розміру орендної плати за землю збільшити розмір орендної плати до трикратного розміру земельного податку (а.с. 148 т.1).

Рішенням Миколаївської міської ради від 27.01.11 р. № 3/40 затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Миколаєва; встановлено, що базова вартість 1 кв.м. землі становить - 216,39 грн./кв.м., а з урахуванням коефіцієнту індексації за 2009 рік (1,059) - 229,157 грн./кв.м.; введено в дію дане рішення з 01.06.11 р.; вважати таким, що втратило чинність рішення Миколаївської міської ради від 03.03.00 № 17/22 «Про затвердження грошової оцінки земель м. Миколаєва» з 01.06.11 р. (а.с. 147 т.1).

У зв'язку із набранням чинності 01.01.11 р. Податкового кодексу України, яким встановлюється мінімальний розмір орендної плати за користування земельними ділянками комунальної форми власності, рішенням Миколаївської міської ради від 09.06.11 р. № 6/33 затверджено Порядок визначення розміру орендної плати за землю; Управлінню земельних ресурсів при укладанні, поновленні договорів оренди землі, продовження строку їх дії встановлювати розмір орендної плати згідно з Порядком; у разі якщо по діючих договорах оренди землі розмір орендної плати менше трикратного розміру земельного податку, забезпечити перегляд умов договорів оренди землі щодо розміру орендної плати за землю. При перегляді умов договорів оренди землі щодо розміру орендної плати за землю збільшити розмір орендної плати до трикратного розміру земельного податку. Рішення міської ради від 04.09.09 р. № 36/64 визнано таким, що втратило чинність (а.с. 146 т.1).

Згідно Порядку визначення розміру орендної плати, затвердженого вищезазначеним рішенням, який є чинним на момент подання позову (22.10.13р.) розмір орендної плати за земельну ділянку, яка використовується для розміщення та обслуговування автомобільних стоянок та парковок визначена у розмірі - 3 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки (а.с. 146 зворотній бік т.1).

Рішенням Миколаївської міської ради від 23.12.11 р. № 12/58 внесено зміни до рішення Миколаївської міської ради від 27.01.11 р. № 3/40 (із змінами внесеними рішенням Миколаївської міської ради від 09.06.11 р. № 6/33) виклавши його в такій редакції: «Затвердити нормативну грошову оцінку земель м. Миколаєва; встановити, що базова вартість 1 кв.м. землі становить 175,69 грн./кв.м.; вести в дію дане рішення з 01.01.12 р.; визнати таким, що втратило чинність рішення Миколаївської міської ради від 03.03.00р. № 17/22 «Про затвердження грошової оцінки земель м. Миколаєва» з 01.01.12р.; землекористувачам, власниками та орендарям землі провести нормативну грошову оцінку земельних ділянок для перерахування розміру плати за землю з 01.01.12 р.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 4282 кв.м., що розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-а від 03.02.12 р. № 490-02, вартість останньої складала - 1268628,14 грн. (а.с. 20 т.1).

Як вбачається з розрахунку розміру річної орендної плати, виконаним Управлінням земельних ресурсів Миколаївської міської ради, яке наділено відповідними повноваженнями у відповідності до Положення про управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 21.04.11 р. № 5/3, річна сума платежу за оренду земельної ділянки площею 4282 кв.м по вул. Новозаводській, 1-а в м.Миколаєві становить - 38058,84 грн. (а.с. 32, 97-101 т.1).

В матеріалах справи наявні неодноразові звернення Миколаївської міської ради протягом 2008-2011 рр. до МПП «Алсу» щодо зміни укладеного між останніми договору оренди землі з проектом відповідного договору про зміни (а.с. 21-31 т.1), однак вказані пропозиції залишені відповідачем поза увагою, що і стало підставою для звернення прокурора з відповідним позовом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтями 626, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі», ст. 93 Земельного кодексу України оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У відповідності до ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, Законом України «Про оренду землі».

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частинами 1, 2 ст. 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.08 р. № 309-VІ змінено частину четверту статті 21 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якою річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, а для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

В подальшому, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у зв'язку із прийняттям Податкового кодексу України» від 02.12.10 р., який набув чинності з 01.01.11 р. внесено зміни до статті 21 Закону України «Про оренду землі», внаслідок чого частина 2 цієї статті викладена у наступній редакції: «Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України)».

За положеннями п. 288.5.1., п. 288. 5 ст. 288 Податкового кодексу України (в редакції чинній на день звернення з позовом) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Згідно п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 5 ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Частиною 2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 03.12.13р. зі справи № 5009/3430/12, нормативна грошова оцінка земель є основною для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Пунктом 2.19. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.11 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (із змінами та доповненнями) встановлено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

У відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За умовами ч. 1, 2 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, нормами чинного законодавства та п. 3.4. спірного договору оренди землі від 01.11.01р. передбачена можливість зміни розміру орендної плати, а тому, судова колегія з урахуванням чинного на момент звернення прокурора із даним позовом Порядку визначення розміру орендної плати, затвердженого рішенням Миколаївської міської ради від 09.06.11 р. № 6/33, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (постанова Верховного Суду України від 06.12.10 р. у справі № 2-1/10068-2008).

Вищевикладене не було враховано судом першої інстанції, що призвело до прийняття неправильного рішення, яке підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовуються вищенаведеним.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Таким чином, з відповідача в дохід Держаного бюджету України слід стягнути 1147,00 грн. за позовом та 609,00 грн. за апеляційний перегляд.

Керуючись ст. ст. 99, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 18.09.2014 р. у справі № 915/1946/13 скасувати, позов задовольнити.

Внести зміни до договору оренди землі від 01.11.2001 р., укладеного між Миколаївською міською радою та Малим приватним підприємством «Алсу», зареєстрованого в книзі записів договорів оренди землі Миколаївської міської ради 08.11.2001 р. за № 2292, виклавши частину 1 пункту 3.2. розділу 3 договору оренди в такій редакції: «Річна орендна плата за земельну ділянку площею 4282 кв.м. встановлюється у розмірі 3 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки і складає 38058,84 грн.»

Стягнути з Малого приватного підприємства «Алсу» до Державного бюджету України судовий збір в сумі 1147,00 грн. за позовом (за платіжними реквізитами господарського суду) та 609 грн. за апеляційній перегляд (за платіжними реквізитами апеляційного суду).

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 01.12.2014 р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Т.А. Величко

Суддя Г.П. Разюк